Запрягайте, хлопці, сонце: ставка на розподілену генерацію

Як у Вінниці переконали бізнес установлювати сонячні електростанції

Четверта зима повномасштабного вторгнення для українців була темною і в переносному сенсі, і в прямому. Адже йшлося вже не тільки про погодинні вимкнення світла, а про кількаденні блекаути, спричинені російськими бомбардуваннями енергетичної інфраструктури. Не рятували навіть генерація на АЕС та імпорт з ЄС, бо ворог бив не тільки по електростанціях, а й по розподільчих мережах. Отже, на перший план знову вийшло питання розвитку розподіленої енергетики, яка передбачає споживання енергії в місці її виробництва або неподалік. Це забезпечує стійкість територій до атак ворога.

У кожній області і громаді є свої особливості, які впливають на те, який із видів розподіленої енергетики розвиватимуть саме на цій території. У Вінниці над проблемою розпочали працювати з 2022 року, після перших блекаутів. Вирішили, що найкращим варіантом для міста стане використання енергії сонця. І нині під час пікового виробництва сонячні електростанції вже забезпечують 12 відсотків потужності від потреб міста.

Як цього вдалося досягти й чому вінницька модель зацікавила інші обласні центри, кореспондентові Укрінформу повідомив заступник вінницького міського голови Андрій Очеретний.

СТАВКА – НА СОНЯЧНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

Коли йдеться про розподілену енергетику, питання не тільки в її розосередженості, а й у використанні відновлюваних джерел енергії, а саме: сонячного світла, води, вітру та енергії надр. Належать до розподіленої енергетики і когенераційні установки, які працюють на газі й одночасно виробляють теплову та електроенергію.

- Ми вважаємо, що розподілена генерація – це правильна альтернатива, і Вінниця почала цим займатися ще 2022 року. Десятого жовтня був перший приліт у нашій громаді по енергетичній інфраструктурі й перший блекаут, і це стало для нас відправною точкою, – каже Андрій Очеретний.

Розповідає, що зиму 2022–2023 років місто пережило, використовуючи резервне живлення: бензинові та дизельні генератори, з якими допомогли міста-побратими та партнери, зокрема, німецькі Карлсруе та Мюнстер. А щоб виробити сталі рішення з енергетичної стійкості, міськрада працювала пів року, причому спільно з бізнесом, який став драйвером цього процесу.

У Вінниці зробили ставку на розвиток сонячної енергетики, позаяк вітряки посеред міста не встановиш, а на приєднаних територіях переважають сільськогосподарські землі. До того ж вони розташовані поблизу аеропорту, який міська влада сподівається розвивати як міжнародний логістичний центр.

Вирішили «запрягати» сонце, причому у форматі СЕС, які встановлюються на дахах, насамперед – підприємств. Залишилося знайти стимули, які б спонукали бізнес цим займатися.

- До квітня 2023 року ми напрацювали програму підтримки бізнесу за встановлення «сонця», і депутати міськради її затвердили. Вважаємо, що вона дуже хороша, адже є результат: станом на зараз 143 підприємства у громаді встановили сонячні електростанції. Левова частка – це юридичні особи, частина – ФОПи. Вони встановили «сонце», і там же, на місці, на своїх підприємствах вироблену електроенергію споживають, не виходячи в мережу. Тобто навіть якщо говорити про можливий удар ворога ракетою або безпілотником, пошкодження одної сонячної електростанції не впливає на систему загалом. А для ворога полювання на СЕС окремого підприємства – це дуже-дуже дорого, – каже Андрій Михайлович.

Утім, улітку минулого року 1 МВт потужності сонячної генерації в місті росіяни таки знищили – разом із підприємством, яке вони атакували БПЛА. Втрата була відчутною, але усе ж локальною.

Що ж стосується програми підтримки бізнесу, який установлює СЕС чи інші «зелені» електростанції, то за нею передбачені компенсації з міського бюджету частини вартості обладнання.

- Важливо, що тут прив'язка йде до сплати заявником податків до бюджету громади. Якщо в них за попередній рік немає заборгованості, у наступному ми надаємо компенсацію. Але вона не може бути більшою за 30 відсотків податків, які  сплатив суб'єкт господарювання за попередній період. Максимальна сума компенсації – до мільйона гривень. А віднедавна, якщо бізнес розміщує установки для збереження енергії (УЗЕ) – тобто і «сонце», і акумулятор у парі, – максимальний розмір компенсації становить вже до 2 млн грн, – наголошує заступник міського голови.

