Українські та чеські вчені дослідили води Антарктики - які хімікати виявили
Українські вчені спільно з колегами з університету Південної Богемії (Чеська Республіка) та Чеської антарктичної дослідної програми провели дослідження на наявність хімічних забруднювачів у водах Антарктики.
Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.
Це перші результати нового дослідження, яке здійснювалось за допомогою спеціальних пасток.
Як пояснили науковці, це пасивні пробовідбірники, що протягом часу встановлення накопичують на собі розчинені у воді органічні забруднювачі. Вони мають важливу перевагу порівняно з традиційним відбором зразків води. Завдяки накопичувальному ефекту ці пристрої можуть фіксувати хімічні сполуки, присутні в низьких концентраціях або концентрація яких постійно змінюється.
Пастки розмістили на два тижні під час минулого антарктичного сезону у двох локаціях: поблизу української станції "Академік Вернадський" (острів Галіндез) та неподалік чеської польової бази CZ*ECO Nelson (острів Нельсон).
Біля кожної працювали по чотири пристрої: у прісних водоймах вище та нижче впливу станцій, у водах, що живляться з льодовиків, а також у прибережних морських водах.
Щоб деякі пастки можна було занурювати в море, українська інженерна група зварила для них спеціальні металеві куби.
Зразки проаналізували за допомогою рідинної хроматографії – мас-спектрометрії (LC-MS) на наявність широкого спектра фармацевтичних препаратів, пестицидів, PFAS (відомих як "вічні хімікати" через їх надзвичайну стійкість до розкладання), а також промислових хімікатів. Це відбулося на базі відкритої дослідницької інфраструктури Південночеського дослідницького центру аквакультури та біорізноманіття гідроценозів (CENAKVA).
Як зазначили у НАНЦ, майже жодних сполук з переліку не було виявлено, за винятком слідів бензотриазолу. Його часто використовують для захисту металів від корозії. У морській воді з бухти поблизу пірсу "Вернадського" на низькому рівні виявлено DADMAC-C10 — амонійну сполуку, що присутня у формулах поверхнево-активних речовин і дезінфекторів.
У НАНЦ підкреслили, що вчені успішно протестували методику в антарктичних умовах, тож на майбутнє пастки можна буде встановлювати на триваліший термін. Такі дослідження дадуть змогу відстежувати сполуки, що можуть переноситися на великі відстані, а також оцінити вплив роботи станцій на вразливі антарктичні екосистеми.
Як повідомляв Укрінформ, завдяки проєкту POLARIN програми "Горизонт Європа", який спонсорує доступ ученим до полярної інфраструктури, на станції "Академік Вернадський" та криголамі "Ноосфера" стартують два міжнародні дослідження.