На станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» стартують міжнародні проєкти
Завдяки проєкту POLARIN програми «Горизонт Європа», який спонсорує доступ ученим до полярної інфраструктури, на станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» стартують два міжнародні дослідження.
Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр, передає Укрінформ.
"На "Вернадському" триватиме дослідження аерозольного розповсюдження мікробних спільнот у полярних регіонах. Це перший проєкт MICROAIRPOLAR. Він передбачає встановлення на трьох станціях в Арктиці та трьох в Антарктиці спеціального обладнання MicroAirCollector для відбору зразків мікроорганізмів із повітря. Далі вчені проведуть їх генетичний аналіз, щоб встановити, кого саме вітер заносить у полярні регіони. За допомогою обчислювальних моделей також відстежать траєкторії повітряних мас і рух бактерій в Арктиці й Антарктиці та між ними", - йдеться у повідомленні.
Як пояснюють у НАНЦ, це важливо, бо мікроорганізми одними з перших колонізують щойно вивільнені від льоду поверхні. Тож в полярних регіонах, де спостерігають стрімкі процеси танення, вони впливатимуть на формування біорізноманіття.
Дослідження проводять вчені Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Великобританія).
Другий проєкт - TRICUSO-FLOATS - присвячений моніторингу вуглецю в Південному океані.
"Біля острова Південної Джорджії з борту криголама "Ноосфера" запустять 6 аргобуїв із низкою сенсорів. Вони вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю. Також буї будуть обладнані високоточними датчиками pH, O₂ та акустичними сенсорами вітру. Це допоможе кількісно оцінити, скільки вуглецю поглинає Південний океан", - розповіли у НАНЦ.
За попередніми даними, цей океан поглинає близько 40% усього CO₂, який утримують усі океани разом, хоча він займає лише 1/5 їхньої загальної площі. Нині існують суттєві розбіжності між даними спостережень і моделями цього поглинання. Тож розширення просторового та часового покриття автономних вимірювань у Південному океані допоможе зменшити цю невизначеність.
Проєкт реалізують учені Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція).
Обидва дослідження почнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.
Як додали в НАНЦ, POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, які належать організаціям з усього світу. Учасники консорціуму мають вільний доступ до об’єктів, який надається за підсумками конкурсів. MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS - перші проєкти-переможці, що отримають доступ до «Вернадського» та «Ноосфери» в межах POLARIN.
Для України такі ініціативи - можливість долучитися до новітніх наукових досліджень та бути активним членом глобальної полярної спільноти.
Як повідомляв Укрінформ, НАНЦ оголосив конкурс з відбору кандидатів до складу 32-ї Української антарктичної експедиції 2027-2028 рр. на антарктичну станцію «Академік Вернадський".
Фото: Національний антарктичний науковий центр / Фейсбук