Справа про "мукачівську стрілянину". В очікуванні суду присяжних?

Аналітика

Захист бійців ПС наполягатиме на суді присяжних. Генпрокуратура не відкидає такої можливості

За перебігом судових засідань у цій резонансній справі не перестає стежити уся країна. І хоча так звана "мукачівська стрілянина" була ще рік тому, але ці події так сколихнули суспільство, що й досі залишаються "гарячою" темою.

Попри те, що на сьогодні вже є звіт ТСК щодо тих подій, є затримані, яких судять у цій справі, - досі ніхто не має чітких відповідей на питання, що ж це було. За найпоширенішою версією, це були "розбірки" через контрабандні потоки на кордонах Закарпаття. А на думку прокуратури - це було не що інше як терористичний акт, і затриманим за участь у ньому "світить" довічне ув'язнення. Це перша справа з когорти "держава проти добровольців", де підозрюваним просять довічне. Чотирьом бійцям Правого сектора, затриманим у справі "мукачівської стрілянини", державне обвинувачення інкримінує 11 статей КПК. Уже більше року бійці перебувають у СІЗО.

Нещодавно їх етапували з Києва, де відбувалися попередні слухання у справі, до Ужгорода, де у місцевому суді призначили, що справу по суті розглядатимуть у Мукачевому. Наразі до цього ще не перейшли: на першому засіданні суду в Мукачевому бійцям ПС продовжили перебування в СІЗО до 6 вересня, на ще одному засіданні суд повернув обвинувальний акт прокурорам на доопрацювання - за вимогою захисту, який переконує, що він не був вручений належним чином хлопцям та адвокатам для ознайомлення, крім того, у ньому багато невідповідностей.

Тим часом, з'явився висновок омбудсмена щодо затриманого Володимира Бурчі. У ньому йдеться про те, що пораненому хлопцеві у СІЗО не надавалася належна медична допомога. А це може бути прирівняно до катувань.

Наступна дата засідання поки невідома. Цікаво, що на останньому засіданні двоє обвинувачених попросили про суд присяжних. Це, вважає адвокат підсудних Роман Бухтояров, єдине правильне рішення у цій справі. Тоді є надія на об'єктивність і неупередженість суду.

Кореспондент Укрінформу поспілкувався з адвокатом Бухтояровим.

ОМБУДСМЕН ВИЗНАВ ФАКТ ПОВОДЖЕННЯ З ОБВИНУВАЧЕНИМ, ЯКЕ МОЖНА ВИЗНАТИ КАТУВАННЯМ

- Я вступив у справу в кінці досудового розслідування, це було на початку червня, - розповідає Роман Бухтояров. - 21 червня хлопцям повинні були вручити обвинувальний акт - на ознайомлення. Але уже 19-го їх раптово етапували до Ужгорода. Тобто, це було зроблено спеціально, аби не дати їм ознайомитися із матеріалами. Захисникам теж не дали вивчити обвинувальний акт і матеріали справи. Потім передали справу в Мукачево -  тут відбувалися події, тут її, мовляв, і будуть розглядати. Але в Мукачівському міськрайоному суді дали одразу чітку відповідь, що вони не мають суддів для розгляду цієї справи.

- Тобто - як не мають?

- Ішлося про те, що судді, які могли б увійти до колегії у "мукачівській справі" - або перебувають у відпустці, або у них повноваження закінчилися, або вони брали участь у справі як слідчі судді. Тоді справу передали в Ужгород, в обласний апеляційний суд - на вирішення підсудності. Там 8 липня ухвалили рішення, що справу таки розглядатимуть у Мукачевому. Ухвалу винесли після обіду, ще за 2 години в Мукачевому знайшли трьох суддів і призначили засідання на наступний день. О 18-ій годині мене телефоном повідомили, що розгляд справи буде у суботу 9 липня, тобто, завтра, на 11 годину.

- Ви цього не очікували?

