Незалежність: 25 років за 25 днів. Юліна тисяча, бабці Черновецького, Ющенко летить на війну

16.08.2016 09:00

Цього року в політичному словнику українця узвичаїлося слово «тушка»

(Продовження)

Наприкінці сімнадцятого року Незалежності для всіх українців продзвенів тривожний дзвінок, але вони його не помітили. Путінські танки, які ледь не увірвалися в Тбілісі, багатьом здалися наслідком неврівноваженості Саакашвілі. Ющенко був серед тієї меншості, яка відчувала загрозу Україні, й вилетів до Грузії, Юлія Тимошенко промовчала.

Про все це – в спеціальному проекті Укрінформу, присвяченому річниці Незалежності України: «Незалежність: 25 років за 25 днів».

30 вересня 2007 року

Відбулися позачергові парламентські вибори. Більшість голосів дісталася Партії регіонів - 34,37%, на друге місце вийшов Блок Юлії Тимошенко - 30,71%, третє місце посів Блок «Наша Україна - Народна Самооборона» - 14,15%, далі йшли комуністи - 5,39% та «Блок Литвина» - 3,96%. Соціалісти до цього парламенту вже не потрапили.

Передвиборна кампанія розгорталася закономірно - Юлія Тимошенко буквально завалила виборців обіцянками, зокрема, - повернути вклади в Ощадбанку і скасувати призов у армію вже з 1 січня 2008 року, - а також вміло використовувала промахи уряду Януковича. В результаті, БЮТ отримав несподівано високий результат на виборах, який дозволив йому разом з НУНСом сформувати нехай мінімальну, але більшість у Раді - 227 голосів при 226 необхідних.

Частина депутатів з президентської політсили НУНС схилялася до того, аби сформувати «широку коаліцію» з Партією регіонів. Головними ініціаторами цього об`єднання називали екс-спікера Івана Плюща, колишнього прем`єра Юрія Єханурова та голову Секретаріату президента Віктора Балогу. Однак націонал-демократична частина НУНС виступила за союз із Юлією Тимошенко. Сама ж Юлія Володимирівна, маючи солідну політичну підтримку, вже думала про президентський пост.

13 жовтня

У Дніпрі на вулиці Мандриківській у 10-поверховому житловому будинку вибухнув газ. Один під'їзд був зруйнований ущент, інші три та кілька сусідніх будинків сильно пошкодило вибуховою хвилею. Загинули 23 людини, у тому числі 9 дітей, а ще 509 мешканців залишилися без даху над головою. Ця аварія відрізнялася від попередніх тим, що причиною вибуху стала не побутова недбалість мешканців будинку, а нехлюйство газовиків - у газовій мережі раптово підскочив тиск.

За результатами слідства на лаві підсудних опинилися гендиректор «Дніпрогазу», його перший заступник і головний інженер. Однак, у 2009 році усіх трьох амністували.

Постраждалі від вибуху отримали компенсації від держави - по 2 тис. доларів за кожен кв. метр зруйнованої квартири. Згодом на місці трагедії відкрили храм і встановили пам'ятний знак з переліком імен загиблих.

11 листопада

У ніч з 10-го на 11-те листопада в Чорному і Азовському морях вирував семибальний шторм. Потонули чотири кораблі, шість сіло на мілину, два зазнали ушкоджень. Російській танкер «Волганефть-139» переламався навпіл просто в Керченській протоці. Команду врятували, але в море вилилося близько 2 тис. тонн мазуту та ще 7 тис. тонн сірки.

Після цієї аварії екологи повідомили, що на узбережжі Чорного та Азовського морів загинули десятки тисяч птахів. Загалом збитки були оцінені в 700 млн доларів.

18 листопада

На шахті імені Засядька, що у Донецьку, сталася найстрашніша аварія в історії України. Три вибухи метану 18 листопада та 1 і 2 грудня забрали життя 106 гірників. Відразу після вибухів під землею спалахнула пожежа, яку вирішили погасити, затопивши частину шахти. Причиною тієї трагедії керівництво шахти назвало вихід сумішей невідомих газів. Самі ж гірники стверджували, що в усьому винне начальство, яке змушує добувати вугілля, незважаючи на те, що на датчиках зашкалюють показники присутності метану.

Після вибухів на шахті Засядька президент Ющенко повідомив про закриття шахти до з'ясування всіх обставин і причин аварії. Однак, Юлія Тимошенко заявила, що підприємство, яке є одним із найбільш перспективних у вуглевидобувній галузі України, не буде закрито. У листопаді 2008 року урядова комісія виявила понад 20 посадових осіб, винних у аварії, проте їніх імена названі не були. 11 листопада 2010 року було затримано голову Державної воєнізованої гірничорятувальної служби Сергія Смоланова, йому пред'явили звинувачення в загибелі 5 гірничорятувальників під час вибуху 2 грудня 2007 року.

4 грудня

Головою Верховної Ради обрано представника політичного блоку «Наша Україна - Народна самооборона» Арсенія Яценюка, колишнього міністра закордонних справ. Коаліція БЮТу та НУНСу віддала 227 голосів із 228 можливих за обрання Яценюка спікером парламенту. Не голосував тільки нунсівець, екс-голова ВР Іван Плющ, який виступив за створення широкої коаліції з обов'язковою участю в ній Партії регіонів.

Есперти тоді вважали, що кандидатура Яценюка стала для коаліції компромісною. Адже усі кандидати на посаду голови Верховної Ради - Плющ, Костенко, Єхануров і Кириленко - не отримали абсолютної підтримки серед депутатів "Нашої України". Окрім цього, ці кандидати були неприйнятними і для партнерів по коаліції, і для Партії регіонів, як найбільшої парламентської фракції.

Існує версія, що в Секретаріаті президента кандидатура Яценюка розглядалася як запасний варіант кандидата від «помаранчевих» на посаду президента в разі, якщо Ющенко відмовиться іти на другий строк, чи його рейтинг остаточно впаде. Тому Яценюк-спікер - це була своєрідна пробна куля.

18 грудня

Юлія Тимошенко вдруге стала прем'єр-міністром України. Вона набрала мінімальну необхідну кількість голосів - 226.

У той день у Раді зареєструвалися лише депутати від БЮТ та НУНС. Не зареєструвалися фракції ПР, КПУ та блоку Литвина. Голосування за Тимошенко було поіменне.

БЮТ проголосував одностайно. Питання було в тому, скільки голосів дасть "Наша Україна". Головна небезпека для Юлії Володимирівни приховувалася в позиції Юрія Єханурова, який перед голосуванням раптом заявив, що не віддаватиме свій голос за Тимошенко, поки вона не задовільнить всі вимоги НУНС і Президента по складу Кабміна. Втім, вже під час голосування з'явилася інформація, що Юрія Івановича таки умовили, і він висловився "За".

Пізніше Єхануров шкодував, що піддався умовлянням. У 2009 році в інтерв`ю радіо «Свобода» він заявив: "Я вбачаю свою провину в тому, що я проголосував за Тимошенко. Саме завдяки цьому вона стала прем`єр-міністром. Це була моя помилка. І я прошу пробачення в українського народу».

18 грудня такої ж поступливості очікували й від Івана Плюща, але тут дива не сталося, Іван Степанович, як і у випадку з Яценюком, утримався.

1 січня 2008 року

Набула чинності Угода про спрощення візового режиму між Україною та Європейським Союзом. Тепер, для того, щоб з'їздити в країни ЄС, українці мали сплачувати 35 євро. А для деяких категорій громадян оформлення візи взагалі стало безкоштовним.

2 січня

Офіційно стартував початок виплат по вкладах радянського Ощадбанку. Виплатити борги вкладникам було однією з передвиборчих обіцянок Юлії Тимошенко. Початок виплат було призначено саме на 2 січня, однак реально їх почали видавати тільки після Різдва, і то – лише в Києві, у регіонах - тижнем пізніше. За оцінками економістів, для виплати боргу державі було потрібно від 50 до 120 млрд грн., однак у бюджеті на 2008 рік було закладено всього 6 млрд. Проте, Юлія Володимирівна вигадала, як вийти з незручного становища. Вона оголосила про те, що виплатить гроші всім вкладникам, але... по 1000 грн. на руки, з обіцянкою віддати решту пізніше.

У народі цю обіцянку одразу охрестили «Юліною тисячею».

