У Чернишова не було платної камери - Мін’юст
У колишнього віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності Олексія Чернишова не було платної камери.
Про це заступник міністра юстиції України Євген Пікалов повідомив під час засідання Комітету ВР з питань антикорупційної політики щодо подальшого дослідження обставин операції «Мідас» та діяльності антикорупційних органів, передає кореспондент Укрінформу.
«Щодо пана Чернишова - йому не надавалась платна камера. Він менше доби провів в установі і він не був у платній камері. Він був в іншій камері, але вона, наскільки я пам'ятаю, не була платною. І він наступного дня вийшов», - сказав Пікалов.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що у них була оперативна інформація про те, що платні камери для працівника Національного антикорупційного бюро Руслана Магамедрасулова і його батька Сентябра були недоступні нібито через блокування Службою безпеки.
«Нам було передано – і мені, і директору (НАБУ – ред.) меседж, що директор нібито має їхати до голови Служби і вирішувати це питання, щоб вона (платна камера – ред.) стала доступною (для Руслана Магамедрасулова – ред.). Тобто, питання не було, що там черга чи ще щось – штучно створені умови», - вважає керівник САП.
Очільник НАБУ Семен Кривонос зазначив, що через певний час камеру з поліпшеними умовами дали Сентябру Магамедрасулову, а його сину не дали.
«Ми турбувалися колективом, працювали з різних сторін, щоб перевести Руслана. Ми зверталися з такими відповідними проханнями, озвучували і говорили про поліпшення умов», - заявив Кривонос.
Своєю чергою Пікалов повідомив щодо платної камери для Руслана Магамедрасулова, тобто, з поліпшеними умовами, що відповідне звернення до них надійшло 27 листопада, а вийшов він із СІЗО 2 грудня.
«Я реально не пам'ятаю, чи була проплата, але навіть якщо і була, то це менше тижня відбулось між його зверненням і звільненням із СІЗО», - поінформував заступник голови Мін’юсту.
Заступник міністра юстиції Пікалов додав, що Мін’юст намагається залучити донорські кошти для ремонтів СІЗО.
За його словами, досі жодних донорських коштів на поліпшення умов тримання під вартою не було. Є лише окремі проєкти ООН і ЄС, які допомагають обладнати бібліотеки в жіночих установах відбування покарання.
Також парламент не схвалює бюджетні запити Мін’юсту, які спрямовані на покращення умов у СІЗО. «Як ми плануємо це виправляти? Ремонти у Лук’янівському СІЗО відбуваються за рахунок коштів спеціального фонду, яке СІЗО отримує за рахунок платних камер. Це невеликі кошти», - зазначив заступник міністра.
Він також нагадав, що цьогоріч у Бориспільському районі розпочалося будівництво нового корпусу Київського слідчого ізолятора. Заплановано, що в експлуатацію об’єкт здадуть у 2028 році.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Чернишов заявив, що не знає, хто такий «Че Гевара», та зазначив, що він не страждає розладами ідентичності.