Українці поступово відмовляються від гендерних стереотипів
В українському суспільстві поступово зменшуються упередження щодо чоловіків і жінок. Молодь більше відмовляється від усталених стереотипів, виняток – уявлення, що чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю.
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг» «Гендер, ролі, стереотипи. Як змінилися погляди українців за 10 років (2015-2026)?».
«Ми запропонували респондентам висловити згоду/незгоду стосовно гендерних стереотипів, які були раніше широко розповсюджені. Більшість респондентів відкидає майже всі ці стереотипи. Виняток – уявлення, що чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю (підтримують 69%)», – зазначають соціологи.
За їхніми даними, в динаміці видно, що за останні п’ять років гендерні стереотипи стали менш поширеними. Особливо стрімко зменшилася підтримка тез, що успішна кар’єра важливіша для чоловіків і що жінка має слухатися чоловіка.
Згідно з дослідженням, твердження, що «чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю», – це єдиний стереотип, з яким погоджується більшість – наскрізно в усіх статево-вікових категоріях. Відносно менше з цим згодні молоді жінки (60% порівняно з 66% серед старших жінок і 72-74% серед чоловіків загалом). Водночас підтримка цієї ідеї поступово зменшується з роками: якщо в 2015 році середній індекс за шкалою від 1 («зовсім не погоджуюся») до 4 («цілком погоджуюся») становив 3,3, то зараз – 2,9.
Щодо стереотипів «Головне покликання жінки – народити дітей», «Успішна кар’єра важливіша чоловіку, ніж жінці», то більшість їх не підтримує. Проти першого – 57%, проти другого – 65%. У цьому контексті особливо вирізняється молодь – як чоловіки, так і жінки. Наприклад, тезу про те, що народження дитини є головним покликанням жінки, не підтримують 75% молодих чоловіків і 85% молодих жінок віком 18-35 років. Для порівняння: більшість жінок (54%) і чоловіків (59%) віком 51+ таки підтримують цю ідею.
Щодо стереотипу «Для чоловіків секс важливіший, ніж для жінок» думки респондентів розподілилися більш рівномірно. Більшість не підтримує цю тезу (52%), але все ж значна частина погоджується (40%). Ще 9% вагаються.Тут знову ж таки вирізняється молодь: стереотип не підтримують дві третини чоловіків віком 18-35 і 60% жінок цієї ж вікової категорії.
«Жінка повинна слухатися чоловіка», «Жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік» – ці стереотипи не підтримують 69% респондентів. Динаміка щодо цих питань також стрімка. Наприклад, якщо в 2015 році показник, що жінка має слухатися чоловіка, становив 2,8 бала, то у 2026 – 2 бали. Також у 2015 році показник тези «Жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік» був 2,4, а зараз – 2,0.
За даними опитування, в українських сімʼях і парах частково залишається традиційний розподіл ролей, коли жінки готують (60%) і беруть на себе хатні справи (48%), а чоловіки – більше заробляють (68%).
Найчастіше порівну розподіляється розпоряджання бюджетом (61%), ініціювання сексуальних стосунків (56%), керування родиною (55%), обов’язки з виховання дітей (48%) й організація відпочинку (46%).
Водночас якщо порівнювати, хто все ж таки більш відповідальний – чоловік чи жінка, – то на жінок відносно більше покладають приготування їжі, хатні справи, виховання дітей, організацію сімейного відпочинку, розпорядження сімейним бюджетом. На чоловіків відносно більше покладають, окрім заробітку, головування в родині, ініціювання сексуальних стосунків.
«У динаміці бачимо, що приготування їжі, виховання дітей і головування в сім’ї – це ролі, які поступово рухаються до партнерського формату, тобто поділу порівну. Утім, роль заробітку і надалі делегується більшою мірою чоловікам. Молодь значно менш схильна підтримувати традиційні моделі, натомість їм більше до вподоби егалітарний (рівний) розподіл ролей. Винятком є знову ж таки питання заробітку. На чоловіків це покладають 80% самих чоловіків віком 18-35 років, серед жінок цього віку такої думки дотримуються 74%», – зауважують соціологи.
При цьому більшість опитаних вважають нерівність рідкісним явищем в Україні, але особливих змін за останні понад десять років опитування не зафіксувало. «60% респондентів кажуть, що нерівність між чоловіками й жінками – це загалом рідкісне явище в Україні. Протилежної думки – третина респондентів, ще 7% – вагаються. Значних коливань у сприйнятті цього питання за останнє десятиліття ми не фіксуємо. Проте песимізм помітно виріс у молодих чоловіків віком 18-35. Якщо в 2021 році про розповсюдженість нерівності казали 30%, то нині – 41%. Натомість серед жінок 18-35 навпаки зріс оптимізм: у 2021 році 42% респонденток з цієї категорії вважали, що нерівність є розповсюдженою, а зараз – близько третини», – йдеться у повідомленні.
Опитування проводилося 26-28 лютого 2026 року метод опитування: CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів. Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95).
Фото: Marc Stress on Unsplash