Вчені створили пристрій, що імітує легені, матеріал з недопалків для дорожнього покриття та найдовший удар блискавки
Сенсації. Відкриття. Дослідження. Тижневий огляд (26 липня по 01 серпня 2025 року)
Кожного дня вчені в усьому світі роблять вагомі відкриття розробляють нові технології. Їх стільки, що людям буває легко таку новину пропустити. А не хочеться…
Пропонуємо вашій увазі добірку винаходів, які в майбутньому стануть невід’ємною частиною нашого життя.
ЯПОНСЬКІ ВЧЕНІ ВПЕРШЕ ВИДАЛИЛИ ХРОМОСОМУ, ЩО СПРИЧИНЯЄ СИНДРОМ ДАУНА
Команда науковців з Університету Міе в Японії здійснила прорив у генній медицині – їм вдалося повністю видалити зайву 21-шу хромосому, яка є причиною синдрому Дауна.
Експерименти проводилися на людських клітинах у лабораторних умовах. Після видалення трисомії гени почали працювати подібно до тих, що присутні у здорових клітинах: активізувались життєво важливі функції, знизився клітинний стрес і відновилися нормальні біологічні процеси. Модифіковані клітини також почали швидше рости і подвоюватися. Науковці підкреслюють, що це лише перший крок до створення потенційного лікування синдрому Дауна на рівні ДНК.
Додаткові тести показали, що після редагування активізувалися гени, пов'язані з розвитком нервової системи, а гени, що відповідають за обмін речовин, уповільнили свою роботу.
Крім лабораторно вирощених клітин, дослідники застосували CRISPR-редагування і до фібробластів шкіри, взятих у людей із синдромом Дауна. І в цьому випадку метод спрацював – додаткова хромосома була успішно видалена в окремих клітинах.
Проте вчені наголошують, що технологія поки не є ідеальною – CRISPR може впливати і на здорові клітини. Тому команда продовжує вдосконалювати метод, щоб він працював виключно на клітинах із трисомією.
ОДНА КОРИСТЬ. ВЧЕНІ РОЗРОБИЛИ МАТЕРІАЛ З НЕДОПАЛКІВ ДЛЯ ДОРОЖНЬОГО ПОКРИТТЯ
Команда вчених з Іспанії та Італії розробила революційний спосіб використання недопалків у дорожньому будівництві.
Сигаретні окурки, зокрема ті, що залишаються після електронних сигарет, містять велику кількість целюлозних волокон та пластику PLA. Вчені спочатку очищують фільтри від органічної золи, подрібнюють залишки, а потім змішують їх із синтетичним воском типу Фішера-Тропша. Суміш пресують, нагрівають та розрізають, отримуючи спеціальні будівельні гранули.
Ці гранули використовують у поєднанні з переробленим асфальтом – до 40% складу покриття. При нагріванні в бітумі воск розплавляється, вивільняючи волокна, які зміцнюють асфальт, підвищуючи його тріщиностійкість, еластичність та довговічність.
Крім зміцнення дорожнього полотна, технологія дозволяє знизити температуру виробництва асфальту, що економить енергію та зменшує викиди. Дослідження показало, що асфальт із додаванням цих гранул краще витримує транспортні навантаження та температурні коливання.
Щорічно у світі викидається близько 4,5 трильйона сигаретних фільтрів, а до кінця 2025 року це число може зрости до 9 трильйонів. Новий підхід не лише допомагає зменшити шкоду від відходів, а й сприяє розвитку циклічної економіки та сталого будівництва.
ВЧЕНІ ВИЯВИЛИ РЕЧОВИНУ, ЯКА ЗНИЩУЄ РАКОВІ КЛІТИНИ
Співробітники Ротамстедської науково-дослідної станції та вчені Кентського університету знайшли ефективну протиракову речовину в листі та стовбурі верби. Відкриття може викликати створення нових препаратів для лікування онкологічних захворювань.
Йдеться про хімічну речовину рослинного походження, яка отримала назву міабеацину. Сполука, яка міститься в вербі, ефективно знищує злоякісні клітини різних типів – зокрема ті, які демонструють стійкість до існуючих протиракових препаратів.
