Нейрочип на основі грибів та ген, який може збільшити врожай пшениці втричі

Сенсації. Відкриття. Дослідження. Тижневий огляд  (з 24 по 31 жовтня 2025 року)

Кожного дня вчені в усьому світі роблять вагомі відкриття розробляють нові технології. Їх стільки, що людям буває легко таку новину пропустити. А не хочеться…

Пропонуємо вашій увазі добірку винаходів, які в майбутньому стануть невід’ємною частиною нашого життя.

ВЧЕНІ СТВОРИЛИ НЕЙРОЧІП НА ОСНОВІ ГРИБІВ ШИЇТАКЕ

Вчені з Університету штату Огайо знайшли альтернативу рідкісноземельним металам, які використовуються для створення нейроморфних чіпів.

Замість дорогих і важковидобувних матеріалів вони запропонували використовувати грибницю шиїтаке, і вже створили на її основі працюючі мемристори, стійкі до зневоднення і радіації.

Мемристори – це пристрої, які запам'ятовують попередні стани ланцюга, вони вважаються ключовими елементами нейроморфних систем. Але їхнє виробництво вимагає рідкісних матеріалів і складних технологій, що гальмує розвиток напряму.

Міцелій грибів шиїтаке може стати дешевою та екологічною заміною. Грибниця має природну провідність і здатна до адаптивної електричної активності, схожої на нейронні імпульси.

Вчені висушили і повторно зволожили міцелій, щоб домогтися стабільних властивостей, і протестували його в лабораторії за різних напруг і частот.

Результат виявився вражаючим – грибний мемристор працював як оперативна пам'ять із частотою до 5850 Гц і точністю близько 90%. Крім того, такі компоненти виявилися стійкими до радіації та зневоднення, що може бути корисно для використання у космосі.

ТАЙВАНСЬКІ ВЧЕНІ ЗНАЙШЛИ СПОСІБ ВІДНОВИТИ РІСТ ВОЛОССЯ ЗА 20 ДНІВ

У ході експериментів на мишах дослідники виявили, що процес ліполізу у жирових клітинах шкіри запускає регенерацію волосяних фолікулів. У мишей почався помітний ріст волосся вже через 20 днів.

Фото: istockphoto.com.

Під час дослідження вчені виявили, що ліполіз у жирових клітинах шкіри – процес розщеплення жиру – активує стовбурові клітини епітелію. Це, у свою чергу, запускає ріст нових волосяних фолікулів навіть у ділянках, де волосся вже випадало.

Наразі метод протестовано лише на лабораторних мишах. Проте результати дають надію на створення нових терапевтичних стратегій для лікування облисіння у людей – без пересадки або гормональних препаратів.

Науковці підкреслюють, що наступним етапом стане випробування безпеки методу на людських клітинах і розробка безпечних механізмів контролю ліполізу.

АНАЛІЗ КРОВІ ЗМОЖЕ ПЕРЕДБАЧАТИ РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ ЗА 7 РОКІВ ДО ПОЯВИ ПЕРШИХ ЙОГО СИМПТОМІВ – ВЧЕНІ

Вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско виявили сигнали білків крові, які можуть повідомити про потенційний розсіяний склероз ще за сім років до появи перших симптомів.

Фото: GerryShaw, Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International.

Це відкриття допоможе їм розробити точний аналіз крові для раннього виявлення розсіяного склерозу – коли ще немає відчутних симптомів, але хвороба вже запущена.

Розсіяний склероз – невиліковне аутоімунне захворювання, при якому імунна система атакує головний і спинний мозок.

Вчені проаналізували дані 134 зразків крові людей, в яких пізніше розвинувся розсіяний склероз, та дослідили понад 5000 білків. Вони виявили, що рівень мієлінового олігодендроцитарного глікопротеїну (MOG) різко зростав у середньому за сім років до появи симптомів. Оскільки MOG допомагає захищати нервову систему, це відкриття означає, що захисні шари зазнають атаки задовго до появи клінічного захворювання.

Дослідники вважають, що комбінація змін у 21 білку може стати основою аналізу крові, який виявлятиме розсіяний склероз до появи симптомів.

ВЧЕНІ ЗНАЙШЛИ ГЕН, ЯКИЙ МОЖЕ ЗБІЛЬШИТИ ВРОЖАЙ ПШЕНИЦІ ВТРИЧІ

Американські дослідники з Університету у Мериленді виявили ген, відповідальний за рідкісний сорт пшениці, в якої в кожному суцвітті утворюється три зав’язі замість однієї.