Виплати породили величезні черги перед відділеннями Ощадбанку. Щоб записатися до реєстру, люди, головним чином пенсіонери, ночували на морозі, непритомніли в задусі відділень банку, кілька людей померло від серцевого нападу. Незабаром ажіотаж пішов на спад: адже було зрозуміло, що грошей всім не вистачить, і черги біля банків зникли. В результаті тисячу отримали лише ті, хто встиг записатися першим.

Вже восени цього ж року, коли до України дійшла хвиля світової фінансової кризи, Тимошенко стало не до повернення вкладів. У 2009 році виплат майже не було.

Згодом, під час президентських перегонів 2009 року, невиконання обіцянок Юлією Тимошенко стало однією з «фішок» передвиборного арсеналу кандидата в президенти Віктора Януковича. При цьому мова йшла не просто про те, щоб повторити «подвиг Тимошенко», але й перевершити його. Янукович пообіцяв повернути людям вклади з урахуванням 20-річної інфляції. Так «Юліна тисяча» перетворилася на «Вітіну штуку», проте й ця обіцянка не була виконана.

25 січня

Українські тенісистки сестри Альона та Катерина Бондаренко виграли парний розряд «Australian Open-2008», що стало першим подібним успіхом українських спортсменів на змаганнях Гранд Слем.

15 березня

Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві Георгія Гонгадзе трьох колишніх співробітників міліції - Миколу Протасова, Валерія Костенка і Олексія Поповича. Всі вони були затримані ще в березні 2005 року, у листопаді того ж року Апеляційний суд Києва узяв до розгляду кримінальну справу за обвинуваченням колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження та кримінальної розвідки МВС.

Обвинуваченим офіцерам міліції Миколі Протасову суд призначив покарання у вигляді 13 років позбавлення волі, Олександру Поповичу і Валерію Костенку - по 12 років. Одночасно суд позбавив їх офіцерських звань. Саме після свідчень Протасова, Костенка і Поповича генерала Олексія Пукача було притягнуто до відповідальності.

20 березня

«Партія приватної власності», яка входила до блоку НУНС, змінила свою назву на «Єдиний Центр». З 27 березня головою партії став Ігор Кріль, до її складу увійшли Михайло Полянчич, Віктор Тополов, Леся Оробець, Василь Петьовка, а також глава Секретаріату Президента Віктор Балога, який, по суті, і був автором цього політичного проекту.

Партія була с творена з прицілом на майбутні президентські вибори, адже майже відразу її осередки почали створюватися в областях.

27 березня

У Чорне море впав український вертоліт Мі-8, що прямував до острова Зміїний. На борту перебувало 13 чоловік, 12 із них загинули. Місяць потому, 28 квітня при посадці на бурову платформу «Таврида», що розташовувалася біля узбережжя Криму, розбився ще один вертоліт Мі-8. Тоді загинуло 20 людей. Машина зачепилася гвинтом за огорожу платформи, перекинулася й загорілася.

31 березня - 1 квітня

В Україні з офіційним візитом побував президент США Джордж Буш. До Києва Буш прилетів перед Бухарестським самітом НАТО, на якому Україна разом із Грузією мала отримати План дій із набуття членства в НАТО. Американський президент всіляко висловлював свою підтримку Україні у отриманні ПДЧ, навіть, була підписана Дорожня карта, яка визначала перспективи двостороннього співробітництва Україна-НАТО на найближчі два роки, а також низка двосторонніх документів.

Під час візиту Буш прочитав лекцію для дітей у 57-й школі Києва та разом з дружиною прогулявся по Софійському собору.

2 - 4 квітня

У Бухаресті відбувся саміт країн-членів НАТО. 4 квітня на засіданні комісії Україна-НАТО розглядалась заява України та Грузії на приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО.

За протоколом, Київ і Тбілісі могли одержати ПДЧ тільки у тому разі, якщо це рішення буде підтримано усіма країнами-членами НАТО. Але вже напередодні саміту низка європейських країн, зокрема, Німеччина та Франція заявили, що не дадуть «зеленого світла» Україні та Грузії на приєднання до ПДЧ. Зрештою, так і сталося. Питання про приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО для України та Грузії було перенесено на грудень 2008 року. Згодом представники Франції пояснювали це тим, що ситуація в Україні не видається достатньо ясною для того, щоб надати країні ПДЧ.

Проте, у грудні до питання ПДЧ вже не повертались, натомість Україні та Грузії були запропоновані «річні національні програми».

