Ігор Кизим, Посол України в Білорусі

Не бачу загроз безпеці українців, які голосуватимуть у Мінську та Бресті

Вибори Президента України відбудуться 31 березня цього року як на території нашої держави, так і в дільницях за кордоном. У Білорусі проживає близько 12 тисяч громадян України, які мають право голосу та зможуть проголосувати у двох виборчих дільницях, що розміщені у приміщені Посольства України в Мінську та Консульства України у Бресті.

Про те, чи безпечно буде голосувати українцям у Білорусі, та про особливості відносин двох країн – в інтерв’ю Укрінформу розповів Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Білорусь Ігор Кизим. 

- Ігоре Юрійовичу, чи бачите ви загрози для безпеки українців, які виявлять бажання проголосувати 31 березня на виборах Президента України? 

- З приводу проведення виборів ми ще місяць тому надіслали відповідну ноту до МЗС Республіки Білорусь. Повідомили, що в Посольстві буде створена виборча дільниця, до якої приходитимуть громадяни України, які проживають у Білорусі. Також ми просили, щоб 31 березня посилили охоронні заходи.

Оскільки йдеться про охорону Посольства, то її має забезпечити МВС Білорусі. Вони знають, як це робити, і на сьогодні я не бачу будь-яких загроз для проведення цих виборів в плані безпеки громадян.

Ми закликаємо громадян України, які проживають у Білорусі, перевіряти себе у реєстрі виборців України. Голосувати у Мінську та Бресті можуть лише ті українці, які мають закордонний, дипломатичний чи службовий паспорт, і тут виключається можливість голосування з внутрішнім паспортом України. Думаю, що це буде проблемою, і такі люди будуть приходити, але проголосувати не зможуть. В цьому випадку будемо діяти відповідно до виборчого законодавства України. 

- Чи отримали ви запевнення від правоохоронних органів Білорусі щодо гарантування безпеки під час виборів? 

Ми отримали відповідь від органів безпеки Білорусі, що вони взяли інформацію до уваги та забезпечать безпеку виборчої дільниці. Така ж ситуація й на нашій іншій виборчій дільниці – в консульстві України в Бресті. Там також були отримані запевнення від правоохоронних органів. Тож не бачу загроз безпеці українців при участі у виборах Президента України на дільницях у Мінську та Бресті.

Також можу сказати, що, коли ми проводимо прийоми в Посольстві чи заходи біля пам’ятника Тарасу Шевченку (що розташований неподалік від Посольства), то повідомляємо відповідні органи влади – і вони забезпечують нашу безпеку.

- Чи є інформація від Білорусі про обставини зникнення Павла Гриба? 

- У нас головний комунікат – МЗС Республіки Білорусь, і офіційна відповідь на це запитання може бути надана тільки ними. Обставини зникнення Павла Гриба були повідомлені самим Павлом та його батьком. Після його зникнення у нас було багато консультацій з МЗС. Випадок із Павлом Грибом унікальний у тому плані, що були залучені російські спецслужби. Я, відверто кажучи, білорусів трохи жалію, бо ми знаємо, які „капості” і погані речі можуть робити росіяни в інших країнах. Знаємо, що його викрали спецслужби Російської Федерації, але чи була до цього причетна білоруська сторона – не відомо. МЗС Білорусі каже, що перепосилають наші запити на МВС або до білоруського КДБ. Але офіційної відповіді від МЗС Білорусі досі немає.

У РАМКАХ ДЕМАРКАЦІЇ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКОГО КОРДОНУ ТИМЧАСОВИМИ ПРИКОРДОННИМИ ЗНАКАМИ ПОЗНАЧЕНО 72% ЙОГО ПРОТЯЖНОСТІ

- Як відомо, 1 березня цього року заступники головних прикордонних уповноважених України та Республіки Білорусь підписали План скоординованих заходів з інженерно-технічного облаштування спільного кордону та Порядок організації взаємодії прикордонних уповноважених при проведенні демаркаційних робіт. Коли може завершитися демаркація українсько-білоруського кордону?

- Важливі домовленості були досягнуті раніше. Після зустрічі президентів України та Республіки Білорусь в липні 2017 року були віддані розпорядження щодо активізації демаркаційних робіт. На сьогодні, цей процес проходить планово. Так, тільки в минулому році проведено п’ять засідань Спільної українсько-білоруської демаркаційної комісії, винесено на місцевість 380 км кордону, які позначено тимчасовими прикордонними знаками.

Усього упродовж 2014-2018 років винесено на місцевість 784 км кордону або 72% від його загальної протяжності (1084 км). Таким чином, очікуємо, що в цьому році буде винесено кордон на місцевість на сухопутній ділянці. Залишиться його винести на місцевість на річках Сож і Дніпро.

Загалом, Перспективним планом демаркації державного кордону між Україною і Республікою Білорусь, який затверджено 27 червня 2018 року на 17-му засіданні Спільної українсько-білоруської демаркаційної комісії, визначено завдання – до кінця 2023 року завершити комплекс робіт з винесення кордону на місцевість, встановлення прикордонних знаків та облаштування смуги кріплення державного кордону, а до кінця 2026 року – підписати відповідні демаркаційні документи.

ТОВАРООБІГ УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІ З 2016 РОКУ ЗРОСТАЄ НА 16-20% 

- За даними Держкомстату України, серед торгових партнерів нашої держави Республіка Білорусь за підсумками 2018 року посіла 2 місце серед країн СНД. Розкажіть про особливості економічної співпраці між двома державами? 

