У ДБР заявили, що не закривали справу забудовника, якого пов'язують із братом директора бюро Сухачова
У Державному бюро розслідувань заявили, що не закривали кримінальне провадження щодо забудовника, якого у ЗМІ пов’язують із братом очільника ДБР Олександром Сухачовим.
Про це повідомила у коментарі Укрінформу радниця директора ДБР з питань комунікацій Тетяна Сапьян, відповідаючи на запитання про опубліковане у п’ятницю у ЗМІ розслідування щодо перебування у власності брата очільника ДБР 143 квартир.
"Щодо згаданого у публікації кримінального провадження повідомляємо, що ДБР не ухвалювало рішення про його закриття", – повідомила вона.
Як пояснила Сапьян, визначення підслідності кримінального провадження належить до повноважень прокурора відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу. "Постановою заступника генерального прокурора від 16.08.2025 року здійснення розслідування у зазначеному провадженні було доручено підрозділам Національної поліції", – поінформувала радниця глави ДБР.
Вона додала, що будь-які процесуальні рішення у кримінальних провадженнях ухвалюються уповноваженими слідчими та прокурорами виключно в межах і у спосіб, які визначені законом.
"Родинні зв’язки будь-яких осіб не є підставою для висновків про вплив на перебіг досудового розслідування або прийняття процесуальних рішень", – заявила Сапьян.
Окремо радниця очільника ДБР пояснила, що Державне бюро розслідувань "не коментує інформацію, що стосується приватної господарської діяльності осіб, які не є працівниками бюро (тут мається на увазі перебування у власності Олександра Сухачова низки квартир – ред.)".
Раніше у п’ятницю низка ЗМІ опублікували текст розслідування "143 квартири брата директора ДБР". У ньому, зокрема, ідеться про 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать брату голови ДБР Олексія Сухачова Олександру, та обставини їхнього набуття.
У матеріалі зазначається, що відповідно до наявних у розслідувачів угод купівлі-продажу, у липні 2018 року Олександр Сухачов придбав 30 квартир в одному з харківських ЖК по ціні від 24 до 49 тис. грн за квартиру (від 932 до 1856 доларів за всю квартиру за тодішнім курсом).
Зокрема, автори публікації звертають увагу на те, що купівля нерухомості відбувалася за вартістю, значно нижчою від ринкових цін.
Як зазначається у публікації, станом на зараз Олександр Сухачов припинив володіти майже всіма 143 квартирами та офісами.
Окрему увагу в матеріалі журналісти присвятили долі кримінального провадження, в межах якого спершу поліція, а потім і саме Державне бюро розслідувань вивчали законність діяльності цього забудовника.
Як повідомляє Інститут Масової Інформації, матеріал про 143 об’єкти нерухомості, які, за даними журналістів, належать брату директора Державного бюро розслідувань, одночасно оприлюднили вісім українських медіа. Розслідування спільно підготували “Слідство.Інфо” та Центр Протидії Корупції.
«На знак солідарності з авторами матеріалу вісім редакцій об’єдналися в “Ініціативу 143” — за кількістю об’єктів нерухомості, про які йдеться в розслідуванні. До ініціативи долучилися Українська правда, Суспільне Мовлення, Схеми: корупція в деталях - RFERL, hromadske.ua, ZN.UA, NV, BIHUS.Info та Телебачення Торонто», - йдеться у повідомленні.
Уранці 17 липня всі вони одночасно опублікували текст розслідування. Учасники ініціативи заявили, що вважають судову заборону відвертим проявом цензури та прагнуть підтримати колег зі “Слідства.Інфо” і ЦПК.
За даними “Слідство.Інфо”, 6 липня Печерський районний суд Києва ще до виходу матеріалу заборонив “Слідству.Інфо”, ЦПК та журналістці Аліні Стрижак поширювати низку відомостей про майно брата директора ДБР. Рішення викликало суспільний резонанс і заяви українських та міжнародних організацій.
“Слідство.Інфо” та ЦПК розцінюють рішення суду як тиск на журналістів і наступ на свободу слова. Вони планують оскаржувати ухвалу.
Фото ілюстративне: ДБР