Незалежність: 25 років за 25 днів. Артилерія на Тузлі, «принцеса-воїн», пакт Ющенка-Тимошенко

12.08.2016 09:00

Чому Кравчук обрав майбутнім президентом Януковича?

( Продовження )

Тринадцятий рік Незалежності був позначений кількома подіями, які потужно відгукнулися в майбутньому. Конфлікт з Україною на Тузлі став пробою пера для майбутнього російського диктатора. Віктор Янукович зробив перший крок до, як він думав, перемоги, а насправді до ганебного вигнання з України. Тимошенко почала нескінченно довгу боротьбу за владу.

Про все це – в спеціальному проекті Укрінформу, присвяченому річниці Незалежності України: «Незалежність: 25 років за 25 днів»

18 вересня 2003 року

Національну збірну України з футболу очолив Олег Блохін - один з найвідоміших і титулованіших футболістів в історії України. Під керівництвом Блохіна українська збірна вперше в своїй історії успішно пройшла відбірковий етап Чемпіонату світу з футболу 2006 року, причому тоді путівку до Німеччини завоювала раніше всіх інших європейських команд. На Чемпіонаті світу наша збірна дійшла до чвертьфіналу, що й на сьогодні є найвищим досягненням українців.

6 грудня 2007 року Блохін пішов з поста головного тренера, після того, як команда під його керівництвом не змогла пробитися на Євро-2008.

29 вересня

Ще у середині вересня росіяни почали будівництво дамби від берегів Таманського півострова Краснодарського краю до українського острова Тузла, з метою приєднання його до материкової частини Росії. Це призвело до найбільшої кризи в україно-російських відносинах з часів Незалежності.

Острів Тузла утворився в 1925 році внаслідок розмиття вузької коси, що була з'єднана з Таманським півостровом. Незважаючи на свій невеликий розмір, острів є стратегічно важливим, адже від РФ він відділявся мілководним каналом, а від Криму - глибоководним, що робило Україну одноосібним власником судоходного проходу через Керченську протоку.

29 вересня конфлікт перейшов у політичну площину: будівництво дамби Україна розцінила як спробу захоплення частини її території, і вже наступного дня МЗС направило Росії ноту протесту. Повіреного у справах Росії в Україні викликали в МЗС, де йому «висловили занепокоєння». А в Москву полетів глава МЗС України Костянтин Грищенко, але в російській столиці лише знизували плечима: мовляв, про Тузлу знати нічого не знаємо, а спорудження дамби - ініціатива виключно краснодарської влади. Потім у Москві почали стверджувати, що острів є частиною Тузлинської коси, а отже - російською територією. У відповідь на це українці висадили на острові кілька сотень прикордонників, перекинувши в Керченську протоку додаткові катери, оснащені артилерією.

23 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову «Про усунення загрози територіальній цілісності України, що виникла внаслідок будівництва Російською Федерацією дамби в Керченській протоці». Водночас президент Кучма перервав візит до Латинської Америки і наступного дня особисто прибув на Тузлу.

Будівництво дамби було зупинене 24 жовтня за 102 метри від сухопутного державного кордону України після телефонної розмови Кучми з Путіним та переговорів прем'єр-міністрів Росії і України Михайла Касьянова та Віктора Януковича. На ній сторони нібито погодили положення «Договору про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки», підписаного у грудні 2003 року.

2 грудня на Тузлі відкрилася нова українська прикордонна застава, проте питання демаркації російсько-українського кордону в акваторії Керченської протоки так і залишилось невирішеним.

З якою метою Путін вчинив цю безглузду провокацію? Політологи тоді дійшли висновку: Кремль намагався простежити реакцію українців: чи багато з них підтримають дії Росії? Таких в Україні, в тому числі й на сході, практично не знайшлося. Путіну потрібні були десять наступних років брехні про Україну і українців, щоб повернути ситуацію на свою користь.

22 листопада

В Україні чи не вперше широко вшанували пам'ять жертв Голодоморів. І хоча Указ Президента був підписаний ще у 1998 році, саме 70-ті роковини стали відправною точкою для визнання геноциду українського народу на міжнародному рівні.

30 січня 2004 року

У Вікіпедії створено першу сторінку українською мовою - «Атом». Наразі Україна на 16 місті по кількості створених сторінок.

14 квітня

На київському аеродромі «Чайка» відбувся перший демонстраційний політ першого українського легкого гелікоптера КТ-112 проекту «Ангел». Передбачалося, що виробництвом гелікоптерів займеться завод «Аміант».

Спочатку творці «Ангела» оцінювали його «цільові» і ринкові перспективи досить оптимістично. Виходили, зокрема, з того, що тільки на внутрішньому українському ринку, включаючи державні замовлення, вже в 2003-2007 рр. буде попит, щонайменше, на 400 легких вертольотів. Проте, практичні результати розчарували. Навіть через кілька років по тому не було отримано жодного замовлення на машину. Щоб підтримати проект, в червні 2008 року, вийшов указ Президента Віктора Ющенка «Про невідкладні заходи щодо створення легкого багатоцільового вертольота», що пропонує «вжити заходів для сприяння завершенню сертифікації легкого багатоцільового вертольота КТ-112, його розробки та виробництва». Разом з тим, виділялися і кошти для закупівлі гелікоптерів Міністерством оборони, МНС, МОЗ і Держприкордонслужбою України, а також регіональними держадміністраціями. Але Уряд цей указ не виконав, і вітчизняного гелікоптерного флоту так і не було створено. Як він став би у пригоді сьогодні!

