Петро Тима, голова Об'єднання українців у Польщі
У польській владі бояться теми УПА, як гарячої картоплі
- Зараз має місце нове явище - поєднання крайніх правих і посткомуністичних організацій з різноманітними проросійськими організаціями. Зараз проросійські впливи найбільш помітні у таких партіях й організаціях як "Зміна", "Фаланга", цілого ряду організацій на Підкарпатті (межує з Україною - ред.). Деякі їхні дії є явно проросійськими. Наприклад, приводять до українських місць поховань російське телебачення в селі Грушовичі, а потім цей пам'ятник знищується. Або відомий реконструктор історичних подій Мірослав Майковський у листопаді організував разом із російськими реконструкторами перепоховання російських солдат Першої світової війни під Перемешлем. І ця діяльність не є випадковою. Він не приховує, що їздив до Калініграда на з'їзд реконструкторів із Росії, Чехії, Польщі заради розвитку загальнослов'янської дружби. Тобто є в Польщі політичні сили, які бачать інтерес Польщі в союзі з Росією. Вони на різних рівнях були присутніми завжди, але ніколи вони не впливали на польську політику. Але зараз частина цих людей після парламентських виборів опинилися в Сеймі і входять у фракцію "Кukiz'15". Дехто з них ще не "засвітився" своєю діяльністю. Але це серйозна загроза, оскільки в контексті України вони є дуже критичними і належать до тієї частини націоналістичного руху Польщі, який подекуди є проросійським. Тобто, у польському парламенті з'явилися антиукраїнські сили, які ще не проявили проросійські погляди, але це є лише питанням часу. Зараз виникає питання: як з цим усім дасть раду PiS (партія "Право і Справедливість" - ред.), тому що ця сила не є проросійською.
PiS ПОКИ ЩО НЕ МАЄ ЧІТКИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ПИТАНЬ З УПА
- У цьому році на півдні Польщі зруйновано кілька місць пам'яті українців, можна було спостерігати антиукраїнські плакати на матчі з регбі Україна-Польща. Чи є якісь результати з боку польської влади у розслідуванні цих справ?
- У випадку місць пам'яті чи поховань спостерігається абсолютний тупик. Деякі справи закриваються, оскільки ці місця не були легальними. Натомість, в інших випадках зберігається мовчанка. Я, наприклад, не бачу офіційної заяви Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Польщі по пам'ятнику на горі Монастир (в Підкарпатському воєводстві - ред.), який був легальним місцем вшанування українців. Зараз ми перебуваємо на етапі написання скарг до Генпрокуратури Польщі. Крім того, ми пробували знайти свідків того, що в цих місцях поховані реальні люди, оскільки в Польщі статус місць пам'яті є різним: надмогильний пам'ятник і символічний пам'ятник мають різне значення. Якби там були поховані люди, то ми могли б легалізувати ці місця пам'яті. Але зараз на підставі того, що вони вважаються нелегальними, у поліції кажуть, що слідства не буде. Ця справа є прикладом невирішених проблем минулих років і нечіткого підходу до їх вирішення з боку польської держави. По-друге, всі бояться тематики, пов'язаної з УПА як гарячої картоплі: кожен хоче від себе її відкинути. PiS поки що не має концепції, що з цим робити.
ДО ПОЛЬЩІ ПРИБУВАЄ ВСЕ БІЛЬШЕ УКРАЇНЦІВ
- Які нові напрями діяльності вашої організації з'явилися за останній рік, які нові виклики?
- Наші активісти допомагають в лікуванні важко поранених українських військовослужбовців. Наприклад, у Гураво Ілавецькому зараз перебуває майор Олександр Петраківський (герой України, важко поранений під Луганським аеропортом - ред.). Українські солдати також лікуються в шпиталях Нижньосілезького воєводства на півдні Польщі. У місцях, де наші активісти мають хороші контакти з місцевим самоврядуванням, наприклад у Гіжицьку, Бартошицях, Ольштині, шпиталі безкоштовно брали до себе поранених. Наша структура в Гданську зараз займається допомогою осередку "Добрий брат", куди нещодавно прибула група українських військових на реабілітацію.
Загалом, програма наших дій, яку ми реалізовували впродовж останнього року, виходить за рамки інтересів лише національної меншини. Вона сильно розгалужена, планка поставлена дуже високо.
До Польщі зараз прибуває все більше українців, зростає кількість українських організацій
Викликом є і те, що українські школи зараз будуть переповнені учнями. Останнім часом спостерігається тенденція до приїзду на навчання в українські школи у Польщі дітей з України. У деяких з них таких дітей вже 50% або й більше, значна частина з них є російськомовною. Вчителі звертають увагу, що з'явилася проблема російськомовності. Раніше у наших школах завжди була проблема польськомовності, а зараз починає бути проблема із засиллям російської мови.
- У Польщі, крім ОУП, є також досить багато інших українських організацій. Як ви з ними співпрацюєте?
- До Польщі зараз прибуває все більше українців. Ознакою цього можуть бути хоча б плани будівництва у Варшаві нової української церкви, що є прямим результатом міграції з України. Зараз вже є відповідне рішення влади, підготовлено проект, триває вибір місця.
І, так, у Польщі зростає кількість українських організацій. Щось схоже було в 90-х роках. Наприклад, у Варшаві зараз маємо п'ять таких організацій, у Вроцлаві - дві, у Гданську, Кракові - по одній. Їхня кількість і надалі зростатиме. Зараз важливо налагодити нормальну співпрацю між цими організаціями. Але чи всі цього хотітимуть? Ситуація, яка складається у Варшаві, показує, що не обов'язково.
- Але етнічні українці також є досить активними у політичному житті Польщі...
- Так, багато українців працюють у місцевих органах влади Польщі. Наприклад, Мирон Сич дві каденції був головою Сеймику Вармінсько-Мазурського воєводства, зараз є віце-маршалком Сеймику, українці є війтами і бурмістрами в різних населених пунктах на сході, півночі й заході Польщі, частина з них є членами Об'єднання. Це є великим успіхом.
Юрій Банахевич, Варшава