«Ми очікуємо справедливості, а лава підсудних порожня», - потерпілі у справі про теракт у Грозі
У Харкові заочно судитимуть двох українців та п’ятьох військових РФ, яких слідство вважає винними у загибелі 59 людей
В Індустріальному районному суді Харкова 6 листопада мало відбутися підготовче засідання у справі про ракетний удар по кафе у селі Гроза Куп’янського району у 2023 році. Тоді під час поминального обіду за українським військовим, якого перепоховали у рідному селі, в один момент загинули 59 людей. Слідство тривало майже три роки. Правоохоронці назвали імена п’ятьох генералів, яких вважають організаторами воєнного злочину. Криміналісти дослідили уламки ракети, встановили траєкторію її польоту та місце запуску. Загалом проведено понад 270 судових експертиз. 60 людей отримали статус потерпілих, дев’ятеро з них прийшли до суду.
Чому відклали засідання та що кажуть люди про заочне судочинство – в публікації Укрінформу.
“ЯК ЦЕ – ВБИТИ ПІВ СЕЛА І БУТИ БЕЗКАРНИМИ?”
Одна з потерпілих Тетяна Зімбровська протягом семи місяців живе у Харкові, 25 березня на її подвір’я у Грозі прилетів “шахед”. Під час теракту пенсіонерка втратила рідного брата – 59-річного Валерія.
“Він пішов на поминки, бо з Андрієм (Козирем, загиблим українським захисником, якого перепоховали в Грозі, – ред.) давно товаришував. І працювали колись разом. Дружили вони”, – важко говорить Тетяна.
З родиною Мамонів, двох братів з якої обвинувачують у наведенні ракети, пенсіонерка мешкала на одній вулиці.
“З дитинства їх знаю. Старший Вовка – той агресивний хлопець. Хто був в АТО, того забирали на підвал (у період окупації села, – ред.), там били, знущалися. Він цим займався. А про Дімку я такого нічого сказати не можу, – зауважує Тетяна. – Найголовніше, щоб справді винних знайшли, а не так – для “птички”.
Її прийшла підтримати родичка Олена Баранова.
“Я у справі не потерпіла, але тут, щоб підтримати тітку. Їй важко… Раптом зле стане. Очікуємо, що дійсно будуть покарані ті, хто винні. Люди, в яких загинули рідні, чекають цього. Коли це буде?.. Скільки триватиме…”, – зітхає Олена.
Внаслідок удару по кафе Олександр Муховатий утратив трьох членів родини: загинули матір і рідний брат зі своєю дружиною.
“Суд судом, але надії нема ніякої, що їх покарають. Вони перебувають на тій стороні (має на увазі, у Росії, – ред.). Були б вони тут… Вони продовжують далі вбивати український народ, дітей, жінок, пенсіонерів. Це, можливо, хтось із наших хлопців туди по них ракету запустить чи дрон і знищить їх – оце одна надія, – каже Олександр. – Хоча, можливо, таке судочинство і має сенс. Війна ж закінчиться. Можливо, європейські країни цього так не залишать. Якщо вони в міжнародному розшуку будуть, може, їх десь упіймають і таки посадять. Як це – вбити пів села і бути безкарними?”.
Чоловік також добре знав родину Мамонів, були сусідами.
“Оцього старшого – Володимира, він менший мене, то я його няньчив. Чесно сказати: якби знав, що він таке зробить, я б його ще в дитинстві втопив у ставку. Коли сталася окупація, він перейшов на бік ворога. Те, що він творив, усе ж відомо. Їздив по селах громади з кацапами, людей забирали, били, гроші вимагали, грабували”, – говорить Муховатий.
ЦІЛЕСПРЯМОВАНИЙ УДАР ПО ЦИВІЛЬНИХ
Слідство не сумнівається у провині обвинувачених. Зокрема, вважає, що двоє українських братів повідомили про дату, місце та час поминального обіду у Грозі представнику ФСБ.
“Були й негласні розшуково-слідчі дії, і співпраця з Головним управлінням розвідки, Службою зовнішньої розвідки, отримана певна інформація. Всі ці документи дослідили”, – зауважив прокурор Спартак Борисенко.
“Це був цілеспрямований удар проти цивільних з метою знищення якомога більшої кількості людей. Він був підступним – під час проведення поминальних заходів. У кафе зібралися виключно цивільні люди. На мою думку, цей удар – помста за те, що наші Збройні сили викинули їх (окупантів, – ред.) із Куп’янщини, безпосередньо із Грози під час деокупації Харківської області. Один із наймасовіших ударів за кількістю жертв по країні”, – наголошує Борисенко.
