Kyiv City Express: розвиток, виклики та чому Вишгород досі не на рейках
Укрінформ вивчав перспективи відкладеного залізничного сполучення «Київ Сіті Експрес» зі столичним містом-супутником Вишгородом
Проєкт Kyiv City Express був одним із найгучніших транспортних анонсів останніх років. Ідея побудувати сучасне кільцеве приміське сполучення навколо столиці, використовуючи наявну інфраструктуру Укрзалізниці, стала логічною відповіддю на перевантажені автошляхи, затори й хаотичні маршрутки, якими нині користуються мешканці передмість Києва.
Kyiv City Express – це проєкт інтеграції залізничного транспорту в систему міської та приміської мобільності. Він мав об'єднати залізничним кільцем не тільки столичні райони, а й 20 населених пунктів у межах Київської агломерації (Ірпінь, Буча, Бровари, Вишневе, Вишгород тощо) із Києвом – за аналогією з міськими електричками у Варшаві, Берліні чи Парижі.
Проєкт стартував у 2021 році: оновили частину міських платформ, з'явилися нові поїзди, запрацював кільцевий маршрут по місту та в напрямку кількох міст-супутників, а саме Бучі, Ірпеня, Фастова, Василькова та інших. Але остаточного кільцевого сполучення поза містом та регулярного графіку не досягли. Почасти через повномасштабне вторгнення та відсутність коштів, а також через неготовність певних громад до співфінансування.
ВИШГОРОД – БЛИЗЬКИЙ І ДАЛЕКИЙ ВОДНОЧАС
Одним із найперспективніших напрямків у межах City Express, як очікувалося, мало бути з’єднання Києва та Вишгорода. Це місто на північній околиці столичного регіону з населенням сьогодні близько 50 тисяч осіб – логічний кандидат на додавання в систему: недалеко до столиці (близько 11 км вже наявними коліями), високий попит на щоденні поїздки до столиці, наявність зручної залізничної інфраструктури.
Річ у тім, що наприкінці 2021 року, як стверджували в Мінінфраструктури, на обʼєкти Укрзалізниці було зареєстровано право власності на підставні фірми. Потім це майно було незаконно перепродане кілька разів. «Щойно про оборудки стало відомо, Мінінфраструктури негайно звернулось до правоохоронних органів та суду», – писав колишній міністр розвитку громад територій та інфраструктури Олександр Кубраков у своєму дописі у фейсбуці в червні 2023 року.
За його словами, Укрзалізниця повернула відчужене нерухоме майно ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (йшлося про локомотивне депо, будинок служби колії та інше майно) у власність та анонсувала роботу над створенням нового маршруту в рамках Kyiv City Express: Київ – Вишгород. Однак уже в березні 2024 року онлайн-видання The Village Ukraine у великому матеріалі про хід реалізації проєкту Kyiv City Express повідомило, що плани на приєднання Вишгорода відклали на невизначений термін. Начебто через відсутність зацікавленої сторони, яка би була готова підтримати проєкт фінансово. Зокрема, йшлося про неготовність співфінансування з боку міської влади Вишгорода.
«Хто в цьому запуску має бути зацікавлена сторона? Мабуть, Вишгород. Але, по-перше, ніякої ініціативи від них немає. По-друге, вони не готові брати участь у співфінансуванні цього проєкту. І головне, чи є потреба в таких перевезеннях? Сполучення з Вишгородом забезпечується автомобільним транспортом, зростання попиту не прогнозується. А там потрібно робити великі вкладення в інфраструктуру», – пояснював рік тому керівник приміського напрямку в УЗ Олександр Болдов.
Скільки це мало коштувати та як змінилася ситуація за останній рік у питанні можливого додавання Вишгорода до системи Kyiv City Express Укрінформ намагався зʼясувати як в Укрзалізниці, так і в міського голови Вишгорода Олексія Момота.
А доки чекаємо відповіді на інформаційні запити, Укрінформ пройшовся вулицями Вишгорода й запитав його жителів про настрої та очікування щодо додаткового альтернативного сполучення зі столицею.
Як бачимо у відео, проїзд до столиці маршрутками місцевих перевізників сьогодні боляче бʼє по кишенях містян, і очевидно, що за належної організації залізничного пасажирського сполучення альтернативний спосіб дістатися до столиці мав би попит.
