Не Starlink’ом єдиним, або Як забезпечити безперебійний інтернет у разі відключень електрики
Про технології, які дають змогу українцям залишатися з інтернетом навіть в умовах багатогодинних знеструмлень
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про розвиток цифрової інфраструктури, який встановлює вимоги до якості мобільного інтернету, що тепер матиме чіткий вимір у кількості мегабайтів за секунду. На початку цього року в Україні затвердили технічні вимоги для закупівлі інтернет-послуг для держустанов, які мають забезпечувати працівників і відвідувачів доступом до інтернету під час блекаутів. Зокрема, провайдерів змусили зебезпечувати держоргани безперебійним інтернетом під час знеструмлень, а самі установи – укладати контракти щонайменше з двома надавачами послуг, щоб мати резервне під’єднання до інтернету в разі екстрених випадків. Водночас пересічних же українців ще два роки тому закликали подбати про енергостійкий інтернет і шукати такого надавача послуг, який спроможний забезпечувати інтернетом якнайдовше.
Відключення світла тепер знов змушують наших співгромадян не лише витягати зарядні пристрої, а й шукати можливості залишатися на зв’язку. Укрінформ спільно з Мінцифри дає поради, як це зробити найефективніше.
ТЕХНОЛОГІЇ: ЩО ОБРАТИ?
«В Україні діють вимоги, щоб інтернет працював навіть тоді, коли немає електрики. Головне правило – основні станції провайдерів мають бути забезпечені резервним живленням щонайменше на 72 години. Це потрібно для того, щоб мережа умовно не “впала” одразу після знеструмлення і люди могли залишатися на зв’язку», – розповідає заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Станіслав Прибитько.
До лютого 2025 року українські провайдери мали максимально наблизитися до повного покриття своїх станцій автономним живленням. Частина операторів – особливо великі – справді зробили значний прогрес і резервували більшість ключових вузлів. Але у багатьох регіональних та невеликих провайдерів цей процес ще триває. Тому вимога виконана не на 100 відсотків, але ринок рухається в потрібному напрямку.
Утім, прогрес очевидний: під час ударів по енергетичній інфраструктурі цієї осені у багатьох будинках інтернет тримався по 6–8 і навіть більше годин без світла.
У Мінцифри зауважують, що такого результату вдалося досягти завдяки фіксованому інтернету, насамперед на базі технології xPON, який може працювати навіть за тривалих блекаутів. У таких мережах між оператором і будинком немає обладнання, що потребує додаткового живлення, тому з’єднання зберігається. Якщо дуже спрощено, передавання даних відбувається через оптоволоконний кабель безпосередньо від офісу провайдера на квартиру чи будинок, а отже, не потребує додаткового електричного обладнання на проміжних вузлах мережі. Абонентові потрібно лише забезпечити резервне живлення для свого роутера – й інтернет-зв’язок існуватиме навіть у темряві. А от про живлення головного вузла має подбати вже провайдер, який повинен забезпечити ним 72 години роботи обладнання.
Станом на липень цього року в Україні фіксованим інтернетом було охоплено близько 8,5 млн користувачів, найбільше – у Києві, Одеській та Дніпропетровській областях. Водночас xPON використовують трохи більше ніж половина цих абонентів – 52 відсотки (на кінець 2021 року – близько 30 відсотків). Найбільший рівень покриття технологією xPON, а це понад 70 відсотків, мають Вінницька, Чернівецька, Івано-Франківська, Київська, Черкаська та Волинська області. Натомість у Миколаївській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській областях і місті Києві проникнення xPON нижче – від 20 до 40 відсотків. У цих регіонах досі значна частина мереж працює на старіших технологіях із меншою тривалістю збереження зв’язку під час блекаутів.
«У прифронтових регіонах xPON має високий відсоток покриття, загалом у сільській місцевості він сягає біля 90 відсотків. Низький показник ми бачимо в містах, це пов’язано з тим, що у великих містах інтернет з’явився раніше, відповідно там більше застарілі технології, які досить повільно модернізуються», – коментує Прибитько.
