Психологічна допомога: настав час ввести правила гри

Блоги

Чому це важливо зробити саме законом?

Запит українців на послуги психологів зростає. І ринок психологічних послуг стрімко реагує на попит – у соцмережах легко можна знайти оголошення на кшталт «прийдіть до нас – і навчіться працювати з травмою». І цей попит, і ці пропозиції будуть тільки збільшуватися – тому держава вирішила встановити вимоги, чіткість та відповідальність. Щоб захистити українців від псевдо-фахівців. А крім того – запровадити стимули для збільшення ролі професійних асоціацій, а відтак – і саморегулювання ринку.

Журнал «Форбс.Україна» нещодавно оцінив ринок послуг психологів у «майже 1,5 мільярда» гривень на місяць. Бо «війна привела десятки тисяч українців до психологів». Цю тенденцію підтверджують й інші. Зокрема, заступниця міського голови Києва Марина Хонда повідомила, що у травні нинішнього, 2023 року, в столиці зафіксували збільшення кількості звернень за консультаціями до психологів, а причинами найчастіше були фантомні звуки вибухів, панічні атаки, страх померти, втратити родину чи знову потрапити під окупацію. Окрім того, багато звернень надійшло через сварки з дітьми та кризи в родинних стосунках.

Марина Хонда

Раніше, наприкінці жовтня 2022 року, Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що "з початку війни до психологів та психіатрів у системі охорони здоров'я звернулися 650 тисяч людей, вони отримали допомогу, а ще потребує близько 14 млн українців. За межами системи охорони здоров'я також є велика кількість психологів на різних рівнях, як державних, так і недержавних. Це освіта, соціальна політика, ЗСУ, Нацполіція, ДСНС", – сказав він. А прес-служба Міністерства охорони здоров’я України додає, що 70% українців відчували останнім часом стрес або сильну знервованість, понад 90% мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень.

Віктор Ляшко

Суть проблеми у тому, що збільшення звернень українців за допомогою до психологів легко передбачити, але при цьому «у нас досі не прописано, до кого саме ми йдемо, відвідуючи психотерапевта чи психолога. Чиї послуги є якісними? Яким чином це визначити? Бо держава не встановила правила гри та вимоги до професії», – зазначає практичний психолог Артем Осипян. І додає: «Крім того, дуже багато хто пропонує за короткий термін «навчити працювати з травмою». Експрес навчання психологів буде зростати – і тому групою народних депутатів України зареєстрований законопроект, яким держава встановить вимоги, чіткість та відповідальність. Щоб відсіяти псевдо-фахівців. Ці люди будуть нести адміністративну відповідальність».

Артем Осипян

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ЗРОБИТИ САМЕ ЗАКОНОМ?

Перш за все, важливо дати визначення – що саме є психологічною допомогою. Згадайте, коли хтось у розмові з вами застосовує термін, значення якого ви не знаєте, вам важко зрозуміти про що йде мова. Так само і тут, чітке визначення змісту терміну «психологічна допомога» дає усім можливість однаково розуміти, чого очікувати. І полегшує розгляд суперечок.

Аналогічно і про вимоги до психолога – освіту, кваліфікацію, тощо. Зараз, коли психологічна допомога є важливою для дуже багатьох, ми усі маємо мати чіткі та однакові уявлення. І вони мають бути зафіксовані на рівні закону – щоб діяли однаково для всіх.

Артем Осипян зазначає: «Є дві групи людей, для яких цей закон дасть важливі дороговкази. Перша – ті, хто має потребу у послугах психологів: люди зі складними життєвими обставинами, люди які мають психічні розлади, внутрішньо переміщені особи, люди, які пережили травматичний досвід, якого зараз вистачає у всіх, ті самі ветерани з певними психологічними потребами. Наразі єдиним критерієм є хіба довіра і рекомендації близьких. А у держави чітких вимог до психологів з немедичною освітою нема. Друга група – самі психологи. Їм потрібні чіткі норми, правила. Ми маємо розуміти, що якісні послуги – не щось, надане нам згори. Адже що таке якість? Кожен розуміє по-своєму. А коли є чіткі вимоги – всі бачать «планку», нижче якої не можна надавати такі послуги. Також прописані норми важливі під час розгляду суперечок, скарг, етичних колізій , які можуть виникати в процесі роботи психолога. А в поточний момент такого переліку вимог, в якому визначено, якими методами фахівець має володіти для роботи з тією чи іншою категорією людей, – немає.