Також Укрінформ побував на покинутій станції у Вишгороді. Розташування станції більшість містян вважають невдалим через віддаленість її від центру. Щоб добратися до неї, можна скористатися місцевою маршруткою №396 з центру міста до зупинки «Кінотеатр “Мир”», де потім доведеться робити «крюк», йдучи до віддаленого наземного переходу.
Побачивши станцію вперше, можна й розгубитися, оскільки приміщення колись перспективного громадського обʼєкта тепер здають в аренду приватному бізнесу. На фото нижче видно, якою станція є тепер і якою була раніше.
Єдиним нагадуванням про те, що ця будівля колись була станцією міського залізничного сполучення, є сховані за нею іржаві колії, по яких протягом останніх десяти років час від часу їздять локомотиви з будматеріалами.
Тож, здається, Укрзалізниці та її співінвесторам доведеться вкласти чималі кошти для оновлення й облаштування станції для пасажирів. Але, припускаємо, комерційні перспективи для цього маршруту є.
KYIV CITY EXPRESS НАРОЩУЄ ПОПУЛЯРНІСТЬ
За останній рік пасажиропотік на маршруті Київ – Вишгород помітно збільшився. З урахуванням загальної міграції через війну, станом на 2023 рік населення в Київській області загалом збільшилось приблизно на 48%. За різними оцінками, у Вишгород, зокрема, прибуло близько 10 тис. осіб, що вказує на потенційні перспективи зростання попиту електрички Kyiv City Express на цьому маршруті. До того ж наявний досить простий і зручний саме залізничний «коннект» – час подорожі від Вишгорода до станції метро «Почайна» залізницею може становити 10 хв, і, як стверджував у свій час екскерівник пасажирського департаменту Укрзалізниці Олександр Красноштан, з урахуванням зручної пересадки між платформами станцій УЗ та метро подорож із Вишгорода до Майдану Незалежності в центрі столиці може тривати усього 25 хв. Це суттєво швидше, ніж добратися до центру з деяких віддалених районів Києва.
Нагадаємо, що курсування міської електрички в Києві в межах проєкту Kyiv City Express під управлінням Укрзалізниці (замість Київпастрансу) відновили після початку повномасштабної війни вже у березні 2022 року. Вартість проїзду в такій електричці в межах міста до сьогодні не змінювалася і становить 15 грн. На приміських маршрутах – у середньому 25 грн. Водночас міська електричка, на відміну від наземних станцій метро, не зупиняється під час повітряних тривог. Тож і популярність такого залізничного сполучення в межах міста, розташованого по обидва береги Дніпра, росте.
Як повідомлялося, протягом останніх трьох років київська кільцева електричка перевезла 10 млн пасажирів, ставши незамінною транспортною артерією столиці. Своєчасність руху Kyiv City Express становить 99%.
На сьогодні в Києві діє єдина система оплати проїзду для міського транспорту, також кільцевої електрички, у мобільному застосунку «Київ Цифровий». У планах Укрзалізниці – аналогічний проєкт єдиного квитка і для приміського залізничного сполучення, яке курсує в межах Kyiv City Express. Поки що ціноутворення приміського сполучення варіюється від 20 до 50 грн залежно від маршруту.
Зазначимо, що ідею Kyiv City Express загалом підхопили й реалізують у Харкові та Дніпрі. У Харкові система приміського залізничного сполучення отримала нове дихання в межах загальноукраїнського проєкту City Express. Маршрути охоплюють такі міста-супутники, як Дергачі, Люботин і Мерефа – важливі населені пункти з великою кількістю щоденних пасажирів, що працюють чи навчаються у Харкові. На деяких ділянках покращено інфраструктуру: оновлено платформи, розклад руху, поліпшено доступність для пасажирів. Також у тестовому режимі запроваджено підвищену регулярність руху в години пік.
У Дніпрі City Express охопив напрямки до Кам’янського та інших населених пунктів області. Особливість тутешньої системи – поєднання міських і приміських зупинок, що дає змогу пасажирам швидко дістатися як до центру Дніпра, так і до промислових зон міста. Із запуском маршруту між Дніпром та Кам’янським зменшилось навантаження на автотранспорт, а мешканці отримали швидку альтернативу маршруткам. І це, зауважимо, майже прифронтові міста. Тож сподіваємось, що столичний регіон, з огляду на внутрішньоміграційні процеси в країні та веління часу, далі розвиватиме свою транспортну інфраструктуру.
Антон Сергєєв, Київ