Віталій Кім, начальник Миколаївської ОВА

Попри виклики сьогодення, прифронтова Миколаївщина спрямовує свої зусилля на енергетичну стійкість, економічне відновлення та безпеку регіону.

В інтерв’ю Укрінформу начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім розповів про наслідки складної зими, диверсифікацію опалення, перспективи для бізнесу, мобілізацію, підтримку ветеранів, ставлення до корупції та що буде з «Ваньком», якщо закриють Телеграм.

«ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОСТРІВ» ДАЄ ЗМОГУ НА 65 ВІДСОТКІВ ЗАБЕЗПЕЧИТИ КРИТИЧНУ ІНФРАСТРУКТУРУ ПІД ЧАС БЛЕКАУТІВ

- Як Миколаївщина пройшла минулу, чи не найважчу за час великої війни, зиму? Що вдалося, над чим ще треба працювати?

- Ми з початку повномасштабного вторгнення очікували, що може бути щось подібне, тож почали готуватися ще з 2022 року. Нарощували захист критичної інфраструктури, диверсифікували опалення, запасалися генераторами, альтернативними засобами живлення і таке інше. Завдяки цьому область пройшла зиму без потрясінь.

Тепло в переважної більшості людей було, за невеликим винятком, де опалення від електрики або стоять ІТП (індивідуальні теплові пункти, – ред.), які потребують ручного режиму керування. Але й ці питання намагалися вирішувати. Так, ми також мали жорсткі графіки вимкнення електроенергії – були дні, коли її подавали по 2–4 години на добу. Це незручно, дратує людей, але це проблема загальноукраїнська. Миколаївщина щодо виробництва електроенергії є дуже профіцитною: у нас генерується близько чотирьох гігават за потреби у 300 мегаватт. Тож ми забезпечуємо електрикою інші регіони.

- Яка нині ситуація зі створенням «енергетичного острова», що передбачає забезпечення соціальної та критичної інфраструктури електроенергією з альтернативних джерел (когенераційні установки, СЕС тощо)?

- Можу сказати, що «острів» працює. Це результат співдії органів влади, підприємств і міжнародних партнерів. Ми цю систему вже протестували, запускали двічі – коли за наслідками обстрілів була загроза вимкнення опалення по всьому Миколаєву. Тепер вона дає змогу на 65 відсотків забезпечити критичну інфраструктуру міста під час блекаутів, хочемо довести цей показник до 91 відсотка. Це прописано в нашому плані стійкості. Намагаємося перебудувати систему так, щоб більше віддавати енергії з альтернативних джерел (сонце, вітер) з області до міста Миколаєва, бо із цим ще є певні труднощі.

- Минулого року ворог поцілив по Миколаївській ТЕЦ – і щонайменше 100 тисяч людей залишилося без тепла. Чи вдалося створити запобіжники, щоб таке не повторилося?

- Нам тоді пощастило запустити ТЕЦ за порівняно короткий термін, бо інакше довелося б зливати воду зі систем, як це сталося, скажімо, цього року в Києві. Ми ще тоді зробили висновки. Завдяки державній підтримці додатково встановили 18 блоково-модульних котелень до тих 92, які вже були. Це дасть змогу забезпечувати теплом 100 тисяч людей, якщо раптом така ситуація повториться. Своєю чергою, КП «Миколаївоблтеплоенерго» розпочало роботу з диверсифікації опалення ще до війни – потроху збільшували кількість цих котелень, тепер їх там понад 90.

БІЗНЕС НЕ ПРИХОДИТЬ НА ЗАПРОШЕННЯ, ВІН РАХУЄ ГРОШІ

- АПК є основою економіки області, особливо тепер, коли не працюють порти. Які виклики стоять перед аграріями під час весняної посівної, зважаючи ще й на подорожчання пального?

- Торік площі посівів зросли на 5 відсотків, тепер розміновано і використовується 88 відсотків сільгоспземель. Але протягом останніх двох років був неврожай через нестачу вологи, і аграрії мали чималі збитки, тому вони дуже сподіваються на нинішній урожай. Хоч зима й була холодною, посіви озимини непогано збереглися, і волога поки що є.

Безумовно, усіх турбує ситуація в Перській затоці. Ніхто не розуміє, чи вдасться забезпечити логістику, якою буде ціна на аграрну продукцію. Дуже ймовірно, що вона підвищиться. Достеменно нічого не можна прогнозувати. Загалом маємо стриманий оптимізм щодо цього сезону.

