Російські адвокати, які захищають українських політв’язнів

28.12.2015 10:00

Є люди, які не зраджують свою професію і захищають тих, хто цього потребує

2014 відкрив нову, сумну сторінку у взаєминах України та Росії: анексія, агресія, гібридна війна, відтоді - уже тисячі загиблих. В одному ряду з цим - список українських політв'язнів у Росії. Частіше їх заарештовували на території РФ, але бували й випадки захоплення на території України, з подальшим незаконним перевезенням через кордон.

Потім починалися судилища. Тобто ні - спочатку підготовка до них. Не допускали адвокатів, не допускали консула України. Інформаційна блокада, переконання в тому, що «ти нікому не потрібен, тебе всі забули», схиляння до «співпраці зі слідством», тобто згода грати за сценарієм, розписаним московськими ляльководами. Для тих, хто особливо опирається, - тортури ... А на підхваті у російського кривосуддя завжди є свої «ручні» адвокати, які працюють в одній зв'язці зі слідством.

Але є й інші люди, які не зраджують свою професію і захищають тих, хто потребує захисту. Їх називають по-різному: юристами-правозахисниками, політичними адвокатами. Але багато хто заперечує такі визначення, кажуть, що вони просто адвокати. Узагалі, назва тут не головне. Просто хочеться наприкінці року згадати про декого з цих достойних людей, тих, з ким доводилося стикатися у роботі торік. Отже, дві «чудових п'ятірки» захисників.

Дмитро Дінзе. Один із адвокатів Олега Сенцова.

Колись Дмитро декілька років працював слідчим з особливо важливих справ у прокуратурі. Потім став адвокатом і ось вже майже два десятиліття працює на цих теренах. Співпрацює з російською правозахисною організацією «Агора».

Кузнею кадрів для російських політадвокатів у 2010-х стали дві великі історії - Болотна справа, спровокована в Москві 6 травня 2012 року, у день інавгурації Путіна на третій термін, а також захист художників-акціоністів. Дінзе досить яскраво відзначився і там, і там. У нього було відразу кілька підзахисних у Болотній справі. Серед його клієнтів - всесвітньо відома арт-група «Війна» (їхня найзнаменитіша акція - чоловічий статевий орган, намальований на розвідному мосту перед петербурзькою будівлею ФСБ), Надія Толоконникова з Pussy Riot. Останній клієнт - художник-акціоніст Петро Павленський (який на знак підтримки Олега Сенцова підпалив двері головного входу ФСБ на Луб'янці). Як і багато пітерських адвокатів, Дінзе не надто полюбляє давати інтерв'ю. Він помірно активний у соцмережах, у Фейсбуці частіше перепощує чуже, ніж пише щось своє. А Твіттер узагалі закинув. До речі, його нік там свідчить про невигубний підлітковий романтизм - Дінзорро.

Марина Дубровіна. Адвокат Станіслава Клиха.

З міста Новоросійська Краснодарського краю. Стала відомою після захисту Євгена Вітішка, російського політика, правозахисника-еколога. Його історія була б смішною, якби не стала сумною. 13 листопада 2011 року разом із групою громадських активістів Євген Вітішко взяв участь у громадській інспекції «дачі Ткачова» (тоді - губернатор Краснодарського краю, нині - голова російського Мінсільгоспу; один з найбільших латифундистів РФ). У ході цієї інспекції на паркан, незаконно встановлений навколо дачі, були нанесені написи «Саня - злодій!», «Ліс - загальний!», «Ткачов іди геть, шахрай і злодій!» А в грудні того ж року за цим фактом було розпочато кримінальну справу, що закінчилася для Вітішка спочатку умовним терміном, а за деякий час - реальним (нещодавно колонію йому замінили на "обмеження свободи").

Художні смаки Марини свідчать про своєрідний військовий романтизм. Улюблений фільм - «У бій ідуть одні «старі». Любить музику і пісні звідти, а також «День Перемоги». Улюблена книга - «17 миттєвостей весни». Улюблений вірш - «Жди меня».

Дока Іцлаев. Один із адвокатів Миколи Карпюка.

