Олександр Прокудін, начальник Херсонської ОВА

На Херсонщині росіяни найбільше обстрілюють населені пункти вздовж узбережжя Дніпра і сам обласний центр. Частина регіону перебуває під російською окупацією ще від початку повномасштабного вторгнення. Після звільнення правобережжя вибухотехніки перевірили вже 90 відсотків сільськогосподарських земель. На них працюють аграрії, експериментують із грецькими оливами, рослинами з Німеччини та Франції.

Із начальником Херсонської ОВА Олександром Прокудіним говоримо про «зоряні війни» у небі над Херсонщиною, децентралізацію теплопостачання, корупційні скандали, нестачу хірургів, скільки в регіоні ще потрібно підземних шкіл і лікарень.

ПОШКОДЖЕНО АБО ЗРУЙНОВАНО ПОНАД 41 ТИСЯЧУ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ

- На пресконференції у січні 2026 року ви сказали, що Херсон поглинає червона зона через ворожі удари. Що тепер завдає більше шкоди – артилерія чи дрони?

- Попри все, зазначу, що в нас темпи збільшення червоної зони набагато менші, аніж в інших містах, де поряд стоїть ворог. І це – заслуга наших захисників. Але зважмо на те, що за понад три роки (із часу деокупації Херсона і правобережжя, – ред.) на Херсонщині не було жодного дня без російських обстрілів. Окупанти не припиняють спроб знищити наш регіон. Із моменту звільнення по області вже випущено близько 700 тисяч російських снарядів, із них 235 тисяч – лише торік. Ще статистика: кожні півтори хвилини на Херсонщині чути російський вибух, і треба враховувати, що наші їм відповідають. Тож можна сказати, що вибухи чути щохвилини.

За цей час унаслідок збройної агресії РФ на Херсонщині загинуло 1057 людей. Серед жертв – 18 дітей. Ще 6673 особи, зокрема 207 дітлахів, були поранені. Страшні цифри.

Пошкоджено або зруйновано понад 41 тисячу цивільних об’єктів: житло, заклади освіти, лікарню, адміністративні будівлі.

Найбільшу загрозу для Херсонщини становлять саме російські дрони. Окупанти використовують їх як інструмент терору, для збільшення червоної зони. Дрони переслідують людей на вулицях, атакують дітей, літніх людей, скидають вибухівку біля магазинів, зупинок, на ринках, на рятувальників і медиків, які приїжджають допомагати.

Інтенсивність таких атак дуже-дуже висока. Лише торік росіяни застосували 97 тисяч ударних дронів. Кожен другий постраждалий у 2025 році став жертвою та отримав поранення саме від російських дронів.

Із тих 97 тисяч дронів, що летіли, 93 тисячі були знешкоджені.

- Те, що відбувається в небі над Херсонщиною, ви називали «зоряними війнами». І казали, що триває постійна боротьба технологій. Президент Зеленський дав завдання міністрові оборони та командувачеві Повітряних сил ЗСУ розбудувати захист від дронів по лінії між Херсоном і Запоріжжям. Що тут залежить від ОВА? І як вписується уже створений трирівневий захист? Йдеться про масштабування цього досвіду чи щось нове?

- Від ОВА в цьому питанні залежить дуже багато. Саме ми були ініціаторами створення системи протидії російським дронам на Херсонщині. Самі вибудовували з нашими військовими, прикордонниками, Нацгвардією, поліцією першу лінію, згодом долучився підрозділ «Мадяра», і вже спільно ми почали системно розгортати «стіну» від російських БПЛА.

За нашої ініціативи в області також створено батальйон РЕБ для захисту Херсона. Він буде переформований на полк, тому що отримав ще більшу лінію відповідальності. Батальйон розбудовує та адаптує систему захисту. Це фактично єдиний координаційний центр, що об’єднує роботу військових, правоохоронних структур і цивільних служб. Такого немає ніде. Завдяки цьому ми оперативно реагуємо на загрози, попереджаємо людей і підвищуємо ефективність захисту.

