Голова НСЖУ: Підтримка української журналістики - це інвестиція в європейську безпеку й інформаційну стійкість
Підтримка української журналістики - це інвестиція в європейську безпеку та інформаційну стійкість.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у колонці голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка для британського аналітичного центру Foreign Policy Centre (Лондон), опублікованій на сайті НСЖУ.
У колонці Four Years On: Journalism Under Drones, Beyond Blackouts Томіленко зазначив, що через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії характер війни змінився, і також змінилася щоденна робота журналістів, небезпека більше не епізодична, вона стала фоновою.
Як підкреслив голова НСЖУ, останніми місяцями протоколи безпеки для журналістів знову змінилися. Репортери, які працюють у прифронтових регіонах, дедалі частіше використовують детектори дронів - невеликі портативні пристрої, що попереджають про наближення безпілотників.
За його словами, російська армія не розрізняє цивільні та медійні цілі. Автомобілі з написом PRESS потрапляють під обстріли. Редакції зазнають руйнувань. На захоплених територіях журналісти стикаються з викраденнями, катуваннями та незаконними утриманнями.
Попри це, наголосив він, українські репортери продовжують документувати воєнні злочини, перевіряти інформацію і надавати контекст у середовищі, перенасиченому дезінформацією та пропагандою.
Як заявив Томіленко, нинішня зима стала випробуванням нового масштабу. У деяких районах великих міст електроенергія подається за хитким графіком - три години є, сім годин немає. У прифронтових регіонах графіка часто немає взагалі. Для журналістики електрика - це не зручність. Це можливість завантажити відео й фото, підтвердити інформацію, оперативно попередити про ракетну небезпеку, перевірити чутки, спростувати фейки.
"Коли зникає світло, зникає й зв’язок. LTE може показувати повну шкалу сигналу, але нічого не відкривається. Журналісти працюють з автомобілів, сходових клітин, заправок, тимчасових коворкінгів", - підкреслив голова НСЖУ.
У прифронтових громадах друковані газети залишаються життєво необхідними. Для міжнародної аудиторії це може здаватися несподіваним. Але там, де світло нестабільне, а інтернет переривається, саме місцева газета часто є найбільш доступним і перевіреним джерелом інформації, зауважив Томіленко.
За його словами, газети у Херсоні, Запоріжжі, Сумах, Харкові продовжують виходити під обстрілами. Доставка здійснюється через райони, які регулярно атакуються або перебувають під наглядом дронів. Рекламні доходи скоротилися, витрати зросли, частина співробітників мобілізована, але вони продовжують працювати, бо розуміють: якщо інформаційний простір руйнується - його миттєво заповнює дезінформація.
Томіленко також підкреслив, що "російська пропаганда швидко адаптується. Вона використовує блекаути й невизначеність, поширює фейкові повідомлення через Telegram-канали та анонімні акаунти, намагається підірвати довіру й посіяти хаос". Журналістика на місцях — це протиотрута. Під час ракетних атак перевірені повідомлення рятують життя. Під час евакуацій точна інформація запобігає паніці. На деокупованих територіях місцеві медіа допомагають відновлювати довіру між людьми.
Одним із найважливіших рішень після 2022 року він назвав створення й розвиток мережі Центрів журналістської солідарності, які координує НСЖУ разом із міжнародними партнерами.
У Києві, Львові, Івано-Франківську, Дніпрі, Запоріжжя, Харкові ці центри стали безпечними просторами для журналістів. Вони надають захисне спорядження, стабільні робочі місця зі світлом та інтернетом, аварійне живлення й доступ до Starlink, психологічну та юридичну підтримку, допомогу міжнародним кореспондентам.
Як заявив голова НСЖУ, низка українських журналістів перебувають у російському полоні. Дехто зник безвісти. Їхні родини живуть у стані постійного очікування.
На його переконання, Україна залишається фронтом демократичної стійкості в Європі. Якщо агресія призведе до замовчування незалежних медіа в Україні, це стане сигналом, що насильство здатне знищити правду.
"Підтримка української журналістики - це не благодійність. Це інвестиція в європейську безпеку та інформаційну стійкість. Потрібні не складні рішення, а сталі зобов’язання. Локальні та регіональні медіа потребують передбачуваного фінансування. Журналісти - особливо біля фронту - потребують довгострокової підтримки фізичної та психологічної безпеки. Журналісти в полоні потребують постійної міжнародної уваги", - наголосив Томіленко.
Як повідомляв Укрінформ, Премія імені Георгія Ґонґадзе у партнерстві з Інститутом масової інформації оприлюднили відео пам’яті всіх медійників та медійниць, які загинули під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Фото Укрінформу можна купити тут