Південь 2.0: як партнерство з країнами Північної Європи та Балтії може змінити економічну карту Європи

Економічний потенціал Півдня України значно більший, ніж просто відновлення зруйнованого

Нещодавно відбулася зустріч Асоціації прифронтових міст і громад із послами країн Північної Європи і Балтії – Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Литви, Латвії та Естонії. Йшлося про підтримку прифронтових регіонів України, відновлення громад та партнерство між нашими країнами.

Такі зустрічі важливі не лише тому, що на них мовиться про конкретні проєкти. Вони відкривають можливість говорити про значно ширші речі, ніж відновлення. Зокрема, і про те, якою може бути нова економічна архітектура Європи після війни та яку роль у ній може відіграти український Південь.

Сьогодні Україна фактично стала східним кордоном Європи. Дві третини наших кордонів відділяють Європейський Союз від автократій – Росії та Білорусі. Разом із країнами Балтії, Польщею та Фінляндією ми фактично формуємо нову лінію безпеки, свободи і демократії на континенті.

Але жодна лінія безпеки не може існувати лише завдяки військовій силі. Передусім вона повинна мати економічну основу.

Саме тому сьогодні все більше уваги приділяється простору між Балтійським і Чорним морями. Адже саме в цій частині Європи формується нова стратегічна вісь – не лише безпекова, а й економічна.

У цій системі український Південь може відіграти ключову роль.

Чорне море вже сьогодні є одним із головних геоекономічних вузлів Європи. Контроль над логістикою, портами, продовольчими потоками та індустріальними виробництвами в цьому регіоні безпосередньо впливає на продовольчу безпеку континенту, енергетичні коридори, торговельні маршрути та стабільність ланцюгів постачання.

Тому стійкість і розвиток Півдня України – це вже не лише українське питання. Це частина ширшої європейської економічної та безпекової архітектури.

Саме із цієї логіки народилася концепція «Південь 2.0», яка є частиною загальної стратегії повоєнного відновлення України, розробленої Асоціацією прифронтових міст та громад, її основним економічним модулем. 

Йдеться про трансформацію південних регіонів України – Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Одеської областей – у нову економічну систему, інтегровану в європейські виробничі та логістичні ланцюги.

За оцінками міжнародного оцінювання збитків і потреб відбудови (RDNA5), потреби у відновленні цих чотирьох областей перевищують 129 мільярдів доларів. Це приблизно п’ята частина всіх потреб відбудови України.

Але питання не лише у відновленні зруйнованої інфраструктури. Питання в тому, щоб використати цей момент для створення нової економічної моделі розвитку. 

Сьогодні український Південь має всі передумови для того, щоб стати одним із головних економічних драйверів відбудови країни. Головне – не прагнути відновити регіон до стану «як було», а кардинально змінити підходи та обрати конкретні стратегічні напрями його подальшого розвитку. 

Перший із них – відхід від сировинної моделі економіки. 

Україна є одним із найбільших аграрних виробників світу, але потенціал регіону значно більший, ніж просто експорт зерна. Глибока переробка, харчова індустрія, аграрні кластери можуть створювати робочі місця й додану вартість безпосередньо в Україні.

Другий напрям – логістика. Дунай, Чорне море і морські порти можуть стати частиною нового торгового коридору між Європою, Кавказом, Близьким Сходом та Азією. Для Європи це означає більш стійкі та диверсифіковані ланцюги постачання. Для України – більшу валютну виручку, зростання митних і податкових надходжень та сильніші позиції на європейських ринках. 

Третій напрям – індустріальні парки нового покоління. Йдеться не просто про банальне виділення землі під заводи. Мова про створення повноцінних індустріальних екосистем із готовою інфраструктурою, енергетичною автономністю та сучасними стандартами управління.

Четвертий напрям – miltech і технології подвійного призначення. Війна змусила Україну швидко розвивати оборонні технології. Сьогодні цей досвід може стати основою для створення високотехнологічної індустрії та інтеграції в європейський оборонний і технологічний простір. Запит з боку США про експорт української експертизи щодо протидії ударним дронам – лише перша ластівка світового запиту на досвід України в оборонній сфері. 

П’ятий напрям – людський капітал. Південь має сильні технічні університети, талановитих та працелюбних людей. Наше завдання – створити умови, щоб молоді інженери та фахівці бачили своє майбутнє тут, в Україні, а попит на їхні знання та розробки зростав щороку. 

Й окремо – енергетика. Південь має один із найбільших в Європі потенціалів розвитку сонячної та вітрової генерації. Це можливість створити регіон дешевої зеленої енергії, що стане основою для конкурентної індустрії з низьким вуглецевим слідом і дасть змогу Україні стати вагомим енергетичним гравцем на європейському ринку. 

Навіть сьогодні, під час війни, ми вже бачимо приклади великих інвестицій у цю сферу. Один із них – Тилігульська вітрова електростанція, яка масштабується до 500 МВт із загальними інвестиціями близько 650 мільйонів євро.

Це сигнал про те, що економічний потенціал Півдня України є значно більшим, ніж просто відновлення зруйнованого.

Саме тому партнерство між країнами Північної Європи, Балтії та українськими прифронтовими регіонами може вийти далеко за межі допомоги у відновленні.

Країни NB8 уже сьогодні є прикладом успішної економічної трансформації, розвитку зеленої енергетики, цифрових державних систем та сильного місцевого самоврядування.

Для українського Півдня їхній досвід і партнерство можуть стати важливим елементом розвитку нової економічної моделі. А для бізнесу цих країн це можливість долучитися до формування нового економічного простору Європи на етапі його становлення.

Сьогодні через наш регіон пролітають ракети і дрони. А вже завтра через нього можуть проходити нові торгові маршрути, індустріальні ланцюги та енергетичні коридори Європи.

І саме від того, які партнерства ми сформуємо сьогодні, залежить місце України на майбутній економічній карті Європи.

Віталій Кім, начальник Миколаївської обласної військової адміністрації України