Тільки в Херсоні працює близько 700 різних засобів, які знешкоджують ворожі дрони.

Дронів на оптоволокні, типу «Молнія», у день залітає сотні. Вони несуть на крилах інші ефпівішки, що також влучають. У деяких районах, до яких я нещодавно заїжджав, бачив тьму-тьменну того оптоволокна – цілковите павутиння над головами.

Тут більше дають раду датчики руху і звуку, інші системи радіоелектронної розвідки. Коли такі дрони фіксуються, на місця скеровують вогневі групи. Плюс сітки. От упродовж попередніх трьох діб (напередодні 24 лютого, – ред.) було близько 500–600 дронів на день, і 95–97 відсотків із них знищено.

- Якщо говорити про антидронові сітки, то чому вони впали на трасі Миколаїв – Херсон, і чи зроблено із цього висновки?

- Наприкінці січня через суттєве погіршення погодних умов на цій дорозі на Херсонщині були пошкоджені – наголошу – не сітки, а антидронові конструкції. Водночас самі сітки та бетонні опори витримали.

Через обледеніння вага сіток збільшилася в кілька разів, також був сильний вітер. Того дня подібні до цього випадки трапилися і в інших областях, але там порвалося полотно сіток. Навантаження на ці опори вимірювалося в тоннах, через що дерев’яні балки почали хилитися і ламатися. Ці балки монтували військові. У них був цей ресурс, їх непотрібно було купувати. Технологія будівництва, до речі, змінилася ще до цієї події. Висновки вже зроблені. Ми внесли зміни в проєктні рішення, щоб посилити стійкість конструкцій. Тепер вони не будуть повністю пов’язані між собою, а поділені на окремі відрізки. Це допоможе уникнути таких ситуацій: якщо навіть одна зона впаде, її відновлять.

У МИНУЛОМУ РОЦІ УДВІЧІ ЗБІЛЬШИЛИ ДОПОМОГУ ЗАХИСНИКАМ

- Як область і громади підтримують військових? На якій допомозі зосереджені тепер, що змінилося в цьому напрямі?

- У минулому році ми удвічі збільшили допомогу захисникам. Її отримало майже 70 підрозділів Сил оборони України. Це не тільки наші, а й ті, де служать наші земляки, що воюють на інших напрямках.

А цьогоріч допомога військовим має сягнути близько мільярда гривень. Дуже значна сума для нашої області з бюджетом близько 2 млрд грн. Тобто це майже 50 відсотків усіх коштів наших громад та обласного бюджету.

Загалом за три роки, відколи я на посаді голови ОВА, спільно з громадами та благодійниками спрямували на допомогу оборонцям понад 1,8 млрд грн, із яких 210 млн грн – позабюджетні кошти. Поповнили арсенал захисників 8 тисячами дронів, 900 засобами РЕБ, близько 300 одиницями транспорту.

Змінюється в допомозі те, що ми намагаємося купувати менше «вживаних» автомобілів, передаємо нові. Купуємо також інженерну техніку, для ремонту авто, верстати, човни. Робимо акцент на тому, що потребують військові, із чим хочуть працювати. Вони дають замовлення. Якщо військові самі не можуть закуповувати, то це роблять громади. Та ми краще віддаємо субвенцію, щоб прибрати корупційний складник. Тому що за 2023–2024 роки маємо багато нарікань від правоохоронних органів: чому ми саме ці засоби купували, а не інші. Хоча це були запити від військових, вони хотіли саме це.

Я провів аналітику та порівняв, як допомагають громади інших областей, і, відверто кажучи, стикнувся з неприємними висновками. Наприклад, минулого року ми виділили бригаді з Кіровоградщини близько 20 млн грн. Водночас власне Кіровоградщина передала 7 млн грн.

Одній із бригад, місцем постійної дислокації якої є Одещина, ми допомогли на майже 69 млн грн. Одещина, на жаль, – упродовж року лише на 19 млн грн.