Чеченський юрист і правозахисник. Донедавна співпрацював із правозахисним центром "Меморіал" у Чечні. Випускник юрфаку Чеченського державного університету. У 2002-2003 роках пройшов вищі міжнародні курси з прав людини у Варшаві. Здобув популярність, захищаючи права жертв Другої чеченської війни у 1999-2006 роках (численні випадки насильницьких зникнень місцевих жителів, незаконно затриманих у Чечні співробітниками силових структур РФ). У 2010 році, представляючи правозахисників Північного Кавказу, отримав у Джакарті (Індонезія) колективну міжнародну премію "За мужність", що раз на два роки присуджується Світовим рухом за демократію. У листопаді цього року провів у Києві разом із колегами Дубровіною і Новіковим прес-конференцію, на якій критично відгукнувся про роботу українських держструктур, насамперед Генпрокуратури, у зв'язку з підготовкою свідоцтв невинуватості Миколи Карпюка та Станіслава Клиха, чия справа розглядається судом присяжних у верховному суді Чечні в місті Грозному.

Ілля Новіков. Один із адвокатів Надії Савченко, один із адвокатів Миколи Карпюка.

Москвич, з відзнакою закінчив Російську академію правосуддя. Зараз викладає в ній, фахівець із суду присяжних. Одна з найяскравіших зірок телепрограми «Що? Де? Коли?», лауреат «Діамантової сови» (2014) і «Кришталевої сови» (2004, 2014). При цьому аж ніяк не егоцентричний, у сезоні 2011 року зняв свою кандидатуру з голосування за вручення «Кришталевої сови» і великого грошового призу на користь свого товариша за командою Григорія Алхазова. І зовсім не «ботанік» - 2011 року став фіналістом рейтингового телепроекту «Жорстокі ігри», для чого потрібно було показати високий рівень фізичної та психологічної підготовки (показово, що фото з того телешоу Ілля зробив аватаркою у своєму Твіттері). Серед його предків є українські селяни, яких під час «розкуркулення» було виселено на північ Росії. Читаючи і звіряючи різні варіанти видання Гаррі Поттера, самостійно вивчив українську і польську мови. Його особливо часто запрошували на різні справи, пов'язані із затриманням українських громадян на території Росії.

Микола Полозов. Адвокат Хайсера Джемілєва, один із адвокатів Надії Савченко.

Закінчив факультет управління та права Московського державного університету приладобудування та інформатики. Після його закінчення 2003 року попрацював у юридичному департаменті Мінсільгоспу РФ і там побачив, як працює нинішня російська система влади. 2008 року став членом московської обласної колегії адвокатів. З початком масових протестів 2011 року багато працював, захищаючи затриманих громадських активістів. Працював у справі Pussy Riot. Тоді ж познайомився з Марком Фейгіним, з яким відтоді часто працює разом. Багато пише в Твіттері. Відкритий для спілкування з журналістами. Разом зі своїм колегою сповідує наступальний стиль захисту.

Світлана Сидоркіна. Адвокат Олександра Кольченка.

Родом з Йошкар-Оли. Там працювала у Марійській регіональній громадській організації «Людина і закон». Зараз живе в Москві. Уже в «нульові роки» багато працювала за правозахисними справами. Співпрацює з російською правозахисною організацією «Агора». Особливо багато роботи у Світлани було після початку масових протестів у Росії в грудні 2011 року. Багато захищала в'язнів «Болотної справи». Сама в соціальних мережах пише небагато, але перепощує важливі повідомлення. Здатна по телефону довго, докладно і терпляче пояснювати всі тонкощі справи, в якій бере участь.

Іван Павлов. Адвокат Наталії Шаріної, деяких інших фігурантів справи Бібліотеки української літератури в Москві.

