Іван Климишин, астроном, професор, автор книги "Вчені знаходять Бога"
Чи можна вирахувати Бога за формулою?
- Я витратив багато часу, щоб дослідити максимум можливого про календарі. Якщо говорити про рік народження Христа та про все, що з цим пов'язане, воно таки є умовним. Переконаний, що так і треба, бо, як сказав апостол Павло, "буква убиває, а дух животворить". У християнстві головне не те, в якому році народився Ісус, а те, що він приніс у цей світ. Пов'язали рік народження Христа з певним часом від дня заснування Риму, так і повелося. А дата смерті Христа, певною мірою, записана в "Іудейських старожитностях" Флавія. Думаю, все це містить похибки, і їм не слід приділяти надто велику увагу.
Моя віра пройшла, як казав Достоєвський, через багато сумнівів. І в ній головне - це дух. Християнство повинно було мати певну духовну основу. Нею став Старий Заповіт. Насправді, треба міркувати не дуже приземлено, а трохи вище від своєї голови. Ніде не сказано, що Христос прийшов спасти українців, чи євреїв. Він прийшов урятувати світ.
- А як ставитись до формули Творця, яку ви запропонували раніше? Невже за формулою можна вичислити Бога?
- Вона показує, що сліпоглухоніма природа не може самотужки створити навіть найпростішу молекулу білка. Мусів бути Творець! Святий Василій Великий дав таке визначення: "Людина - це звір, якому звелено піднятися до неба". Зростаючи духовно, ми піднімаємось до свого Творця. Спотикаємось, чинимо гріх. І оце Син каже: "Покайся і йди вперед, твій гріх Я взяв на Себе". У цьому - незбагненна велич християнства!
- Знаю, що ви пережили клінічну смерть. Вона не змінила ваші уявлення?
- Від надсадної роботи, без канікул і навіть вихідних упродовж 40 років, я звалювався непритомним на три хвилини, чи й до півгодини, уже 17 разів. Одного разу мені стимулювали дихання і чавили серце. Але відразу скажу, того білого-світлого коридору я не бачив. Може тут щось лікар наплутав (сміється - авт.)
- Раніше ви заперечили і походження людини від мавпи...
- І досі так думаю. Уявіть, кожна жива істота має певний набір хромосом. У них закодована інформація про все - про кінцівки, вуха, очі тощо. У людини цих хромосом 46, у мавпи - 48. То аби з мавпи була людина, треба все перемотати і переписати з 48 на 46 хромосом.
Ось мушка дрозофіла. Її мордують уже більше сотні років. Опромінюють, годують і мочать хтозна чим. А вона як була, так і залишається мушкою і ніколи не буде хрущем. Еволюція відбувається, але лише всередині виду.
- А як ви ставитесь до гороскопів? Їм можна вірити?
- Мені довелося чи не 500 разів зустрічатися з учнями. Я просив їх заздалегідь формулювати питання у письмовій формі. І що виявлялося? З 10 питань до мене, 7 стосуються гороскопів, 2 - про життя на інших планетах і лише 1 - астрономічне. Оскільки гороскопом цікавились так часто, я склав його, насамперед, собі. Тут треба знати не лише день, місяць, а й годину і хвилини народження. Сміху ради, я вичислив, що двічі буду одружений, але то є властиво для всіх астрономів (сміється - авт.).
Насправді гороскоп - така ж казка, як і про Бабу Ягу. Але вони ж не випадково пережили три тисячоліття, бо таки мають раціональне зерно.
Ось недавно ми зі студентами спостерігали поверхню Сонця і побачили на ній велику пляму. Можна було б 3-4 кулі розміром Землі засиляти на шампур і вкинути в ту яму на Сонці. Але за тиждень, Сонце повернулося, і ми вже бачимо іншу пляму, значно меншу.
До чого я веду? Кількість плям на Сонці від року до року змінюється. Бувають періоди, коли Сонце рябе, наче теля чорно-білої породи. А буває, що жодної плямки нема. То це називається - мінімум сонячної активності. Її максимум повторюється кожні 11 років. Якщо на Сонці плям багато, тоді настає руйнування магнітного поля і трапляються спалахи - навіть до 10 за добу. Один такий спалах - це ніби вибух мільйона водневих бомб, протяжністю й глибиною у тисячі кілометрів. При цьому температура зростає до кількох мільярдів Кельвінів. Випромінювання, а воно аж рентгенівське, досягає земної атмосфери. І тут формується багато додаткових електричних зарядів. А якщо у верхніх шарах атмосфери дують сильні вітри, то рух цих зарядів створює своє магнітне поле. Отже, власне магнітне поле Землі, до якого ми вже звикли, взаємодіє з цим "випадковим" і настає збурення магнітного поля в цілому. Якщо глянути тоді на стрілку компаса, то вона так хитається, наче п'яна.