- Ні. Ми не були готові, хоча звісно, розуміли, що 11 липня, в день, коли спливав термін тримання під вартою хлопців за "старою" підозрою, їх ніхто із СІЗО не випустить. Але була можливість у суду провести засідання у той же день, 11 липня. Навіщо було так брутально робити це за два дні до того? Там же була маса процесуальних порушень. Це виглядало так, наче суд виконує вказівку прокуратури - будь-якою ціною залишити хлопців під вартою. І власне, так і сталося: під час засідання суд просто пішов у нарадчу кімнату для вирішення клопотання про відкладення розгляду справи, а вийшовши, оголосив про продовження строків. Це, завважте, навіть без клопотання обвинувачення - його не озвучували під час засідання. Хіба передали телепатично.

- Чого досягли цим рішенням?

- Тепер хлопці далі перебуватимуть у СІЗО. Як прийде 6 вересня, знову згадають, що треба продовжити строки - і знову знайдуть можливість, як далі утримувати їх у СІЗО. Мета чітка: тримати звинувачених у СІЗО, якомога довше. Але разом з цим у нас є офіційно оприлюднений висновок омбудсмена про те, що підсудний Володимир Бурча піддавався катуванням у СІЗО. (У висновку омбудсмена визнано факт ненадання пораненому медичної допомоги, що відповідно до документів Европейського суду з прав людини прирівнюється до катувань – ред). Це, до речі, вперше за часи незалежності, коли на рівні держави визнано катування в СІЗО. Справа у тому, що у нього важке поранення, хлопцю наклали апарат Елізарова, зараз його зняли, але він потребує постійного нагляду лікаря, а до нього місяцями не ходять медики. Слід зазначити, що у хлопця сильні болі. Наразі є припис - забезпечити медичний догляд - до начальника СІЗО в Ужгороді. А лікаря хлопець досі не має - тому що в СІЗО, пояснюють, нема такої штатної одиниці. Попри рекомендації омбудсмена.

ЛАНЬО ПРОХОДИТЬ У СПРАВІ СВІДКОМ

- Коли, на вашу думку, слід чекати розгляду справи по суті?

- Про строки невідомо наразі. Зараз у них є обвинувальний акт, і вони перевіряють його на законність. Далі при умові, що обвинувальний акт буде складений у відповідності з КПК і справу призначать до розгляду, буде  встановлено порядок дослідження доказів, тобто, має іти допит свідків та потерпілих, обвинувачених, дослідження доказів - і судді вивчають справу і приймають рішення про винуватість чи невинуватість хлопців.

- Докази - із висновків ТСК чи на підставі слідчих дій?

- Усе повністю. Але на мою думку, брати до уваги висновки ТСК скоріше за все не будуть, більше дослухатимуться до слідчих, і от чому. У звіті ТСК висвітлені дії не тільки щодо хлопців, але й дії Ланя та його людей, правоохоронних органів - тобто сказано про всіх учасників. І за висновком ТСК до відповідальності треба притягнути усіх. А чомусь судять у цій справі тільки чотирьох бійців ПС. Ланьо, наприклад, проходить у справі свідком. Є протокол допиту з Генпрокуратури, де він був присутній.

ЧИ БУДЕ СУД ПРИСЯЖНИХ?

- Наразі рішенням суду обвинувальний акт повернуто на доопрацювання прокурорам. Що треба доопрацювати?

- Там багато протиріч. А крім іншого, при врученні обвинувального акту, де закон передбачає довічне ув'язнення - хлопцям зобов'язані були роз'яснити та повідомити, що дана кваліфікація статті передбачає довічне ув'язнення, та що вони мають право на суд присяжних. І копія цього роз'яснення має прикладатися до обвинувального акту із реєстром і направлятися в суд. Цього роз'яснення нема, і це уже є підставою для повернення акту прокурорам. Право на суд присяжних святе. Якщо хлопці заявлять, що мають бажання щодо суду присяжних, суд має негайно припинитися - і надалі формуватися комісія із трьох присяжних.

