Маневреність, скритність, раптовість, або Як катеру воювати з крейсером

Два катери типу «Айленд» уже йдуть з Америки, аби зміцнити «москітний» флот України. Ключове питання: наскільки це ефективно?

Чергова група американських патрульних катерів типу «Айленд» (англ. Island – острів) прямує до берегів України.

«Катери, які несуть назви P192 «Фастів» та P193 «Суми», вирушили з Балтимора до Одеси, де в подальшому виконуватимуть завдання в складі Військово-Морських Сил ЗСУ», – повідомляє прес-служба українських ВМС.

Коли «Айленди» дійдуть до берегів України, наразі не уточнюється, втім, наголошується, що «катери допоможуть підвищити рівень взаємосумісності ВМСУ з флотами держав-членів та партнерів НАТО, а також посилити морську безпеку нашої держави». Але наскільки? Зрештою, як вони протистоятимуть більшим та краще озброєним кораблям – тим ж фрегатам чи есмінцям?

Давайте про все по порядку…

Характеристики «Айленда»: бойові і не тільки

Американські катери типу Island – це проект патрульних катерів, які будувалися в США для Берегової охорони – United States Coast Guard, а не флоту. Це швидкохідні (до 30 вузлів) маломірні (близько 150 тонн) слабоозброєні судна ближньої морської зони, призначені для виконання патрульних функцій, морської розвідки, пошуково-рятувальних операцій.

«Передача США Україні двох нових катерів цього типу в додаток до вже двох отриманих у 2019 році (а в найближчій перспективі очікуємо ще один борт. – Ред.) дозволить нашим ВМС сформувати повноцінний дивізіон однотипних катерів. А це дуже важливо з точки зору керованості тактичної одиниці, технічного і тилового обслуговування суден», – коментує Укрінформу капітан 1 рангу запасу, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.

Катери, передані 2019 року

Призначенням «Айлендів», зважаючи на відсутність на них ударного озброєння (в базовій комплектації вони мають скорострільну 25-міліметрову артустановку Bushmaster Mk 38 та два 12,7-мм кулемети), в українському військовому флоті буде ведення розвідки в Чорному морі, передача в режимі реального часу даних про обстановку органам управління флоту та цілевказання ударним силам.

«Катери оснащені багатофункціональною РЛС AN/SPS-73(V)12, яка здатна виявляти надводні і повітряні цілі. AN/SPS-73 забезпечує обробку сигналу та можливість автоматичного виявлення та супроводження до 300 цілей одночасно. Станція інтегрована з іншими системами навігації та обробки інформації, такими як Міжнародна автоматична ідентифікаційна система AIS, та Єдиною системою відображення тактичної інформації (у ВМС України ця система тільки впроваджується. – Ред.) через захищені канали передачі даних натівського стандарту. Принципи бойового застосування катерів вже відпрацьовуються на катерах «Слов’янськ» і «Старобільск», які вже маємо в складі ВМСУ», – зауважив військовий експерт.

Втім, продовжує він, ще від отримання перших двох катерів, у Військово-Морських Силах йдуть дискусії щодо посилення бойових спроможностей «Айлендів», щоб вони могли самостійно чи в групі виконувати ударні функції. Йдеться, зокрема, про встановлення на катери торпедних апаратів, протикорабельних ракетних систем малого калібру, апробованих на наших МБАКах (малих броньованих артилерійських катерах) бойових модулів...

«Серед пропозицій – встановлення на катери сучасних комплексів морського ракетного керованого озброєння «Бар’єр-ВК» від ДККБ «Луч», оснащення їх шестиствольними автоматичними корабельними 30-мм артилерійськими установками АК-306, деяка кількість яких зберіглася на наших складах озброєння ще з радянських часів. Зрозуміло, ймовірна модернізація, включатиме і оснащення катерів вітчизняними системами управління вогнем, датчиками виявлення лазерного випромінювання, автоматичними системами постановки димових перешкод, навігаційними РЛС «Дельта-М», апробованими на наших катерах «Гюрза», – розповідає пан Лакійчук.

Остаточне рішення про модернізацію «Айлендів» буде прийматись після отримання повного комплекту катерів, але готуватись до цього, наголошує експерт, слід вже зараз.

На противагу фрегатам: як «москітний» флот протистоїть крупним кораблям

Після захоплення Криму Росією, ВМС України втратили понад 80% своїх спроможностей. А ті бойові одиниці, що залишилися, експерти називають морально застарілими. Той же флагман українських ВМС фрегат «Гетьман Сагайдачний» останні роки більше часу проводить в портах на ремонті…

Капітан 1 рангу запасу, експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко розповідає: «У 2017–2019 роках у ВМС України було опрацьовано Стратегію ВМС-2035, яка вперше досить простою мовою сформулювала реалістичне бачення майбутнього Військово-морських сил України на 15-річну перспективу. Згідно з цією стратегією, основне призначення ВМС складається з трьох розміщених за пріоритетністю завдань».