Про безпосередні докази та мотиви братів Мамонів стане відомо вже з судового розгляду, каже прокурор. На уточнення кореспондента Укрінформу, чи зрештою встановлено, хто з місцевих жителів свідомо чи за наївністю розповідав Мамонам, які втекли до Росії під час деокупації, про події в Грозі, Борисенко відповів так: “Усі обставини перевірялися, вони будуть досліджені більш детально в суді. Підозр (іще комусь із місцевих, – ред.) не було”.
Чутки, що ходять поміж грозян, буцімто, один із братів уже загинув, прокуратура спростовує.
“Перевірялася ця інформація, вона не підтверджена під час досудового розслідування. Де саме вони перебувають, наразі не можемо сказати”, – зазначив обвинувач.
ПОТЕРПІЛІ ПРОСЯТЬ ПРО РОЗГЛЯД БЕЗ ЇХНЬОЇ ПРИСУТНОСТІ
Підготовче засідання, що мало відбутися 6 листопада, довелося відкласти. Адвокат двох обвинувачених – Олексія Кіма й Олексія Петрушина, якого призначила українська держава, надіслав відповідне клопотання, пояснюючи зайнятістю в іншому судовому процесі (інші захисники були присутні по відеозв’язку). Прокурор підтримав це клопотання.
“Зважаючи на те, що досудове розслідування здійснювалося в порядку спеціального провадження, участь захисника обвинуваченого є обов’язковою. Я присутнім, у першу чергу потерпілим, поясню: це перше засідання, призначене після надходження обвинувального акту, і не було можливості узгодити дату з усіма захисниками – а їх п’ятеро – і так склалося, що адвокат повідомив про зайнятість. Відсутність захисника є очевидною і безумовною підставою для відкладення підготовчого засідання. Проте подальші дати ми будемо узгоджувати, щоб не було накладок. І як повідомив представник потерпілих, ще надходять цивільні позови та заяви про розгляд без їхньої участі”, – звернувся головуючий суддя Сергій Шевченко.
За словами обвинувача у справі Спартака Борисенка, наразі не виходять на зв’язок десятеро потерпілих.
“У подальшому прокуратурою та судом будуть вживатися заходи щодо виклику потерпілих і забезпечення їхньої явки. На жаль, багато людей виїхало за кордон, дехто на фронті, хтось проживає безпосередньо у Грозі і сьогодні не змогли приїхати. Наразі надійшло понад 30 заяв від потерпілих про розгляд справи без їхньої участі. Однак їх викличуть і допитають на відповідній стадії розгляду. Слідством встановлено, що завдано матеріальної шкоди внаслідок удару майже на 11 млн грн. Також потерпілі вже заявляють цивільні позови про відшкодування моральної шкоди”, – розповів Борисенко.
* * *
Як повідомлялося, 5 жовтня 2023 року російська балістична ракета “Іскандер-М” влучила у кафе ”Супутник” у селі Гроза на Харківщині, де проходив поминальний обід після перепоховання українського військового. Унаслідок атаки загинули 59 людей, серед них – 8-річна дитина.
5 жовтня 2026-го прокуратура повідомила, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ракетного удару скерували до суду, а обвинувачені перебувають у розшуку. Російських командирів обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством. Українців, колишніх правоохоронців Володимира та Дмитра Мамонів також судитимуть за державну зраду та пособництво у вчиненні воєнного злочину.
За даними слідства, Олексій Петрушин, начальник Центру управління розвідкою вогневого ураження РФ, вивчив і перевірив отримані від братів Мамонів дані про зібрання людей; Олександр Пєшков, начальник Центру об’єднаного планування та координації вогневого ураження, сформував та подав на затвердження пропозицію завдати удару; Олексій Кім, перший заступник командувача угруповання військ РФ, наказав атакувати цивільний об’єкт у Грозі; Дмитро Кліменко, начальник ракетних військ й артилерії угруповання військ РФ, обрав для удару балістичну ракету “Іскандер-М”, організував підготовку підрозділів та видав розпорядження про атаку; Іван Петров, командир 119-ї ракетної бригади 41-ї армії РФ, передав наказ підлеглим військовослужбовцям, які безпосередньо запустили ракету.
Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського