Бізнес обирає Закарпаття для релокації через відносну безпеку
Український бізнес обирає Закарпатську область для релокації через відносну безпеку, відсутність комендантської години та близькість до кордонів із ЄС.
Про це в інтерв'ю Укрінформу розповів перший заступник начальника Закарпатської обласної військової адміністрації Василь Іванчо.
«Основним чинником, чому цей запит є й далі, чому Закарпаття надалі цікаве бізнесу, щоб релокуватися – це відносна безпека, менше тривог і обстрілів. І відсутність комендантської години, яка в свій час не була запроваджена – і це було одним із найкращих рішень для транзитного регіону», — зазначив посадовець.
За його словами, рішення про скасування комендантської години на початку повномасштабної війни дало регіону суттєву перевагу, яка продовжує працювати й зараз.
Іванчо також відзначив, що важливу роль відіграє логістична близькість до європейського кордону.
Він наголосив, що процес релокації докорінно змінив імідж Закарпаття, яке раніше сприймали здебільшого як туристичний та дотаційний регіон.
«Однозначно, що цей період змінив загальне сприйняття Закарпаття як регіону, де є щось інше, окрім туризму. Імідж області, яка приймає релокований бізнес та організовує його роботу, допомагає нам налагодити роботу з іншими регіонами. Ми затримуємо цей бізнес в Україні, це важлива роль», — підкреслив Іванчо.
Він додав, що понад 200 компаній, які релокувалися на Закарпаття від початку повномасштабного вторгнення, зосередили свої потужності в Ужгороді та Ужгородському районі.
«56% відсотків релокованого бізнесу із тих 400 компаній, які переїхали на Закарпаття, релокувалися саме в Ужгород та район. Цифрою – це понад 200 компаній. Мукачево дає показники набагато менші, інші також виглядають досить скромно, можливо трошки краще показує ріст Хуст, іще Берегово, Свалява підтягуються», — зазначив посадовець.
За його словами, таке високе концентрування підприємств в окремих громадах вимагає додаткових капіталовкладень для розбудови інфраструктури — доріг, електро- та газомереж, а також водопостачання. Ці потреби вже враховують під час розробки нової стратегії розвитку Закарпатської області на наступне десятиріччя.
Іванчо підкреслив, що ключовим пріоритетом нової регіональної стратегії є індустріалізація та розбудова прикордонної інфраструктури.
«Індустріалізація вимагає розбудови інфраструктури. Найперше – це пункти пропуску, далі – під’їзди до них. Це номер один в переліку, бо всі, хто сюди релокуються, орієнтовані на експорт. Це базовий запит бізнесу», — наголосив перший заступник голови ОВА.
Як повідомляв Укрінформ, на Закарпаття з часу початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну релокувалися понад 400 підприємств. Більшість із них запустилися та працюють. Процес релокації продовжується і зараз, на п'ятому році повномасштабної війни.
Фото: пресслужба Закарпатської ОВА