Капітан «Команди 29», неформального петербурзького об'єднання юристів і журналістів (29 - номер статті конституції РФ, яка проголошує право на свободу інформації). «Команда 29» називає себе продовжувачем справи Фонду свободи інформації, який закрився після того, як на нього навісили ярлик «іноземного агента». Нещодавно «Команда» та її капітан рішуче піднялися на захист Людмили Савчук, яка викрила роботу «ольгинських тролів»/«кремлеботів». Іван Павлов у різний час захищав звинувачених у держзраді еколога Олександра Нікітіна, військового журналіста Григорія Пасько, а також багатодітну матір Світлану Давидову (вона зателефонувала до українського посольства й передала розмову військовослужбовців РФ у місті Вязьма Смоленської області про те, що вони їдуть воювати в Україну).

Олександр Попков. Адвокат Геннадія Афанасьєва.

Сочинський юрист, правозахисник, співпрацює з міжрегіональною асоціацією російських неурядових правозахисних організацій «Агора». Багато роботи у нього було напередодні Сочі-2014, коли під час аврального будівництва олімпійських об'єктів були порушення прав робітників. Захищав жителів Краснодарського краю, звинувачених у «кубанському сепаратизмі». Узагалі на початку цього року назвав «жахливою» ситуацію, що склалася в судовій системі Краснодарського краю. Після того як Попков зайнявся захистом кримчанина Геннадія Афанасьєва, він особливу увагу звернув на стан справ у нинішньому Криму: «Коли тебе правоохоронці б'ють на вулиці, запихають до ГАЗельки зв'язаного з мішком на голові, возять Сімферополем, а потім привозять додому для обшуку - це не законодавство. Це повне свавілля і беззаконня. У Росії таке можуть собі дозволити тільки в якихось кавказьких республіках... Крим дуже нас турбує, оскільки вся ця кримська практика силовиків може перекинутися на Росію. Поки в нас такі моменти дуже рідкісні».

Марк Фейгін. Один із адвокатів Надії Савченко.

Один із лідерів демократичного руху в Самарі наприкінці 80-х - початку 90-х років. Співголова обласної організації руху «Демократична Росія». У 1993-1996 - депутат Державної думи від фракції «Вибір Росії», член комітету з питань місцевого самоврядування. Став депутатом у 22 роки (навряд чи комусь вдасться побити цей рекорд). Кандидат юридичних наук, закінчив юрфак Самарського держуніверситету (1995), Інститут бізнесу і ділового адміністрування Академії народного господарства при уряді РФ (2000) та дипломатичну академію МЗС РФ (2002). Відомий різкістю (до грубості) своїх заяв. Але можливо, що в умовах нинішнього російського кривосуддя інакше й не можна - з'їдять відразу. Використовує свої акаунти в соцмережах і сайт як ЗМІ. При цьому критикує інші медіа, у тому числі ліберальні, за поступки владі. Незважаючи на погрози слідкому РФ, виклав на своєму сайті Справу Савченко в повному обсязі

Ольга Чавдар (Дінзе). Одна з адвокатів Олега Сенцова.

Співпрацює з «Агорою». Допомагала Дмитру Дінзе і Володимиру Самохіну в захисті Олега Сенцова. Зараз у Ольги купа роботи - працює (разом із Дінзе) у справі художника-акціоніста Павленського. А також - захищає знову притягнутих до відповідальності «болотників». Є адвокатом 75-річного активіста Володимира Іонова, який нещодавно втік до України, ховаючись від неправосудного вироку в Росії. Пенсіонеру загрожує реальний термін за участь у пікетах і мітингах. Іонов потрапив до лікарні зі стенокардією після того, як 7 грудня його соратнику Ільдару Дадіну дали 3 роки колонії за ті самі дії - «неодноразове порушення проведення мітингів або пікетування». Вдумайтеся - три роки колонії за неправильну участь у мітингу або пікеті, на що за конституцією РФ узагалі жодних дозволів не потрібно (свобода зібрань, блін)! Але такі сьогодні російські закони...

Така «гаряча десятка» російських адвокатів часів нової холодної війни. Вони дуже різні. І працюють по-різному. Але загальне - те, що зараз у нелегких умовах країни, що стає дедалі авторитарнішою, ці люди продовжують славетні традиції знаменитої російської адвокатури XIX століття.

Тож хай щастить їм! І їхнім підзахисним.

Олег Кудрін, Москва

Фото: facebook.com, nahnews, Антон Наумлюк RFE/RL.