22 квітня

Випускники українських шкіл уперше складали зовнішнє незалежне оцінювання, яке замінило вступні іспити до вузів. Основна сесія тестування проходила з 22 квітня по 4 червня. За її результатами було написано, оброблено та перевірено 997 897 тестів. Крім того, для учасників, які з поважних причин не зареєструвалися або не з'явилися на основну сесію, з 26 червня по 4 липня відбулася додаткова сесія.

16 травня

Цього дня Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі.

Процес вступу України до СОТ розпочався 30 листопада 1993 року, коли до Секретаріату Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (попередник СОТ) було подано офіційну заявку уряду України про намір приєднатися до організації. 5 лютого 2008 року у Женеві відбулося засідання Генеральної Ради СОТ, на якому було підписано Протокол про вступ України до СОТ. 10 квітня 2008 року Верховна Рада України прийняла законопроект «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі». 16 квітня Закон про ратифікацію був підписаний Президентом України.

25 травня

На Євробаченні співачка від України Ані Лорак посіла друге місце. Українкою на тому конкурсі опікувався російський співак Філіп Кіркоров. У ЗМІ ходили чутки, що сукня від Роберто Каваллі, в якій виступала Ані Лорак, коштувала Кіркорову 200 тисяч доларів.

25 травня

У Києві відбулись позачергові вибори міського голови та депутатів до міськради.

Як відомо, обіцянку організувати перевибори столичного міського голови лідери БЮТ та «Нашої України - Народної самооборони» дали ще під час виборчої кампанії. 22 жовтня 2007 року коаліція оголосила про намір якнайшвидше розглянути проект закону «Про призначення позачергових виборів депутатів Київської міської ради і київського міського голови».

7 березня 2008 року парламент вирішив створити тимчасову слідчу комісію для розслідування обставин можливого порушення законів і Конституції посадовими особами Київради та КМДА. Черновецького звинувачували в розкраданні столичного майна і в земельних аферах. 12 березня на засіданні уряду був заслуханий звіт робочої групи Кабміну про результати перевірки діяльності Київської міськдержадміністрації. Звіт виявився невтішним для київського мера - робоча група відзначила серйозні порушення і зловживання в роботі підвладного йому відомства. З огляду на це, 18 березня Верховна Рада прийняла рішення про позачергові вибори у Києві.

Домовитись про єдиного кандидата демократичні сили так і не спромоглися. Віталій Кличко не захотів об'єднуватись з БЮТівським кандидатом - тодішнім першим віце-прем'єр-міністром Олександром Турчиновим. Що, зрештою, і зіграло на руку Черновецькому, адже під час перегонів його рейтинг був меншим за рейтинг Кличко плюс Турчинов. Цікаво, що коли Юлія Тимошенко представляла Турчинова в якості кандидата, вона зазначила, що «віддає Києву найкраще, що у нас є».

Отже, Леонід Черновецький знову став мером Києва. Окрім відсутності «гідного» конкурента на мерське крісло, був ще один досить потужний фактор перемоги Черновецького - на виборчі дільниці прийшло дуже мало молодих людей, адже вибори збіглися з Днем Києва. А от пенсіонери, або як їх називав сам Черновецький - «улюблені бабусі», виявились більш активними, що, зрештою, і зіграло на користь Черновецького. Відтоді ім`я Черновецького і узагальнений образ його «улюблених бабусь» стали нероздільними.

6 червня

Цього дня сталася подія не історична, а радше знакова. Два депутати Ігор Рибаков, що обирався від БЮТ, та Юрій Бут від НУНСу, написали заяви про вихід із парламентської коаліції, що на той час об'єднувала БЮТ і НУНС. Через це в коаліції залишилося менше 226 парламентаріїв, що призвело до її розпаду.

Пізніше, коментуючи цей депутатський демарш, Юлія Тимошенко пригадала старий радянський анекдот про папугу, який вмовляв свого господаря вивезти його з СРСР «хоч тушкою, хоч чучелком». Так з'явився мем про депутатів-«тушок», і похідне від нього – «тушкування», що на сучасному політичному сленгові означає процес переманювання одними політичними силами депутатів із фракцій своїх опонентів.

В наступні роки до «тушок» ставлення було різним. У 2008 році Конституційний суд заборонив перехід депутатів. Проте, за часів президентства Януковича були прийняті зміни до Регламенту, які дозволили окремим депутатам приєднуватися до коаліції. Згодом, знов таки, той же Конституційний суд виніс протилежне попередньому рішення - переходити можна.

