Не публічні декларації чиновників під час війни: чому суспільство проти

Що не так із нормами, прийнятими депутатами, та як виправити скандальну ситуацію з відновленням декларування посадовців під час війни

Відновлення електронного декларування для чиновників, яке призупинили з початком широкомасштабного вторгнення, є одним із семи кроків, необхідних для вступу України в ЄС. Крім того це важливий структурний маяк МВФ, що Україна мала виконати за угодою розширеного фінансування ще до кінця липня. Попри те, що Верховна Рада ухвалила необхідні закони, прийняті депутатами норми нівелюють Реєстр корупціонерів та закривають декларації для громадськості іще на рік, що напряму протирічить принципам ЄС та вимогам МВФ. Укрінформ розбирався, як швидко виправити ситуацію, та хто і чому виступає проти відкритих реєстрів декларацій.

ДЕКЛАРУВАННЯ: ЧИ ТО Є, ЧИ ТО ЙОГО НЕМА

Останні голосування в Раді, що були направлені на виконання вимог МВФ, зокрема, питання відновлення електронного декларування держслужбовців та депутатів під час воєнного стану, не обійшлися без зради. На вимогу кредиторів Україна обіцяла до липня цього року повернути декларування та відкрити публічний доступ до реєстру електронних декларацій. Однак, припізнилася. Необхідні законопроєкти – №9534 (про відновлення електронного декларування) та №9587-Д (про відповідальність за недекларування та невчасне подання декларацій) депутати проголосували 5 вересня.

Причому перший документ був прийнятий з нормою, яка відтерміновує обов’язкове публічне відкриття реєстру декларацій ще на рік. Поправка №371 про негайне відкриття реєстру, яку винесла на голосування голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, набрала лише 199 голосів нардепів при необхідних 226. Тобто декларування наче й повертається, але реєстр залишається закритим для широкої громадськості. Водночас військовим дозволили подавати декларації після завершення воєнного стану або звільнення зі служби.

Громадськості хід із “зачиненим” реєстром, що й далі залишається непублічним (на тлі численних корупційних скандалів), не сподобався. Петиція за президентське ветування законопроєкту №9534 за дві години набрала необхідні 25 тисяч голосів, а протягом першої доби за неї проголосувало вже понад 50 тисяч осіб.

Національне ж агентство з питань запобігання корупції своєю чергою звернулося до президента Зеленського з вимогою ветувати також і законопроект №9587-Д. Адже в ньому підтримано норму про те, що особа, яка подала завідомо недостовірні відомості в декларації на суму до 1,3 млн грн, у разі сплати штрафу не потрапляє до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Тобто реєстр корупціонерів у цьому випадку теж, по суті, вмирає. В НАЗК підкреслили, що недостовірне декларування є одним із найбільш суспільно небезпечних пов’язаних із корупцією правопорушень. “Такі зміни мають лише одну мету – сприяти приховуванню інформації про статки державних службовців, які після сплати штрафу в розмірі від 17 тис. до 42 тис. грн залишатимуться на своїй посаді й не отримуватимуть жодних обмежень на доступ до державної служби надалі”, – зазначило відомство у зверненні до Президента.

АРГУМЕНТ ПРОТИВНИКІВ ВІДКРИТИХ ДЕКЛАРАЦІЙ: “А РАПТОМ ДИВЕРСАНТИ!”

Це не секрет, що багато високопосадовців у нашій країні не відчувають ентузіазму оприлюднювати своїх статки для громадськості. Хоч більшість українських громадян, зокрема й військовослужбовці, а також міжнародні партнери України з країн "Великої сімки" (G7) підтримують відкриті реєстри декларацій.

Серед нардепів, які проголосували проти відкриття реєстру декларацій НАЗК – позафракційний Микола Тищенко та Дмитро Микиша, інші ж утримались, або не голосували за норму.

Найбільше критикують відкриття реєстрів голова фінансового Комітету Данило Гетманцев, нардепи Максим Бужанський від фракції "Слуга народу" і Сергій Власенко від фракції «Батьківщина», аргументуючи відмову відкриття доступу до статків чиновників війною. Мовляв, значна категорія декларантів сьогодні є обʼєктами ворожої розвідки, і відкриття будь-якої інформації про них (посади, майно, персональна інформація) несе реальні ризики для життя цих людей.

«На мою думку, не варто додавати зайвого ризику, наприклад, мерам прифронтових міст чи очільникам безпекового сектору. Тут знову акцентую про осіб, які працюють чи перебувають безпосередньо ближче до лінії фронту, де загроза обʼєктивно є більшою. Ми закрили ці дані в цілях безпеки на початку війни. Війна триває, й на жаль досі працюють диверсанти», – прокоментував “слуга” Едуард Прошук у Фейсбук.