Міабеацин знищує навіть клітини нейробластоми – ця складна в терапії пухлина вбиває більшу половину пацієнтів. Речовина з листя та стовбура верби також може боротися з раковими клітинами молочної залози, яєчників та горла.
В ЯПОНІЇ ВЧЕНІ СТВОРИЛИ ПРИСТРІЙ, ЩО ІМІТУЄ ЛЕГЕНІ: ДЛЯ ЧОГО ВІН ПОТРІБЕН
Японські вчені створили пристрій, здатний боротися з респіраторними хворобами: мікрочип імітує легені людини та допомагає дослідити, як віруси, зокрема Covіd-19, впливають на орган.
Щоб зробити модель максимально схожою на справжні легені, вчені використали стовбурові клітини людини. Завдяки такому пристрою відтепер можна без перешкод досліджувати, як віруси атакують легені та реагують на ліки.
Крім того, технологія дає змогу використовувати клітини конкретного пацієнта – тобто лікування має стати набагато ефективнішим. Дослідження також допоможе краще підготуватися до майбутніх пандемій та вивчати інші хвороби, причому не лише вірусні.
СВІТОВИЙ РЕКОРД: У США ЗАФІКСУВАЛИ НАЙДОВШИЙ СПАЛАХ БЛИСКАВКИ – 829 КІЛОМЕТРІВ
Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) зафіксувала новий світовий рекорд за найдовшим спалахом блискавки – вражаючі 829 км (515 миль) у відомій зоні штормів у Сполучених Штатах Америки. Це на 61 кілометр більше за попередній рекорд, встановлений 29 квітня 2020 року на території південної частини США, який становив 768 ± 8 км (477,2 ± 5 миль).
Мегаспалах стався в жовтні 2017 року під час потужної грози. Він охопив територію від східного Техасу до Канзас-Сіті. Щоб подолати цю відстань, автомобілю знадобилося б приблизно вісім-дев’ять годин, а комерційному літаку – щонайменше 90 хвилин.
Комітет ВМО з екстремальних погодних і кліматичних явищ визнав новий рекорд за допомогою новітніх супутникових технологій. Результати були опубліковані в Бюлетені Американського метеорологічного товариства. Рекордний спалах блискавки стався в одній із вразливих зон для гроз мезомасштабних конвективних систем (МКС), динаміка яких призводить до виникнення надзвичайних мегаспалахів.
КАРТОПЛЯ З’ЯВИЛАСЯ ВІД ВИПАДКОВОГО СХРЕЩУВАННЯ ДАВНІХ ТОМАТІВ З ІНШИМИ РОСЛИНАМИ – ДОСЛІДЖЕННЯ
Дикий предок сучасної картоплі був гібридом томатів і рослини роду Etuberosum. Причина появи – випадкове схрещування. Клубні коріння з поживними бульбами вперше з’явилися саме тоді і це сталося дев’ять мільйонів років тому.
Etuberosum – це дика картопля. Як і томати, ця рослина досі не має бульб у кореневищі. Зараз існують три її сучасні види. Томатів налічується 17 видів. Картопля ж стала результатом появи нової видової лінії – Petota. Саме у неї з’явилися підземні картоплини, що виконують роль сховища води та поживних речовин.
Щоб відстежити предка, біологи секвенували геном 128 рослин Petota, Tomato та Etuberosum. Завдяки цьому вдалося з’ясувати не лише те, звідки взялася картопля. Також вчені змогли з’ясувати, коли це сталося – у пізній міоцен. Клімат тоді був тепліший і вологіший, ніж зараз. Активно розвивалися ссавці. До появи перших гомінідів залишалося ще 2–3 мільйони років.
Зараз картопля є одним з базових продуктів в українській кухні. За даними Держстату у 2023 році, понад 90% домогосподарств в Україні вживають картоплю щоденно або кілька разів на тиждень. Тим часом, у 2024 році Європа почала вирощувати на 30% менше картоплі.
Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси)
Перше фото: The Guardian.