Максим Кушнір, головний юрист Генштабу ЗСУ

11.01.2017 10:33

Випускникам військових кафедр пощастить, якщо їх призвуть до війська

Закон України - Нова редакція закону «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України стосовно вдосконалення порядку проходження воєнної служби», який був оприлюднений 6 січня і вже наступного дня набув чинності, викликав певну напругу в суспільстві. Зокрема, хвилюватися почали громадяни чоловічої статі, які свого часу закінчували військові кафедри вишів саме тому, що набуте офіцерське звання позбавляло їх необхідності служити «строкову». Про те, чи обгрунтованими є такі хвилювання, і що в собі несе нове законодавство стосовно порядку проходження військової служби, Укрінформу розповів начальник Управління правового забезпечення Генерального Штабу - начальник юридичної служби Збройних сил України полковник юстиції Максим Кушнір.

- Максиме Валерійовичу, чому ви народ лякаєте? Обіцяли не проводити мобілізацію, але натомість проводите призов офіцерів запасу, які ніколи навіть не мріяли про таку перспективу. Хто ініціював новий Закон про зміни у порядку проходження військової служби, і кому він потрібен?

- Давайте спокійно розбиратися. По-перше, наскільки мені відомо, мобілізацію ніхто проводити не збирається, принаймні, зараз для цього немає жодної необхідності. По-друге, призов офіцерів запасу не є мобілізацією або її складовою. Ця система є, фактично, інструментом Міністерства оборони для гнучкого реагування на потреби Збройних Сил у фахівцях дефіцитних спеціальностей різного плану.

Така діяльність абсолютно вписується у вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який набув чинності ще у березні 1992 року. Цей документ визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Ще раз наголошуємо - йдеться про обмежений призов спеціалістів, а не про мобілізацію. У даному випадку йдеться про офіцерів первинних посад у підрозділах на рівні взводу або роти. На цей час кількість таких посад є обмеженою, ми навіть теоретично можемо залучати менше відсотка від загальної кількості офіцерів запасу. Тож, тим офіцерам запасу, яким буде пропонуватися служба за призовом, скажімо так, пощастить.

Що стосується того, хто ініціював закон - поіменний список депутатів можна знайти на сайті Верховної Ради. Ми брали участь у експертній оцінці цього документу, більшість наших зауважень враховано, але не скажу, що нове законодавство є для нас абсолютно «безхмарним». Є певні проблеми, зокрема, в порядку і термінах звільнення офіцерів та військовослужбовців за контрактом, але вони всі знайдуть своє вирішення на користь людям та з урахуванням інтересів безпеки України.

- Про «пощастить» - це ви так жартуєте? Призов - це примусова процедура, під яку підпадають навіть ті люди, які не мають бажання служити. В чому відмінність такого призову від мобілізації?

- Не впевнений, що слово «примусовий» є доречним для визначення конституційного обов'язку із захисту Батьківщини. Цей обов'язок є спільним і загальним, - що для вас, що для мене, що для студента або для вже готового професіонала. Не думаю, що варто заглиблюватися у цю тему, адже всі відповіді очевидні.

Щодо другої частини вашого запитання. Мобілізація - це складна юридична процедура. Вона оголошується за рішенням Президента, потім проходить затвердження Парламентом. Така складна процедура обумовлена якраз змістом мобілізації. Це, по перше, переведення національної економіки, органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду. А по друге - переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу.

Що стосується призову офіцерів запасу - це зовсім інше правове явище.

Однією з категорій громадян, на яких покладається військовий обов'язок, є військовозобов'язані. Це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період.

Стаття 2 згаданого Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає одним із видів військової служби службу за призовом осіб офіцерського складу. Частина 5-а статті 11 згаданого нормативно-правового акту прямо регламентує: «Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу».

Тобто, Збройним Силам надана можливість навіть без Указу Президента, за наказом Міністра оборони здійснювати призов таких офіцерів запасу. Міністр оборони має для цього всі законні підстави.

- Ці правові норми зрозумілі, але вони не знімають питання. Навіщо Міністерству оборони проводити приховану мобілізацію?

- Слухайте, давайте не будемо вдаватися до спекуляцій. Про жодну «приховану» або будь-яку іншу мобілізацію не йдеться взагалі. У Збройних Сил України за визначенням немає наміру приховувати від суспільства будь-яку інформацію щодо власного комплектування, за виключенням тієї, що складає військову таємницю і за якою полює ворожа розвідка. В питаннях призову громадян на військову службу та їх соціального захисту, у порядку проходження як строкової так і контрактної служби, за нашим переконанням, має бути максимально можлива прозорість.