До речі, цієї зими застосування СЕС у поєднанні з акумуляторами довело їхню ефективність там, де власники оперативно розчищали сонячні панелі. Тому що навіть у похмуру погоду генерація відбувалася і, попри те, що не було мережевої напруги, такі підприємства мали можливість споживати електроенергію. Під час 20-годинних відключень ці акумулятори уночі, коли «сонце» не працювало, мали можливість «закачувати» електроенергію з мережі, що забезпечувало підприємству ще кілька годин роботи.

ІНВЕСТИЦІЇ В «СОНЦЕ» – ПІВ МІЛЬЯРДА

За словами посадовця, на цей момент вінницький бізнес установив СЕС сумарною потужністю близько 24 МВт, інвестувавши в розподілену енергетику 500 млн грн.

- У кожного підприємства виходить своя вартість установлення СЕС залежно від різних чинників. У середньому рахуємо по 20 тис. грн за кіловат потужності. За нашою муніципальною програмою станом на початок березня підприємствам, які подавалися на отримання компенсацій, ми виплатили 23,75 млн грн за встановлення сонячних електростанцій загальною потужністю 5,5 МВт. Таку компенсацію вже отримали 47 суб'єктів господарювання.

Що це означає? Очеретний пояснює: середній термін окупності для бізнесу станції потужністю близько 100 кВт – приблизно три – три з половиною роки. Якщо вони отримують компенсацію від міського бюджету, це може бути два з половиною роки.

- Повторюся, 500 млн грн у «сонце» вклав бізнес, усього 23,4 млн – компенсація з міського бюджету. Ви розумієте, який коефіцієнт корисної дії від такого вкладення коштів громади? Один до 21! – наголошує посадовець.

До того ж, окрім енергетичної стійкості, йдеться ще й про робочі місця, нові і сталі.

- Ми ж прив'язуємо усе це до місцевих податків. Зокрема, податку на доходи фізичних осіб – це ключовий податок нашої громади, – каже Очеретний.

ЯК БІЗНЕСОВІ СЕС ПРАЦЮЮТЬ НА ГРОМАДУ

Заступник міського голови каже, що в період пікового навантаження Вінниця потребує приблизно 200 МВт енергії. Сонячні електростанції, установлені в місті, забезпечують приблизно 12 відсотків загальних потреб. Причому СЕС, які встановили суб’єкти господарювання, впливають і на благополуччя населення.

- Під час дефіциту електроенергії місту встановлюють ліміти й подається лише частина від потреби. Коли підприємства з альтернативними джерелами енергії переходять в автономний режим, їхнє споживання не враховується і населенню надходить трохи більше світла – умовно на одну-дві години. У сонячний період, коли генерація на СЕС велика, відключень узагалі немає. Хоча ще не відновлені всі розподільчі мережі, пошкоджені обстрілами в лютому, – резюмує Андрій Михайлович.

До того ж, стверджує, окрім опосередкованого впливу, є і пряма енергетична колаборація бізнесу, влади та місцевих жителів.

- Гарний приклад – це коли три «хрущівки» погодилися на співпрацю з IT-парком М9. Підприємці захотіли для своїх потреб генерувати електроенергію з відновлюваних джерел. Якої підтримки очікували вони від нас? Щоб ми поговорили з мешканцями стосовно розташування на їхніх будинках сонячних панелей. Йшлося про три п'ятиповерхівки 1960–1970-х років будівництва, які потребували ремонту дахів. Лагодити мали за співфінансування мешканців і міського бюджету. Компанія ж власним коштом відремонтувала дахи, установила на них сонячні панелі й зобов’язалася підтримувати ці дахи в належному стані впродовж 10 років. Отож виграв і бізнес, який отримав ресурс – електричну енергію, і мешканці. Хочемо у 2026 році поширити цю практику, – каже він.

Сонячні електростанції у Вінниці встановлюють не тільки на підприємствах, а й на дахах комунальних закладів. Наразі в місті СЕС установили в шести медзакладах – сумарно 650 кВт «сонця», що покриває до 20 відсотків потреб лікарень. Комунальна «Вінницька транспортна компанія» використовує свої «зелені» 130 КВт на внутрішні потреби підприємства. Дві юнацько-спортивні школи також мають сонячні електростанції.

- Ми хотіли б, щоб лікарні мали можливість максимально працювати на альтернативних джерелах енергозабезпечення, а в перспективі – і дитячі садочки. Що стосується шкіл, то застосування в них сонячних електростанцій не настільки ефективне, позаяк вони не працюють улітку, – вважає Очеретний.