Вчені встановили, що зазвичай неактивний ген WUSCHEL-D1 активується на ранній стадії розвитку суцвіття, сприяючи утворенню додаткових зав’язей, кожна з яких може дати зерно.

Це відкриває шлях до збільшення урожайності пшениці без необхідності збільшення сільськогосподарських територій та використання додаткових ресурсів.

В умовах зростання світового попиту на пшеницю, що триває, змін клімату, обмеженості сільськогосподарських угідь і зростання населення дедалі складніше нарощувати виробництво традиційними методами. Це відкриття може дати селекціонерам новий потужний інструмент підвищення врожайності без необхідності збільшення площі земель, води чи добрив.

ВЧЕНІ ВИЗНАЧИЛИ, ЛЮДИ З ЯКОЮ ГРУПОЮ КРОВІ ЖИВУТЬ ДОВШЕ

Вчені провели дослідження в ході, якого визначили, що люди з першою групою крові живуть довше за інших.

Фото: topnews.in.

Власники першої групи крові захищені від різних інфекцій та стресів. У них менше шансів захворіти на серйозне захворювання. До того ж їхній мозок залишається активним до глибокої старості.

Люди з другою групою крові схильні до стресів і різних ГРВІ. Крім цього, у них високий ризик захворіти на цукровий діабет.

Власникам третьої групи загрожує онкологія, отити та ангіни.

У людей з четвертою групою часто виникають різні інфекції та частіше, ніж у інших трапляється вада серця.

Проведені раніше дослідження також показали, що у людей з першою групою підвищено ризик розвитку раку шкіри. У власників другої групи є загроза розвитку виразки та пухлини шлунка.

У людей з третьою групою високий ризик захворіти на рак стравоходу та підшлункової залози. Така ж загроза існує у четвертої групи. У людей з другою та третьою групами є також загроза інфаркту, інсульту та тромбозу.

НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНІ ДЛЯ ЗЕМЛІ ВІДХОДИ НАВЧИЛИСЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ

Дослідники знайшли універсальний спосіб переробки одних із найстійкіших у світі відходів – пластику. Новий метод дозволяє трансформувати поширені види пластмас, такі як ПЕТ, ПВХ, поліетилен та поліпропілен, у так звані одноатомні каталізатори (SAC). Ці матеріали складаються з атомів металів, які закріплені та ізольовані на графеновій підкладці, що робить їх надзвичайно ефективними в хімічних реакціях.

Створені з пластикових відходів одноатомні каталізатори продемонстрували високу ефективність у розщепленні різноманітних мікрозабруднювачів у воді. Крім того, вони показали чудові результати в електрокаталітичних системах, зокрема в киснево-азотних реакціях відновлення та літій-сірчаних батареях.

На відміну від багатьох інших методів переробки ця технологія працює з різними видами пластику, навіть у сумішах, і дозволяє отримувати матеріали грамами, що свідчить про її практичну доцільність.

КОРАЛОВИЙ ТРИКУТНИК – НАЙБАГАТША ЕКОСИСТЕМА ПЛАНЕТИ

Вчені відкрили унікальний підводний світ, який за рівнем біорізноманіття перевершує навіть Амазонку. Йдеться про так званий Кораловий трикутник – морську екосистему, що охоплює територіальні води шести країн: Індонезії, Малайзії, Папуа Нової Гвінеї, Філіппін, Соломонових Островів і Тимору-Лешті.

Загальна площа регіону становить 5,7 мільйона квадратних кілометрів, що дорівнює половині території США. Саме тут, між Тихим та Індійським океанами, створені ідеальні умови для життя морських організмів: теплі тропічні води, багаті на поживні речовини течії та складний рельєф дна.

Фото: depositphotos.com.

Кораловий трикутник вважається найрізноманітнішою морською екосистемою на планеті. У його межах зосереджено 75% усіх відомих видів коралів, а кількість видів риб перевищує 3000. Деякі коралові рифи мають більше видів, ніж весь Карибський басейн. Така концентрація життя робить регіон справжньою лабораторією еволюції, де протягом мільйонів років формувалися складні харчові ланцюги та взаємозв'язки між видами.

Однак цей підводний рай перебуває під серйозними загрозами. Серед них – руйнівні методи риболовлі, забруднення, зміни клімату та видобуток корисних копалин. Видобуток нафти, газу та інших ресурсів завдає непоправної шкоди. За оцінками, ці екосистеми забезпечують засоби до існування для понад 120 мільйонів людей.

Кораловий трикутник – це не просто природне диво, а життєво важливий ресурс планети. Його збереження є критично важливим для підтримки біорізноманіття океанів і добробуту мільйонів людей.

Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси).

Перше фото: en.wikipedia.org.