"Розстрільний" патруль: суспільство завдає удар у відповідь?

Чи закінчиться час дорожнього свавілля. На шальках терезів - життя людей

"Після кривавої події нам фактично заборонили влаштовувати погоні, - каже дівчина-коп однієї з київських рот патрульної поліції, одна з тих, чиї фотографії прикрашали медіа-ресурси, - але з іншого боку, для нас була дуже важлива публічна підтримка міністра та Хатії Деканоїдзе.

Ми у себе в усіх групах, екіпажах вивчали інцидент, переглядали відео і радіоперехоплення. І всім, хто зараз критикує і засуджує поліцію, хочу поставити таке запитання. Ви розумієте, що наша поліція поки що не володіє потужностями аналогічних західних структур? Ну, немає у нас вертольота, який би супроводжував цю погоню, не було там і двадцяти машин, максимум сім екіпажів, не було досвіду злагодження перехоплення у таких умовах. І перекрити зараз півміста поки що неможливо. Ситуація така, що жене по місту машина, адреналін водія якої зашкалює. Неважливо, багатий він чи бідний, він - небезпечний. Ви уявляєте, що BMW просто протаранив би нашу "Тойоту", якщо б ми поставили її посеред траси.

Далі. Наші стріляли по колесах. Але ви спробуйте постріляти на повній швидкості, безпомилково влучити і зупинити машину, яка жене майже на двохстах кілометрах за годину. І ще. Законодавство у нас в частині застосування нами зброї "плаваюче", точно не заточені і не прописані норми, коли воно виправдане; але описуючи ситуацію, люди не розуміють, що машина після того, як зупинилася, почала знову рухатися, рухалася прямо на поліцейського. І ніхто не вивчив, наскільки пошкоджені його ноги під час цього наїзду. Він не стріляв у хлопця, він стріляв, щоб зупинити. Це трагічна ситуація.

Можливо, це була помилка журналістів: представляти нас завжди плакатними, усміхненими, нешкідливими і як наслідок - марними. Знаєте, що сталося після того епізоду? На наступний день люди, які сіли за кермо напідпитку, самі при зупинці патрулем - виходили з машини, чесно зізнавалися і платили штрафи. Адже проблема п'яних за кермом така ж гостра, як перевищення швидкості. Боротьба за тверезий рух - теж дуже серйозна".

Це розмова з патрульним поліцейським через три дні після події.

...Вперше за новітню українську історію кривавих дорожньо-транспортних пригод постраждалим став не перехожий, а член екіпажу, який влаштував гонитву по місту. Підтримка суспільством стрілків поліцейських за різними оцінками становить від 56 до 92-х відсотків.

В Україні склалася своя історія вітчизняних форсажів. У цій історії роль жертви здавалася вирішеною, і визначеним здавався фінал перегонів. Зазвичай підлітки із заможних сімей, чиновники їздять по місту зі швидкістю під двісті кілометрів. Вони збивали пішоходів, часто насмерть, проти них порушували кримінальні справи, які судді або ж правоохоронці тихо зводили нанівець. Чиновник або мажор після дорожнього вбивства продовжував їздити, іноді збиваючи насмерть пішоходів вдруге. Перед тим, як перейти до трагічних вечірніх подій з Національною поліцією, коли патруль в результаті стрілянини убив 17-річного юнака, вперше перервавши "традицію" жертв пішоходів, я хотіла би дуже коротко нагадати останні і найбільш помітні злочини на дорогах.

Повірте, це необхідно, оскільки зараз обвинувачі нацполіції постять у соцмережах фото ситих учасників та пасажирів БМВ останніх перегонів, які закликають повалити нинішнє керівництво нацполіції і покарати "копів-убивць". Мені здається, що зараз, коли триває розслідування інциденту, "диванним обвинувачам" варто вивчити історичну обстановку, в якій "копи" прийняли це рішення - вистрілити.

ДОРОЖНІ М'ЯСНИКИ: ЗАВЖДИ НА ШВИДКОСТІ І ЗАВЖДИ НА ВОЛІ

На момент написання матеріалу виповнився рівно місяць, як син донецького бізнесмена Стас Толстошеєв насмерть збив на переході жінку. Зараз хлопець, який, за деякими даними, два роки тому вже збив людину під час ДТП, випущений під заставу. Цікаво, що сина бізнесмена відпустили під заставу в 140 тисяч гривень проти п'яти мільйонів, які просило звинувачення. Життя пішохода українська феміда оцінила у сім тисяч доларів.

Постараємося у хронологічному порядку згадати й інші криваві дорожні злочини. Наприкінці грудня учасником смертельного ДТП став екс-мер Олександр Омельченко. Машина, за кермом якої чи був, чи не був (каже, що не був) колишній градоначальник, збила жінку.