Також бригаді з Херсонщини, яка тепер воює на Харківщині, ми передали субвенції на понад 30 млн грн. Харківщина теж суттєво, хоча і меншою сумою, допомогла цьому підрозділові, за що ми, безперечно, вдячні і громадам, і колегам. Проте не забуваймо, що ця область – у шість разів заможніша.

У цьому контексті ще раз наголошую: для захисників України, які воюють у Херсонській області, потрібна суттєво вища підтримка з боку громад та областей. Особливо це стосується підрозділів, місця дислокації яких розташовані поза Херсонщиною. Не соромтеся підтримувати своїх земляків!

Точно знаю – разом ми здатні посилити захисників України на фронті.

ЛЮДИ, ЩО ЕВАКУЮЮТЬСЯ З НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОН, НЕ ХОЧУТЬ ВИЇЖДЖАТИ ЗА МЕЖІ ОБЛАСТІ

- Чи зменшилася за рік кількість населення на деокупованій Херсонщині? Люди, які евакуйовуються, виїжджають за межі області чи переважно лишаються тут? Скільки дітей тепер, зокрема, у Херсоні?

-Так, кількість населення в області зменшилася. Наприклад, узимку – приблизно на 15 тисяч людей. Якщо було близько 150 тисяч, то тепер – 135 тисяч. Аналогічна ситуація і в Херсоні: приблизно на 3 тисячі скоротилася кількість населення, у місті залишається близько 60 тисяч чоловік. Думаю, цифра зміниться улітку, коли люди повернуться.

Щодо дітей: на деокупованій території області залишається близько 11300 дітей, з них понад 4300 – у Херсоні.

Люди з небезпечних зон не хочуть виїжджати за межі Херсонщини. Ми пропонуємо їм переїхати в модульні містечка й тимчасові прихистки, де разом створюємо умови – і силами громади, і міжнародних партнерів. Уже третє містечко намагаємося добудувати з UNDP (Програма розвитку ООН, – ред.) у Високопіллі, де також будуть переміщені люди. Шість прихистків є в гуртожитках. Доволі нормальні умови, не кажу, що це готель, але тепло, постійно є світло, вода, їжа.

Навіщо ризикувати і лишатися у червоній зоні? У Херсоні, наприклад, на прибережних вулицях постійний гул – там неможливо перебувати не лише фізично, а й психологічно. Плюс знищені всі артерії, які туди йшли, зокрема водоканалу. І направити бригаду, щоб полагодити, – нереальна історія. Про роботу працівників водоканалу, ТЕЦ, теплоенерго, які тепер усе лагодять, треба знімати фільми. У них є свої відділення, які збивають дрони. Вони всі екіпіровані.

І коли ми просимо виїжджати з небезпечних районів, це ще про безпеку тих, хто лагодить комунікації. Якщо казати про водоканал, то 70 відсотків води втрачається, вона витікає по вулицях, у Дніпро. Другу вулицю знизу від Дніпра перекриваємо, і люди звертаються: зробіть нам воду. Хоча на цій вулиці мешкає 2–3 родини. У кожного має бути розуміння, що комунальники ризикують життям.

ВІДНОВЛЮВАТИ ТЕЦ У НИНІШНЬОМУ СТАНІ НЕМАЄ СЕНСУ

- Херсонських комунальників скеровували допомагати в Київ. І котельні віддали, які призначалися Херсону. І люди кажуть: невже це справедливо? А це вплинуло на якість надання послуг у Херсоні?

- Ні, не вплинуло. Знаєте, я пишаюся нашими комунальниками: і тим, як вони у місті працюють, і як якісно працювали у Києві. Хоч, зазначу, у столиці вони перебували недовго. Коли повернулися, то сказали, що трохи відпочили від вибухів. У комунальників Херсонщини – величезний досвід налагодження роботи комунікацій, пошкоджених унаслідок обстрілів, вони щодня цим займаються.