- Заява така була - вона прозвучала з уст обвинуваченого Володимира Бурчі та Родіона Горбенка, тому можемо говорити про те, що надалі справу розглядатимуть в такому режимі?

- Поки ні, не можемо про це говорити, бо реакції не було. Хоча моя думка така, що дану справу треба розглядати саме на суді присяжних. На Закарпатті є присяжні комісії, їх формують міськради у кожному місті, в Мукачевому введено в автоматичну систему суду 12 призвіщ присяжних. Це вчителі, лікарі, колишні правоохоронці. У процесі необхідна кількість - троє присяжних та два професійних судді. Звичайно, що вони цього не хочуть.

- Чому?

- По-перше, на суді присяжних судді самостійно, без присяжних, не приймають жодного рішення. По-друге, судді бояться, що люди з вулиці (мається на увазі, не з їхньої системи) побачать цю суддівську кухню зсередини. Зазвичай систему суду зсередини ніхто не бачить, невідомо, що насправді відбувається в нарадчих кімнатах, як приймаються рішення, що судді роблять поза процесом. Я вважаю, що суд присяжних буде не гіршим, а що не гірше, те краще. Але є ще один момент: деякі хлопці критично до цього ставляться, мовляв, люди налаштовані проти Правого сектора, і нема сенсу в суді присяжних.

- У якому сенсі люди? Суспільство?

- Ні, конкретно мукачівці, є думка, що багато хто вважає за потрібне покарати правосекторівців за участь у "мукачівських подіях". Хоча насправді люди налаштовані проти Ланя, з недовірою - до правоохоронної системи і до суду.

- Ви можете вплинути на підзахисних щодо рішення про суд присяжних?

- Ні, хлопці самі приймають рішення - дослухаючись чи не дослухаючись до моїх порад. Я сказав свою думку про те, що за умови суду присяжних є надія на те, що їх не засудять до довічного позбавлення волі.

ПРОКУРОР, ЯКИЙ ПРИЇХАВ ІЗ КИЄВА ВЕСТИ СПРАВУ В МУКАЧЕВОМУ, ЗАПРАВЛЯЄ ТУТ ПАРАДОМ

- Відчувається рука Києва у цій справі? - Запитую адвоката. - Двоє прокурорів місцевих плюс співробітник Генпрокуратури Олександр Голінченко постійно на засіданнях, причому закарпатські прокурори не надто активні - доповідає по справі Голінченко, вони тільки погоджуються з його пропозиціями та доказами…

- Відчувається - це не те слово. Прокурор, який приїхав із Києва вести справу, насправді тут заправляє парадом. Єдине, що я почув від обласних на засіданнях, це сакраментальна фраза: "Підтримую колегу", - щоразу, як суддя питає їхню думку. Вони сидять для кількості - аби показати, що от є державне обвинувачення.

- Ви спілкуєтеся з паном Голінченком?

- Ми навіть не вітаємося. Спілкуватися з ним я не буду, аби не провокувати конфлікт. Справа не в особистій неприязні, а в тому, що, як на мою думку, він відверто демонструє, що плювати хотів на усі норми процесуального законодавства - тільки б досягти мети. Він настільки зверхньо спілкується з підзахисними, із захисниками!

НІХТО НІ ЗА КОГО НЕ ВІДДУВАЄТЬСЯ

- Чи серед ваших підзахисних є думка про те, що їх зроблено такими собі "цапами-відбувайлами" у цій справі?

- Нема. Із "мукачівських стрілків", на хвилиночку, уже четверо померло на війні на Сході за цей рік, останнього хлопця - парамедика Дока поховали недавно в Хусті. Тим не менше, про це ніхто не говорить. Зараз у розшуку ще п'ятеро хлопців. А щодо моїх підзахисних… Ніхто ні за кого не віддувається. Почнемо із того, що ці хлопці добровільно здалися - вони розраховували на правосуддя, на якісну правову оцінку їхніх дій. Але вже в перший тиждень зрозуміли, що цього не буде.