І це вже не перше ДТП, в яке потрапляє Омельченко. У 2013 році джип екс-мера вилетів на зустрічну і врізався в огорожу. У 2009-му році екс-мер Києва Олександр Омельченко, перебуваючи за кермом автомобіля Mitsubishi Pajero, збив на смерть пішохода. Свідки стверджували, що ділянка дороги, на якій був збитий пішохід, був добре освітлена.

На рахунку судді Конституційного суду Костянтина Бауліна троє вбитих на дорозі, в тому числі 12-річна дитина.

"За попередньою інформацією, водій легковика марки "Toyota Camry" зіткнувся з автомобілем "Nissan". В результаті ДТП водій автомобіля "Nissan" та його пасажир загинули на місці. Ще двоє пасажирів "Nissan" - були травмовані і доставлені у лікарню, серед яких 12-річна дитина, яка від отриманих травм померла у дитячій міській клінічній лікарні міста Полтави", - йдеться у повідомленні МВС.

Донецький суддя Пушнов на смерть збив 19-річну дівчину на пішохідному переході і втік з місця події.

Син депутата Віталій Файнгольд вбив на дорозі маму п'ятирічної дівчинки і відкупився.

Дніпропетровський прокурор Дмитро Рудь вбив на своїй машині трьох, отримав шість років, але, за деякими даними, - так і не відсидів.

Загалом, список мажорів і чиновників - величезний. Почитати про це, за бажання, ви можете тут. Або тут.

Мені здається, що за багато років ми звикли до цієї теми. Але для того, щоб ви відчули за цією хронікою людські трагедії, я скажу таку річ. Після вбивства мами-байкерші п'ятирічної дівчинки, через два роки, хтось із байкерів зробив пронизливі ролики на ютубі, не відверті, але сором'язливі, де тіло покійної було прикрите і ніби завуальоване, чіткими були тільки кричущі кадри розбитої машини. Уявіть безвихідь батьків, які розуміють, що суддя КС, який убив їхню дитину, точно не сяде. Цих людей ніхто не поверне. І смерті на дорозі через відсутність покарання для винуватців тривали. А ще згадайте запис у соцмережах Стаса Толстошеєва.

- "Твій ідеальний подарунок?"

- "Щедрий дозняк + пляшка пива, щоб збити сушняк".

Ось так, прийнявши дозняк, це у кращому випадку, судді, бізнесмени та їхні діти сідають у машину, витискають до 200 км і, напевно, просто не встигають загальмувати на пішохідному переході, де підлітки або мами малюків, або літні люди йдуть з сумкою, в якій бовтається пляшка кефіру або вода.

А ТЕПЕР ПРО ПОЛІЦІЮ І ШУМ НАВКОЛО ПЕРЕСТРІЛКИ

У неділю 7 лютого патруль Нацполіції в результаті погоні, після безуспішних спроб зупинити порушників, застосував зброю, в перестрілці був убитий 17-річний Михайло Медведєв. В принципі, ситуаця була описана на всіх медіаресурсах.

Радіоперехоплення переслідування, викладене через два дні після події, протягом кількох годин набрало близько ста тисяч переглядів.

Опис всього інциденту літерами вкладається у кілька речень. О третій години ночі поліція побачила людей, що сідають в авто із пляшкою. Після вимоги патрульних зупинити транспортний засіб, водій і пасажир викинули пляшки через вікно і почали рух. Патрульні почали переслідування і вели машину з Солом'янського району через Шевченківський та Святошинський райони до Голосієва. До переслідування, що тривало більш як півгодини, приєдналися й інші патрульні авто, і на вулиці Заболотного авто порушників вилетіло на узбіччя. Через те, що автомобіль створював надзвичайно серйозну загрозу для життя та здоров'я громадян, патрульні, керуючись 46-ю статтею Закону України "Про Національну поліцію", відкрили вогонь, щоб зупинити автомобіль шляхом його пошкодження.

Якщо ви включали запис радіоперехоплення, то могли чути ці голоси поліцейських, схвильовані і навіть дещо розгублені, вимогливі, що звучать крізь шум моторів. Давайте уявимо: за сорок хвилин ці люди промчали з Солом'янської, вилітали на зустрічну смугу, мчали на Академмістечко, а потім вирвалися в Голосієве. Швидкість під двісті по нічному Києву. Гонитва нетверезої компанії не перетворилася на сафарі на пішоходів тільки тому, що о четвертій годині ранку пішоходи ще не ходять.