16 травня

На музичному конкурсі «Євробачення», що проходив у Стамбулі, представниця України Руслана Лижичко з піснею «Дикі танці», набравши 280 балів, зайняла 1 місце, здобувши тим самим право провести наступний конкурс в Україні.

Максимальні 12 балів їй віддали глядачі Ізраїлю, Ісландії, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Росії й Туреччини. Телекоментатор британської студії ВВС назвав Руслану «принцесою-воїном». Хто зна, може звідси й почав формуватися новий образ «войовничої», революційної України на противагу попередній Україні «мирних оратаїв»? Образ, який на повну силу засяяв у 2004-у і 2014 роках.

28 червня

В Сумах, у сквері Шевченка студентські активісти розбили наметове містечко на знак протесту щодо рішення Президента Кучми об'єднати три сумських вузи - Сумський державний університет, педагогічний та аграрний університети в Сумський національний університет. Відповідний указ вийшов у квітні 2004 року.

Не зважаючи на протести викладачів, студентів та їхніх батьків, сумська влада дуже оперативно почала виконувати рішення Ппрезидента: з університетів познімали таблички, вивезли папери, викладачі написали заяви про звільнення та прийом на роботу, а новий виш - СНУ почав вступну кампанію.

Зрештою, 31 липня група студентів вирішила йти на Київ. Інші продовжували мітингувати в Сумах. У ніч із 31 липня на 1 серпня міліція знесла наметове містечко, а усіх, хто там перебував, арештували. Наступного дня тисячі сумчан приєдналися до студентського маршу непокори. Пройшовши через все місто, колона прийшла під стіни райвідділу міліції з вимогами відпустити затриманих. У наступні дні в Сумах проходили багатолюдні мітинги, на яких протестувальники вже вимагали відставки керівництва області.

Тим часом влада, намагаючись зупинити студентський похід, застосовувала різні способи - від переговорів та обіцянок, до заборони через суд пересуватися узбіччям траси Суми-Київ та спроби силового розгону колони студентів. Водночас, до походу сумчан, вирішили приєднатися студенти з інших міст України.

Зрештою, 10 серпня Кучма відмінив свій же указ про ліквідацію сумських вузів.

2 липня

Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко підписали угоду про створення коаліції, яка мала назву «Сила народу». Разом із тим у рамках коаліції був створений координаційний комітет, який очолив сам Ющенко, його першим заступником стала Тимошенко. Учасники коаліції схвалили програму спільних дій під назвою «Маніфест народної перемоги», в якому зазначалося, що у разі перемоги на виборах президента, учасники коаліції будуть виходити з принципу квот результатів політсил на виборах до Верховної Ради-2002.

У секретній частині угоди, як стало відомо вже після перемоги Майдану, містилися скріплені підписом Ющенка зобов`язання внести кандидатуру Юлії Тимошенко у ВР для голосування на посаду Прем`єра. У розпал Помаранчевої революції Ющенко передумав і запропонував посаду Прем`єра вже Петру Порошенку. Інтрига не вдалася, бо після третього туру виборів Тимошенко пред`явила той самий підпис Ющенка громадськості, і Віктору Андрійовичу не залишалося нічого іншого, як змиритися.

4 липня

На з'їзді «Партії регіонів» Віктора Януковича висунуто єдиним кандидатом на президентських виборах. Цікавим є те, що першим прізвище Януковича як спільного кандидата від партій більшості назвав не представник власне Партії регіонів, а від імені СДПУ(о) - перший президент України Леонід Кравчук.

"Вважаю, що з усіх претендентів Віктор Янукович здатний найбільш ефективно і найбільш реально вирішувати проблеми, які стоять сьогодні перед Україною», - сказав він. За однією з версій, в обмін на підтримку кандидатури Януковича Медведчук виторгував для себе посаду прем`єр-міністра у майбутньому уряді. Ветерани Партії регіонів, які сподівалися на преференції для себе, звісно, були не в захваті.

15 липня

У столиці почалося будівництво нового залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро, який у народі згодом назвуть «мостом Кирпи», за прізвищем тодішнього міністра транспорту Георгія Кирпи. Міст планували завершити через два роки. Але будівництво затягнулося. Лише у вересні 2010 року мостом почали курсували перші потяги, а для автомобілів повністю перехід відкрили 31 березня 2011 року. Й нині залишаються незавершеними кілька спусків на лівому березі.

Особа ж Георгія Кирпи й досі в історії України лишається таємничою й суперечливою. Свого часу він, будучи начальником Львівської залізниці, написав листа президенту Кучмі, де запропонував свою кандидатуру на посаду очільника Укрзалізниці. Кучма досить неочікувано погодився. За короткий час Кирпа за допомогою нечуваних репресій перекрив канали розкрадання коштів на залізниці і добився мільярдного доходу збиткової до того монополії. Дуже швидко він став міністром транспорту, і його прізвище називалося серед можливих претендентів на посаду прем`єр-міністра в разі перемоги Януковича на президентських виборах. Однак, у цей час з ініціативи Медведчука було розпочато масштабне будівництво Одеської автотраси, під прикриттям якого Кирпа був змушений переправляти бюджетні кошти у виборчий фонд Януковича. Після перемоги Помаранчевої революції Кирпу знайшли застреленим.

13-29 серпня

На Олімпійських іграх в Афінах Україна посіла 12 місце в загальному неофіційному заліку, здобувши 9 золотих, 5 срібних та 9 бронзових нагород - всього 23 медалі. Першу медаль до скарбнички української збірної приніс Владислав Третяк, виборовши бронзу у фехтуванні на шаблях. А перше золото - Яна Клочкова, вона стала чотириразовою Олімпійською чемпіонкою та першою плавчинею, яка виборола золото двох Олімпіад на однакових дистанціях.