Штучний інтелект слухає жаб
Українські науковці створили програму для аналізу голосів земноводних
Жаби квакають не цілий рік і навіть не всі одночасно. Коли саме різні види земноводних активні, як змінюється їхня чисельність і що впливає на їхнє життя, допоможе з'ясувати спеціальна програма. Вона самостійно знаходить на багатогодинних записах голоси різних видів земноводних і визначає періоди їхньої активності.
Як розповів Укрінформу кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник відділу природи краю Чернівецького обласного краєзнавчого музею Назар Смірнов, ця розробка допоможе дослідникам стежити за станом популяцій, виявляти рідкісні види та краще розуміти, як на них впливають зміни клімату.
ПОНАД 40 ВІДСОТКІВ ВИДІВ ЗЕМНОВОДНИХ – ПІД ЗАГРОЗОЮ ЗНИКНЕННЯ
Модель під назвою AnuraSearch (пошуковик земноводних) представили в престижному міжнародному науковому журналі Remote Sensing in Ecology and Conservation. Це перший такий крок для України. За словами Назара Смірнова, схожих розробок для європейських видів земноводних досі фактично не було.
Співрозмовник зазначає, що сучасні біологічні дослідження дедалі частіше проводять за допомогою цифрових технологій і дистанційних методів. Науковці використовують супутники, GPS-навігацію, фотопастки, а також спеціальні аудіорекордери, які записують звуки у природному середовищі. Останні особливо корисні для вивчення, зокрема, птахів, кажанів і земноводних. Наприклад, жаб досліджують за допомогою аудіозаписів переважно у шлюбний період, коли вони активно вокалізують.
- Рекордери встановлюють у певних місцях, і вони записують усі звуки, що лунають. Це дозволяє досліджувати тварин, не перебуваючи постійно поруч із ними. Наприклад, можна простежувати, коли певні види починають голосно кричати, у який період року вони найбільш активні. Так само можна досліджувати добову активність: одні види вокалізують удень, інші – під час заходу сонця, а деякі вночі, – пояснює Назар Смірнов.
За його словами, якщо залишити рекордери на одному місці на тривалий час, можна також спостерігати, як змінюються чисельність і різноманіття окремих видів.
Однак обробляти такі записи було складно, на це йшло багато часу.
- Уявіть, що науковці накопичують тисячі годин аудіозаписів. Раніше дослідник мав прослухати весь матеріал, щоб знайти потрібні звуки. Самі розумієте, це – величезна робота, для якої потрібна велика кількість фахівців. Тож можливості таких досліджень були суттєво обмежені, – каже науковець.
Ситуацію змінив розвиток штучного інтелекту. З'явилися програми, здатні аналізувати аудіо, знаходити на записах характерні звуки та визначати, яким видам вони можуть належати.
- Програма спочатку вчиться розрізняти звуки різних видів. Вона аналізує сонограми – графічне відображення звуку – і вчиться визначати, чим відрізняється голос одного виду від іншого. Після цього може самостійно знаходити на довгих записах фрагменти, де звучить певний вид. Науковцю залишається перевірити ці результати, підтвердити або спростувати визначення. Це дуже спрощує роботу, – розповідає Смірнов.
Утім, додає науковець, більшість таких програм раніше були орієнтовані передусім на птахів. Для земноводних схожі інструменти почали розробляти відносно недавно.
- Земноводні зараз належать до найбільш вразливих груп хребетних тварин у світі. Понад 40 відсотків їхніх видів перебувають під загрозою зникнення. Тому їх активно досліджують, особливо в регіонах, де є велике різноманіття видів або мешкають рідкісні тварини, чисельність яких скорочується, – зазначає співрозмовник.
ЯК СТВОРЮВАЛИ ПРОГРАМУ
Ініціаторами та рушіями цієї роботи були науковці зі Львова Василина та Юрій Струси. До команди також долучилися, окрім Назара Смірнова, дослідники з Харкова Анна Федорова, Микола Дрогваленко, а також Наталія Сурядна, яка родом із Мелітополя.
- Юрій Струс координує напрямок акустичних досліджень, а його дружина Василина взяла на себе кураторство саме досліджень земноводних. Вони одними з перших почали працювати в цьому напрямку. Ми зі свого боку долучилися до команди як фахівці, які знаються на звуках, допомагали з їхнім розпізнаванням та аналізом. Кожен зробив свій внесок, але роль Василини та Юрія тут першочергова, – додає співрозмовник.
Дослідження проводили в межах масштабної роботи з акустичного вивчення природи України. Значну підтримку цьому напрямку надає Франкфуртське зоологічне товариство, яке працює з природоохоронними територіями Карпат і Полісся.
Перший масив матеріалів для наукової публікації зібрали переважно на Львівщині, на території природного заповідника «Розточчя».
- Ми взяли модель, яка працювала з птахами, навчили її розпізнавати земноводних і перевірили, наскільки добре вона справляється із цим завданням. Потрібно було не просто створити інструмент, а й перевірити методику на реальних записах, – каже дослідник.
У межах роботи проаналізували близько 18 тисяч годин аудіозаписів. Це – матеріали приблизно за один рік досліджень.
- А якщо рекордери працюють 10 років, то скільки матеріалу накопичиться? До того ж, їх встановлюють не в одному місці, а десятками в різних локаціях. Це величезний обсяг інформації, який людині самостійно опрацювати надзвичайно складно, – пояснює Назар Смірнов.