А потім настав ранок і наступні дні оцінок і заяв. Все це продукували експерти, псевдоексперти, соцмережі, влада, начальство, журналісти, пішоходи та водії. Стримане співчуття родині загиблого висловило керівництво Нацполіції.

У перший день стрілків фактично підтримав і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Якщо говорити про блогерів та журналістів, то автори з підпискою від 10 до 90 тисяч читачів були одностайними.

"З чисто людської точки зору я всіляко вітаю дії поліцейських. Тому що машина, що летить по місту за 180, з водієм, явно перебуває у стані слабкого контакту з реальністю (видно на відео, на якому вони вже затримані), не набагато безпечніша від гранатомета. Не затримали б їх копи - був би ризик загибелі і тих, хто був у машині, і тих, у кого вони б влетіли".

"Грузинський досвід свідчить - Таких скандалів, як зі стріляниною по BMW, буде ще багато. Ми будемо мати проблеми, поки громадянину не спаде на думку проста ідея, що тікати від поліції - це у всіх варіантах "заморочлива справа", а суспільство буде мати нульову толерантність до злочинів незалежно від того, хто їх скоїв і за яких обставин".

"Він (водій машини - автор), боявся, що в нього відберуть машину, розумієте? Що він може вбити когось на дорозі, він не боявся. Що хтось через побоювання за машину не повернеться додому. Що можуть загинути його друзі, він теж не боявся. Ось машину б не відібрали. Ну, що ж, він не перший, хто через дурість наробив біди. І комусь цю дурість варто виправляти у в'язниці. А до поліцейських дійсно можуть бути питання і навіть законні санкції. Але не вони стали причиною всієї цієї біди".

Зрештою, прозвучав похмурий жарт, що наступного разу рішення стріляти чи не стріляти треба приймати на референдумі.

Я не можу сказати, що суспільство розділилося. Але виділилася окрема група віщунів. Це, по-перше, колишні високопоставлені співробітники МВС, власне представники тієї системи, яку намагається розбити нова влада. По-друге, журналісти з числа колишніх службовців МВС, яких запрошували у тіньовий уряд Опоблоку. Зокрема, Костянтин Стогній. Журналісти Надзвичайних новин, які явно намагалися захистити водіїв і в матеріалах явно робили крен на питання правомірності використання зброї.

Цікаво, що у дні похорону Михайла Медведєва з'явилося відео друзів, які закликають вийти під будівлю управління внутрішніх справ з вимогою звільнити керівництво Нацполіції. Але протягом дня це відео зникло. Чи відбулася акція: невідомо.

Зараз патруль усунений на час розслідування від роботи. Слід думати, що громадська підтримка, яка зараз автоматом забезпечує підтримку влади, допомагає їм пережити це.

В останньому інтерв'ю міністр внутрішніх справ Аваков знову підтримав поліцейських: "випадки агресивної непокори каратимуться", хоча й обмовився, що «за жорстким статутом - стріляти на ходу не можна, потрібно було зупинитися».

Уроки, які є наслідками подібних драматичних ситуацій, напевно, стануть відчутні не одразу. Напевно, потрібен час, щоб люди остаточно зрозуміли: час дорожнього свавілля закінчується, їзда на 200 кілометрах - це табу, їзда п'яним - теж. Але ця смерть і ця стрілянина можуть відкрити нову сторінку. Сторінку відсутності безкарності за вбивства на дорогах.

Фактично зараз ми всім суспільством обговорюємо і неначе зважуємо на вагах дві смерті. На одній шальці - смерть Медведєва, члена екіпажу, який летів на швидкості двісті кілометрів, який став жертвою спроби поліції зупинити його. На другій - жертва Толстошеєва, якого поліція не змогла зупинити, - жінка, життя якої оцінили у шість тисяч доларів застави (дешевше, ніж поганенький вітчизняний автомобіль). Вона не сиділа у гоночній машині, не порушувала ні правил водіння, ні прав пішохода. Зважуючи ці смерті, ви повинні зрозуміти - хто більш уразливий, і з ким ви себе ідентифікуєте.

І, наостанок, ще пару меседжів з розмови зі співрозмовницею з Національної поліції: "Зараз після інциденту вирішується, якою бути нашій поліції. І вона або стане "американською" (можливо, нелюбимою), з широкими повноваженнями і забезпечуватиме порядок, чи буде колишньою, неефективною, без прав, коли копу легше промовчати, відпустити, зам'яти. У Нацполіції люди, які служили в органах, вважають, що стріляти не треба було, але більшість наших з новеньких думають, що і ми, і країна повинні були пережити цей шок. Так, поліція стріляє. Але якою ви хочете бачити поліцію і якою бути нашій поліції, це питання відкрите. І, напевно, вирішувати треба суспільству".

Лана Самохвалова, Київ