22 листопада. Пам’ятні дати
11 років тому, 22 листопада 2004 року, мітингом на Майдані Незалежності розпочалась Помаранчева революція.
11 років тому, у понеділок 22 листопада 2004 року, о дев’ятій годині ранку мітингом на Майдані Незалежності розпочалась Помаранчева революція – кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді-грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг його суперник – Віктор Янукович. За п’ять хвилин до дев’ятої мітингувальники перекрили рух на Хрещатику і зайняли місце під майданівською сценою, яку спорудили напередодні. Більше з цього місця протягом доби вони не зійшли. Завершувався ранковий мітинг Ющенка уже 40-тисячним зібранням. Увечері на київський Майдан Незалежності прийшли майже 150-тисяч людей. І всі сто п’ятдесят тисяч скандували ім’я Ющенка. Вже наступного дня почали повсюдно з’являтися помаранчеві стрічки – символ тих революційних подій. Акції громадянської непокори набирали обертів і тривали до 26 грудня, коли у ході другого туру голосування стало відомо, що переміг Віктор Ющенко. Спроба прихильників Віктора Януковича опротестувати результати повторно проведеного другого туру виборів не принесла результатів, і ще до закінчення судового засідання Віктор Ющенко був офіційно визнаний обраним Президентом України. 23 січня 2005 року він склав присягу і заступив на посаду Президента. Але досить скоро ілюзії суспільства розвіялися. За п’ять років президенства Ющенка ставлення людей зміниться на протилежне, практично всі українці вважатимуть цей час – часом втрачених можливостей. А через дев’ять років громадяни України знову муситимуть виходити на площі та майдани, аби боронити незалежність власної держави й відстоювати засадничі права та свободи.
Події дня:
40 років тому (1975) після смерті диктатора Франко (20 листопада) Хуан Карлос І був проголошений Королем Іспанії. Після 44-річної перерви в країні відбулась реставрація монархії. За життя Франко, принц Хуан Карлос тримався в тіні і вселяв надії, що стане продовжувачем курсу диктатора, але вже в першій своїй тронній промові оголосив про перехід Іспанії до побудови демократичного суспільства.
25 років тому (1990) Маргарет Тетчер, зазнавши поразки у першому турі на виборах глави Консервативної партії Великобританії, зняла свою кандидатуру з подальшого голосування і оголосила про свою відставку з поста прем'єр-міністра країни, котрий вона обіймала протягом трьох термінів підряд. Впродовж 11 років свого керівництва Великою Британією, Маргарет Тетчер досить жорстко втілювала свою концепцію розвитку країни, заслуживши прізвисько «залізна леді», - вона провела приватизацію численних державних підприємств, зменшила кількість виплачуваних державою дотацій, законодавчо обмежила права профспілок, здобула перемогу у Фолклендській війні 1982 року проти Аргентини, почала жорстоке переслідування ірландських сепаратистів у Північній Ірландії.
10 років тому, 22 листопада 2005 року Ангела Меркель була обрана на посаду федерального канцлера ФРН, отримавши 397 з 611 голосів депутатів бундестагу 16-го скликання. Вона стала першою жінкою-федеральним канцлером і водночас у свій 51 рік наймолодшим федеральним канцлером за всю історію ФРН. Вона також перший представник нових федеральних земель на цій посаді й перший федеральний канцлер з природничою освітою.
Ювілеї дня:
214 років від дня народження Володимира Івановича Даля (1801–1872), російського лексикографа, етнографа і письменника, лікаря. Автор і упорядник «Тлумачного словника живої великоруської мови», що містить близько 200 тисяч слів. Народився в Луганську. Прожив майже 20 років в Україні, знав українську мову. Приятелював з Пушкіним, Криловим, Гоголем, Гребінкою, підтримував творчі стосунки з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, Михайлом Максимовичем. Був знайомий з Тарасом Шевченком. У своєму «Щоденнику» Тарас Шевченко згадує, що 17 листопада 1857 року відвідав Даля, котрий у той час працював керуючим однієї з канцелярій Міністерства регіонів («уделов») у Нижньому Новгороді: «Зробив візит В.І. Далю і добре зробив, що я нарешті наважився на цей візит. Він прийняв мене досить щиро, розпитував про своїх оренбурзьких знайомих… і на закінчення просив заходити до нього запросто, як до давнього приятеля». Шевченко досить часто бував у Даля, однак згодом їхні стосунки майже припинилися. Шевченко не сприйняв захоплення Далем спіритизмом, містичним спрямуванням деяких його досліджень. Зібрані Далем прислів’я, приказки, примовки, казки, билиці й небилиці пережили не одну епоху. У збірнику «Приказки російського народу», що включає понад 30 тисяч прислів’їв, приказок, примовок, скоромовок і загадок, можна знайти й українські. Ось приклад: «Родился мал, рос глуп, вырос пьян, помер стар – ничего не помню», – слова запорізького козака на тому світі. Відповідь: «Иди, душа, в рай».
125 років від дня народження Шарля де Ґолля (1890-1970), французького політичного, державного і військового діяча, генерала, засновника і президента П’ятої Республіки (1958). В дитинстві мріяв стати письменником, але доля склалася так, що йому довелося стати військовим, пройти дві світові війни – Першу і Другу. Щоправда, книжки він таки писатиме – це будуть «Чвари у таборі ворога», «На вістрі шпаги», «Франція та її армія», тритомні «Мемуари». Після початку Другої світової війни й встановлення режиму Віші де Ґолль змушений був перебувати в еміграції у Великій Британії (з 1940) та Алжирі (1943), де був організатором французької державної адміністрації і збройних сил, що продовжили боротьбу з Німеччиною. З 1943 року де Голль очолив Французький Комітет Національного Визволення, з 1944 – голова тимчасового уряду, 1945-1946 і 1958 – прем’єр. Ініціатор Конституції 1958 року, що встановила V Республіку з сильною президентською владою, у 1959-1969 рр. – президент. Шарль де Ґолль повернув Франції керівні позиції серед західноєвропейських країн. Генерал був противником зросту впливів США у Європі і саме завдячуючи йому Франція відразу після війни не перетворилася на політичний додаток США. Рішучість і швидкість, з якими генерал встановив у Франції владу національного уряду, дали змогу уникнути задуманого американцями запровадження режиму AMGOT (Allied Military Government for Occupied Territories – Спільний військовий уряд на окупованих територіях). Створена де Ґоллем Партія «Об’єднаних на підтримку республіки», після низки реорганізацій залишається впливовою силою у Франції. Ця партія нині називається «Союз за президентську більшість» або «Союз за народний рух» (UMP), яку очолює екс-президент Франції Ніколя Саркозі.
75 років від дня народження Анджея Жулавського (1940), польського кінорежисера, сценариста. Серед найвідоміших кіноробіт: «Головне – кохати» (З Ромі Шнайдер і Клаусом Кінскі у головних ролях), «Володіння» (з Ізабель Аджані), «Шалене кохання», «Мої ночі чарівніші ваших днів», «Блакитна нота», «Вірність» (у трьох останніх фільмах знімалася Софі Марсо – одна з улюблених актрис кінорежисера і на той час ще дружина). Народився Анджей Жулавський у Львові. Після заборони у Польщі кінострічки «Диявол» виїхав у Францію, де зняв картину «Головне – кохати», яка мала надзвичайний успіх. В останні роки працює у Франції і Польщі. Фільми Жулавського гарно зняті, сюжет завжди туманний, режисера постійно звинувачували у надмірній жорстокості та відвертості. Втім, вважається, що Ромі Шнайдер, Ізабель Аджані та Софі Марсо зіграли в них свої кращі ролі.
50 років з дня народження Мадса Міккельсена (1965), відомого данського актора театру, кіно і телебачення. Відомий широкому загалу за ролями Ле Шиффра у двадцять першому фільмі з бондіани «Казино Рояль», Трістана в історичному фільмі «Король Артур» де його партнерами на знімальному майданчику були Клайв Оуен і Кіра Найтлі, а також головною роллю у психологічній драмі «Полювання» (2012) режисера Томаса Вінтерберга, за яку актор одержав нагороду 65-го МКФ у Каннах. На сьогодні Мадс Міккельсен знявся у понад 40 фільмах.
Роковини смерті:
142 років з дня смерті Михайла Олександровича Максимовича (1804-1873), українського вченого-природознавця, історика, фольклориста, письменника. Перший ректор Київського університету (1834–1835). Був одним із засновників вітчизняної ботаніки; автором однієї з перших природознавчих книг для народу («Книга Наума…»), праць з питань систематики рослин, обміну речовин тощо. Його збірник «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні» поклали початок українській фольклористиці.
52 роки тому в Далласі (шт. Техас, США) декількома пострілами зі снайперської гвинтівки був убитий Джон Фіцджеральд Кеннеді (1917-1963), американський державний діяч, 35-й президент США (1961–1963) від Демократичної партії. Поряд з Кеннеді в авто була його дружина Жаклін, а також губернатор Техасу Джон Коннолі з дружиною. О 12-30, коли президентський «Лінкольн» проминув Техаський склад підручників, Лі Харві Освальд зробив три постріли з шостого поверху складу, влучивши в Джона Кеннеді і губернатора. Через півгодини лікарі констатували смерть президента. Йому було 46 років. В 1961 році він став наймолодшим президентом США і першим католиком, обраним на цю посаду. Убивцю - Лі Харві Освальда два дні потому застрелить гангстер Джек Рубі, коли Освальда вестимуть на допит. Цікаво, що Лі Харві Освальд упродовж деякого часу (1959–1961 рр.) мешкав у Мінську, був одружений з росіянкою, працював на місцевому заводі «Горизонт» (щоправда, працівник з нього був поганий), але потім повернувся до Техасу. Через тиждень після вбивства Кеннеді для розслідування обставин злочину була створена комісія з 7 чоловік під керівництвом голови Верховного суду Ерла Воррена. Її робота тривала 10 місяців і згідно з висновками комісії, єдиним виконавцем вбивства був Лі Харві Освальд, який діяв самостійно. Розслідування, які проводились спеціально створеними комісіями після комісії Воррена, підтверджували її основні висновки, хоча ряд обставин злочину і те як вони були відображені в доповіді Воррена дали привід для критики роботи комісії і лягли в основу багатьох альтернативних версій вбивства Кеннеді, серед яких участь ЦРУ, КДБ, віце-президента Джонсона, кубинського уряду, антикастрівських емігрантських формувань, організованих злочинних груп. З 1992 року спеціальним рішенням Конгресу США почалась відкрита публікація всіх матеріалів, пов'язаних з розслідуванням убивства президента Кеннеді. 98% матеріалів комісії Воррена були розсекречені; решта 3000 сторінок будуть опубліковані до 2017 року.