У сучасній когнітивній війні ключову роль грають цифрові платформи - експерт

У сучасній когнітивній війні ключову роль грають цифрові платформи. Але в Україні досі немає повноцінного законодавства, яке б регулювало їх діяльність або зобов’язувало оперативно видаляти деструктивний контент.

Як передає Укрінформ, про це заявив представник Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України, полковник Олександр Мельниченко під час виступу на Kyiv Stratcom Forum 2026, повідомляє Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI у Фейсбуці.  

«На сьогодні це фактично добра воля платформ. Ми щось виявляємо і просимо їх видалити, бо воно порушує правила», – пояснив представник СБУ.

Володимир Стиран, Олександр Мельниченко

Спеціальний помічник Голови Держспецзв’язку та співзасновник Berezha Security Group Володимир Стиран назвав три ключові елементи будь-якої когнітивної операції: ціль, атакуючу організацію та медіум, який їх поєднує.

За його словами, саме медіум є найвразливішою ланкою в сучасній інформаційній війні - адже без каналу комунікації когнітивна операція просто не може існувати.

Читайте також: Росія в межах когнітивної війни намагається підірвати підтримку євроінтеграції України - заступник посла

«Якщо хочеться миттєвого ефекту — потрібно виключити Telegram, VK, «Одноклассники». Але це непопулярні рішення. На відміну від «Вконтакте» чи «Одноклассников», Telegram сьогодні є ледь не основою інформаційної політики держави. Тому, якщо відповідати просто: медіум, який об’єднує нападника і ціль, завжди можна розірвати. У крайньому випадку — можемо відключити інтернет і припинити інформаційні операції Росії. Але ми цього не робимо, тому що для економіки воєнного часу, внутрішньої політики та функціонування держави інтернет критично необхідний. Саме тому найпростіше бити в медіум», — зазначив Стиран.

Керівниця Департаменту з питань інформаційної безпеки та кіберзахисту Апарату РНБО Наталя Ткачук нагадала, що 2014 рік став для України поразкою в когнітивній війні — світ тоді не сприймав російську агресію як повномасштабний зовнішній напад.

Наталя Ткачук

Саме після цього Україна почала системно вибудовувати інформаційну безпеку на державному рівні.

«У 2016-2017 роках ми заблокували «Вконтакте» й «Однокласники» – це було непопулярне рішення, але правильне», – наголосила вона.

Франко-американська експертка з питань громадянського опору Ембер Френч-Гріетт акцентувала увагу на людському вимірі гібридних конфліктів.

«Бомби руйнують будівлі – вони не перемагають війни. Саме суспільна думка перемагає війни», – резюмувала експертка.

Незалежний дослідник і консультант із безпеки та захисту даних Лукаш Олейнік, звернув увагу на те, що головну роль у сучасних інформаційних операціях відіграють не самі технології, а здатність адаптувати їх під конкретну аудиторію.

Читайте також: Юрчишин: У постінформаційну добу контроль над інформацією з боку влади неможливий

«Є думка, що новітні технології одразу масово переймаються, але насправді це не так. Технології розвиваються дуже швидко, однак це не означає, що всі актори одразу використовують найновіші досягнення. Найважливіше — те, що реально працює. А працює те, що підлаштовано під конкретну аудиторію», — пояснив він.

Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов наголосив, що Росія має багаторічний досвід створення альтернативної, вигідної для себе реальності, і тому не варто недооцінювати здібності Росії в когнітивній війні.

Фото: SPRAVDI / Фейсбук