Міжнародні експерти залишили конкурсну комісію: чи втримає ВККС незалежність

Після завершення повноважень міжнародних експертів відбір суддів до ВККС здійснюватимуть лише українські фахівці, що несе певні загрози для судової реформи

У червні закінчилися повноваження міжнародних експертів у Конкурсній комісії, що формує склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Тепер цим відбором будуть займатися виключно українські експерти, яких обирає Вища рада правосуддя.

Ці зміни були передбачені законодавством. Але в громадянському суспільстві вбачають серйозні ризики для судової системи, які можуть перекреслити реалізовані реформи. Втрата повноважень міжнародних експертів може призвести до втрати запобіжника незалежності ВККС. А також повернення в судову систему осіб, чия професійна етика викликає питання.

НЕУПЕРЕДЖЕНІСТЬ ВККС

Вища кваліфікаційна комісія суддів є ключовим органом, відповідальним за два важливих процеси:

• оцінювання суддів на доброчесність – близько 1,5 тис. суддів ще мають пройти кваліфікаційну перевірку;
• набір нових кадрів – необхідно заповнити 2350 вакантних посад у судах першої та апеляційної інстанцій.

Після оновлення у 2023 р., яке стало можливим завдяки євроінтеграційним вимогам, робота ВККС набула нового, прогресивного імпульсу. Тепер кожен п’ятий суддя отримує рекомендацію на звільнення за результатами співбесіди. Серед тих, хто не пройшов перевірку, опинилися одіозні «судді Майдану», представники Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) та інші особи “з сумнівною репутацією”.

Ключовим фактором, що забезпечував неупереджений відбір членів ВККС, була Конкурсна комісія з вирішальним голосом міжнародних експертів. До складу входили троє іноземних фахівців та троє українських. Законодавством передбачалося, що без згоди трьох міжнародників жодне призначення не могло бути ухвалене.

Та 1 червня повноваження іноземних експертів завершились. Ідея передбачала: на старті саме міжнародники відіграватимуть провідну роль у формуванні ВККС, а після цього всі подальші конкурси відбуватимуться силами українських спеціалістів.

ВПЛИВ «СТАРИХ ЕЛІТ»

Стаття 95-1 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначає, що новий склад конкурсної комісії формують чотири органи: Рада суддів України, Рада прокурорів України,  Рада адвокатів України, Національна академія правових наук України в особі Президії.

До другої комісії повинні увійти:

1) три особи з-поміж суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України;

2) одна особа, запропонована Радою прокурорів України;

3) одна особа, запропонована Радою адвокатів України;

4) одна особа, запропонована Національною академією правових наук України в особі Президії.

У Фундації DEJURE застерігають, що ці інституції знаходяться наразі під впливом «старих еліт». До прикладу, Раду адвокатів України очолює Лідія Ізовітова, чиї зв'язки з колишніми впливовими особами, як-от обвинувачений у державній зраді колишній народний депутат Віктор Медведчук, викликають питання у громадськості. А на чолі Ради суддів з 2019 р. стоїть Богдан Моніч, якого експерти називають представником старої гвардії, пов'язаної з ексголовою ОАСК Павлом Вовком та колишнім політиком Андрієм Портновим. У DEJURE стверджують, що Моніч протидіє судовій реформі та блокує оновлення ключових органів.

«Якщо дати таким людям вибирати наступний склад ВККС, це гарантія того, що це все просто повернеться буквально в часи Януковича і до людей Януковича», – говорить в коментарі Укрінформ експерт Фундації Михайло Жернаков.

РЕАЛЬНА ЗАГРОЗА

За аналізом DEJURE, наслідки такого повернення в минуле будуть відчутні на багатьох рівнях. По-перше, судова система може стикнутися із руйнуванням хиткої прогресивної більшості у самій ВККС, оскільки туди можуть бути призначені політично заангажовані кандидати.

По-друге, під загрозою опиняється призначення понад двох тисяч суддів на вакантні посади в апеляційних та перших інстанціях, що має відбутися у 2025–2026 роках.

Також під питанням буде оновлення Верховного Суду та добір суддів до Вищого антикорупційного суду.

Якщо на ці посади прийдуть недоброчесні кандидати, вони отримають довічне працевлаштування. Звільнити суддю в Україні вкрай складно, тому це загрожує незворотним наповненням судів корумпованими кадрами, наголошують експерти Фундації.

ВИМОГА БЕЗ ВИМОГИ

Аби цього не допустити, потрібно негайно повертати міжнародних фахівців до Конкурсної комісії, говорить Жернаков. Він підкреслює, що в Європейському Союзі вже звернули увагу на це.

Так у липні речник Єврокомісії Гійом Мерсьє нагадав про необхідні кроки України для боротьби із корупцією. Серед них – відновлення участі міжнародників.

Тим часом у парламенті говорять наступне. «Можу говорити про оформлені зобов’язання України. В них цього [повернення міжнародних експертів] немає», – сказав Укрінформу Денис Маслов, народний депутат від «Слуги народу» та очільник Комітету з питань правової політики.

Він нагадує, що зараз у ВККС всі посади заповнені. «У майбутньому, коли з'явиться перша вакансія, це буде чудова можливість перевірити, чи справді наші інституції можуть ефективно виконувати ці повноваження [щодо конкурсного відбору]. Це один із етапів євроінтеграції України, і на етапі вступу України до ЄС Європейська комісія оцінюватиме спроможності національних інституцій, а не міжнародних експертів», – додав депутат.

На сьогодні в парламенті зареєстровано законопроєкт щодо відновлення роботи міжнародників. Авторка – Анастасія Радіна, депутат «Слуги народу» та голова Комітету з питань антикорупційної політики. У розмові з Укрінформом вона наголосила, що участь міжнародних експертів у відборі «ефективно вплинула на очищення судової системи від недоброчесних і наповнення судової системи гідними, кваліфікованими суддями».

Коли буде розгляд законопроєкту в залі парламенту, наразі невідомо. Та відновлення участі міжнародних експертів, як того вимагає Єврокомісія, є ключовим для збереження прогресу в судовій реформі, а також на шляху України до членства в ЄС. В іншому випадку, судова система може знову стати залежною від старих політичних еліт, що загрожує як боротьбі з корупцією, так і європейській інтеграції.

Марина Шашкова, політичний журналіст, політолог