8-сантиметрова 3D-ялинка з льоду; канабіс проти раку яєчників: вчені зафіксували зупинку росту пухлин
Сенсації. Відкриття. Дослідження. Тижневий огляд (з 19 по 26 грудня 2025 року)
Кожного дня вчені в усьому світі роблять вагомі відкриття розробляють нові технології. Їх стільки, що людям буває легко таку новину пропустити. А не хочеться…
Пропонуємо вашій увазі добірку винаходів, які в майбутньому стануть невід’ємною частиною нашого життя.
ВЧЕНІ НАДРУКУВАЛИ 8-САНТИМЕТРОВУ 3D-ЯЛИНКУ З ЛЬОДУ
Фізики з Амстердамського університету створили з льоду іноваційну різдвяну прикрасу – ялинку заввишки всього 8 сантиметрів, надруковану на 3D-принтері.
Найцікавіше те, що для цього не використовували холодильне обладнання чи спеціальні системи заморожування, а витрати були мінімальними. Секрет полягає у випарному охолодженні.
За словами авторів, це перший випадок, коли принципи випарного охолодження застосовані до 3D-друку. Секрет полягав у тому, щоб розмістити 3D-друк у вакуумній камері, використовуючи струменеве сопло як друкарську головку.
Після свят достатньо вимкнути вакуумний насос, і ялинка розтане, не залишивши жодних відходів чи слідів.
КАНАБІС ПРОТИ РАКУ: ВЧЕНІ ЗАФІКСУВАЛИ ЗУПИНКУ РОСТУ ПУХЛИН
Активні речовини канабісу – канабідіол (CBD) та тетрагідроканабінол (ТГК) – здатні пригнічувати ріст клітин раку яєчників і запускати їх самознищення, не завдаючи шкоди здоровим клітинам.
Це відкриває перспективи створення менш токсичних препаратів для лікування одного з найбільш смертоносних онкологічних захворювань у жінок.
Окремі наукові роботи вже вказували, що активні сполуки канабісу можуть безпосередньо впливати на ракові клітини. CBD і ТГК активують канабіноїдні рецептори та здатні втручатися в клітинний цикл, що й стало підставою для детальнішого вивчення їхніх протиракових властивостей.
Дослідники тестували канабідіол, тетрагідроканабінол і їхню комбінацію на трьох типах клітин: звичайних клітинах раку яєчників; клітинах, стійких до протиракових препаратів; здорових клітинах епітелію яєчників.
Окремо CBD і ТГК уповільнювали поділ ракових клітин, зменшуючи кількість і розмір колоній. Найбільший ефект показала саме комбінація двох сполук – вона не лише зупиняла клітинний цикл, а й запускала апоптоз, тобто запрограмовану загибель ракових клітин. Водночас здорові клітини залишалися неушкодженими.
Окрему увагу науковці звернули на те, що канабіноїди можуть перешкоджати поширенню ракових клітин. У перспективі це означає можливість зменшення ризику метастазів і рецидивів, які часто виникають при раку яєчників.
Науковці наголошують: результати є багатообіцяючими, але потребують подальших досліджень перед використанням у клінічній практиці.
ТЕЛЕСКОП NASA ДОСЛІДЖУЄ ЧАСИ 14 МІЛЬЯРДІВ РОКІВ ТОМУ
Запущений у космос у березні 2025 року телескоп NASA SPHEREx завершив створення першої інфрачервоної карти всього неба у 102 кольорах.
Про це повідомляє Лабораторія реактивного руху NASA (JPL), передає Укрінформ.
Хоча ці 102 інфрачервоні довжини хвиль світла не видимі людському оку, вони поширені в космосі, і спостереження за всім небом таким чином дозволяє вченим відповісти на важливі питання, зокрема щодо того, як драматична подія, яка сталася в першу трильйонну частку секунди після Великого вибуху, вплинула на 3D-розподіл сотень мільйонів галактик у нашому Всесвіті.
Крім того, науковці використовуватимуть ці дані для вивчення того, як галактики змінювалися протягом майже 14 мільярдів років історії Всесвіту та щоб дізнатися про розподіл ключових «інгредієнтів для життя» в нашій власній галактиці.
SPHEREx здійснює приблизно 14,5 оберту навколо Землі щодоби, рухаючись з півночі на південь і пролітаючи над полюсами. Щодня він робить близько 3 600 знімків вздовж однієї кругової смуги неба.
Через шість місяців обсерваторія охопила космос у всіх напрямках, дослідивши все небо на 360 градусів.
ВЧЕНІ ЗНАЙШЛИ ЗАСТОСУВАННЯ МУШЕЛЬ МІДІЙ У ВИРОБНИЦТВІ ДЖИНСІВ
Морська індустрія щороку залишає після себе тонни мушель мідій, які хоч і є органічними, але дуже повільно розкладаються на сміттєзвалищах. Вчені знайшли для них нове застосування – у текстильній промисловості, зокрема для обробки джинсів методом піскоструменю. Саме цей процес надає тканині модного «потертого» вигляду, який так цінується у виробництві деніму.
Вони розробили технологію, за якою мушлі миють, стерилізують термічним способом, подрібнюють у млині та просівають. Отриманий абразивний матеріал застосовують у стандартному обладнанні для піскоструменю.
