Ситуація із Саакашвілі розгортається в кращих традиціях індійського кіно
- Я не бачу жодних підстав щось писати публічно про Росію сьогодні, за винятком звернень до міжнародного судочинства. Це достатньо нудна тоталітарна країна, яка інтенсивно займається самознищенням – поки що культурним.
Є кілька авторів, які пишуть про це дотепно, кваліфіковано і принципово, як, наприклад, Віталій Портніков. Для розуміння "середньої температури по палаті" цього цілком досить. Решта тем має бути компетенцією розвідки, контррозвідки і прокуратури.
Перед нами ж на Заході лежить модерний світ 21 століття, вже й фізично досяжний через «безвіз», а ми ще досі обговорюємо, наскільки нам публічно має бути цікавий ведмідь з ядерною балалайкою.
Якщо вже є якась пекуча необхідність діалогу з росіянами, то лише після чіткої відповіді на запитання: "Чий Крим?". І якщо чуєте: "Не всьо так просто...", тоді зразу кажіть "До побачення!".
- Чи можлива в Україні єдина інформаційна політика з урахування того, що частка державних ЗМІ дуже незначна, а впливу на приватні держава не має?
- Гіпотетичо можлива. Стратегічно вона визначається Конституцією, оперативно – євроінтеграційними та НАТО-орієнтованими процесами, тактично – рішеннями РНБО, обов'язковими до виконання, а не до нових бла-бла-дискусій. Питання за малим – чи суспільство дійсно готове за це платити з власної кишені, а також фактом зменшення власного комфорту.
Але ми чудово розуміємо, що влада традиційно заграє зі всіма майбутніми виборцями, хоча це фатальна помилка, тому практично на це мало шансів.
- У нашому інформаційному просторі досі існує навіть термінологічний різнобій, наприклад, того ж Захарченка називають главою ДНР, ватажком ДНР, лідером бойовиків тощо. Це нормальна ситуація чи чиєсь недопрацювання?
- Ми не можемо змусити людей вживати одну термінологію. Але завдяки цьому ми розуміємо, хто на чиєму боці, що значно краще, ніж ілюзія фальшивого єднання всіх зі всіма.
- Українським інформаційним простором маніпулюють не тільки з-за кордону, наші політики теж роблять це у власних інтересах. Приміром, позбавлений українського громадянства Міхеіл Саакашвілі готує своє повернення в Україну за всіма законами піару. На яку частку публічної уваги заслуговують події на кшталт цієї?
- Ситуація із Саакашвілі трагікомічна, бо вся його безмежна відданість Президенту і не менш безмежне розчарування відбувалися на наших очах у кращих традиціях Болівуду – індійського кіно з його галасливістю, пафосом і пишними декораціями.
І я б не сказав, що він робив і робить щось за законами піару – це все такий довгий красивий грузинський тост, не більше. А піар – це зв'язок з громадськістю, а не повернення раджі верхи на білому слоні.
Те, що позбавлення його громадянства – абсолютно невиважений, шкідливий для іміджу країни жест особистої помсти, бо «останнє громадянство» в цивілізованому світі не дозволено забирати, не перетворює Саакашвілі автоматично на виваженого і ефективного політика. Ця подія має бути кваліфікована з точки зору норм міжнародного права і конфлікту в законодавчому полі, а не особистих претензій на монополію влади чи, навпаки, реванш.
- Я працюю з інформацією професійно, і медії аж ніяк не є для мене її достовірним джерелом. Знаючи, хто власник, достатньо заголовку, далі можна не читати. А в деяких виданнях взагалі достатньо їхньої назви.
Новина – це три рядки в межах години, а не коли дівуля з екрану, перекриваючи ютюбне відео, фальшиво драматичним голосом тиждень поспіль начитує довгу підводку, в якій сама не розуміє половини слів.
- Як нашим співгромадянам налаштувати внутрішній фільтр, аби відрізнити інформаційне «зерно» від «полови»?
- Ніяк! Не варто витрачати час на пошуки чарівної палички. Це як із рекомендаціями стосовно харчування – скільки не пиши про здорову їжу, люди здебільшого однаково їдять і п'ють казна що.
Можна поставити собі прості запитання: чи ця інформація, а не те, що виходить, коли її вже хтось один раз «з'їв», робить особисто вас більш успішнішими і захищеними? Фізично ви краще почуваєтеся після цього чи гірше? У вас з'явилося бажання зробити щось хороше для людей, до яких ви добре ставитеся, чи ви після "новин" будете плекати нові неврози і страхи? Ви більше любитимете свою країну чи захлинатиметеся від огиди до неї?
Залежно від відповідей про те, з чого ви черпаєте інформацію для життєдіяльності, у вас чотири варіанти оцінки – ви розумна людина, "корисний ідіот", що несамохіть сприяє ворогу, колаборант або просто ідіот.