- Поки що в області, образно кажучи, від’ємне сальдо між релокованими підприємствами і тими, хто повернувся. Що Миколаївщина може запропонувати бізнесу, щоб пришвидшити цей процес?

- Тепер ситуація така: виїхало 1100 підприємств, а повернулося або відкрилося нових 940. Але бізнес не приходить просто на запрошення. Він рахує гроші. Якби ми не створювали умови, то ситуація була б значно гіршою. Миколаївщина – одна з перших серед прифронтових регіонів за темпами повернення бізнесу. Це пов’язано з поліпшеними умовами його ведення, ставленням податкових та контролювальних органів. Водночас багато хто очікує припинення війни, щоб повноцінно відновити роботу.

У Миколаївщини є великий потенціал з погляду відновлення Півдня України після війни – ми маємо всі можливості стати центром цього процесу. Тож готуємо індустріальні парки, преференції, розробляємо логістичні шляхи. Нам є що запропонувати бізнесу, щоб він повертався і реалізував тут нові проєкти.

Серед наших переваг – насамперед альтернативна енергетика. Сонце і вітер у нас на 22 відсотки ефективніші, аніж у північних регіонах країни, і бізнес це враховує. Плюс логістика. Одеські порти перевантажені, тож у наших – великі перспективи. Також є потенціал у мілітарному напрямі, де ми маємо гарний досвід. А ще – люди. Тепер ми розвиваємо середню технічну освіту: створюємо нові лабораторії, поліпшуємо умови навчання, щоб молодь була зацікавлена отримувати робітничі професії. Бо можна все відновити, але там нікому буде працювати.

- Миколаївщина – активна учасниця Асоціації прифронтових громад. Які системні проблеми вже вдалося розв’язати і чи чує вас центральна влада?

- Чує, бо це вже не один голос Кіма, який щось просить для області, а об’єднана позиція прифронтових громад, які мають такі ж проблеми.

Наразі вдалося вирішити дуже важливе питання кредитування та страхування бізнесу на прифронтових територіях. Раніше це працювало лише на папері, бо через внутрішні банківські директиви і небажання ризикувати наші підприємства були позбавлені можливості взяти кредит. Тепер це можна зробити щонайменше у двох банках, і відсоток не відрізняється від тилових громад. Але цього замало, бо все ж таки бізнес тут має вищі ризики, і, щоб йому було цікаво в нас працювати, потрібні якісь преференції. Тому працюємо далі.

Також спільними зусиллями добилися підвищення зарплат для медиків. Скажімо, Очаківська багатопрофільна лікарня, де обстріли мало не щодня, отримала додатковий пакет допомоги від держави, завдяки якому може заохотити своїх працівників.

Адже з медиками теж велика проблема. Торік Миколаївщина подала заявку на 200 інтернів, а приїхало лише шість. І тільки один скористався можливістю отримати 200 тис. грн підйомних, передбачених для лікарів, які готові працювати в сільській місцевості.

Також у громадах виділяють житло для фахівців. Такі приклади вже є в Баштанці, Снігурівці. Завдяки цьому вдалося затримати переселенців із Херсонщини. Крім того, у Доманівці побудували завдяки міжнародній допомозі модульні будиночки, які також надали ВПО: серед них лікар та поліцейський.

ГРОШЕЙ НЕ ВИСТАЧАЄ – БУДЕМО СКОРОЧУВАТИ ШТАТ

- Громади Миколаєва, Первомайська, Вознесенська не мають чим платити зарплату бюджетникам і просять в уряду дотації. Чому так сталося на п’ятому році великої війни, адже раніше, попри труднощі, грошей вистачало хоча б на захищені статті?

- Держава виділила нам коштів навіть трохи більше, аніж минулого року, але підвищення зарплат працівникам бюджетної сфери призвело до того, що є дефіцит бюджету як обласного, так і майже в усіх громадах. Тепер маємо вказівку скоротити штат ОВА на 22 відсотки.

- У вас є зайві люди?

- Ні, немає, будемо різати по-живому, зменшимо премії… Це дуже складний рік, грошей не вистачає ні на що, громади всі свої вільні кошти витрачають на відновлення та підтримку ЗСУ. У них майже немає бюджетів розвитку. У західних та центральних регіонах із цим трохи простіше, адже туди переїхав бізнес, який демонструє економічне зростання.

- Знову стала актуальною проблема переповнених шламових полів на глиноземному заводі (МГЗ), які загрожують серйозними екологічними наслідками. Чи є бачення, як вплинути на Фонд держмайна, щоб якось вирішувати це питання?

