Чи стане Кіровоградщина літієвим Ельдорадо
Процес передачі літієвих надр компанії, пов'язаній із колом Дональда Трампа, перейшов у фінальну стадію
Те, що Кіровоградщина є літієвим «Ельдорадо», відомо вже понад 35 років. Ще у 1989 році геологи під час пошуків золота виявили в регіоні танталові, ніобієві, рубідієві, берилієві, олов’яні, цезієвмісні та вольфрамові руди. Та для офіційного оформлення рудної зони знадобилося ще чверть століття. І знов питання промислового видобутку рідкісноземельних елементів зависло в часі, аж поки ними не зацікавився президент США Дональд Трамп. І не просто озвучив, а публічно заявив, що Україна повинна поділитися ними в обмін на підтримку та гарантії безпеки.
У травні 2025 року США й Україна підписали угоду про розробку рідкісноземельних металів в українських надрах, зокрема, родовища «Добра» на Кіровоградщині.
Мінімальний обсяг інвестицій консорціуму американських інвесторів, до якого входять особи, близькі до Трампа, оцінюється у понад $179 мільйонів.
З одного боку, для Кіровоградщини літій – не просто точковий розвиток промисловості, а шанс оновити інфраструктуру, дати роботу місцевим жителям, отримати прибутки до бюджету. Але є нюанси: як вплине «літієва лихоманка» на екологію, чи залишаться інтереси місцевих жителів важливішими за заробіток іноземних корпорацій.
У ситуації розбиралася кореспондент Укрінформу.
ЧОМУ ЛІТІЙ СТАВ НОВИМ ЗОЛОТОМ
Літій використовують для виробництва акумуляторних батарей, скла, кераміки та мастил. Як зазначають у Державній службі геології та надр України, до 2030 року очікується зростання вп'ятеро попиту на цей метал, а частка батарейного сегменту сягне 90%. Найбільше літієвої сировини видобувають в Австралії, Чилі, Китаї та Аргентині, де сконцентровано 82% усіх доведених запасів. Основними її споживачами є держави Східної Азії.
Як зазначає Bloomberg, світ залежить від Китаю приблизно на 75% потужностей із переробки літію та виробництва елементів. За іншими даними, ця цифра може сягати й 85%.
США та Європа – два основні гравці, які прагнуть створити регіональні хаби, щоб конкурувати з Китаєм, – повинні будуть інвестувати колосальні 87 млрд доларів та 102 млрд доларів відповідно в усьому ланцюгу постачання, щоб задовольнити прогнозований внутрішній попит на акумулятори у 2030 році. Ці суми можуть бути ще вищими, якщо інфляційний тиск збережеться.
Тому плани з видобутку літію в маленькій Добровеличківській громаді на Кіровоградщині є частиною великої геополітичної та економічної гри.
Наразі літій у нашій країні не видобувається. Загалом запаси цієї руди в Україні становлять умовно третину від доведених у Європі. Точні обсяги запасів корисної копалини мають гриф «таємно». Як інформують у Державній службі геології та надр, відомі три розвідані родовища й одна попередньо вивчена ділянка літієвих руд, наявні декілька літієвих рудопроявів. Водночас два з них – на Запоріжжі та Донеччині – нині не розглядаються до розробки через російський напад. Тож родовища на Кіровоградщині – Полохівське та ділянка «Добра» – мають серйозний потенціал. Наразі саме «Добра» зацікавила іноземних вкладників.
СЕРЕД ІНВЕСТОРІВ – ДРУГ ТРАМПА
Як повідомляв Укрінформ, Кабмін у січні обрав переможця конкурсу на розробку родовища літію «Добра» за механізмом угоди про розподіл продукції. Ним стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є відомі на міжнародному ринку компанії TechMet та The Rock Holdings. Єдиним бенефіціаром The Rock Holdings є американський мільярдер Рональд Лаудер, близький до президента США Дональда Трампа.
Як зазначає The New York Times, Рональд Лаудер – спадкоємець косметичної компанії, знайомий із Трампом ще з коледжу. Іншим інвестором є TechMet – енергетична фірма, яка частково належить інвестиційному агентству уряду США, створеному під час першої президентської каденції Трампа.
Лаудер для України – це не просто американський інвестор, який з'явився нізвідки у 2026 році. Наприклад, корпорація CME Лаудера тривалий час володіла великою часткою акцій телеканалу «1+1». Укрінформ у 2020 році повідомляв про підписання Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю між урядом України і Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр». Підписи під документом поставили міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко і член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер. У 2019 році під час Київського єврейського форуму Лаудеру вручили престижну українсько-єврейську нагороду – медаль Шептицького.
Що ж до ще одного інвестора, то TechMet – це приватна компанія, яка займається видобутком, обробкою та переробкою технологічних металів. Її головний офіс розташований у Дубліні (Ірландія). Компанія володіє активами, пов'язаними з виробництвом металів, що використовуються в електромобілях та системах відновлюваної енергії. Має значну підтримку від Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC), підконтрольної американському уряду.