Найважливіше, що потрібно зараз, на першому етапі, – це система спостереження на морі, що складається з РЛС, БПЛА та інформації, що надходить від кораблів і літаків, які перебувають у морі.

Другий пріоритет і етап – недопущення противника до певного рубежу, протидія висадці десанту. Його забезпечують кораблі, літаки, морська піхота, берегова артилерія і ракетні комплекси. Для цього потрібні ракети, морські міни та засоби РЕБ.

«Станом на 2014 рік, у нас не було нічого, а зараз в ВМСУ сформована найбільша в Збройних Силах артилерійська бригада, уздовж Чорного та Азовського морів розташовані 152-мм артдивізіони», - каже пан Риженко.

Третій пріоритет – контроль моря, портів і важливих морських об'єктів таких, наприклад, як острів Зміїний, контроль над районами економічної діяльності та забезпечення безпеки судноплавства.

«Коли ми визначили пріоритети на кожен з етапів, то почали думати, як це все практично реалізувати», – додав військовий експерт.

Згідно з названими вище завданнями було визначено три типи кораблів, які потрібні Україні.

Перший – це катери типу «Айленд», завдання яких – патрулювання в прибережній зоні, збір інформації та протимінні операції.

«Це наші «очі та вуха» на морі, їх повинно бути 7 одиниць, це дозволить постійно тримати в морі 2-3 катери, адже зараз їх там взагалі немає. Річ у тім, що катери «Гюрза», яких у нас є, за своїми морехідними якостями, не можуть виходити в море на тривалий період. На відміну від «Айлендів», які можуть перебувати у важливих для нас районах моря до 7 діб», – підкреслює Андрій Риженко.

Катери Mark VI

Другий тип – це багатоцільові амфібійно-ударні катери Mark VI, які наш співрозмовник називає «морськими вовками».

«Ці катери реагують на дії морської піхоти та ССО противника на узбережжі та охороняють його, швидко доставляючи наші сили», – зауважив він.

Нарешті, третя платформа – ракетні катери типу P-50 (робоча назва, - Ред.), які для нас будує нині Велика Британія: «Їх завдання – швидко вийти в море, розвернутися і завдати удару по кораблях противника, які планують висадку десанту». 

Модель ракетного катера P-50

Ну і, скільки ж потрібно катерів, щоби виконати мінімальне завдання щодо захисту України з моря?

«Десь 35-40 одиниць. Зокрема, 7 Island, 16-18 Mark VI, 8 P-50… Ну і, «Гюрза-М». Останніх на озброєнні ВМС нині перебуває 7 одиниць», – підкреслив пан Риженко.

І – ключове: як «москіти» можуть протистояти великим кораблям, які в них переваги?

За словами експертів, невеликі катери здатні виконувати практично весь спектр завдань на рівні з великими надводними кораблями.

«Вони зможуть вражати ракетами цілі з відстані 100-200 морських миль (185-370 км), а з огляду на те, що вони можуть атакувати групами, це потужна вогнева ефективність», – переконує підполковник у запасі Сергій Грабський.

«Є багато історій про те, як торпедні або ракетні «москіти» топили набагато більші за себе кораблі і підводні човни», – наголошує Андрій Риженко. І додає, що ключове завдання ракетних катерів P-50 – це боротьба з корветами, фрегатами, ба, навіть крейсерами. Що стосується Island та Mark VI, то їх також можна використовувати в таких цілях. Але…

«За рахунок своєї ракетно-артилерійської зброї ці катери можуть наносити тільки нейтралізуючі удари. Їх виграшна позиція – це маневреність, скритність, раптовість. Виявити маленький катер набагато складніше, аніж великий корабель. Колись я служив на 10 тисяч тонному протичовновому кораблі проекту 1134Б «Керч». Ми стріляли по крилатій ракеті, яку запускав подібний катер на дальності 25 миль. Катера ми не бачили, хоча він нас – постійно. Ми бачили тільки ракету… Ракета на старті робить таку «горку», а потім падає. От на «горці» ми її виявили…

Ще раз: маневреність, скритність, раптовість – це ті елементи, які забезпечують живучість і ефективність маленьких катерів», – підсумував експерт Центру оборонних стратегій.

Мирослав Ліскович. Київ