Втрати в тилу: чому смертність на дорогах стала демографічною загрозою

Перевищення швидкості залишається основною причиною смертності. Чому спостерігається така сумна статистика?

Уявіть, як за рік не стає населення одного селища в Україні: з карти просто зникає цілий населений пункт. Страшно, правда? Але саме це відбувається щороку на наших автошляхах. Торік, за даними Національної поліції, на дорогах країни загинули 3 249 людей. Це на 1,5% більше, ніж у 2024 році.

Йдеться про тисячі розбитих сімей та втрачений потенціал держави, яка нині й так перебуває в глибокій демографічній та економічній кризі. Поки ми боремося за виживання нації у великій війні, безглуздо втрачаємо тисячі людей у тилу через звичку тиснути на газ та зволікання законодавців.

СМЕРТНІСТЬ У ДТП – ВИКЛИК НАЦІОНАЛЬНОГО МАСШТАБУ

2025 рік був невтішним у контексті безпеки на дорогах. У столиці зафіксували найвищий рівень смертності в ДТП за останні 8 років.

В Україні загалом торік сталися 25 934 аварії, майже 32 тисячі людей отримали травми. Ця негативна тенденція зберігається кілька років поспіль.

Щодня українські дороги забирають у середньому 9 життів, десятки людей отримують важкі травми. Жахає й статистика з дитячої смертності в ДТП: у 2025-му 202 жертви. Це на 12% більше, ніж роком раніше. Ми втрачаємо майбутнє країни через недостатньо ефективну систему управління безпекою дорожнього руху.

Порівняння з Європою унаочнює масштаб катастрофи: в Україні 97 смертей у ДТП на мільйон мешканців проти європейських 45, хоча автівок у нас значно менше.

Поки Європа впроваджує стратегію Vision Zero, прагнучи до нульової смертності на дорогах до 2050 року, ми керуємося застарілими підходами до безпеки.

ДЕМОГРАФІЧНА ПЕТЛЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ ТЯГАР

До 2040 року населення країни може скоротитися на кілька мільйонів. Саме тому в проєкті Стратегії демографічного розвитку до 2040 року прописали завдання боротися з причинами смертей, яким можна запобігти. Безпека на дорогах під час війни – це не другорядна тема, а питання виживання нації, адже в аваріях переважно гине працездатне населення.

Ціна цієї трагедії має і грошовий вимір. Світовий банк оцінює щорічні втрати України від ДТП у $4-5 мільярдів. Глобальний фонд безпеки дорожнього руху підрахував, що для країн нашого рівня розвитку аварії «з'їдають» 2-6% ВВП щороку. Це кошти, які йдуть на лікування та реабілітацію постраждалих, оформлення аварій, евакуацію розбитого транспорту, ремонт понівечених доріг та виплати з інвалідності. Ми втрачаємо робочу силу, податки та потенціал для економічного зростання.

ГОЛОВНА «ВБИВЦЯ» НА ДОРОГАХ – ШВИДКІСТЬ

Перевищення швидкості залишається основною причиною смертності. У 2025 році воно забрало 1718 життів – це майже 53% усіх смертей у ДТП.

Чому спостерігається така сумна статистика? Одна з причин – існування «зони безкарності»: хоча обмеження у населених пунктах становить 50 км/год, в Україні досі є «нештрафований поріг» у +20 км/год. Тож водії сприймають 70 км/год як законну норму. До речі, це правило діє лише у нас і в Росії.

При швидкості 50 км/год у разі наїзду пішохід має близько 80% шансів вижити. Якщо ж швидкість 70 км/год, ймовірність залишитися живим – менш ніж 20%. Такі дані ВООЗ.

Попри це, нинішні штрафи за перевищення швидкості сміховинні. Порушник платить 340 грн або 170 грн при оплаті протягом 15 днів. Це ціна чашки кави та десерту! Штраф за неправильне паркування у центрі Києва вищий, аніж за порушення, яке щодня вбиває людей.

ЯКІ РІШЕННЯ ПОТРІБНІ УКРАЇНІ НЕГАЙНО?

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №13314, який може змінити ситуацію. Основні нововведення:

1. Зниження «нештрафованого» порогу до 10 км/год. Це позбавить водіїв ілюзії безпеки на швидкості 70 км/год.

2. Градація штрафів – від 340 до 3400 грн – залежно від кількості перевищених кілометрів на годину.

3. Позбавлення прав до року в разі створення аварійної ситуації.

Важливе і впровадження системи штрафних балів за системні порушення, що пропонується законопроєктом №12172. Водій, який порушує ПДР щодня, не повинен мати змоги просто відкупитися штрафами.

Поки Україна лише дискутує, сусідня Польща за 10 років скоротила смертність у ДТП на 47%. Це завдяки жорсткому контролю швидкості, державному стимулюванню безпеки та цільовим грантам. У містах ЄС ліміт 20–30 км/год у житлових зонах – це норма, що рятує життя.

Нам потрібна не просто нова Стратегія від Мінрозвитку та ухвалення згаданих вище законопроєктів, а зміна філософії на Safe System та Vision Zero. Система має бути спроєктована так, щоб людська помилка не спричиняла смерть. У ЄС поставили амбітну мету: нуль смертей на дорогах до 2050 року, проміжний результат – скорочення смертності у ДТП на 50% до 2030-го. У цьому контексті йдеться про безпечну швидкість, інженерні рішення (острівці безпеки, звуження смуг), автоматичний контроль, чіткі та невідворотні санкції, сертифікація мотошоломів і регулярні інформаційні кампанії. Не можна покладатися лише на «свідомість водія», потрібна системна політика держави.

Ми маємо вибір: або далі толерувати перевищення швидкості та втрачати людей і кошти, або нарешті обрати європейські стандарти безпеки і право на життя. Законодавці мають діяти негайно. Але й суспільство має усвідомити: швидкість – це не дрібне порушення, а фактор, який щороку забирає життя кількох тисяч людей.

Дмитро Купира, програмний директор громадської організації "Центр громадянського представництва «Життя»", експерт у розробці державних політик