Історія Незалежності у фото: від Революції на граніті до «революції на картоні»
Українська боротьба – драматична поема без крапки, де кожне покоління пише нову строфу
До Дня Незалежності України Укрінформ представляє фотохроніку безперервної боротьби українців за власну свободу від 90-х років ХХ століття до теперішніх вогненних днів.
Світлини з архіву агентства — яскраві документальні кадри, що віддзеркалюють події трьох десятиліть. Тут метаморфози нації: від плакатів антирадянських мітингів до реву гаубиці, що говорить від імені всіх нас у війні з Росією. Від Революції на граніті, де молодь протестувала на холодному камені Майдану, — до «революції на картоні», що перетворювала крихкі паперові щити на бастіони свободи. Від перших спроб зняти іржу комуністичних символів — до остаточного прощання з фантомами імперії у новій хвилі декомунізації.
У цій добірці ви побачите панорами Майданів, де волю відстоювали різні покоління. Є тут мітинги в Донецьку 1991-го, ще невпевнені у власній силі, і барикади Революції Гідності, вже сповнені гідності й відваги, під величним синьо-жовтим стягом.
Українці пройшли довгий шлях від гасел на площах із вимогою вирватися зі складу СРСР…
…до сьогоднішньої боротьби, де кожен день і кожна світлина – живе свідчення того, що свобода завжди здобувається кров’ю, болем і стійкістю.
Українська молодь — вогонь змін. Молодість завжди перша кидає виклик. Студенти стали тими, хто піднялися проти імперії без зброї, лише з бажанням змін, правдою та волею.
Жовтень 1990 року. Площа Жовтневої революції у Києві — серце міста перетворюється на серце свободи. З 2 по 17 жовтня студенти голодували, роблячи з граніту фундамент нової держави. Цей протест увійшов в історію як Революція на граніті.
Літо 2025-го. Молодь знову виходить на вулиці. Їхні щити не залізо, а картон, який став мовою спротиву.
Їхня зброя не каміння, а слова. А свобода — знову головний напис на площі. Соцмережі назвали ці події «революцією на картоні». Протест проти спроб обмежити незалежність антикорупційних органів — НАБУ та САП.
Супротив та рішучість завжди були визначальними для українців у прагненні до свободи. Навіть тоді, коли протистояти доводилося силі, що переважає.
І якщо на початку 90-х років так званим правоохоронцям вдавалося стримувати активістів…
…то вже за понад 20 років впевненість і сила духу українців загартувалися ще більше.
Майдан Незалежності — серце свободи. Ця площа — не просто центр столиці. Це вівтар історії. Тут тричі спалахувала воля: Революція на граніті (1990), Помаранчева революція (2004–2005), Революція Гідності (2013–2014).
Кожна — як подих нової України. Кожна — як вогонь, що палив імперські кайдани.
На фото нижче — жовтень 1990-го. Майдан ще носить ім’я Жовтневої революції, але вже народжує власну — українську. Студентське наметове містечко на холодному камені.
Голод, молодість і віра, що з граніту проростає держава.
У день ухвалення Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року на площі перед парламентом, де проходила позачергова сесія Верховної Ради УРСР 12-го скликання, майорів український синьо-жовтий прапор.
А за два десятиліття після цього до нього приєднався прапор Європейського Союзу як символ непохитності українців на шляху до євроінтеграції.
У часи розпаду СРСР розпочався процес вилучення елементів комуністичної ідеології з символічного простору України.
Декомунізацію Верховна Рада України узаконила 2015 року. Її невід’ємна частина – знесення пам’ятників, пов’язаних із радянським минулим.
Шлях, який пройшла Україна за роки утвердження незалежності, був непростим. Довелося відмовитися від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки, які так і не спрацювали.
Проте вже за 30 років в Україні створили власне сучасне озброєння. Як-от – дрон-бомбардувальник "Вампір", оснащений тепловізором, здатний нести вагу до 15 кг.
Історія української незалежності – складний шлях боротьби та здобутків.
Головними орієнтирами на цьому шляху для українців завжди були воля, відданість, гідність. Від сходу до заходу, від півночі до півдня країни.