15 жовтня. Пам’ятні дати

Сьогодні Міжнародний день «Білої тростини» – символу незрячої людини. Цей День покликаний, щоб нагадати суспільству про людей з особливими потребами.

Міжнародний день «Білої тростини»

(International White Cane Safety Day) – символу незрячої людини. Відзначається в усьому світі з 1969 року за рішенням Міжнародної федерації сліпих. Уперше цей день відзначали в США 15 жовтня 1964 року з ініціативи Національної федерації сліпих (National Federation of the Blind). «Біла тростина» як реальний предмет, без якого навіть важко уявити життя незрячої людини, з’явилась у 1921 році, коли молодий англієць, фотограф за фахом Джеймс Бігс, втративши зір унаслідок нещасного випадку, самостійно виготовив таку палицю. Він пофарбував тростину в білий колір, аби оточуючим був зрозумілий особливий статус її власника. Ініціатива Бігса була підхоплена, й декілька років потому саме біла тростина стала тим відмітним знаком, за яким одразу ж можна визначити, що людина, яка тримає її в руках – незряча. На початку 1930-х років тростина з’явилась у Європі, а невдовзі і в Америці – її роздавали всім, хто мав у ній потребу. Широкому розповсюдженню білої тростини в західних країнах сприяли численні благочинні та релігійні організації. Нині Міжнародний день «Білої тростини» є не тільки своєрідним знаком, що має нагадувати суспільству про людей з особливими потребами, але й днем, заснованим для запровадження інтегративних і реабілітаційних процесів. Найпоширеніші гасла Міжнародного дня «Білої тростини» – толерантність, рівноправ’я та інтеграція. А ще цей день – спроба зрівняти в правах інвалідів і умовно здорових, дозволивши першим відчути себе повноцінними, а іншим – приміряти на себе долю людини з фізичною вадою.

Всесвітній день миття рук. Уперше відзначався 15 жовтня 2008 року в рамках проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН Року санітарії з ініціативи Дитячого фонду ООН. Брудні руки є однією з головних причин високої дитячої смертності в країнах Азії та Африки. Через брудні руки в організм людини потрапляють збудники грипу, ГРВІ, холери, дифтерії, гепатиту та багатьох інших небезпечних захворювань. За даними ЮНІСЕФ, щодня тільки від діареї помирає п’ять тисяч дітей – майже половину з цих смертей можна було б попередити, якби у сім’ях дотримувались елементарних правил гігієни. Цього дня в багатьох країнах світу проводяться інформаційні кампанії, що мають на меті пояснювати важливість чистих рук для здоров’я. Особлива увага приділяється дітям і підліткам. Дослідження, що проводилися в школах і закритих колективах, показують, що правильне миття рук дозволяє на 50−60% знизити ризик кишкової інфекції та на 15−25% – грипу й інших респіраторних захворювань. Діти, призвичаєні мити руки, значно рідше хворіють, аніж їхні менш охайні однокласники.

Міжнародний день сільських жінок.

Уперше Міжнародний день сільських жінок відзначався 15 жовтня 2008 року з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН. У зверненні з нагоди Дня очільник ООН Пан Гі Мун зазначив, що сільські жінки можуть стати потужним каталізатором глобального прогресу за умови подолання певних перешкод і проблем: «Багато з цих жінок не мають доступу до землі, ринків, фінансових засобів, системи соціального забезпечення і послуг. Чимало з них зіштовхуються з серйозними загрозами у сфері безпеки, зазнають відвертої дискримінації…» Прикметно, що така ситуація характерна не лише для країн Азії та Африки. В Україні картина теж не надто оптимістична. За результатами досліджень ПРООН понад третина жінок у сільських районах України не бере участі у виборах, майже 70% не має доступу до Інтернету. Більшість жінок, за результатами цього дослідження, навіть не замислюються про те, що у них є права. Тим більше вони не знають про механізми реалізації цих прав.

Події дня:

210 років тому (1805) в Амстердамі німецький книготорговець Фрідріх Арнольд Брокгауз (11772-1823) заснував підприємство з торгівлі і виданню німецьких книг (нині німецька видавнича фірма «Брокгауз» – одна з найбільших у світі). Починаючи з ХХ ст. видає продукцію майже усіма європейськими мовами, має відділення у багатьох столицях світу.