Коли на Сонці вибухи, ми на них реагуємо вже за 8 хвилин
Оце збурення магнітного поля передається на людський організм, на судини мозку. Коли на Сонці вибухи, ми на них реагуємо вже за 8 хвилин. У ці періоди кількість інсультів, інфарктів, різних нещасних випадків збільшуються у 4-5 разів. Активність чи й роздратованість людей буває неймовірно високою. Кажуть, саме в такі роки відбувались революції, повстання і таке інше. Останній такий максимум ми пережили 2-3 роки тому.
- То це період Майдану?
- У нас так багато подій, що невідомо, які з них списувати на Сонце. Але я - про астрологію. Так ось у цей період, коли на Сонці багато плям, то, образно кажучи, від Лісабона до Шанхая дощів випадає дуже мало. А це - засуха і загроза голоду. Давні мудреці у Вавилоні це зауважили. Трапився дивовижний збіг зовсім не пов'язаних між собою явищ. Період обертання Юпітера навколо Сонця - дещо менший за 12 років. Період появи максимуму плям на Сонці - такий самий. Тодішні радники вавилонського правителя зауважили: як тільки Юпітер наближається, наприклад, до сузір'я Лева, на Землі перестають лити дощі. Тож щойно Юпітер потрапляв у сузір'я Тільця, мудреці йшли до царя і просили видати наказ, аби відкласти третину врожаю у запасники, бо наближаються роки неврожаю. Таким чином народилась і укріпилася астрологія, яка рятувала людей від смерті. І в цьому її заслуга, не більше.
- Американський Біографічний Інститут тричі визнав вас "людиною року". Ви співпрацюєте з ними?
- Насправді "людиною року" мене називали чотири рази. Досі не знаю, звідки вони дізнались про мене. Що більше, той же Інститут у 2011 включив мене у список "Видатних мислителів початку 21 століття". Як то кажуть, я в тому не винен.
Свого часу і Папа Римський Бенедикт ХVI передав мені до мого 80-річчя особливе апостольське благословення і побажання "щедрої Божої Благодаті та Небесних Ласк". Я зберігаю у себе це послання, сприймаю його дуже добре, бо сам виріс у простій селянській родині. Брат мого діда упродовж років був дяком у нашій сільській церкві. Оскільки він мав проблеми із зором, то я з 11 років допомагав йому і вчився дяківського ремесла. Тож і тепер, щонеділі, дякую в церковці, що на території міської лікарні. Сюди приходять часом навіть підлітки з певними проблемами. І отець Володимир, вказуючи в мій бік перстом, переконує їх: "Ось, казали йому, що до 30 не доживе. Але ось - працює й тепер, бо цілковито здався на ласку Божу, і рука Господня дотепер підтримує його"
- А як сьогодні почуває себе мала планета "Климишин"?
- Зараз вона у сузір'ї Змієносця. Це камінець діаметром 11 кілометрів. Його відкрив Микола Черних із Кримської обсерваторії. Я з ним ніколи не зустрічався. Очевидно, це він запропонував Міжнародному астрономічному союзу назвати ту малу планету моїм іменем. Що сказати? Приємно.
- Ви вивчаєте зорі, спостерігаєте за Сонцем, планетами. А що для людини на Землі найголовніше?
- Чисте сумління. Я за рахунок студента жодного горнятка кави в житті не випив. А найбільш цінним є те, що ми бачимо і чуємо світ Божий, його красу.
- Після календарно-пасхальних, які ще проблеми маєте намір підняти?
- Я колись упродовж трьох років приліковував свій кавернозний туберкульоз і безмежно щасливий від того, що зумів перебороти свій страх перед майбутнім, бо мав певну програму - працювати над текстом докторської дисертації від першого до останнього рядка. Це було у 70-х роках, у Ворохті. Я бачив, як поруч люди впадали у розпач, зневіру. Якби тоді хтось дав мені книжечку типу "Вчені знаходять Бога", я був би щасливим, цілував би йому руки.
Люди потребують всебічної підтримки. Може, передусім, психологічної, духовної. Але й осмислені праці їм теж необхідні. Бо ж і наука - це також дар Божий.
Аби допомогти розгубленим, нині працюю над текстом "Збагнути світ", а усім допитливим раджу книгу болгарина Тихомира Димитрова "Вони вірували в Бога: 50 Нобелівських лауреатів та інші великі вчені".
Ірина Дружук, Івано-Франківськ