ТЕПЛО УЗИМКУ – ЗАВДЯКИ КОГЕНЕРАЦІЇ

Узимку, під час блекаутів, городяни відчули ще одну перевагу розподіленої енергетики. На відміну від жителів багатьох міст, мешканці вінницьких багатоповерхівок, у які тепло постачається централізовано, не мерзли. Йдеться про 1225 будинків, або фактично половину житлового фонду. Це відбулося завдяки застосуванню когенераційних установок, які вже під час повномасштабного вторгнення на грантових засадах отримало КП «Вінницяміськтеплоенерго», зокрема, від USAID.

- Там були задіяні міські кошти в частині обв'язки, кабельних ліній, а все обладнання вони змогли швидко отримати за співпраці з американськими партнерами. Завдяки цьому ми маємо так звані енергетичні острови. І якщо вимикається світло, когенераційні установки забезпечують електроенергію для наших котелень і можливість централізовано подавати тепло в оселі вінничан. Загалом, 5,3 МВт когенерації на цей момент уже працює на громаду в нашій теплопостачальній компанії. Окрім того, у 2026 році очікуємо встановлення ще чотирьох таких обладнань по 2,5 МВт, тобто зі сумарною потужністю 10 МВт. Це дасть можливість працювати їм ще стабільніше і частково передавати електричну енергію до тих підприємств, що, як ми вважаємо, теж потребують цього, – зазначив заступник міського голови.

«СОНЯЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ» МІСТА

Очеретний каже, що розподілена енергетика – це виклик часу, і встановлення альтернативних електростанцій не було б таким нагальним, якби не безпекові питання. Він вважає, що її мають запровадити великі і середні міста, зокрема обласні центри. Що ж стосується Вінниці, то в місті цілком можливо щонайменше подвоїти потужності сонячних електростанцій.

- Альтернативна енергетика, яка орієнтується на відновлювані джерела енергії, – це правильний вибір щонайменше на найближчі 20–25 років. Якщо окупність СЕС для бізнесу становить 3–3,5 роки, то її подальше використання – це вже буде прибуток, який можна спрямувати на розвиток підприємства. Думаю, що тільки у Вінниці йдеться про сотні спроможних підприємств, які ще не встановлювали собі сонячні станції або когенераційні установки, тому що раніше отримували електричну енергію за нижчими цінами, ніж бізнес загалом. Але блекаути й необхідність передоплати, яка цього року виникла під час імпорту електроенергії для підприємств, спонукають до диверсифікації ризиків. Тому вважаю, що цього року бізнес теж буде максимально ставити «сонце». Загалом, місто має потенціал на подвоєння або навіть потроєння досягнутих показників (23,75 МВт, – ред.). Причому для розміщення СЕС максимально використовуватимуться дахи або фасади будівель, – упевнений посадовець.

Утім, зауважує він, охочим варто поквапитися, позаяк термін реалізації цих проєктів суттєво зріс через шалений попит на сонячні та акумулювальні станції, а також когенераційні установки.

- Якщо у 2024 році термін очікування когенераційного обладнання був 3–6 місяців, то тепер він зріс до 12 місяців. Тобто той, хто законтрактувався у жовтні 2025 року, отримає його тільки до опалювального сезону 2026–2027 років, – акцентував Андрій Михайлович.

Посадовець каже, що Вінниця першою в Україні доєдналася до Європейського зеленого курсу. Це сталося 31 січня 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, і розвиток розподіленої та альтернативної енергетики у громаді планувався ще тоді. А під час повномасштабної війни наклалися ще й чинники енергетичної стійкості, безпекові та економічні складники. Так чи інакше, життя змусило вінничан розробити дієві механізми, які сьогодні вивчають команди зі Львова, Рівного та інших міст України.

Довідково. За підсумками засідання РНБО України ОВА спільно з міськими головами й урядом розробили плани стійкості регіонів та певних міст України. Вони затверджені рішенням РНБО та Указом Президента. В основу плану покладено ефективний досвід роботи на місцях, який реалізовувався в період 2024–2025 років у кожному регіоні.

У 2025 році ОВА забезпечили створення і приєднання до мережі нових енергетичних потужностей на понад 1,5 ГВт. Це розподілена генерація, яка місить нові вітрові електростанції, сонячні електростанції у приватних домогосподарствах, промислові СЕС та когенерацію.

Лідерами за цим показником є Закарпатська, Львівська, Волинська та Івано-Франківська області, які у 2025 році та в січні–лютому 2026 року наростили власні потужності розподіленої генерації до рівня, який покриває власне споживання регіонів.

Антоніна Мніх, Вінниця
Світлини надала Вінницька міська рада