А щодо котелень, то вони не підходили нашій системі теплопостачання. До Херсона навіть не дійшли, ми попросили їх замінити, чекаємо на ті, які нам потрібні. Плануємо уже наступні кроки щодо теплопостачання.

- Якщо говорити про наступний опалювальний сезон і загалом подальші перспективи, то чи треба відновлювати ТЕЦ, чи не буде це надто дорого і ризиковано?

- Уже тепер готуємося до нового опалювального сезону. Потрібно робити так, щоб наша теплова енергія не йшла в нікуди, як це відбувається. Нам необхідно децентралізувати теплопостачання, будувати маленькі блоково-модульні котельні, розставляти їх, щоб працювали для конкретного «острова». Моя думка: відновлювати ТЕЦ у нинішньому стані немає сенсу, вона не відповідає сучасним умовам, залишається вразливим об’єктом. Немає сенсу вкладати значні кошти в один великий об’єкт – ми ніколи не закриємо його будь-яким захистом, це неможливо.

Тому маємо попередній план установлення 59 модульних котелень у різних районах міста. Йдеться про 32 котельні, які «поглинуть» відповідальність ТЕЦ, а інші – Херсонтеплоенерго. Уже знаємо їхню потужність – від 0,2 до 5 МВт, є місця. У нас тепер стоїть 11 таких котелень, нещодавно встановили чотири останні. Економія газу – 50 і більше відсотків. Це автоматика – не потребує постійного перебування людей, усе на планшетах, телефонах, а якщо трапляється помилка, то приїжджають і виправляють.

Це добре рішення. Звісно, воно потребує часу і ресурсів, але ми рухаємося в цьому напрямку. Уже запланували, показали стратегічний план Президенту щодо теплової генерації.

ЗА ТРИ РОКИ ЗАЛУЧИЛИ В АГРАРНИЙ СЕКТОР МАЙЖЕ МІЛЬЯРД ГРИВЕНЬ БЮДЖЕТНОЇ ТА МІЖНАРОДНОЇ ДОПОМОГИ

- Бачимо, якою ціною аграрії вирощують урожаї на Херсонщині. Чи є сенс дозволяти людям займатися сільським господарством там, де полюють російські дрони?

- Ми категорично не рекомендуємо обробляти землю у тридцятикілометровій зоні від Дніпра, адже це смертельно небезпечно.

В області через підриви на вибухівці та атаки російських БПЛА загинуло 17 аграріїв, ще 43 – було поранено. Така ціна врожаю, вирощеного на херсонській землі. Але ми не можемо заборонити людям займатися своєю справою. Я розмовляв із багатьма фермерами, намагався донести свою думку, але когось я можу переконати, когось – ні.

Наше завдання як влади – створити умови, щоб аграрії могли працювати і мали доступ до державної та міжнародної підтримки. І в нас дуже добрий діалог із аграріями – вони нам дають завдання, а ми разом із центральною владою робимо те, що й повинні, щоб наша область економічно могла вижити.

Саме тому після деокупації правобережжя розпочали масове розмінування полів – щоб люди могли повернутися до роботи. Обстежено майже 90 відсотків від загальної площі сільськогосподарських земель.

За останні три роки нам вдалося залучити в аграрний сектор майже мільярд гривень бюджетної та міжнародної допомоги. Це субсидії, гранти, компенсації, дотації та інші інструменти, які дають можливість аграріям засівати поля.

Нагадаю про законодавчі зміни, спрямовані на підтримку аграріїв, які працюють у зоні бойових дій.

Державна та міжнародна підтримка, а також стійкість наших аграріїв дали змогу збільшити посівні площі вп’ятеро порівняно з 2023 роком. Щодо планів на 2026 рік, то такого значного зростання посівних площ не буде, бо засіваємо все, що можна, де не долітає. Цьогоріч ми збільшимо площі приблизно в 1,2–1,4 раза.

- Щодо зрошення – хто замінить USAID?