- Є, ми над цим працюємо, формуємо свої пропозиції. Попри те, що відповідальна особа – Фонд держмайна, розуміємо проблематику цього заводу, бо він на нашій території і пил від шламосховищ шкодить місцевим мешканцям, ми всі ним дихаємо. Тому вирішується питання про передачу МГЗ спеціальних машин, які мають обслуговувати ці поля, щоб запобігти поширенню пилу.

- Ходять чутки про можливий продаж МГЗ. На вашу думку, це реально під час війни?

- Ну чому ж, якби я був інвестором, то купив би його тепер, бо це дешевше.

- А що, уже є оцінка?

- Думаю, немає, бо це унікальне підприємство – проміжна ланка між сировиною і виробництвом готової продукції, своєрідний напівфабрикат. Тому технології оцінки різні.

ДРОНИ-ПЕРЕХОПЛЮВАЧІ СТАЮТЬ ЕФЕКТИВНІШИМИ

- Миколаївщина завжди була з-поміж лідерів із мобілізації, але голови громад нарікають, що залишаються без водіїв громадського транспорту, слюсарів, сантехніків, які підтримують життєдіяльність територій. Чи є «золота середина», яка врахує безпековий складник та інтереси громад?

- Такою може бути лише контрактна армія. Розумієте, є завдання, які ми виконуємо залюбки. А є ті, що маємо виконувати, бо йде війна й у нас немає вибору. До того ж є можливість економічного бронювання, я ще нікому не відмовив, якщо все відповідає критеріям, передбаченим законодавством.

- Останнім часом у нас збільшилася кількість обстрілів. Воднораз ППО демонструє ефективну роботу зі збиття «шахедів», була навіть рекордна кількість за ніч – 49. Наскільки цьому сприяють дрони-перехоплювачі й чи правда, що Миколаївщина перша почала їх застосовувати?

- Так, ми були першими і маємо непоганий результат. Але більше не будемо озвучувати максимальні цифри, щоб не розкривати свій кілл-потенціал.

Перехоплювачі тепер еволюціонують, переходять на цифрові технології, стають ефективнішими. Але ППО – це не тільки вони, це і ракети, і мобільні вогневі групи (МВГ), які знову почали працювати. Пам’ятаєте, у 2022–2023 роках ми активно збивали дрони кулеметами, а потім перестали, бо росіяни поміняли тактику і почали літати вище? Тепер, коли зверху почали працювати РЕБи, вони знову знижуються – і тут їх чекають наші МВГ. Тобто це така комплексна історія: і виявлення, і пошук, і навчання команд.

Проблема, яку тепер відчуваємо, – та сама, що в Одесі, коли росіяни обходять нашу багаторівневу систему оборони завдяки використанню Mesh-систем Starlink або українських карток мобільного зв’язку. Тому, якщо раніше ми знищували переважну більшість БПЛА ще на підльоті й люди цього майже не відчували, тепер доводиться збивати їх уже над містом іншими засобами – і буває дуже гучно.

Крім того, ворог цілеспрямовано атакує дронами саме цивільні об’єкти, щоб люди нервували й боялися.

- Є інформація, що FPV-дрони на оптоволокні вже перелітають Дніпробузький лиман, як із цим боротися?

- Є окремий план щодо боротьби з FPV-дронами для Очаківської, Куцурубської, Галицинівської громад. Щодо оптоволокна, то воно не використовується масово, бо через воду це зробити важко. Більше турбують «Молнії» та інші дешеві БПЛА з картону, фанери та пластику, які хоч і несуть всього 2–5 кг вибухівки, але їх важко збити. Вони вибирають такі цілі, як заправка або автомобіль швидкої.

- Наскільки сьогодні Миколаєву загрожують КАБи?

- До нас долітають далекобійні, так звані довгі КАБи, але це – експериментальна зброя, і вона не точна. Росіяни розуміють її малоефективність.

НАВІТЬ ЯКЩО ПОКАЗАВ СЕБЕ ЯК ГЕРОЙ, ТИ НЕ МОЖЕШ ПРАЦЮВАТИ ЗА МЕЖАМИ ПРАВОВОГО ПОЛЯ

- Останнім часом міські голови Баштанки, Первомайська та деякі інші посадовці стали фігурантами корупційних розслідувань. Як це впливає на імідж області, зокрема перед міжнародними партнерами?

