Стетоскоп з ШІ, який виявляє вади серця за 15 секунд. Японці придумали, як можна стерти пам'ять. Аутизм – виліковний?
Сенсації. Відкриття. Дослідження. Тижневий огляд (з 29 серпня по 5 вересня 2025 року)
Кожного дня вчені в усьому світі роблять вагомі відкриття розробляють нові технології. Їх стільки, що людям буває легко таку новину пропустити. А не хочеться…
Пропонуємо вашій увазі добірку винаходів, які в майбутньому стануть невід’ємною частиною нашого життя.
БРИТАНСЬКІ НАУКОВЦІ СТВОРИЛИ СТЕТОСКОП З ШІ, ЯКИЙ ВИЯВЛЯЄ ВАДИ СЕРЦЯ ЗА 15 СЕКУНД
Команда Імперського коледжу Лондона презентувала новий стетоскоп на основі штучного інтелекту. Компактний прилад завбільшки з гральну карту поєднує функції електрокардіографа та звичайного стетоскопа, після чого передає отримані дані на аналіз ШІ.
Завдяки такому підходу пристрій виявився особливо ефективним. Він дозволяє діагностувати серцеву недостатність удвічі частіше, а фібриляцію передсердь – утричі частіше, ніж традиційні методи. На все потрібно лише близько 15 секунд.
У масштабному дослідженні, що охопило понад 12 тисяч людей із симптомами на кшталт задишки, втоми чи набряків, результати ШІ-стетоскопа підтвердили високий рівень схильності до серцевих захворювань. Якщо зазвичай діагноз встановлювали протягом року, то новий прилад давав сигнал про ризики практично миттєво. Отримані результати одразу надходили на смартфон лікаря, що дозволяло швидко розпочати лікування і запобігти ускладненням.
Дослідники переконані, що масове впровадження цієї технології може не лише спростити щорічні діагностичні перевірки, а й суттєво підвищити якість життя пацієнтів.
НОВА ТЕХНОЛОГІЯ ДОЗВОЛИТЬ АСТРОНАВТАМ ПРАТИ ОДЯГ У КОСМОСІ
Сьогодні космонавти стикаються з проблемою нестачі чистого одягу: у тривалих місіях речі часто носять до повного зношення, після чого їх утилізують разом із відходами. Це не лише незручно, а й створює додаткові логістичні виклики, оскільки доставка нових комплектів на орбіту вимагає значних витрат.
Китайські інженери представили розробку, яка може кардинально змінити побут астронавтів на орбіті, – пральну машину нового покоління, що не потребує використання традиційних мийних засобів. Замість води вона застосовує комбінацію дрібнодисперсного туману та озону. Такий підхід дозволяє ефективно видаляти забруднення та усувати неприємні запахи, що особливо важливо в умовах обмежених ресурсів космічних станцій.
Успіх цього проєкту може стати важливим кроком для довготривалих космічних місій, включно з майбутніми польотами на Місяць і Марс. Китайська пральна машина може стати одним із прикладів того, як інновації у повсякденному побуті сприяють реалізації глобальних космічних амбіцій.
УЧЕНІ ПІДТВЕРДИЛИ ІСНУВАННЯ НА ЗЕМЛІ НОВОГО ОКЕАНУ
Давно всім відомо, що на Землі є чотири океани: Атлантичний, Тихий, Індійський та Північний Льодовитий. Проте Національне географічне товариство офіційно визнало існування п'ятого океану. Але це не «новий» океан у геологічному сенсі, а зміна нашого сприйняття карт. Йдеться про Південний океан, води навколо полюсу і саму Антарктиду, унікальний ландшафт якої донедавна вважався лише «продовженням» трьох окремих океанів: Тихого, Атлантичного та Індійського. Цей океан відображає той факт, що він є акваторією, досі маловивченою людством.
Є дещо, що дійсно відрізняє Південний океан від інших, і ключовим моментом тут є Антарктична циркумполярна течія (АЦТ), найпотужніша течія на планеті, яка вільно циркулює навколо Антарктиди, оскільки у неї немає континентальних бар'єрів. Таким чином вона переносить більше води, ніж будь-яка інша океанічна течія, і регулює глобальний клімат, перерозподіляючи тепло і зберігаючи вуглець у глибинах.
Південний океан є домівкою для видів, які не зустрічаються більше ніде на планеті. Це, зокрема, пінгвіни, яким крижані береги потрібні для проживання і розмноження; горбаті кити, які мігрують на тисячі кілометрів, харчуючись крилем; тюлені та морські птахи знаходять у цих водах свій постійний дім.
Необхідно також згадати про фітопланктон, оскільки ці мікроорганізми складають основу харчового ланцюга, живлячи криль. Крім того, фітопланктон виробляє близько 50% кисню на планеті.
Офіційне визнання Південного океану має чітку стратегічну мету: підвищити глобальне розуміння його крихкої екосистеми. Водночас це рішення посилює наукові дослідження і стимулює активніші природоохоронні заходи.
У СВІТІ Є ОДНА КРАЇНА, ДЕ НЕМАЄ КОМАХ
Здавалося б, комарі є невід’ємною частиною літа майже в кожному куточку планети. Проте тільки Ісландія може похвалитися повною відсутністю цих кровосисних комах, які є ще й рознощиками небезпечних хвороб, таких як денге чи чикунгунья. Хоча сусідні з нею північні країни, такі як Норвегія, Шотландія та навіть Гренландія, багаті на різні види комарів, Ісландія залишається винятком.