- Над розвитком економічних зв’язків України та Білорусі активно працює Міжурядова українсько-білоруська змішана комісія з торговельно-економічного співробітництва, також відбувається багато контактів на рівні галузевих робочих груп. Президентом України було поставлене чітке завдання – збільшувати товарообіг з Білоруссю до 8 мільярдів доларів у 2019 році.

Ми поступово виходимо на ці високі цифри в інтересах обох країн. Зокрема, за минулий рік ми досягли товарообігу між Україною та Білоруссю на рівні 5,3 мільярда доларів. У 2017 році такий товарообіг становив 4,6 мільярда, а в 2016 році – було 3,8 мільярда. Тобто в нас існує стійка тенденція щорічного збільшення товарообігу на 16-20%. Це великі цифри, але в структурі товарообігу в нас все ж таки сальдо – від’ємне. Насамперед через те, що Білорусь є головним постачальником паливно-мастильних матеріалів в Україну.

Але є певна позитивна тенденція – збільшуємо експорт з України в Білорусь. Це, традиційно, – сфери харчової промисловості, транспорту, електроніки. Маємо також значний потенціал щодо експорту української металопродукції, який, на жаль, наразі блокується Євразійською економічною комісією Митного союзу. 

- Які заходи можуть покращити сальдо торгівлі України та Білорусі? 

- Для збільшення експорту нам потрібно виводити регіони на пряму співпрацю, і ще є важливим розширення коопераційних зв’язків, зокрема у машинобудуванні. Проблема є у законодавстві обох країн, бо щоб експортувати або імпортувати продукцію, треба забезпечити певний рівень локалізації виробництва в обох країнах, наприклад в Україні ця норма становить 35-40%.

Щодо сфери машинобудування, то на території Білорусі є великі підприємства – це відомі бренди БЕЛАЗ, МАЗ, МТЗ. Значну частину комплектуючих ці підприємства імпортують з інших країн. Наприклад, двигуни Білорусь імпортує з закордону, чому б не з України? Над покращенням співпраці у цій сфері та інших економічних питаннях активно працює двостороння робоча група з питань промисловості.

У жовтні минулого року відбувся перший форум регіонів України та Білорусі в Гомелі, у якому брали участь президенти обох держав. Аналогічний форум плануємо провести в Україні в Житомирі цього року. Це – новий формат співпраці, і він є дуже важливим, оскільки з успішним впровадженням у життя політики децентралізації все більше регіонів України можуть виходити на пряму співпрацю з регіонами Білорусі.

Проблеми виникають у тому плані, що Білорусь входить до Євразійського економічного союзу і має дотримуватися певних правил, в тому числі таких, що обмежують імпорт української продукції на ринок ЄАЕС. Водночас Білорусь зацікавлена, щоб правила Союзу не обмежували співпрацю з іншими країнами і намагається діяти з урахуванням власних інтересів.

Наприкінці минулого року ми також разом з громадськими організаціями «Українська призма» та «Мінський діалог» започаткували новий формат роботи – «Українсько-білоруський експертний форум». У грудні минулого року в Мінську провідні українські та білоруські експерти з питань зовнішньої політики, економіки та безпеки, представники білоруських органів влади та дипломатичного корпусу обговорювали поточний стан та перспективи розвитку українсько-білоруських відносин у політичній, економічній та безпековій площинах. Цього року ми плануємо провести такий же захід в Україні. 

- Які сфери є перспективними для співпраці регіонів двох країн? 

- Я бачу велику перспективу для розширення економічної та культурної співпраці між регіонами. Минулого року ми підписали угоду між Асоціацією міст України та Асоціацією міст-побратимів Білорусі. Тільки за останній рік ми „поріднили” понад десять міст двох країн. На форумі також було підписано 9 угод про міжрегіональну співпрацю. 

- А які міста ви вже „поріднили”?

- Наприклад, Тернопіль–Пінськ, Балта–Глибокає, Миргород–Смолевичі, Запоріжжя–Гомель. Село Косута співпрацює з Переяславом-Хмельницьким. До речі, саме в Косуті народився гетьман України, автор першої конституції України Пилип Орлик. Відбувається культурний обмін. Наприклад, міста відвідують танцювальні та пісенні колективи. Цього року ще з десяток міст плануємо „поріднити”.

ПОСОЛЬСТВО ЗАЙМАЄТЬСЯ ПОКРАЩЕННЯМ ВЗАЄМОВИГІДНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІ 

- У грудні 2018 року прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв створив робочу групу з інтеграції Росії та Білорусі. Як може вплинути зближення обох держав, чи „поглинання” Росією Білорусі, на стосунки з Україною? 

- Російська сторона при теперішньому режимі Путіна не є „договороспроможною”, росіяни ніколи не поступляться інтересами, і тут виникає питання, – яка буде відповідь білорусів? Відколи почалося спілкування на цю тему за участю президентів двох цих країн, я не бачу жодних позитивних зрушень ні в той, ні в інший бік. Поглинання федерального типу я виключаю, принаймні – при теперішній владі в Білорусі. Вона буде стояти на тому, щоб залишатись суверенною і незалежною державою. А взагалі – відносини Росії та Білорусі – це одне, а українсько-білоруські відносини – інше. Нам потрібно займатися покращенням відносин з Білоруссю, і Посольство цим займається. Ми не дивимося на російсько-білоруські відносини, у нас мають бути свої відносини з Білоруссю, які повинні приносити користь обидвом державам і народам.

Божена Кецмур, Мінськ
Фото Геннадія Мінченка