Премія імені Георгія Ґонґадзе у партнерстві з ІМІ оприлюднили відео пам’яті медійників та медійниць, які загинули під час війни
Премія імені Георгія Ґонґадзе у партнерстві з Інститутом масової інформації (ІМІ) оприлюднили відео-пам’яті всіх медійників та медійниць, які загинули під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці ІМІ.
"У відео зібрані усі їхні імена, усі їхні обличчя — як свідчення їхньої роботи, відповідальності та внеску в українську журналістику. Це спосіб зупинитися і побачити кожного і кожну. Побачити не як цифру — а як людину, бо як говорив загиблий український поет та військовий Максим Кривцов: "Коли мене запитають, що таке війна, я без роздуму відповім — імена", - йдеться у дописі.
За даними Інституту масової інформації, за цей час загинули 125 медійників та медійниць: 15 — під час виконання професійних обов’язків; 14 — під час обстрілів та окупації українських міст; 96 — під час служби у лавах ЗСУ.
В ІМІ наголосили, що місія медіа — продовжувати їхню справу.
Розповідати правду, заради якої вони ризикували і жертвували життям. Показувати світові справжнє обличчя агресора. Це те, що ми робимо і в проєкті історій "Recвієм".
"Дякуємо всім, хто попри небезпеку продовжує документувати, фіксувати, повідомляти, свідчити, обороняти", - підкреслили в ІМІ.
За даними Моніторингу, за чотири роки з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 896 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Серед основних російських злочинів проти журналістів та медіа, які скоєні на українській території: вбивства журналістів - 125 (з них 15 - під час виконання професійних обовʼязків, 96 загинули як учасники бойових дій та 14 – як цивільні жертви російських обстрілів або катувань); 26 випадків незаконного ув’язнення журналістів; переслідування, погрози та залякування журналістів – 143; руйнування та пошкодження офісів редакцій – 44; обстріли телевеж – щонайменше 23; вимкнення українського мовлення та запуски на базі українських медіа російської пропаганди – 35; кіберзлочини – 110. Крім того, відбулося закриття 337 медіа внаслідок фінансової та кадрової кризи, спричиненої повномасштабною російською агресією.
За чотири роки повномасштабного вторгнення ІМІ зафіксував щонайменше 46 поранень журналістів та щонайменше 51 випадок обстрілів знімальних груп російськими військами. Під російські обстріли потрапляли журналісти як українських, так і іноземних медіа.
На четвертому році повномасштабного вторгнення ІМІ зафіксував три вбивства медійників під час їхньої професійної діяльності – усі троє внаслідок дронових атак, зазначається в повідомленні.
Зокрема, йдеться про Антоні Лаллікана – французького фотожурналіста, який загинув 3 жовтня 2025 року від удару російського дрона біля Дружківки Донецької області; Альону Грамову (Губанову) – воєнну кореспондентку українського телеканалу іномовлення Freedom, яка загинула в Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського удару БпЛА "Ланцет"; Євгена Кармазіна – оператора українського телеканалу іномовлення Freedom, який загинув у Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського удару БпЛА "Ланцет".
Наразі Росія незаконно утримує в заручниках щонайменше 26 цивільних українських медійників. У 2025-му році в Україну повернулися лише троє журналістів: Дмитро Хилюк, Марк Каліуш (обоє в рамках обміну) та Владислав Єсипенко (відбув увесь термін незаконного ув’язнення у в’язницях РФ).
Як повідомляв Укрінформ, чотири роки тому, 24 лютого 2022 року, розпочалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Близько 3:40 на територію Луганської області зайшла перша колона російських танків, а українці в багатьох містах прокинулися від атак перших ворожих ракет.
За чотири роки повномасштабної війни Україна завдала чималих втрат Росії як у живій силі, так і в озброєнні та ворожій техніці.
Так, за даними Генштабу, загальні бойові втрати російських військ в Україні з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2026 року становлять близько 1 261 420 осіб.