КСУ задовольнив конституційну скаргу Гнезділова, який торік публічно пішов у СЗЧ
Конституційний Суд, розглянувши конституційну скаргу військовослужбовця Сергія Гнезділова, який торік публічно пішов у СЗЧ, ухвалив визнати неконституційною частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу, яка передбачає безальтернативний арешт для військових, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні низки злочинів.
Про це повідомляє відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу, передає Укрінформ.
“Суд визнав неконституційною частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.., відтермінувавши втрату чинності цього припису на три місяці. У Рішенні наголошено, що безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, є несумісним з Конституцією України”, - йдеться у повідомленні.
Суд виснував, зокрема, що встановлення законодавцем до військових, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні низки злочинів, виключно найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою – "порушує вимоги частин першої, другої статті 29 Основного Закону України, оскільки не забезпечує вимоги наявності вмотивованого судового рішення як наслідку судового розсуду".
"Це, на переконання Суду, спотворює саму суть правосуддя", - зазначають у КСУ.
Водночас КСУ констатує, що оспорюваний припис КПК не відповідає вимогам статей 6, 21, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 28, частині другій статті 64, частині другій статті 124 Конституції.
Суддею-доповідачем у справі був суддя КСУ Василь Лемак.
Текст рішення та його резюме будуть оприлюднені на сайті КСУ 25 червня.
Як повідомлялося, у жовтні 2025 року КСУ розпочав розгляд справи за конституційною скаргою військовослужбовця Сергія Гнезділова, який раніше публічно пішов у СЗЧ.
Предметом конституційного контролю у поданні військового була частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу, згідно з якою „під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті“.
Заявник стверджував, що оспорювані приписи КПК порушують принцип рівності громадян перед законом (стаття 24 Конституції), оскільки під час дії воєнного стану ставлять військових, зокрема тих, які вчинили такі кримінальні правопорушення, як непокора, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, у нерівне становище та прирівнюють їх до особливо небезпечних злочинців, які становлять загрозу суспільству, що є дискримінацією за сферою діяльності.
На переконання Гнезділова, цим було порушено його право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статтею 29 Конституції.
9 жовтня 2024 року співробітники ДБР затримали Гнезділова, який самовільно залишив військову частину і повідомив про це через соцмережі 21 вересня. Йому повідомили про підозру у дезертирстві.
11 жовтня Печерський райсуд Києва обрав Гнезділову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави.
23 січня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра звільнив Гнезділова від кримінальної відповідальності за СЗЧ, кримінальну справу закрив, застосований раніше запобіжний захід скасував та негайно звільнив військовослужбовця з-під варти в залі суду.
Гнезділов повернувся на службу.