Довіра до держави через призму політичної відповідальності
Люди на вулицях і депутати в залі мають діяти з розумінням спільної мети
В Україні триває повномасштабна війна, війна за наше існування як суверенної держави, як суспільства. Саме зараз надзвичайно важливо не лише тримати оборону на фронті, а й не втрачати пильність у внутрішніх процесах. Бо навіть у період війни не можна забувати про головне, що ми сьогодні обороняємо. А ми обороняємо не просто територію, а право жити в державі, в основі якої закладене верховенство права і зрозумілі для всіх єдині справедливі правила.
На цьому тлі цілком логічно звучить запитання, чи на часі зараз протестувати в умовах воєнного стану? Відповідь проста – це на часі, коли йдеться про стратегічні й доленосні рішення. Не тому, що хтось шукає привід для конфлікту, а тому, що без фундаментальних реформ і дотримання демократичних стандартів Україна ніколи не стане самодостатньою європейською державою.
Ми боремося за право жити в системі, де влада не уникає відповідальності, де політична конкуренція чесна, а правила гри єдині для всіх. Корупція є прямим антиподом цієї моделі. У мирний час вона гальмує розвиток, а під час війни створює реальні загрози для безпеки, управління і внутрішньої стабільності. Саме тому боротьба з корупцією – це не романтична історія, а технічне завдання національного масштабу. Там, де її не викорінюють системно, виникає неефективність, втрата ресурсів, деградація державних інституцій.
Останні події демонструють, що не всі депутати готові нести відповідальність за ухвалення рішень, які мають принципове значення. Дехто уникає голосування, виправдовуючись побоюванням політичного тиску, помсти з боку антикорупційних органів або страхом перед протестами. Але ці побоювання не мають підстав. Мирні акції протесту, що відбулися, були спокійними, контрольованими, не виходили за межі закону. Люди вийшли сказати, що незалежність антикорупційних органів – не надумана забаганка, а вимога часу і ключова умова нашого європейського вибору.
У цій ситуації політики мають показати не страх, а відповідальність. Якщо хтось боїться приймати рішення, то це вже не питання безпеки, а ознака відсутності політичної культури і відповідальності. Суспільство демонструє зрілість, воно не є байдужою масою. Це активні громадяни, які розуміють, що війна – це не привід згортати реформи, а стимул завершити їх.
Йдеться не про боротьбу за конкретні імена чи посади. Йдеться про гарантії того, що антикорупційна система залишиться незалежною і захищеною від політичного контролю. Це про збереження європейського курсу і зміцнення інституцій, які працюють для громадян.
Саме здатність українців до відкритого діалогу і мирного протесту є нашою перевагою перед авторитарними режимами, де подібні прояви придушуються. Там, де люди можуть відкрито висловлювати думки, народжується довіра, зростає потенціал справжньої демократії.
Не зайвим буде нагадати, що ще у 2020 році Путін публічно атакував НАБУ, звинувачуючи його у тому, що цей орган створений «зовнішніми силами» і не підконтрольний Україні. Це не випадковість. Все, що не вписується у логіку авторитаризму, Кремль сприймає як загрозу.
Саме тому важливо, що законопроєкт Президента України відновлює всі гарантії незалежності НАБУ і САП. Він повертає цим інституціям повноваження для ефективної роботи і захисту від політичного втручання. Антикорупційні органи самі підтримують цей законопроєкт і закликають Верховну Раду ухвалити його якнайшвидше.
Крім того, документ передбачає перевірку працівників НАБУ, САП, БЕБ, Офісу Генпрокурора, ДБР і Нацполіції, які мають доступ до державної таємниці. Це дозволить виключити ризики, пов’язані з діями на користь держави-агресора, і підвищити довіру суспільства. Перевірка на поліграфі – обов’язковий запобіжник у питаннях прозорості, безпеки і лояльності.
Жодна країна не може дозволити собі слабкість у питанні захисту ключових інституцій. Особливо під час війни. Спроби дискредитувати або делегітимізувати антикорупційну систему – це удар у спину. Це саме те, на що розраховує ворог.
Щоденна взаємодія між суспільством і владою є гарантією нашої незламності. Люди на вулицях і депутати в залі мають діяти з розумінням спільної мети. Це сильна, суверенна, незалежна, європейська і самодостатня Україна.
Найголовніше зараз – зберігати конструктивний діалог, не піддаватися емоціям, не давати простору для ескалацій. Демократія передбачає політичні дискусії і право на протест. Але навіть мирна напруга в суспільстві, якщо вона неконтрольована, працює на інтереси ворога.
Влада повинна реагувати на запити суспільства і демонструвати готовність змінюватися. А суспільство, в свою чергу, має залишатися наполегливим, послідовним, але відповідальним у своїх вимогах. Саме така взаємодія дозволяє приймати справді конструктивні рішення.
Ми боремося не лише зі зброєю в руках, а й змінами в законах, рішеннях, у повсякденній роботі над європейською інтеграцією і зміцненням наших інституцій. І ця боротьба є не менш важливою для перемоги, аніж оборона на передовій.
Олександр Антонюк, політичний консультант, військовослужбовець