Як у Миколаєві школярі проводять екологічний експеримент

Учасники гуртка «Юні екологи» прагнуть знайти ефективні способи догляду за зеленими зонами в умовах змін клімату

Під їхньою опікою – понад 50 молодих дерев, що ростуть у Миколаєві уздовж однієї з вулиць із інтенсивним автомобільним рухом. Школярі разом із науковцями та активістами не лише доглядають за саджанцями, а й досліджують, як транспортне навантаження, тривала літня спека та нестача опадів впливають на зелені насадження.

Вони спостерігають за станом рослин, досліджують ґрунт, випробовують різні способи поливу та перевіряють, які види найкраще пристосовані до міських умов.

ВІД ДОПОМОГИ ОДНОМУ ДЕРЕВУ – ДО ЕКОЛОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

Ця історія почалася у 2024 році. Миколаївська екологиня, кандидат технічних наук, доцент Інна Тимченко звернула увагу на місцевого мешканця Володимира Попова, якому було за 80 років. Попри поважний вік і проблеми зі здоров’ям, чоловік не лише висаджував дерева, а й самотужки привозив воду з пунктів роздачі та поливав усі саджанці вздовж вулиці. Побачивши, наскільки важко йому це робити, пані Інна запропонувала допомогу і долучила дітей з гуртка «Юні екологи» обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

- Ми взяли ці дерева під свою опіку й доглядаємо за ними: поливаємо, мульчуємо, оберігаємо. Загалом намагаємося впроваджувати різні європейські практики. Згодом додали ще й наукову складову. Учасники гуртка почали спостерігати за станом дерев, вимірювати показники ґрунту та експериментувати з режимами поливу, – розповідає Тимченко.

СКІЛЬКИ ПОТРІБНО ВОДИ, ЩОБ ПЕРЕЖИТИ СПЕКУ?

Одні з головних проблем для молодих дерев у Миколаєві – тривалі періоди без опадів і надвисокі температури влітку. Водночас важливо не просто регулярно поливати саджанці, а й визначити, як часто та в якій кількості їм потрібна вода.

Школярі зі своєю наставницею власним коштом придбали спеціальні сумки для поливу, які дають змогу поступово подавати воду до кореневої зони. Їх почергово встановлювали біля різних дерев і спостерігали, як рослини реагують на таке зрошення. Діти змінювали тривалість поливу та інтервали між ним, порівнюючи результати.

- Ми розглядаємо це як експеримент і спостерігаємо, як дерева почуваються за різних способів та інтервалів між поливами, – каже екологиня.

За її словами, на одне дерево за раз може знадобитися близько 50 літрів води. Водночас завдання полягає не в тому, щоб постійно заливати саджанці, а щоб підібрати оптимальний режим, що допоможе їм адаптуватися до місцевих умов.

Спочатку воду доводилося носити з пунктів роздачі, а це було не просто. Щоб полегшити роботу, придбали 15-метровий шланг, який пані Інна виводить зі своєї квартири на вулицю. Діти приходять із ємностями, набирають у них воду й поливають дерева.

До ініціативи долучилися близько десяти школярів віком 14–15 років. Вони не лише доглядають за саджанцями, а й навчаються спостерігати, порівнювати результати та робити висновки. Ці дослідження юні екологи перетворили на проєкти, які отримали стипендіальну підтримку однієї з програм.

У 2026 році дерева потребували вже менше вологи – попри спекотне літо, їм вистачало приблизно п'яти-шести поливів. За спостереженнями учасників проєкту, саджанці добре почуваються. Водночас дослідження дали ще деякі результати: зокрема помічено, що на в'язах з'явилися шкідники, тоді як клени розвиваються добре. Разом із тим з’ясувалося, що рани на деревах від мотокос, якими комунальники косять траву навкруги, дуже важко загоюються.

- Ще в минулі роки під час косіння п’ять дерев на нашій ділянці отримали пошкодження, але рани не загоїлись і досі. Тому ми власним коштом закупили та повісили на дерева 10 пристроїв захисту від коси, – зауважує Тимченко.

Безумовно, ці спостереження не є офіційними науковими висновками, проте вони допомагають визначати, які підходи до догляду варто перевіряти й надалі.

СТЕПОВИЙ ГАЗОН У СЕРЕДМІСТІ

Ще один напрям роботи юних екологів – експериментальна ділянка багаторічного газону, де ростуть степові рослини, притаманні місцевому регіону. Мета – з'ясувати, які види здатні витримувати спеку, нестачу води та інші несприятливі умови.

