Монолітний човен з 3D-друку, «розумний» рис та ШІ-проповіді Будда-бота

Головні науково-технологічні прориви та сенсації тижня: 20–27 лютого 2026 року  

Технологічна панорама останніх днів лютого нагадує калейдоскоп неможливого: від «розумної» броні з харчових злаків до автономних катамаранів, що сходять з принтера прямо в океан. Поки ШІ опановує мову духовності у храмах Кіото, дослідники розв'язують проблему екоциду, аналізуючи кожну молекулу забрудненого українського неба.  

Про ці та інші сенсації – у нашому огляді.  

МОРСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ: РОБОТИ ДРУКУЮТЬ МОНОЛІТНІ ЧОВНИ ЗА ЛІЧЕНІ ГОДИНИ

Фото: Interesting Engineering.

Уявіть, що корабель більше не будують місяцями на верфях, зварюючи тисячі деталей, а просто «друкують» як єдине ціле. Компанії V2 Group та Caracol AM перевели цю ідею з розряду наукової фантастики в реальність, створивши повноцінний 6-метровий катамаран за допомогою роботизованого 3D-друку.  

Це не тендітний виставковий концепт, а справжнє судно, готове до суворих умов відкритого моря. Головна інновація полягає в монолітності конструкції. Традиційні кораблі мають тисячі стиків та швів – і саме вони найчастіше стають слабкими місцями під ударами хвиль. Надрукований катамаран позбавлений цієї «ахіллесової п'яти». Крім того, такий підхід кардинально економить час, майже не залишає виробничого сміття та дозволяє створювати складні гідродинамічні форми, які раніше були недоступні інженерам. Цей проєкт фактично відкриває нову еру в суднобудуванні, де форма і міцність обмежуються лише фантазією конструктора.

РИС ЯК СУПЕРМАТЕРІАЛ: ВІД ХІРУРГІЧНИХ РОБОТІВ ДО ТРАВМОБЕЗПЕЧНИХ ШОЛОМІВ  

Фото: Interesting Engineering.

Хто б міг подумати, що звичайний рис стане ключем до створення «розумних» матеріалів майбутнього? Дослідники звернули увагу на парадоксальну фізику сипучих речовин: рисові зерна чудово витримують повільний тиск, але миттєво втрачають міцність і розсипаються при різкому ударі (через раптове зниження тертя між зернинами). З піском ситуація протилежна – від різкого удару він миттєво «кам'яніє».  

Вчені вирішили поєднати ці матеріали, створивши унікальний метаматеріал. Його головна суперсила – механічний інтелект. Цей композит «розуміє», як саме на нього тиснуть, і змінює свої властивості без жодних мікросхем, датчиків чи батарейок.  

Що це означає на практиці? Для медицини та промисловості це шлях до створення «м'яких роботів», які зможуть ніжно брати крихкі предмети, але ставати жорсткими, коли потрібна сила. А у сфері безпеки це обіцяє революцію: уявіть мотоциклетний шолом чи бронежилет, який залишається м'яким та комфортним під час руху, але за частку секунди перетворюється на непробивний панцир у момент аварії чи удару.

ПРОЩАВАЙ ПРИГАР: ПОКРИТТЯ, ЯКЕ ВІДШТОВХУЄ НАВІТЬ КИПЛЯЧЕ МОЛОКО  

Фото: Університет Райса

Проблема більшості сучасних водовідштовхувальних (супергідрофобних) матеріалів полягає в тому, що вони «бояться» високих температур. Вже при 40°C магія зникає, і рідина починає прилипати до поверхні. Це відбувається через те, що гаряча вода випаровується, руйнуючи крихітні повітряні подушки, які, власне, і відштовхують краплі (так званий «ефект лотоса»).  

Американські дослідники знайшли геніальне рішення – MISH (багатошарове ізольоване супергідрофобне покриття). Вони додали під текстурований шар мікроскопічну «термоковдру» з поліуретанової піни. Цей ізолятор не дає теплу від рідини миттєво нагрівати поверхню, зупиняючи руйнівний цикл випаровування.  

Результат вражає: нове покриття легко ігнорує майже окріп (до 90°C). Під час лабораторних «тортур» поверхня витримала бомбардування двома мільйонами крапель гарячої води протягом 80 годин, не втративши своїх властивостей. Це відкриття може назавжди змінити харчову промисловість, медицину та хімічне виробництво, де збереження чистоти поверхонь при високих температурах є критично важливим.

ЦИФРОВА НІРВАНА: В ЯПОНІЇ ПРЕЗЕНТУВАЛИ РОБОТА-ЧЕНЦЯ З ШІ  

Фото: denfaminicogame/Х

Кіберпанк зустрічається з вічністю у стародавньому храмі Сьорен-ін у Кіото. Тут презентували «Буддароїда» – першого у світі робота-ченця, свідомість якого побудована на базі штучного інтелекту.  

В умовах демографічної кризи в Японії стрімко зменшується кількість не лише вірян, а й самих священнослужителів – сотні храмів залишаються порожніми. Кіотський університет запропонував технологічний порятунок: спеціальний ШІ-модуль «BuddhaBot-Plus» (створений на архітектурі ChatGPT), який досконало «вивчив» тисячі сторінок складних буддійських сутр.  

Буддароїд не просто цитує тексти. Він здатен вести глибокі філософські бесіди, допомагаючи людям знаходити відповіді на складні життєві питання крізь призму стародавньої мудрості. Його механічне тіло рухається з повільною, медитативною грацією: він складає руки в молитві та шанобливо кланяється. Автори проєкту не вважають це блюзнірством; навпаки, вони називають це неминучою зміною парадигми, де алгоритми допомагають зберегти духовну спадщину нації.

ТОКСИЧНИЙ СЛІД АГРЕСІЇ: АНАЛІЗ АТМОСФЕРИ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ  

Фото: alamy.com

Війна залишає шрами не лише на землі, а й у небі. Українські вчені з Гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України зробили безпрецедентну наукову роботу, вперше у світі оцінивши глобальний вплив повномасштабних бойових дій на атмосферу.  

Завдання було надскладним: значна частина наземних станцій моніторингу зруйнована або опинилася в окупації. Тому науковцям довелося поєднати вцілілі наземні датчики з даними європейського супутника Sentinel-5 Precursor, який сканує склад атмосфери з космосу. Вони проаналізували наслідки тисяч вибухів від російських ракет та безпілотників за період з 2022 по 2024 роки.  

Цифри виявилися шокуючими. Навіть у тих 255 випадках, де вдалося зловити ідеальний вітер, що приніс токсичні хмари від місць вибухів просто на датчики, концентрація небезпечних хімічних сполук миттєво злітала на 100–400%. А під час наймасштабніших атак прилади фіксували екстремальне забруднення, яке перевищувало норму більш як на 1000%. Це дослідження стало першим кроком до того, щоб притягнути агресора до відповідальності не лише за руйнування міст, а й за безпрецедентний екоцид, що отруює повітря на континенті.

Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси).

Перше фото: YouTube