- Якою була роль саме цих чотирьох хлопців у стрілянині 11 липня?

- Прізвище Ланя пов'язують із контролем контрабандних потоків, що йдуть через Закарпатський регіон. Місцевий осередок Правого сектора виступав проти злочинних схем і шкодив стабільним доходам контрабандистів. Таким чином, Ланьо лицемірно викликав на перемовини хлопців-правосекторівців і зарання підготував для помсти державних силовиків та власних бійців (лише один з яких, на прізвище Йовбак, був ідентифікований). Хлопці-фронтовики не були наївними і припускали вірогідну розправу зі сторони кримінального авторитета. Так і склалося - перемовини виявилися підставними, і підручні Ланя відкрили вогонь на ураження. Однак хлопці змогли захиститися в цій, здавалось би, безвихідній ситуації.

- Але у них була зброя...

- А вона була і в людей Ланя, була у Йовбака. Він узагалі зник і не фігурував у справі більше ні разу. Він не свідок, не потерпілий, він ніхто, його нема. Щодо зброї - усі пам'ятають ці картинки з озброєними "правосекторівцями". Але давайте розбиратися, хто перший застосував зброю. Є відео, де видно, що на перших секундах уже тягнуть бійця ПС. Поки Стойка був у Ланя, "йовбаки" уже тягнули бійця Правого сектора. На відео треба дивитися й бачити не те, що ми хочемо, а те, що є.

- А яке ставлення до Стойки у хлопців? Вони ж тоді діяли за його наказом, а після всього навіть у лавах ПС від Стойки відхрестилися.

- Я не влажу в контакт зі Стойкою, мене не цікавить ситуація щодо тих осіб. Я маю велике бажання дати результат у цій справі. І якщо з'ясовуватиму стосунки, нічого не вийде. Якщо Стойку затримають і привезуть сюди, тоді уже можна буде говорити щось про це. На даний момент його нема. Чи їх шукають, чи не шукають - невідомо. Їх шукали рік, в результаті оголосили підозру Сачку (Олександр Сачко, керівник Правого сектора Закарпаття, - ред.). Ще рік пошукають - ще знайдуть когось. Є стадний рефлекс - їм сказали, що "правосекторівців" було 15. Значить, має бути 15, а хто - не цікаво. 4 є, 4 немає, плюс Сачко - ще шістьох треба знайти.

ГРОМАДСЬКІ АКЦІЇ НЕ НА ЧАСІ. А В МАЙБУТНЬОМУ - ВСЕ БУДЕ

- Як на вашу думку буде розвиватися ситуація далі? Чого ви очікуєте?

- Ситуація елементарно проста: хлопців будуть старатися якомога довше тримати в СІЗО.

- Плануєте залучати громадськість до процесу, депутатів, можливо, міжнародних експертів, влаштовувати акції на підтримку хлопців, як це було у відомій "драгобратській" справі?

- Громадські активісти приходять на суди із самого початку, до цієї справи є великий інтерес у суспільства. Щодо акцій на підтримку - подивимося, наскільки адекватно суд буде ставитися до справи надалі: чи вони будуть працювати, чи робити те, що їм кажуть. По засіданні 9 липня було видно, що вони роблять те, що їм кажуть. На другому змінили тактику - повернули обвинувальний акт. Я поки, власне, спостерігаю. Громадські акції тепер не на часі. А в майбутньому, за потреби, усе буде. Мені нема різниці, хто буде допомагати досягнути результату по справі. Треба пам'ятати, що людина має право на помилку - суд повинен дати шанс виправитися.

- Тобто ви маєте надію на помилування? Чи пом'якшення вироку?

- Якась десятитисячна доля відсотка є.

- Проте вже кілька разів звучало від хлопців та їхніх близьких на судах, мовляв, не тримайте нас у підвішеному стані, тут ясно, що вирок буде - довічне, то мовляв, оголошуйте - й на етап. Хоч знатимемо, що робити. Чи є такі настрої?

