Один день із бригадою "швидкої допомоги"
Щодня в Ужгороді на чергування заступають 9 бригад станції екстреної медичної допомоги
Їх по-старому всі називають "Швидка допомога". Їх кличуть, коли вже дуже погано. В Ужгороді це буває і по півтори сотні разів на добу.
І не обов'язково в бригаді є міцні чоловіки. Так, лікар Христина Рішко та фельдшер Маріанна Мишанич працюють в одній бригаді. Питаю: "А якщо пацієнт важить 120 кг?" Сміються: "Буває й таке, а, буває, і ДСНС приходить на поміч".
На викликах вони працюють, як і більшість лікарів, спокійно і злагоджено. Таке враження, що розуміють одне одного навіть без слів. А в очах видна щира небайдужість до хворого.
Лікар з тридцятирічним стажем на "швидкій" Марія Славік на запитання "Що найважче в роботі?" відповідає: "Капризні пацієнти. Хоча... до запаху крові на розпеченому асфальті на місці ДТП неможливо звикнути".
Фельдшер Микола Гливчак (ліворуч) та лікар Андрій Семедій забігають в під'їзд. Іноді важливі хвилини
Водій Едуард Іванов (ліворуч) та фельдшер Іван Куцин в гаражі на "перекурі" з ранковою кавою. У ужгородських медиків "швидкої" чергування завжди починається з кави, однак ця кава була вже після виклику
Фельдшер Іван Куцин дорогою на виклик
Працівники екстреної медичної допомоги перекладають хворого на ноші в травмпункті
Фельдшер Микола Гливчак та лікар Андрій Семедій одягаються перед виїздом на виклик до хворого з підозрою на Covid-19
Фельдшер Микола Гливчак - в повному екіпіруванні
Лікар Андрій Семедій
Лікар Христина Рішко (праворуч) та фельдшер Маріанна Мишанич
Фельдшер Маріанна Мишанич
Лікар Марія Славік та фельдшер Мирослав Семйон
Лікар Марія Славік
Працівник екстреної медичної допомоги на кухні станції
Лікар Людмила Когут
Лікар Людмила Когут та молодший медбрат Ростислав Грошик допомагають літній жінці пройти в приймальне відділення
Фельдшер Іван Ганич
Фото: Сергій Гудак, Укрінформ