У 2016 році були прийняті зміни до закону «Про вибори народних депутатів», в яких, зокрема, вводиться імперативний мандат, тобто правило, згідно з яким депутат зобов'язаний дотримуватися рекомендацій своєї політсили.

14 червня

На Майдані Незалежності у Києві виступив Пол Маккартні. Незважаючи на грозу та зливу, на концерт одного з легендарних «Бітлз» прийшло 350 тис. чоловік. Крім того, концерт транслювався наживо ще в шести найбільших містах країни - Харкові, Дніпрі, Севастополі, Львові, Донецьку та Одесі, зібравши на площах міст близько 200 тис. охочих подивитися шоу, а понад 13 мільйонів прихильників мали нагоду насолодитися дійством у прямому ефірі по телебаченню. З 33-х пісень які виконав Маккартні, 20 були з Beatles.

Перша композиція, яка прозвучала, була «Baby, you can drive my car». Також звучали «All My Loving», «Got To Get You Into My Life», «The Long And Winding Road», «Blackbird», «I'll Follow The Sun» та інші. Останньою композицією стала «Yesterday».

23-26 липня

Потужні грозові зливи спричинили велику повінь у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях. Понад 30 людей загинуло, сотні залишились без даху над головою, у тисяч людей пошкоджено або знищено майно, сотні сіл і містечок залишились без світла та зв`язку. Було розмито 680 км автомобільних доріг, зруйновано 561 пішохідних мости та пошкоджено 360 автомобільних. За оцінками експертів, збитків державі задано на 1,6 млрд гривень.

8 серпня

Цього дня Росія напала на Грузію і окупувала частину її території. Ставлення вітчизняної еліти до цієї, здавалося б, далекої від нас війни є показовим.

Верховна Рада в ті дні була на канікулах. Депутати від НУНСу вимагали негайного скликання позачергового засідання парламенту, проте їх не підтримала жодна інша фракція. Верховна Рада зібралась лише 2 вересня, проте так і не спромоглася ухвалити жодної заяви з цього приводу.

Ще перед тим, наприкінці серпня, Віктор Янукович зробив заяву на підтримку незалежності Південної Осетії та Абхазії. Через два дні кримський осередок Партії регіонів закликав парламентську фракцію ПР зробити те ж саме. У своєму зверненні регіонали засудили владу за те, що вона, мовляв, не зайняла нейтральної позиції та втягнула Україну у конфлікт на боці Грузії, а також за розгортання "масивної антиросійської пропаганди". Водночас, Партією регіонів до парламенту була внесена постанова про визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії, яку, до речі, підтримали 167 регіоналів та комуністів.

Були зареєстровані в Раді і законопроекти, які засуджували російську агресію. Але голосували за це тільки депутати «Нашої України». Блок Юлії Тимошенко, «Партія регіонів», комуністи і Блок Литвина або утримувалися від голосування, або голосували проти.

Відкрито підтримував Грузію президент Ющенко. 12 серпня він разом із президентами Польщі, Литви, Естонії та прем'єром Латвії вилетів до Тбілісі для підтримки президента Саакашвілі.

Окрім того, Ющенко видав Укази, якими вводив у дію рішення РНБО, де, зокрема, йшлося, про небажаність участі кораблів Чорноморського флоту, що тимчасово дислоковані на території України, у військовому конфлікті в Південній Осетії. А для того, аби запобігти втягуванню у збройний конфлікт, Україна повідомила, що залишатиме за собою право згідно з нормами міжнародного права й законодавства України заборонити повернення суден, які брали участь у конфлікті, в українські порти.

Натомість МЗС Росії висунуло на нашу адресу звинувачення в тому, що ми постачаємо озброєння грузинській армії, а також що українські інструктори беруть участь у підготовці грузинських військових. Тодішній міністр оборони Юрій Єхануров назвав ці звинувачення безпідставними.

8-24 серпня

У Пекіні пройшли XXIX літні Олімпійські ігри, які стали найрезультативнішими в історії України. Українська команда завоювала на Іграх 27 медалей: 7 золотих, 5 срібних та 15 бронзових.

Далі буде... (Про шістнадцятий рік Незалежності читайте тут)

Світлана Карабань, Євген Якунов. Київ