- Настроїв таких немає. Хлопці розуміють, що у будь-якому випадку їм винесуть вирок. Питання - який термін. Те, що вони були учасниками мукачівських подій - так, і ніхто того не заперечує. Але пришивати тероризм - вибачайте.

СПРАВА ЙТИМЕ ЩЕ РІК, МОЖЕ, Й БІЛЬШЕ

- На який термін - за попередніми прогнозами - може розтягнутися ця справа?

- Вона може йти ще рік і більше. Мені цікаво, що вони робитимуть, якщо справу призначать на розгляд. Як розглядатимуть той обвинувальний акт, в якому нічого нема.

- Ви зараз маєте на увазі брак доказів чи свідків?

- Так. Поки те, що зараз є - це пуста справа. Із 240 експертиз 238 нічого не дали. Установити нічого не можна. Крім того, у реєстрі не зазначено близько 90% доказів щодо доцільності обвинувального акту та того покарання, якого він вимагає. А це, нагадаю, 11 статей, звинувачення в тероризмі, довічне ув'язнення. Там суперечливі докази, хлопцям інкримінується те, чого вони взагалі не робили. От наприклад, їм шиють перекривання державної магістралі, то давайте розберемося, хто її перекривав? Це ж зробили правоохоронці для того, аби цих же хлопців упіймати. Та й потім, магістралі у нас перекриває всякий, хто не лінується, - з будь-якого приводу. За висновками ТСК, вина - на усіх учасниках подій. А якщо є вина - винуватці повинні бути покарані. Не вибірково, а всі. А наразі, повторюся, оточення Ланя та правоохоронці - свідки, а не учасники подій.

- Чи були у нас прецеденти, коли в такій справі виправдали або пом'якшили вирок?

- У Франківську суд виправдав людину, яку протримали в СІЗО рік - у політичній справі. Деяким хлопцям вдається змінити запобіжний захід у політичних справах. Але це не треба плутати з перемогою. Бо зміна запобіжного заходу і вихід із СІЗО - це не вирішення справи. Вони йдуть, їх ніхто не закриває. Це така унікальна можливість тримати усіх добровольців на мушці, або ж як маріонеток - на ниточках. Щось не сподобалося - смикнув за ниточку, і гоп - людина знову в СІЗО. Так, наприклад, по Драгобрату - ніхто не переміг, справа йде. І таких справ є тисячі по країні.

ГЕНПРОКУРАТУРА: СУД ПРИСЯЖНИХ У ЦІЙ СПРАВІ - МОЖЛИВИЙ

Після розмови із адвокатом бійців ПС, який захищає їх у справі "мукачівської стрілянини", у нас виникло чимало запитань до сторони обвинувачення. Як-от: що саме зараз доопрацьовують в обвинувальному акті, чи справді його не було належним чином надано захистові для ознайомлення? Укрінформ також поцікавився, чому слідчі дійшли висновку, що події 11 липня в Мукачевому минулого року - це був саме теракт, у зв'язку з чим обвинувачення просить підсудним кару у вигляді довічного ув'язнення. І чи визначена вина саме цих чотирьох підсудних у подіях "мукачівської стрілянини"? Чи розслідувано, які дії чинили саме вони? Чи їх судять "за усіх"?

Також ми запитали, чому інша сторона конфлікту проходить у справі лише як свідки. Адже згідно з висновками ТСК, люди з оточення нардепа Ланя, деякі правоохоронці теж розділяють вину за ті події 11 липня, що призвели до загибелі людей. А ще - чому в справі ніяк не фігурує чоловік на призвіще Йовбак, якого журналісти "спіймали" зі зброєю та фальшивим посвідченням представника ЗМІ? Нас цікавило і що наразі відомо про інших учасників "мукачівської стрілянини", зокрема про керівника групи правосекторівців Романа Стойку? Ну й, зрештою, чи є сенс розглядати цю справу на суді присяжних?