Але також важливо зауважити, що унормувати потрібно як вимоги до фахівців, так і зміст самої послуги. Тому подано одночасно два законопроекти. Один про психологічну допомогу як послугу, а другий – про психологів як фахівців. Бо запроваджується відповідальність. І те, що стосується діяльності людини – це відповідальність у Кодексі про адміністративні правопорушення. А те, що стосується надання послуг різними суб’єктами діяльності – регулюється у законодавстві про охорону здоров’я».

Не менш важливо, що, окрім відповідальності, запроваджуються і стимули для підвищення ролі професійних асоціацій. Держава прописує, що не просто визнає професійні асоціації як важливих учасників ринку, а й довіряє їхній експертизі у навчанні та покладається на їхню роль у розгляді скарг та суперечок.

Валерія Палій

КВАЛІФІКАЦІЯ ПСИХОЛОГА ТА ЇЇ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Що саме встановлює законопроект? Що фахівець, який надає психологічну допомогу, має мати вищу освіту і диплом державного зразка. Валерія Палій, кандидатка психологічних наук, президентка Національної психологічної асоціації, конкретизує, що окрім вищої гуманітарної освіти за напрямом “Психологія”, «за багатьма міжнародними нормами психологи опановують навчання у доказових методах психотерапії чи психологічних інтервенцій. Як правило, такі навчання проводяться фаховими професійними об’єднаннями в Україні і за її межами. Вони тривають від 1 до 5 років (в більшості випадків 3-5) і передбачають здобуття додаткових практичних і теоретичних навичок, проходження власного досвіду психотерапії чи клієнтського досвіду, і перші кроки роботи під супервізією (професійним наставництвом). Фахівець, який, скажімо, займається виключно психодіагностикою, може здобувати додаткову освіту в роботі з конкретними методами оцінки».

Є ще один надзвичайно важливий момент. Ми всі звикли до терміну «лікарська таємниця» і віримо, що лікар не тільки не поширює інформацію про стан здоров’я пацієнта, але також діє за принципом «не нашкодь», і ще не зловживає довірою до нього як фахівця. Довіра – це зі сфери етики, тож питання професійної етики є надзвичайно важливими у професії лікаря. Артем Осипян наголошує, що «в багатьох країнах давно визнають саморегулівну роль професійних асоціацій, які мають власні етичні кодекси і успішно розглядають скарги на порушення вимог цих етичних кодексів лікарями. Держава ж не має ефективних механізмів контролю та реагування на порушення етичних норм, але проявляє свою силу в таких сферах як кримінальні діяння та адміністративна відповідальність. Створювати якусь надбудову – недоцільно. Тож, правильніше робити професійне саморегулювання. У нас у багатьох сферах є в цьому потреба. А от механізми, на жаль, не створені. Тож, пропонуючи правила гри у наразі зовсім невідрегульованій сфері, ми пропонуємо закласти вірні механізми».

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ВСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ ПРАВИЛ

Як само це буде працювати і якою буде відповідальність?

Законодавець визначив, що основні правила будуть виглядати приблизно так.

● Закон встановлює, хто такий психотерапевт, хто такий психолог, що таке психотерапевтична допомога.

● Постанова Кабінету міністрів України зафіксує порядок надання психологічної допомоги, вимоги до фахівців, вимоги до освіти фахівців.

● Дуже важливу роль гратимуть професійні асоціації. Вони працюють в Україні, вони є членами міжнародних асоціацій – це не щось нове, чого немає. А щоб уникнути створення «кишенькових» асоціацій «під видачу паперів», перелік асоціацій буде обмеженим – для цього будуть встановлені вимоги до асоціацій. Ці вимоги має розробити Кабінет Міністрів України. Зверніть увагу: перелік не буде закритим, він може доповнюватися. Але він не буде невизначеним і таким, до якого можна потрапити «автоматично». Контроль – ключове слово у цій історії.

● Фахівці, які практикуватимуть на ринку, мають бути членами асоціацій – в залежності від напрямку їхньої діяльності. Окрім сертифікації у відповідній практиці, асоціації будуть розглядати скарги на своїх етичних комітетах. Бо як вже зазначалося, асоціації – це самоврядування психологів. Але якщо етична комісія не вирішить проблему або якщо порушені права людини – тоді справу буде розглядати суд.

● Членство в асоціації буде обов’язковим для тих, хто веде психотерапевтичну чи психологічну практику. Для низки лікарських спеціальностей, таких як медичні психологи (і лікарі-психологи), лікарі-психотерапевти, психіатри – ця норма є необов'язковою, адже їхня діяльність регулюється в рамках ліцензії на медичну практику.

Але як будуть визначати, які асоціації будуть визнаватися авторитетними, а які – ні?