Ділянку поділили на кілька зон: частину степових видів пересадили з природних територій Миколаївщини, а насіння інших придбали. Упродовж літа газон жодного разу не косили і не поливали. За словами учасників ініціативи, важливо дати таким рослинам можливість розвиватися природним шляхом: «Для цього ділянку позначили табличками, щоб комунальні служби не підстригали її, як звичайний газон. Навесні він був дуже зелений, згодом одні рослини засохли, інші продовжили рости».

Окрему увагу звернули на полин, який добре виживає в міських умовах, має приємний запах і залишається зеленим упродовж літа.

Попередні спостереження показали, що рослини, які самостійно засіялися, виявилися стійкішими за частину видів, вирощених із придбаного насіння. Однак для остаточних висновків потрібен триваліший період спостережень. Тож учасники продовжать роботу над проєктом наступного року, щоб визначити, які види успішно перезимували та прижилися.

Юні екологи планують поширити свій досвід і на інші зелені зони міста. Наступним напрямом роботи стане висадження та догляд за деревами у міському парку «Народний сад», зелена зона якого нині перебуває у досить занедбаному стані. Учасники ініціативи, серед яких також миколаївська громадськість та науковці, вважають, що зеленим насадженням парку потрібна додаткова увага, і хочуть узяти їх під опіку. Щоправда, умови в парку відрізняються від тих, у яких ростуть молоді дерева вздовж вулиці. Там є багато дорослих дерев та кущів, які всихають. Однією з можливих причин є зниження рівня ґрунтових вод. Тож для майбутніх саджанців уже готуються придбати спеціальні сумки для поливу. Крім того, в парку встановлять інформаційні таблички з описом екосистемних послуг дерев, птахів, які їх використовують тощо.

Це потребує додаткових коштів. Тож дослідження зголосилася підтримати одна з програм українсько-данського молодіжного дому, який відкрився у Миколаєві.

Крім практичної роботи, ініціатори проєкту планують розвивати й екологічну просвіту та знайомити містян із природною спадщиною Миколаївщини.

МАЙБУТНЄ – ЗА МІСЦЕВИМИ ВИДАМИ

На думку учасників ініціативи, досвід догляду за деревами та експерименти зі степовими рослинами допомагають шукати відповідь на ширше питання: як зберігати й розвивати зелені зони Миколаєва в умовах кліматичних змін?

Серед основних викликів – засолені ґрунти, тривала відсутність опадів, сильна літня спека та антропогенний вплив. Тому місту потрібен підхід до озеленення, який враховуватиме саме ці умови.

Ще одна проблема – доступність матеріалу.

«Сьогодні придбати в Миколаєві саджанці характерних для регіону дерев, зокрема клена, софори, платана й тополі, дуже складно, їх просто немає. Доводиться замовляти в інших регіонах, а доставка суттєво збільшує витрати», – вказує на проблему керівниця гуртка.

Тож, на її думку, дуже важливо досліджувати місцеві види, які історично росли на цих територіях і пристосовані до особливостей регіону. Адже зміна клімату не обов'язково означає, що місту потрібно масово переходити на екзотичні рослини, вирощені десь в Африці.

«Це не так. Тим більше, що деякі декоративні види не забезпечують достатньої тіні та можуть погано приживатися в місцевих умовах. Найкраще ростуть дерева, які самі насіялися. Ми дослідили парк «Народний сад» і побачили, що там є чимало таких, особливо в місцях зберігання опалого листя, але вони не можуть розвиватися у заростях та тіні великих дерев. Тож потребують пересадки. Не менш важливо змінювати підходи до догляду за зеленими насадженнями», – наголошує Тимченко.

Вона також звертає увагу на європейський досвід, де в парках і скверах використовують спеціально прокладені труби для поливу дерев. Такі рішення можуть стати прикладом, як зробити догляд за міськими насадженнями ефективнішим.

Для миколаївських школярів та їхніх наставників важливо не просто зберегти кілька десятків дерев або створити одну експериментальну ділянку. Їхнє завдання – зібрати дані, порівняти результати та напрацювати практичні рекомендації, які допоможуть місту краще адаптувати зелені зони до спеки й дефіциту води.

Наразі для Миколаєва ця ініціатива є дуже важливою. За інформацією КП «Парки», ще на початку повномасштабного вторгнення у місті було знесено понад 1,5 тисячі дорослих дерев, значна більшість яких пішла на будівництво фортифікаційних споруд. Наразі підлягає знесенню до 60 відсотків усіх наявних зелених насаджень – це сухі та ті, які досягли вікової межі. При цьому, через війну та брак фінансування нові висаджуються рідко і далеко не всі виживають.

Алла Мірошниченко, Миколаїв

Фото Інни Тимченко та Дарії Арчибісової