40 років тому (1975) підписана Європейська конвенція про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом. Україна ратифікувала документ 14 січня 2009 року.

30 років тому (1985) відкрита для підписання Європейська хартія місцевого самоврядування. Україна підписала документ 6 листопада 1996 року, ратифікувала – 15 липня 1997 р.

Ювілеї дня:

155 років від дня народження Софії Віталіївни Тобілевич (1860-1953), української актриси, перекладачки, письменниці, етнографа. Дружина Івана Карпенка-Карого. Автор збірки «Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич» та спогадів «Корифеї українського театру. Портрети. Спогади». Залишила нащадкам цінну інформацію про життя та творчість корифеїв українського театру. У репертуарі актриси такі ролі, як Терпелиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського), баба Бушля та Тетяна («Чумаки» і «Суєта» І. Тобілевича), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного).

130 років від дня народження Олександра Надраги (1885-1962), українського вченого-правознавця, громадського діяча, педагога.

120 років від дня народження Володимира Зеновича Гжицького (1895–1973), українського письменника. Був членом Спілки селянських письменників «Плуг», літературної організації «Західна Україна». Автор історичного роману «Опришки», автобіографічних романів «У світ широкий» (1960), «Великі надії» (1963), повісті «Муца», нарисів, оповідань для дітей;  в’язень сталінських таборів.

115 років від дня народження Бориса Соломоновича Аронсона (1900-1980), художника, мистецтвознавця. Народився в Києві. Відомий як засновник Музею єврейського мистецтва в Києві. Пропагував «єврейський стиль», що поєднував принципи абстрактного живопису та елементи народної творчості. Окрім мюзиклів та драматичних вистав, виступав як художник оперних постановок та балетів («Лускунчик» П.І. Чайковського та ін.).

110 років від дня народження Анатолія Кириловича Бабка (1905–1968), українського хіміка, академіка АН УРСР, заслуженого діяча науки УРСР. З 1941 року працював в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР і одночасно з 1944 – у Київському університеті. Автор праць з хімії комплексних сполук і застосування їх в аналітичній хімії, а також з фотометричних і люмінесцентних методів аналізу. 

110 років від дня народження Чарлза Персі Сноу (1905–1980), англійського письменника, ученого фізика і громадського діяча.  В 30-х роках ХХ ст. працював у лабораторії Е. Резерфорда. Автор циклу реалістичних романів «Чужі брати» (у т.ч. «Повернення додому», «Коридори влади»), роману «Охоронці мудрості», детективних творів «Смерть під вітрилами», «Лакування», публіцистики, біографічної книги «Троллоп».

95 років тому народився Анрі Верней (Ашот Малакян; 1920-2002), французький кінорежисер. Член Академії мистецтв Інституту Франції. Зняв фільми «Жах над містом», «100 тисяч доларів під сонцем», «Відпочинок на західному узбережжі», «Клан сицілійців». Працював з Бурвілем, Жаном Габеном, Аленом Делоном, Жан-Полем Бельмондо.

95 років від дня народження Маріо П’юзо (1920-1999), американського письменника, критика і сценариста італійського походження. Автор романів «Хрещений батько» (книжка стала чемпіоном серед англомовних бестселерів 70-х років), «Дурні помирають», «Сицілієць». 14-літнім підлітком П’юзо відкрив для себе Достоєвського: «Я плакав разом з князем Мишкіним, я відчував провину за вбивство старої, так само як і Раскольніков. А коли прочитав «Братів Карамазових», то, врешті-решт, зрозумів, що насправді коїться зі мною і з оточуючими мене людьми. Я завжди ненавидів релігію, навіть коли був дитиною, але з тієї миті став віруючим – я повірив у мистецтво».

Роковини смерті:

375 років тому пішов із життя Ісая Копинський (?-1640), відомий український церковний діяч. Був ігуменом Межигірського монастиря і одним з організаторів Київської братської школи. Боровся проти католицтва та унії. У 1631-1632 рр. – київський митрополит.

115 років з дня смерті Зденека Фібіха (1850-1900), чеського композитора. Світову славу здобув завдяки використанню новаторських музичних стилів і жанрів. Був диригентом Празького національного театру. Вважається правонаступником і продовжувачем національного музичного мистецтва, підвалини якого заклали Бедржих Сметана і Антонін Дворжак. Більшість його опер побудована на народних переказах і легендах і сюжетах зі світової класичної літератури.