Із проханням прокоментувати та прояснити усі ці моменти Укрінформ звернувся спочатку до прес-служби Закарпатської прокуратури. Нас переспрямували у прес-службу ГПУ - мовляв, два закарпатські прокурори, які беруть участь у суді, не мають повноважень коментувати цю справу в ЗМІ. Зате їх має заступник начальника відділу ГПУ Олександр Голінченко. У свою чергу, пан Голінченко порадив звернутися із запитом до прес-служби - мовляв, тоді й дамо відповідь.

Ми сумлінно відправили запит від Укрінформу до прес-служби ГПУ. Наш кореспондент підготував дев'ять конкретних питань, на які ми, однак, отримали одну загальну відповідь.

Отже, на наш запит Генпрокуратура повідомила, що "за результатами досудового розслідування Генеральною прокуратурою України до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 24.06.2016 передано обвинувальний акт за обвинуваченням бійців Добровольчого українського корпусу військово-політичного руху "Правий сектор" В.Бурчі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження), ч. 2 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження), ч. 2 ст. 129 (погроза вбивством),  ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна), ч. ч. 1, 2 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), ст. 257 (бандитизм), ч. ч. 2, 3 ст. 258 (терористичний акт), ч. 1 ст. 279 (блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства), ч. 4 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) КК України, С.Деяка, Р.Мунчака, та Р.Горбенка у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження), ч. 2 ст. 129 (погроза вбивством), ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна), ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), ст. 257 (бандитизм), ч. ч. 2, 3 ст. 258 (терористичний акт), ч. 1 ст. 279 (блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства), ч. 4 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) КК України".

Одне з запитань Укрінформу стосувалося причин повернення судом обвинувального акту прокурорам. Ось що з цього приводу відповіла Генпрокуратура: "Ухвалою колегії суддів Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської від 15.07.2016 області обвинувальний акт у кримінальному провадженні повернуто прокурору. На вказане рішення суду прокурором подано апеляційну скаргу, у зв'язку з його невідповідністю фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Крім того, одночасно з переданням обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування до суду, прокурором, з метою виконання положень ст. 293 КПК України, вжито всіх можливих заходів до вручення підозрюваним та їх захисникам копій цих документів.

Водночас, підозрювані та деякі з їх захисників відмовились отримувати зазначені документи, у зв'язку з чим, стороною обвинувачення вжито передбачених законом заходів до фіксації цього факту та забезпечення права на захист".

В обвинувальному акті конкретно та послідовно викладені фактичні обставини, сформульовано обвинувачення щодо діянь, які ставляться у вину кожному з обвинувачених, та їх кримінально-правова кваліфікація. Також зазначені всі інші обов'язкові відомості, передбачені статтею 291 КПК України.

З метою доведення вини обвинувачених бійців ДУК ВПР "Правий сектор" у вчиненні інкримінованих їм злочинів, під час судового розгляду стороною обвинувачення буде використано усі зібрані у ході розслідування докази: показання потерпілих і свідків, висновки експертиз, інші докази в їх сукупності, які є достатніми та прямо підтверджують їх винуватість.

Прокурорами буде вжито всіх передбачених законом заходів до повного і всебічного судового розгляду у максимально стислі строки".

Додатково Генпрокуратура повідомила, що "стосовно п'яти підозрюваних членів банди, які оголошені у розшук, досудове розслідування триває, у зв'язку з чим, відомості щодо них не підлягають розголошенню в силу статті 222 КПК України."

На питання, чи може йти мова про розгляд цієї справи судом присяжних, Генпрокуратура повідомила, що "у відповідності до положень КПК України обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. У такому випадку кримінальне провадження стосовно всіх обвинувачених розглядається судом присяжних, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд".

Тетяна Когутич, Ужгород

Розміщуємо нижче скан-копію повної відповіді, наданої на запит Укрінформу начальником управління зв'язків з громадськістю та ЗМІ ГПУ Андрієм Демартино.