Доступ до інтернету з технологію хPON тепер надають 1 200 операторів, і ця кількість зростає.
Звісно, є й інші варіанти доступу до інтернету, які використовуються в Україні. І вони також дають змогу певний час мати доступ до всесвітньої мережі в умовах обмеження електроенергії. Різниця у тому, наскільки довго цей доступ буде забезпечений.
У Мінцифри зауважили, що з початком нової хвилі знеструмлень восени кількість заявок на підключення хPON зросла. Тепер більшість провайдерів намагаються підключити якомога більше нових абонентів за найкоротший термін. Зазвичай це триває кілька днів.
Водночас використання оптоволокна допомагає заощадити на енергоспоживанні цілого будинку, оскільки усуває потребу в активному обладнанні всередині будівлі. Тому Мінрозвитку закликає власників та балансоутримувачів багатоквартирних будинків сприяти операторам у модернізації мереж. Обласні військові адміністрації та асоціації ОСББ уже поінформовані про важливість сприяння таким роботам, що дає змогу пришвидшувати процес переходу на нові технології у всіх регіонах.
ТЕХНОЛОГІЇ: ЯК КОРИСТУВАТИСЯ?
Фахівці радять перед вибором провайдера поцікавитися, чи забезпечив він свою апаратуру підключенням до енергозберігальних пристроїв і який саме час вони здатні підтримувати напругу, щоб надавати клієнтам доступ до безперебійного інтернет-з’єднання під час знеструмлення. Пересвідчитися, чи підключений ваш провайдер до хPON, можна на інтерактивній мапі від ЛУН та Мінцифри.
Якщо ваш провайдер уже використовує технологію, підключіть свій повербанк до роутера та абонентського термінала ONU, щоб забезпечити автономну роботу мережі. Принцип роботи зарядного пристрою для роутера аналогічний до звичайного повербанку для смартфонів чи інших гаджетів. Варто тільки врахувати кілька технічних моментів, як-от ємність батареї повербанку, потужність виходу струму, сумісність зарядного пристрою з роутером тощо.
Залишатися не тільки на зв’язку, а й з інтернетом можна і завдяки функції національного роумінгу. У березні 2022-го мобільні оператори надали таку можливість своїм користувачам. З мінусів цього способу є обмеження швидкості інтернету – усього до 512 кбіт/с. Тоді як оптоволоконний за технологією PON може досягати і до 10 Гбіт/с, і навіть вище, залежно від стандарту (та тарифного плану провайдера). Утім, для базових потреб, як-от відправити повідомлення, швидкості мобільного 2G/3G в національному роумінгу має вистачити.
Щоб ним скористатися, потрібно вручну підключитися до мережі іншого оператора.
1. Вимкніть автовибір мережі. На Android: Налаштування → Мобільна мережа (чи Підключення) → Оператор. На iOS: Параметри → Стільникові дані → Вибір мережі.
2. Знайдіть та виберіть доступну мережу: Vodafone UA, UA-Kyivstar чи Lifecell.
3. Якщо підключитися не вдалося, спробуйте ще раз або виберіть іншу мережу.
У момент роботи національного роумінгу оператори відчувають посилене навантаження на мережі, тому, щоб максимально охопити абонентів у момент гострої потреби, є кілька порад:
► Відімкніть автозавантаження медіафайлів у месенджерах;
► Налаштуйте низьку якість перегляду відео, зокрема в YouTube;
► За першої нагоди перейдіть на Wi-Fi.
Національний роумінг залишиться доступним і після завершення воєнного стану, щоб абоненти мали можливість користуватися зв'язком у будь-якому регіоні, використовуючи мережі інших операторів.
4 листопада 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, який запроваджує обов’язковий показник швидкості інтернету як стандарт якості зв’язку. Тож, відповідно до чинного документа, в Україні відсьогодні обов’язковим показником якості зв’язку стає швидкість інтернету. Для цього Кабмін повинен установити фіксовану кількість Мбіт/с, а мобільні оператори мають надавати послуги в межах стандарту.
Юлія Абакумова, Київ
Перше фото: Sigmund on Unsplash