Едуард Прошук

«Більшість аргументів за закритий реєстр – це маніпуляція, мета якої – відтягнути якомога далі момент, коли доведеться звітувати за відпустки в Дубаї та нові маєтки на Печерську», – коментує перший заступник голови комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

На думку ж народного депутата Ярослава Железняка, норма про негайне відкриття декларацій не пройшла через загальну безвідповідальність, і конкретних критиків даної ініціативи немає, але одним із аргументів є те, що громадськість побачить, у кого з депутатів діти перебувають за кордоном.

«Аргумент проти, який я особисто чув, – що у відкритих реєстрах декларацій усі побачать, у кого діти виїхали за кордон під час війни», – прокоментував Укрінформу нардеп.

НАСЛІДКИ ТА СПОСОБИ ЇХ УНИКНЕННЯ

Але хоч якими були б аргументи тих, хто вважає, що реєстр декларацій відкривати зарано, таке рішення перш за все негативно сприйметься західними партнерами України. Невиконання ж маяка МВФ в умовах війни (або ж його часткове виконання), – це не лише затримка чергового траншу, а й загалом погіршення репутації країни, тому що на МВФ орієнтуються решта наших донорів.

До того ж памʼятаємо, що Рада ЄС за пропозицією Європейської комісії визначила сім кроків, які Україна має здійснити як пріоритетні у своїй заявці на членство в Євросоюзі. На сьогодні з цих семи кроків виконано два – реформа судової системи зі створенням Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також узгодження законодавства про ЗМІ з європейським. Іще у січні посли країн G7 та ЄС заявили про необхідність відновлення в Україні е-декларування для посадовців та фінансового звітування політичних партій.

Ярослав Железняк

За словами Ярослава Железняка, МВФ, імовірно, не зарахує нам виконання маяка з відновлення декларування саме через закритість реєстру. «Не впевнений, що це зарахують як виконання одного зі структурних маяків МВФ. Через норму про закриті на рік декларації. І ще буде проблема через щойно прийнятий законопроєкт № 9587-д про зміни у Кодексі про адміністративні правопорушення по деклараціях», – написав він у Телеграм.

Хоча й без публічних заяв кредиторів – уже зараз очевидно, що настрої їх змінюються не в кращий бік. “Я думав, що нам як мінімум до вересня гарантовано будуть виділяти $1,25 млрд грантової допомоги на місяць. Тобто до кінця фіскального року в США. Але у серпні щось пішло не так”, – тривожиться виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук у Фейсбуці. Так він відреагував на останню статистику Мінфіну, яка свідчить, що в серпні цього року в складі доходів бюджету партнерські гранти чомусь відсутні.

Поки не можна стверджувати, що через певний “саботаж” домовленостей маємо затримку міжнародної допомоги минулого місяця та другий уже офіційний візит державного секретаря Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкена до Києва, але факти залишаються фактами. Чергова місія в Україну планується МВФ у вересні, тож для того, аби виправити ситуацію з тим же декларуванням, залишилося зовсім мало часу.

ОСТАННЯ НАДІЯ НА ВЕТО

Перший заступник голови комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин в ексклюзивному коментарі Укрінформу зауважив, що найшвидший спосіб прийняти норми по декларуванню, що відповідають вимогам ЄС та МВФ, – це вето президента і винесення законопроєктів на повторне головування у Верховну Раду. На його думку, це можна зробити вже у вересні.

«Вето президента з пропозицією змінити відповідні норми для законопроєктів 9534 і 9587-д – це найпростіший шлях, для його втілення треба одне засідання ВРУ, тобто ще у вересні це можна зробити», – каже Юрчишин.

Ярослав Юрчишин

За його словами, реєстрація нових законопроєктів – це довший процес, аніж ветування, і несе у собі певні ризики депутатських правок.

«Реєстрація нових законопроєктів потребуватиме більше часу і відкривається скринька Пандори – депутати можуть правками знову наламати дров», – каже нардеп.

Железняк цілком певен у тому, що президент ветує законопроєкти по декларуванню і депутати з другої спроби підтримають відкриті реєстри декларацій. «Я певен на 100%, що президент ветує законопроєкти і буде підтримка залу», – каже депутат.

Президент Володимир Зеленський прокоментував, що ухвалить рішення щодо підписання закону про декларування лише після консультацій.

«Я попросив віцепрем’єрку Стефанішину провести консультації. Після них я ухвалю рішення. Їх два», – сказав президент, відповідаючи на запитання, чи підпише він закон, а чи накладе вето.

Тож хоч який би депутати чинили опір відкриттю декларацій та Реєстру корупціонерів, Україні необхідно виконувати свої зобов’язання перед МВФ і західними союзниками, особливо під час повномасштабної війни з Росією.

Саботаж відкритого електронного декларування чиновників закріпить за Україною корупційний імідж, через який ми ризикуємо втратити не тільки частину фінансової допомоги на соціальні потреби, а й воєнну підтримку.

Олександра Клітіна, Київ