Вчені перевірили конкретне застосування для шліфування деніму, але, крім того, результати показали, що шліфування мушель мідій має багато інших застосувань; воно може бути придатним абразивним матеріалом і може бути корисним в інших галузях промисловості, таких як очищення механічних деталей або підводної частини корпусів суден».
ВЧЕНІ РОЗКРИЛИ ТАЄМНИЦІ НАДМІЦНОГО ДАВНЬОРИМСЬКОГО БЕТОНУ
Під час розкопок у Помпеях дослідники виявили будівельний майданчик, що «застиг у часі» після катастрофічного виверження вулкана Везувій у 79 році нашої ери. Це допомогло їм з'ясувати склад і технологію виготовлення надміцного бетону, завдяки якому стародавні римляни здійснили архітектурну революцію.
Відкриття в Помпеях засвідчило, що римляни застосовували метод під назвою «гаряче змішування», коли негашене вапно – попередньо нагрітий сухий вапняк – об'єднували безпосередньо з водою та сумішшю вулканічної породи й попелу. Хімічна реакція при цьому нагрівала суміш.
Метод гарячого змішування забезпечував бетону властивість самовідновлення – він хімічно відновлював тріщини. Матеріал містив білі залишки вапна, так звані вапняні включення, які могли розчинятися й кристалізуватися знову, заповнюючи тріщини, що виникали при дії води.
Римляни розпочали масове виробництво бетону в I столітті до нашої ери та на початку нашої ери.
Нове розуміння римського бетону може стати корисним нині для будівництва та архітектури. Сучасні бетони зазвичай не мають властивості самовідновлення, яка нині стає дедалі важливішою, адже ми прагнемо створювати більш довговічну та менш затратну в обслуговуванні інфраструктуру.
Тож, хоча стародавня технологія не стане прямою заміною сучасним стандартам, виявлені принципи можуть допомогти розробити довговічніші бетони наступного покоління.
ВЧЕНІ ЗА ДОПОМОГОЮ ДРОНІВ ВИЯВИЛИ СМЕРТЕЛЬНИЙ ВІРУС У ДИХАННІ АРКТИЧНИХ КИТІВ
Вчені за допомогою безпілотників виявили смертельний вірус у диханні китів, що спричиняє масову загибель ссавців у Північному полярному колі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Independent із посиланням на дослідження, опубліковане у журналі BMC Veterinary Research.
У дослідженні взяли участь Лондонський Королівський коледж (KCL) та британська Королівська школа ветеринарних досліджень.
Використовуючи дрони, дослідники пропустили спеціальне обладнання через краплі, які видихають кити. Ці краплі утворюються, коли кити піднімаються на поверхню, щоб зробити вдих.
Вчені виявили високоінфекційний вірус, відомий як морбілівірус китоподібних (cetacean morbillivirus), що пов’язаний із масовими викидами китів та дельфінів на берег по всьому світу. Цей вірус може передаватися між видами і становить значну загрозу для морських ссавців.
Дослідники використовували дрони, оснащені стерильними чашками Петрі, щоб зависати над дихальними отворами китів і збирати краплі з їхніх дихальних шляхів. Зразки збирали із 2016 по 2025 роки у горбатих китів, кашалотів та фінвалів у північно-східній частині Атлантичного океану, включно із північною Норвегією та Ісландією.
Вірус, вперше виявлений у дельфінів, був знайдений у групі горбатих китів на півночі Норвегії, у кашалота із поганим станом здоров’я та у гринди, викинутого на берег.
Морбілівірус китоподібних викликає серйозні респіраторні, неврологічні та імунні ураження. З моменту відкриття у 1987 році вірус став причиною численних випадків масової смертності ссавців.
Вчені зазначили, що висновки дослідження також викликають занепокоєння щодо потенційного ризику спалаху вірусу під час зимових скупчень для годування, де кити, морські птахи і люди тісно взаємодіють.
У КИТАЇ ПАРАЛІЗОВАНИЙ ЧОЛОВІК З МОЗКОВИМ ЧИПОМ ЗМІГ КЕРУВАТИ КОЛІСНИМ КРІСЛОМ СИЛОЮ ДУМКИ
У Китаї 28-річний чоловік, паралізований після тяжкої травми спинного мозку протягом восьми років, успішно зміг управляти пристроями через 1,5 місяця після встановлення мозкового імпланта.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euronews.
Такий прорив є частиною першого в країні клінічного випробування вставленого в мозок чипу, повністю бездротового функціонального нейрокомп'ютерного інтерфейсу (НКІ).
НКІ з'єднують нервову систему людини з пристроями, здатними інтерпретувати активність її мозку, дозволяючи їй діяти – наприклад, користуватися комп'ютером або рухати протезом руки – лише силою власної думки.
Пристрій, який був розроблений китайською компанією Shanghai NeuroXess, використовує 64 електроди, кожен з яких має лише 1% товщини людської волосини, що робить його одним із найменших та найменш інвазивних імплантів із НКІ у світі.
Електроди вставляються в мозок, тоді як контролер, акумулятор, антена та процесор розташовані під шкірою перед грудьми.
Зовнішня бездротова зарядна станція, подібна до зарядного пристрою для телефону, дозволяє заряджати та вільно використовувати пристрій.
Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси).
Перше фото: infobae.com