Він додає, що програма не замінює науковця повністю. Вона лише відбирає фрагменти, на яких, за її оцінкою, звучить певний вид. Остаточне рішення залишається за людиною: «Далі фахівець перевіряє, чи справді це певний вид. Потім дані потрапляють до загальної бази. Тобто штучний інтелект значно скорочує час пошуку, але науковець усе одно контролює результат».
ВАЖЛИВО ДЛЯ ОХОРОНИ РІДКІСНИХ ЗЕМНОВОДНИХ
Розробка важлива не лише тим, що економить час дослідників. Завдяки постійному запису звуків можна отримати значно більше інформації про життя земноводних, ніж під час звичайних польових спостережень.
Наприклад, науковці зможуть з'ясувати, коли саме певний вид починає розмножуватися, скільки триває період активності, за яких погодних умов він найчастіше вокалізує.
- Люди часто думають, що жаби квакають протягом усього року. Насправді це не так. У кожного виду є свій період активності. Зазвичай науковець приїжджає до водойми, слухає і фіксує: ось зараз чути цей вид, отже, він тут є. Але неможливо сидіти біля водойми днями, тижнями чи місяцями й постійно записувати, коли саме хто вокалізує, – додає Смірнов.
Аудіорекордери вирішують цю проблему, адже можуть працювати регулярно й записувати звуки в різний час доби та в різні пори року.
Якщо поєднати ці дані з інформацією про температуру, вологість, атмосферний тиск та інші погодні показники, можна дослідити, як зміни довкілля впливають на поведінку різних видів.
- Це особливо важливо в контексті вивчення впливу глобального потепління. Наприклад, одні види активніші за нижчих температур, інші – за вищих. Якщо весна настає раніше, для одних це може бути несприятливим, тоді як для інших – навпаки. Такі дослідження допоможуть зрозуміти, чому одні види скорочують свою чисельність, а інші можуть почуватися краще, – пояснює науковець.
Ще один важливий напрямок – охорона рідкісних земноводних. За допомогою аудіозаписів можна визначати місця, де вони розмножуються, і періоди, коли найбільше потребують захисту.
- Якщо встановити рекордер біля водойми й зафіксувати там голоси певного виду, це може свідчити, що територія важлива для його існування, адже там відбувається розмноження. Крім того, ми зможемо визначати, коли вид найбільш активний і водночас найбільш вразливий. Це дає змогу краще розуміти, які природоохоронні заходи потрібні, де їх варто впроваджувати і в який період, – каже Назар Смірнов.
У ПЛАНАХ – РОЗШИРЮВАТИ ГЕОГРАФІЮ
Загалом в Україні налічують 22 види земноводних. Сім із них належать до хвостатих і практично не видають звуків, тому акустичний метод для їхнього вивчення не підходить.
- Матеріал для нашої першої статті зібрали переважно на Львівщині. Але маємо надію, що вже з наступного року почнемо польові дослідження і на Буковині. Хочемо використовувати цю методику, щоб вивчати різні аспекти життя земноводних, спостерігати за їхніми популяціями, з'ясовувати, як змінюються їхня чисельність, особливості вокалізації, – пояснює Смірнов.
У перспективі дослідники завдяки грантам планують залучити до роботи близько пів сотні аудіорекордерів, які хочуть встановити у різних регіонах України.
- Ми вже використовуємо кілька десятків рекордерів. Наші колеги, зокрема на Розточчі, також встановили таке обладнання. Надалі плануємо розширювати географію, щоб у нас було кілька десятків рекордерів у різних частинах країни. Тоді матимемо ще більше матеріалу й зможемо дізнатися багато цікавого про потаємне життя земноводних, – говорить науковець.
Він додає, що такі технології дозволяють проводити дистанційні дослідження, не турбуючи тварин постійною присутністю людей у місцях їхнього перебування.
Усі аудіозаписи, а також матеріали з фотопасток можна зберігати в спеціальній базі даних BioMon, створеній завдяки фінансовій підтримці Німецького федерального екологічного фонду (Deutsche Bundesstiftung Umwelt – DBU) у рамках ініціативи з підтримки українських вчених. Це дає змогу накопичувати великі масиви інформації та використовувати їх для подальшої наукової роботи.
ПРОГРАМУ ЩЕ ВДОСКОНАЛЮВАТИМУТЬ
Наразі AnuraSearch – це перший етап роботи.
- Ми побачили, що не з усіма видами програма працює достатньо добре. Є певні проблемні моменти, які потрібно допрацювати. Адже ефективність таких моделей дуже залежить від регіону. У різних частинах світу живуть різні види, і програму потрібно навчити розпізнавати саме ті, які трапляються на конкретній території, – пояснює Назар Смірнов.
Він сподівається, що надалі програму зможуть використовувати не лише українські дослідники, а й науковці з інших європейських країн, де мешкають подібні види земноводних.
- Було б дуже цікаво, якби нашою розробкою користувалися і за межами України. Схожі дослідження у світі вже проводять, але ми хочемо розвивати цей напрямок і масштабувати його. Та головне, що тепер маємо методику, яку можемо вдосконалювати й застосовувати для вивчення наших видів, – підсумовує він.
Галина Олійник, Чернівці
Фото надав Назар Смірнов