Вчені пропонують кілька пояснень цього феномену. Найімовірніша причина – клімат. Життєвий цикл комара включає чотири стадії: яйце, личинка, лялечка та доросла особина, водночас личинкам потрібна незамерзла вода.
Зими в Ісландії характеризуються частими циклами замерзання і відлиги: водойми то вкриваються кригою, то тануть, що руйнує яйця та личинок ще до того, як вони стають дорослими комахами. Геотермальні басейни, хоч і не замерзають, але мають занадто високу температуру та хімічний склад, непридатний для розвитку личинок.
Проте унікальний статус Ісландії може опинитися під загрозою через глобальне потепління. Тепліші весна та осінь можуть створити довші періоди стабільної, незамерзлої води, що дозволить комарам закріпитися на острові. Подібна ситуація вже складалася на Гаваях: архіпелаг не знав комарів до 1826 року, поки їх випадково не завезли кораблі, після чого вони швидко розмножилися.
ВЧЕНІ УСПІШНО ПОЗБАВИЛИ МИШЕЙ СИМПТОМІВ АУТИЗМУ
Дослідники зі Стенфордського університету повідомили про важливе досягнення у вивченні аутизму. Вони змогли зворотно вплинути на симптоми цього розладу в експериментах на мишах.
Аутизм є складним нейророзвитковим станом, який має генетичні та біохімічні основи. Нові результати дослідження виявляють ретикулярне ядро таламуса у мозку як нову мішень для лікування розладів аутистичного спектру.
Дослідники змогли придушити гіперактивність у ретикулярному ядрі таламуса та їм вдалося частково відновити нормальну поведінку у мишей, які демонстрували характерні прояви аутизму, зокрема соціальну ізоляцію та повторювані дії.
Результати експериментів показали, що деякі нейробіологічні зміни, які раніше вважалися незворотними, насправді можна коригувати. Це відкриття може стати важливим кроком до створення терапій, які полегшать життя мільйонам людей у всьому світі.
КОРАЛИ, ЯКІ ЗДАТНІ ПРОТИСТОЯТИ ГЛОБАЛЬНОМУ ПОТЕПЛІННЮ
Коралові рифи є основою біорізноманіття океану: вони забезпечують середовище для мільйонів видів, захищають узбережжя від ерозії та є важливим джерелом їжі для багатьох. Проте підвищення температури океанів призводить до їх масової загибелі.
Дослідження показали, що деякі корали мають здатність виживати в теплішій воді завдяки унікальним симбіотичним зв’язкам із мікроскопічними водоростями та особливостям власної клітинної будови. Такі «суперкорали» зберігають життєздатність навіть там, де інші види не витримують теплового стресу.
Сьогодні одним із напрямів досліджень є пересадка «суперкоралів» у райони, де рифи зазнають найбільшого ризику. Хоча такий метод ще експериментальний, він може дати шанс зберегти цілі екосистеми.
«Суперкорали» відкривають нову перспективу для науки та екології. Вони демонструють, що природа здатна створювати механізми адаптації навіть у найекстремальніших умовах. Завдання людини – зрозуміти ці процеси й використати їх для збереження океанів, від яких залежить баланс усього життя на Землі.
В ЯПОНІЇ ПРИДУМАЛИ, ЯК СТИРАТИ ПАМ'ЯТЬ
Вчені з університету Кіото довели, що півгодинна лазерна дія здатна видалити спогади у мишей.
Секрет у білку кофіліну: він перетворює короткочасні спогади на довготривалі, і якщо його зруйнувати – пам'ять стирається.
Хоча наразі досліди проводилися лише на гризунах, науковці надіються, що згодом зможуть провести дослідження і на людях.
НАУКОВЦІ ВИПАДКОВО ВІДКРИЛИ НОВЕ ДЖЕРЕЛО ПІДТРИМКИ ЖИТТЯ НА ДНІ ОКЕАНУ
Вчені вперше зафіксували явище, яке отримало назву «темний кисень» – утворення кисню на дні океану без участі сонячного світла чи фотосинтезу. Відкриття зробив океанолог Ендрю Сві́тмен у зоні Кларіон-Кліппертон у Тихому океані на глибині близько 4 тис. метрів.
Джерелом є металеві мінеральні утворення, багаті на кобальт, нікель та літій. Дослідники припустили, що вони діють як «природні батареї»: в солоній воді створюють слабкий електричний струм, який може розщеплювати молекули води на водень і кисень.
«Темний кисень» може відігравати важливу роль у підтримці життя в глибоководних екосистемах. Але відкриття має й тривожний бік: зона Кларіон-Кліппертон є однією з головних цілей для глибоководного видобутку корисних копалин. Це може позбавити місцеві екосистеми важливого джерела кисню.
Відкриття «темного кисню» вимагає перегляду підходів до освоєння ресурсів морського дна та балансу між економічною вигодою й збереженням унікальних екосистем Землі.
Підготувала Жанна Телеганова (за матеріалами преси)
Перше фото: kr.fotolia.com