ДІЛЯНКА «ДОБРА»: ПОНАД 100 МЛН ТОНН РУДИ
Ділянка «Добра» розташована в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, від східної околиці села Новостанкувата до північної околиці села Тернове.
Історія ділянки розпочалася задовго до того, як літієвий акумулятор увійшов у повсякденний вжиток. У 1989 році геологи експедиції №47 підприємства «Кіровгеологія» відкрили серію перспективних об’єктів під час пошуків золота та рідкісних металів.
Тож факт того, що рідкіснометалеві літієві тіла просторово сумістилися з аномаліями золота та інших металів, суттєво підвищив перспективність усієї ділянки «Добра» як комплексного рудного об’єкта. Крім руд золота, тут виявили танталові, ніобієві, рубідієві, берилієві, олов’яні, цезієвмісні, вольфрамові.
Наступний крок зробили у 1991-2001 роках, провівши детальніші пошуки.
- Ділянка літієвих руд «Добра» складається з двох рудопроявів: «Надія» і Станкуватський. У 1990-ті роки тут проводилися роботи спеціалізованим геологічним підприємством «Кіровгеологія». Вони оголошували нестадійні роботи, пошуки літію, рідкісних металів, золота тощо. Тобто не літію конкретно. Але в результаті знайшли високий вміст цього металу. Для наступного дослідження вибрали вже оці два об'єкти, пробили певну кількість свердловин, провели геофізичні дослідження, – каже СЕО, головний геолог ТОВ «Укрлітійвидобування» Михайло Гейченко.
У 2017 році рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин рудопрояви «Надія» і Станкуватський офіційно об’єднали в одну спільну рудну зону під назвою ділянка «Добра». Її важлива відмінність – наявність у рудах одразу двох головних літієвих мінералів: петаліту і сподумену. Як говорить Гайченко, це дозволяє отримувати сподуменовий і петалітовий концентрати, хоча це й різні технологічні процеси.
- Сподумен кращий: у ньому вищий вміст літію і він важчий за питомою вагою, тому його можна вилучати гравітаційним методом. А петаліт трохи гірший – легкий, менший вміст літію. Там застосовується інший метод – флотаційний. Більша частина руди, за тими даними, які ми зараз маємо, є змішаною. Це вносить певні складнощі для майбутньої технології збагачення та отримання якісного концентрату, тому що доведеться застосовувати багатоступеневу технологічну схему. Але виділяються також ділянки чисто петалітові і чисто сподуменові, – пояснює геолог.
Щодо конкретних літієвих запасів, то Михайло Гейченко зазначає, що тривалий час ці цифри були засекречені на державному рівні. Але й нині прогнози залишаються обережними.
- Я думаю, що тут буде близько 60 млн тонн руди. Мій колега Богдан Іванович вважає, що тут може і всі 100 млн тонн буде. Якщо орієнтуватися на видобуток мільйон тонн руди на рік, то це на 60 років. Ну, уявімо, що буде півтора-два мільйони тонн завдяки, можливо, більш технологічним, прогресивним методам. Все одно це десятки й десятки років. Якщо це 60 мільйонів тонн – то на 30 років як мінімум. Якщо це 100 мільйонів тонн – то й наші онуки тут працюватимуть, – каже він.
Згаданий Гейченком колега – Богдан Слободян, аспірант Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення Національної академії наук, колишній головний геолог «Укрлітійвидобування» – пояснює, чому його прогноз оптимістичніший.
- Я можу спиратися на дані «Кіровгеології», які розвідали в 1990-ті роки. Перша свердловина, в якій виявили літій, – це 1989 рік, а остання – 1994 рік. За цими даними, мінеральні ресурси становлять понад 100 млн тонн руди. Глибина оцінки – до 500 метрів, тобто літієва руда починається одразу після того, як закінчуються пухкі породи, це в проміжку від 60–80 до 500 метрів. Площа ліцензійної ділянки – 1700 гектарів. Тож виходять такі цифри, – каже Слободян.
ГРОМАДА ДЕТАЛЕЙ УГОДИ НЕ ЗНАЄ: ВСЕ СЕКРЕТНО
Михайло Гейченко та Богдан Слободян давали коментарі безпосередньо на ділянці “Добра”. Втім, тут немає жодних ознак видобутку, лиш фермерські поля. Тож виникають питання: що буде з землею та що взагалі думає про видобуток громада?
Край загалом – аграрний, говорить очільник Добровеличківської громади Володимир Осієвський:
- У нашій громаді – близько 13 тисяч населення. У нас немає промисловості чи іншого виду занять, окрім роботи людей на землі.
І додає, що наразі в громаді ніхто не поінформований, як і коли розгортатиметься настільки серйозне виробництво:
- Ми зверталися до профільного міністерства й отримали відповідь, що наразі цю інформацію надавати не можна – вона засекречена.
Осієвський зауважив, що представників громади не було й у відповідній комісії:
- Остання комунікація у нас була у 2025 році. Вийшло, що перед оголошенням переможця ми отримали відповідь, що нас не допускають до комісії. Ми дізналися про переможця вже з відкритих джерел.
За словами очільника громади, документів чи запитів від інвесторів вони теж не отримували, інвестори чи їхні представники не приїжджали.
