Уроки корабельної сосни. Чи матимемо покарання за сказане й подумане

Блоги

Наразі урок один: не говорити зайвого. Ніколи. Ні з ким. Ні публічно, ні кулуарно

20 років тому Леонід Кравчук сказав таку річ: Якщо ти президент, ти маєш зважувати кожне своє слово, навіть якщо ти говориш сам із собою, наодинці в кабінці сортира... Йшлося тоді про славнозвісні піддиванні записи одного майора.

На ті часи цифровий диктофон був верхом технічного прогресу. Наразі вуха у стін стають все чутливішими, а претензії до того, що сказав політик високого рангу (навіть у сортирі наодинці з собою) – жорстокішими.

І не рятують, як ми бачимо, навіть евфемізми. У будь-яких безневинних словах професійні майстри політичного тролінгу одразу знайдуть і сексизм, і расизм, й антисемітизм, й українофобію, і зраду батьківщини.

Колись, у радянські часи існувала велика когорта цензорів, які вишуковували другий-третій смисли у кожному реченні й кожному слові, написанному літераторами чи журналістами. І знаходили, навіть якщо жодного підтексту там не було. Нині такі специ є в кожній політичній команді й вони можуть розірвати опонента на шматки за кожне необережне слово.

Ми вже бачимо, які проблеми виникли в Трампа через телефонні розмови з Зеленським. І в Зеленського – через розмови з Трампом. Й у Порошенка – через розмови з Байденом. І хоча нічого крамольного там не було... але ж, волають викривачі, ганебним є сам тон, яким вони спілкувалися!

Щодо інших політиків, то всі ці аудіо-відео-викриття ідуть косяком. Не сховаєшся ні в месенджерах, ні за колоною...

Ви помітили, мабуть, як гравці й тренери під час футбольних матчів прикривають обличчя долонею, перекидаючись одне з одним словами? Бо є програми, які можуть зчитують сказане за рухом губ. І не дай Бог, ви прошепотіли щось неполіткоректне...

А незабаром буде ще краще: не сьогодні-завтра з'явиться мобільний додаток (якщо вже не з'явився) який, промоніторивши міміку вашого обличчя і моторику тіла, зможе виразити у словах те, що ви зненацька подумали.

Ви тільки подивилися на вродливу жінку – програма уже вклала вам у вуста таке, що мало не покажеться! І потім виправдовуйся, що ти думав зовсім не тими словами... Хто ж тобі повірить?

Не знаю чи з'явиться у нас колись закон про "мислезлочин", але теза про суспільне покарання за "гріховні думки" в нашому "праведному" суспільстві наразі стає актуальною.

Утім треба не забувати, що сказане – це завжди брехня. Навіть якщо зроблене це з правдивим виразом обличчя. Жодна людина ніколи не каже правди. "Мысль изреченная есть ложь" – сказав один поет. І він правий на всі сто.

Політкоректність не означає святість. Уміння сказати щось щирим тоном – це ще не щирість. Справжні негідники завжди були майстрами правильних слів.

Не стежте за базаром. Це введе вас в оману. Стежте за тим, що людина встигла в своєму житті зробити.

Євген Якунов
FB