«Проєкт закону підкреслює важливість післядипломного навчання організаціями різного типу власності, тобто провайдерами навчання можуть бути і університети, і заклади післядипломного навчання, і громадські організації, – коментує Валерія Палій. – Для того, щоб диплом чи сертифікат такого закладу визнавався цим законопроєктом, організації-провайдеру слід привести свою освітню програму у відповідність до стандартів тієї міжнародної організації, методу якої цей заклад планує навчати своїх студентів, та отримати від такої організації відповідне посвідчення. Детальний і прозорий порядок визнання таких організацій буде розроблено і затверджено КМУ у прозорий спосіб, через обовʼязкове громадське обговорення та залучення професійної спільноти та користувачів послуг.

Ми говоримо саме про післядипломне навчання тому, що воно є надзвичайно важливим для фахівців, оскільки дозволяє їм вдосконалювати і розвивати навички практичної роботи, отримати спеціалізацію, поглибити клінічні знання, отримати власний клієнтський досвід і досвід практичної роботи під професійним наставництвом (супервізією)».

ЧИ НЕ Є ЗАКОН «СИРИМ» ТА «ЗАНАДТО ШВИДКИМ»

Україна сильна поширеним підходом до ґрунтовних обговорень будь-яких ініціатив, адже це дозволяє врахувати різні думки і убезпечує нас від рішень, які зменшують наші можливості та звужують вільний ринок. Це хороша і правильна практика. Так само і з цим законопроєктом – найсильніші його опоненти кажуть, що «не варто поспішати», бо «готується масштабний та всеохопний законопроєкт», який унормує усі дрібниці і буде профільним для психологів та психологічної допомоги. Із таким підходом варто погодитися – бо мати профільний закон, до розробки якого долучена максимальна кількість фахівців та експертів, є важливим. Якісний закон однозначно краще «швидкого». Але є два не менш важливих аргументи.

Перший – що цей законопроєкт є дуже сфокусованим, і унормовує виключно сферу базових понять та вимог. Тут немає деталей. А це тому – і це є другим важливим аргументом – що закон є відповіддю на термінову потребу українців: встановити єдині і прозорі правила, які потрібні оперативно, і які дозволять мати нам усім однакові вимоги до спеціалістів і до діяльності, яка передбачає нашу згоду і наш дозвіл іншій людині вивчати певні наші сумніви, проблеми і розлади. Ми маємо довіряти такому фахівцю, і очікуємо, що держава зможе допомогти нам убезпечитися від контактів з людьми, які не є і не можуть бути фахівцями у психологічній допомозі.

До того ж, невідомо, скільки часу буде розроблятись "комплексний закон" і чи буде він розроблений взагалі. А коли і буде розроблений – зміст даних законопроєктів все одно буде необхідним, адже неможливо врегулювати діяльність психологів без внесення змін у Основи законодавства про охорону здоров'я. Бо психічне здоров'я – невід'ємна складова здоров'я в цілому. Ті декілька років, поки буде розроблятися і доопрацьовуватися профільний закон, ми всі житимемо за правилами – а це однозначно краще, ніж без них. Бо правила нададуть стимул і тим, хто звертатиметься по допомогу – пояснивши, чого очікувати і на який рівень надання послуг розраховувати. І тим, хто таку допомогу надаватиме – через конкуренцію прийде і якість фахівців, і доступність самої психологічної допомоги. А люди, які нехтують етичними принципами психологічної допомоги нестимуть адміністративну відповідальність.

Але ключовий момент – у тому, що закон потрібен саме зараз. Бо у держави немає механізмів реагування, якщо відбулося кримінальне або адміністративне правопорушення. Створювати якусь додаткову структуру, яка буде надбудовою над існуючими у держави – недоцільно. Але набагато правильніше робити професійне саморегулювання. І, до речі, про саморегулювання говорять у багатьох сферах. Ті ж медійні організації, журналістське саморегулювання. У нас у багатьох сферах є в цьому потреба. А от механізми, нажаль, не створені. Тож, пропонуючи правила гри у наразі зовсім невідрегульований сфері, ми пропонуємо закласти вірні механізми.

Тетяна Циба

* * *
Основні нововведення законопроєктів про вимоги до психологів і їхні послуги:
1.
Запроваджується опис поняття «психологічна допомога»
2. Запроваджується порядок надання психологічної допомоги
3. Закріплюється хто має право надавати психологічну допомогу
4. Закріплюються вимоги до кваліфікації психолога
5. Фіксується відповідальність за порушення норм законодавства
6. Встановлюється роль профільних асоціацій і місце документів про спеціалізацію психолога у певних практиках у загальній системі документів про кваліфікацію психолога