Загалом місцеві жителі та влада, за словами очільника, не проти видобутку літію. Адже це дасть поштовх для появи робочих місць, закупівлі місцевих ресурсів, розвитку інфраструктури, освіти. Осієвський зауважує, що в сусідній громаді є коледж, де могли б навчати профільних фахівців.
При цьому залученість місцевих жителів була б вищою, аніж робота безпосередньо на шахті, оскільки розвиватимуться також транспорт, заклади харчування, медичні установи тощо.
Щодо землі – на території, яка визначена як родовище, ділянки переважно комунальної власності:
- Попередньо по картах, якими ми володіємо, саме родовище розташоване на комунальній землі, не на паях. Загальна територія – 1700 га. Але для видобутку і розміщення переробного заводу такої території не потрібно. Звісно, коли робили георозвідки, то карти створені були по паях. Але там, де ми бачимо пік родовища – комунальна земля. Де оренда – будемо вирішувати ці питання, – розповідає очільник громади.
І додає, що наразі невідомо, яка буде потреба в землях під промисловість та де саме, але у фермерів паї не вилучатимуть, зокрема й тому, що це не буде відкрита форма видобутку – роботи вестимуть під землею.
Іншими деталями, як фінансовими, так і загального розуміння, якою буде співпраця – громада нині не володіє.
- Ми не маємо первинних вихідних даних, згідно з якими могли б моделювати або прогнозувати той чи інший розвиток ситуації. Нас запитують депутати, запитують представники на територіях, але в нас відсутня інформація. А коли інформація відсутня, з'являються вже чутки, здогадки і страшилки, – підбив підсумок Осієвський.
ЕКОЛОГІЯ: ПИТАННЯ ВОДИ ТА РАДІАЦІЇ
Щодо безпосередньо видобутку, в екологів є певні ризики, такі, як виснаження водоносних горизонтів та утворення депресійних лійок, оскільки будівництво шахт потребує постійного відкачування підземних вод. Також є загроза забруднення поверхневих вод мінералізованими шахтними водами, ризик просідання земної поверхні над шахтними полями, накопичення відходів збагачення тощо. Окремо стоїть специфічний радіаційний фактор, оскільки Кіровоградська область є урановорудною провінцією, тож практично всі глибокі гранітні породи мають підвищений природний радіоактивний фон.
За словами Михайла Гейченка, частина ризиків відсікається через те, що тут, швидше за все, не буде типового вертикального шахтного видобутку, як і повністю відкритого.
- Якщо ми йдемо на глибину 500 метрів, то рознос кар'єру буде величезним, через що виводяться з обігу всі орні землі. Але найгірше те, що утворюється так звана гідрогеологічна депресійна лійка. В усіх навколишніх селах може зникнути вода. Ну, як мінімум, вона впаде в колодязях, її потрібно буде підвозити. Крім того, скільки порожньої породи ми повинні вийняти, щоб вибрати той шматок руди? Тому варіант кар'єру не розглядався – вирішено було розробляти підземним способом. Я не використовую слово «шахта», тому що це вертикальна гірнича споруда. Я не впевнений, що тут буде саме вертикальна. Швидше за все – це буде нахилений з’їзд, а далі, можливо, якісь спіралі, штреки, дудки й інші горизонтальні гірничі виробки. Це буде багатоповерхова система, – ділиться геолог.
Він зауважує, що показники радіоактивного фону вже дослідили.
- Якщо у керні цієї ділянки виявлять дуже велике відхилення, відбиратиметься зразок і з'ясовується природа цього гамма-випромінювання. Швидше за все, на цих ділянках такі випадки трапляються. Це зумовлено підвищеним вмістом калію. Ми працюємо в гранітах, для якого калієвий польовий шпат – основний мінерал. Де трохи більше його вмісту – йде підвищення фону. Але родовище належить до першої групи, тобто повністю безпечне з точки зору радіоактивності. Тож місцевому населенню не потрібно боятися.
УГОДА Є, ЩО ДАЛІ?
Отже, літієвий проєкт став пілотним результатом угоди про спільне освоєння мінеральних ресурсів, яку підписали Україна та США. Родовище «Добра» розроблятимуть за контрактом про розподіл продукції.
Мінімальний поріг інвестицій за умовами тендеру становив 179 млн доларів, і хоча фінансові зобов'язання консорціуму є значно вищими, точна сума не розголошується. Переможець укладає угоду з державою строком не більше ніж на 50 років, після чого отримує спецдозвіл на користування надрами. Передбачається створення нових робочих місць і залучення локального бізнесу до виконання робіт і постачання.
Консорціум спочатку повинен провести детальніше геологічне дослідження, щоб визначити реальну вартість надр родовища, а потім профінансувати обладнання та інфраструктуру, необхідні для початку робіт. Як зазначають фахівці, знадобляться роки, щоби перейти від життєздатного відкриття родовища до повноцінного промислового видобутку сировини.
Мирослава Липа, Кропивницький
Фото авторки
Частина матеріалів зібрана у престурі «В пошуках українського літію», організованого інформагенцією Nadra.Info в межах співпраці з European Climate Foundation.