З огляду на велику кількість офіцерів запасу, які перебувають на обліку - а це сотні тисяч, якщо говорити у припустимих термінах, можна бути впевненим, що у військових комісаріатів буде можливість відібрати кілька тисяч найкращих фахівців. Ми навіть прогнозуємо певну конкуренцію між офіцерами запасу за можливість служби на запропонованих умовах, адже система призову офіцерів запасу надає їм суттєвий соціальний пакет, який є конкурентним на ринку праці.

- Про конкурентний соцпакет ми щось таке вже чули. Можна на цю тему дещо більш докладно?

- Що найбільш важливо - за призваними офіцерами зберігатиметься місце роботи та середня заробітна плата на весь період військової служби. При цьому такий офіцер отримуватиме у повному обсязі грошове утримання, яке встановлено відповідно до його штатної категорії, і користуватиметься всіма пільгами, в тому числі у соціальному та пенсійному забезпеченні, які законодавство визначає для кадрових офіцерів. Це надає унікальну можливість кожному з таких офіцерів запасу.

Це положення регулюється також змінами до трудового законодавства.

Зокрема, у новій редакції частина 3 статті 119 Кодексу законів про працю України визначає:

"За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Пункти цього документа говорять самі за себе.

Є ще ряд переваг. Військовослужбовця на час призову не можуть звільнити або скоротити, за ним та його родиною зберігається право на житлове приміщення, надається компенсація на випадок піднайму житла або надається службове житло. Одним словом, призваний офіцер зберігає всі свої соціальні «цивільні» права та користується додатковими перевагами, як кадровий військовий.

- Чи залучатимуться офіцери, призвані до війська, до служби в районах проведення АТО?

- Прямих правових обмежень, які б забороняли направляти тих офіцерів, які призвані з запасу, в райони проведення АТО, не існує. Але, як ви знаєте, є політичне рішення керівництва Міноборони та Збройних Сил стосовно того, що жоден призовник не потрапить у район бойових дій, якщо не укладе професійний контракт на продовження військової служби і не отримає відповідну підготовку.

Офіцери запасу в цьому сенсі не є «класичними» призовниками рядового складу, вони мають інший вік та інший життєвий досвід. Але згадане вище правило, судячи з усього, буде розповсюджуватися й на них. Ми розглядаємо можливість використовувати офіцерів запасу у бойових частинах, але в місцях їх постійної дислокації, що дозволить вивільняти кадрових офіцерів для участі в ротаціях частин в АТО.

Важливо зазначити - призвані офіцери запасу є зрілими та самодостатніми людьми. Якщо вони добровільно виявлятимуть бажання проходити службу разом із своєю частиною в районах проведення АТО на запропонованих умовах, або укласти контракт на проходження професійної служби - командування з повагою поставиться до такого бажання.

- Які функції покладатимуться на призваних офіцерів? Які посади вони обійматимуть?

- Як ми вже казали, призвані офіцери обійматимуть первинні посади на рівні командирів взводної або ротної ланки. Вони використовуватимуться для комплектування посад в бойових частинах, але, переважно, в підрозділах забезпечення, які знаходяться у місцях постійної дислокації. Якщо людина виявить бажання служити в бойовому підрозділі та брати участь у ротаціях в районі проведення АТО - вона зможе зробити це після відповідної підготовки у військових ВУЗах або у навчальних центрах Збройних Сил.

- Чим обумовлено вікове обмеження для призову офіцерів запасу у 43 роки?

- Закон «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачає вікові обмеження для служби офіцерів різних категорій. Ми розраховуємо, що на первинні офіцерські посади призиватимуться офіцери запасу у званні лейтенант-капітан. Для цієї категорії офіцерів граничним віком знаходження на службі є досягнення 45 років. Виходячи з того, що термін служби по призову для цієї категорії офіцерів встановлено до 18 місяців, офіцери мають завершити службу до досягнення граничного віку. З цього виходить вікове обмеження для призову офіцерів запасу у 43 роки. Такі офіцери гарантовано завершать службу до досягнення граничного віку знаходження на службі.

- Яким буде строк служби призваних офіцерів запасу?

- Термін служби визначає стаття 23 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу». В ній, зокрема, йдеться: «Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні: .... Для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом - до 18 місяців».

Це означає, що максимальний термін служби офіцера запасу, призваного на дійсну службу, складатиме 18 місяців.

- Чи означають зміни до Законодавства, що Збройні Сили відмовляються від прийняття офіцерів на контрактну службу, натомість, переходять до їх призову?

- Цікаве припущення, але помилкове. Збройні Сили, всі державні інституції, в тому числі законодавчі, послідовно докладають зусиль із підвищення привабливості контрактної служби в Українському війську, в тому числі для осіб офіцерського складу. Ця робота буде продовжуватися.

Але система призову офіцерів надає їм, офіцерам запасу, додаткові можливості та привілеї. Цю обставину, на мій погляд, важливо і варто враховувати. Хвилюватися не треба, адже ми разом робимо важливу державну справу.

Михайло Дмитрук, Київ.