- Негативно. Є ситуації, коли посадовці стають фігурантами справ з дурості, а є по суті. У мене немає винятків «свій» чи «чужий». Уже казав і повторю: якщо ти під час повномасштабного вторгнення показав себе як герой і зробив максимум для оборони, це не означає, що в тебе є право працювати поза межами правового поля. Маєш працювати законно і відповідати за свої вчинки.

- Ваш колега Олександр Прокудін вважає, що група «Прозорість і підзвітність», яка мала б запобігати корупції, не ефективна. Адже правоохоронці зацікавлені в тому, щоб порушити кримінальну справу і поставити собі плюсик… Що ви на це скажете?

- Думаю, що в нас навпаки: ця група запобігла великій кількості правопорушень, і ми маємо повну взаємодію з правоохоронними органами. Зрозуміло, що вони теж працюють на результат, тому я їм кажу: якщо ви запобігли правопорушенню – записуйте собі у звіт. Маємо працювати за схемою: не знайти і покарати, а допомогти і запобігти. На мою думку, неправильно, якщо ти бачиш, що щось робиться не так, дозволяєш завдавати державі збитків, а тоді навздогін порушуєш справу. До того ж в’язницею це закінчується далеко не завжди…

- Нещодавно ви акцентували увагу на дуже низьких показниках кредитування житлових програм на прифронтових територіях. Чи є сенс масштабно будувати таке житло?

- Тепер намагаємося запустити це у вигляді експерименту для Миколаївської області, у місті Первомайську. Ідеться про державну програму будівництва житла за доступними цінами, яке буде реалізовуватися за собівартістю медикам, військовим, учителям. Поки що це йде важко, бо коштів у держбюджеті не вистачає.

- Ветеранська політика. Наскільки ефективні державні програми з повернення ветерана до цивільного життя?

- Коли мене питають, чи достатньо державної підтримки ветеранам, я кажу: ні, треба більше. Але парадокс у тому, що тепер державних програм набагато більше, аніж тих, хто може і хоче ними користуватися. Це стосується, зокрема, і грантів на відкриття власної справи. Так, усі люди різні, не кожен може бути підприємцем, комусь потрібна інша робота. Але не всі хочуть працювати у принципі.

- Але ж ветерани ще масово не повернулися з фронту…

- Можливостей багато, будемо їх ще розширювати, головне – бажання. У кожній громаді є помічники ветеранів: хочеш навчатися, лікуватися, займатися бізнесом – роби це. У нас відкрито багато спортивних залів для ветеранів, працюємо над безбар’єрним доступом до них. Але поки що там небагато людей, хочеться, щоб їх було значно більше, щоб будувати нові зали. Бо попит формує пропозицію.

ЯКЩО ЗАКРИЮТЬ ТЕЛЕГРАМ, «ВАНЬОК» ПІДЕ У ВІДПУСТКУ

- І наостанок кілька питань, які найбільше обговорюють у соцмережах…

- Добре.

- У регіонах із державними обленерго, до яких належить і Миколаївщина, графіки відключень світла значно жорсткіші, бо Укренерго має на них більший вплив, – це так?

- Ні.

- Є інформація про 900 млн бюджетних гривень, витрачених на розроблення проєктів, які так і не втілені в життя. Це необхідність чи хтось на цьому заробляє?

- Є певні проєкти, які справді довго лежать, але без них не можна брати участь у конкурсі на державне фінансування. Через те що Миколаївщина постійно інвестує в розроблення проєктів, ми отримали десятки мільярдів гривень з державного бюджету на їхню реалізацію.

Свого часу ми зробили проєкти на ремонт Одеської траси, дороги Р-55, мостів тощо з ризиком, що вони так і не будуть профінансовані. Але як тільки з’явилися гроші – нам їх дали. Якби не було проєкту, вони пішли б іншим.

Звісно, є різні ситуації. Одна річ, коли ти робиш проєкти під державне фінансування, і інша, коли йдеться про ті, які передбачають виділення коштів з бюджету громади. Як це було в Південноукраїнську, де зробили на 200 млн проєктів, але так і не знайшли можливості їх реалізувати. За це треба карати.

- Після останніх терактів знову заговорили про закриття Телеграму. Яке ваше ставлення до цього? І куди тоді переїде «Ваньок», що став «очима та вухами» усіх українців під час обстрілів?

- Для мене це не важливо, проживемо й без Телеграму. А щодо «Ванька», то він піде у відпустку, бо дуже втомився чергувати ночами.

Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото надала пресслужба ОВА