Експерт: 44% випускників вишів працюють не за фахом
У вівторок, 9 липня, в Укрінформі відбувся круглий стіл, присвячений питанням професійної орієнтації молоді.
Проблему дисбалансу попиту та пропозицій на ринку праці через відсутність своєчасної професійної орієнтації молоді під час проведення круглого столу актуалізувала керівник аналітичного центру кадрового порталу hh.ua | grc Юлія Дрожжина.
“Проблема профорієнтації дуже впливає на стан ринку праці і на ті проблеми, які ми бачимо зараз. Під час анкетування роботодавців ми бачимо, що головними проблемами наразі на ринку є дисбаланс попиту та пропозиції. Кожного року, коли публікуються результати вступних кампаній, ми бачимо, що молоді люди вступають на філологію, економіку, юриспруденцію, при тому, що роботодавці публікують абсолютно інші вакансії. Роботодавці потребують спеціалістів із продажів, айтішніків, маркетологів, адміністративний персонал. Одна з найбільших проблем сучасного ринку праці — тотальна нестача спеціалістів з виробництва і робітничого персоналу. Молодь не хоче йти на такі спеціальності, хоча наразі роботодавці готові платити таким спеціалістам абсолютно конкурентні зарплати порівняно з європейським ринком”, - сказала Дрожжина.
Так, за її словами, у 2018 році спеціалістів з продажів потребували 18% роботодавців, фахівців з телекомунікацій та IT — 14%, 9% - з маркетингу, по 6% роботодавців шукали адміністративний персонал та спеціалістів з виробництва, по 5% потребували фахівців з транспорту, бухгалтерського обліку, робітничий персонал.
Водночас, за словами Дрожжиної, випускники шкіл зазвичай обирають при вступі до вишів такі спеціальності, як філологія (8%), право (8%), менеджмент (по 5%).
Такий дисбаланс попиту від молоді та пропозицій від роботодавців, за словами експерта, призводить до того, що після випуску з університетів 44% випускників ЗВО працюють не за фахом, 29% працюють за фахом, лише частково пов'язаним з отриманою спеціальністю, і лише 36% працюють за спеціальністю.
Вона зауважила, що дуже багато пошукачів роботи хочуть знайти себе в професії, яка не відповідає отриманому у виші фаху, саме через те, що їх спеціальність за дипломом виявилася не затребуваною на ринку праці.
“Порівняно з 2012 роком, в 2019 на 120% зросла кількість таких пошукачів”, - сказала Дрожжина.
Крім того, за її словами, зростає кількість бажаючих виїхати на роботу за кордон.
“Це одна з проблем відсутності профорієнтації: людина отримала освіту, яка не затребувана у нас, не відповідає її здібностям, вона не може себе реалізувати і дивиться за кордон”, - наголосила експерт.
Як зазначив на засіданні круглого столу психолог Київського молодіжного центру Микола Нестеренко, профорієнтаційне тестування ще в школі дасть дитині змогу структурувати знання про себе і визначити сильні сторони, на які необхідно спиратися при виборі професійного напрямку.
Так, нині при Київському молодіжному центрі працює програма “Моя професія”, яка допомагає школярам визначитися з майбутньою професією і усвідомлено обрати виш для навчання. До програми залучають роботодавців, організовують екскурсії на виробництво чи в офіси компаній, щоб діти могли ознайомитися з професією ближче.
У свою чергу, керівник проєкту Київського молодіжного центру “Про професії” Ксенія Карасьова зазначила, що кожні півроку в Києві проходить молодіжний форум, присвячений пошуку своєї професії, до якого залучаються і роботодавці, де можна пройти і професійне тестування, індивідуальну чи групову консультацію, відвідати тренінги. Великий профорієнтаційний форум для молоді пройде в Києві у жовтні.