- Ми чітко усвідомлюємо, що зрошення для Херсонщини – це запорука стабільних врожаїв. Тому системно працюємо над відновлення поливу наших полів. USAID справді надав суттєву підтримку. Ми продовжуємо роботу з іншими партнерами. Одна з благодійних організацій надала 150 тис. дол. грантової підтримки на ремонт чотирьох дощувальних машин у Білозерській громаді. Це дасть змогу відновити зрошення на площі близько 400 гектарів.

Звичайно, є державна програма підтримки, ухвалена за ініціативи Херсонської ОВА. Вона передбачає компенсацію 50 відсотків витрат на реконструкцію або будівництво меліоративних систем. Але ми не зупиняємося: хочемо, щоб було до 80 відсотків компенсації для прифронтових громад.

- Канадські організації розпочали співпрацю з фермерами Херсонщини, висадивши перші саджанці оливкових дерев у теплиці. Вирощування олив – єдиний такий проєкт, чи є ще якісь цікавинки? І що це за «Поле дружби», про яке згадує ОВА?

- Це різні майданчики і проєкти. Клімат змінюється, що змушує шукати нові рішення і підходи, які відповідатимуть сучасним викликам. Працюємо над «Полем дружби».

Це експериментальна ділянка, де вирощуватимемо культури, здатні давати результат у спекотному та посушливому кліматі. Наше завдання – зрозуміти, які зернові, овочеві чи технічні культури можуть стати основою для аграрного відновлення регіону.

Суть проста: країни-партнери передають насіння культур, які добре зарекомендували себе в їхніх кліматичних умовах. Ми висаджуємо їх на одному полі, із позначенням країни походження. Так формується спільний майданчик для аграрної науки та міжнародної співпраці.

Уже є перші конкретні результати співпраці. Наш стратегічний партнер – німецька земля Шлезвіг-Гольштейна – передав для проєкту стартовий пакет насіння для десяти гектарів, зокрема: люцерни, червоної конюшини, італійського та гібридного жита. Також привезли із Бретані посівний матеріал місцевих рослин, і французькі науковці кажуть, що врахували наші кліматичні умови.

Ми їх висіємо або з місцевими фермерами, або з науковцями Херсонського аграрно-економічного університету, щоб отримати перші практичні результати адаптації рослин до умов Півдня України.

«Поле дружби» – це практичний інструмент, хочемо зацікавити наших міжнародних партнерів.

- Що з підземними школами? Скільки їх збудовано, скільки діє і яка є потреба?

- На сьогодні в більш безпечних громадах області у змішаному форматі працює п’ять шкіл і один дитячий садок, де облаштовані укриття. Вони здані в експлуатацію.

Ще у трьох школах, де ми збудували торік укриття, навчання поки що не розпочалося, оскільки триває документальне оформлення об’єктів. Ця бюрократія забирає багато часу, обіцяють, що за два тижні їх здадуть в експлуатацію і ми офіційно запустимо цей змішаний формат у першому кварталі.

Триває будівництво ще семи укриттів у закладах освіти області. Деякі вже на стадії завершення, але потім буде процес оформлення. Цьогоріч також плануємо залучати додаткове фінансування на будівництво укриттів у дитячих садках. Уже підготовлено три проєкти в безпечніших громадах, ухвалено рішення на вищому рівні про виділення грошей. Продовжуємо також будівництво харчоблоків у школах у безпечних громадах. Маємо багато проєктів, але тепер реалізовується лише один. Наступного року намагатимемося втілити ще хоча б шість.

- А скільки ще є громад, де кажуть: дайте нам школу, і що треба будувати укриття?

- Знаєте, приїдьте в будь-який населений пункт, і вам скажуть: потрібна школа. Нехай я буду для когось поганим, але якщо в населеному пункті всього 60 дітей, то відбудовувати школу, робити укриття за сотні мільйонів гривень – недоцільно. Краще вкладемося в логістику. За останній рік ми закупили десять автобусів, що будуть довозити дітей.

- Наскільки це безпечно – возити дітей до шкіл, з огляду на російські дрони?

- Це громади, до яких не долітає російський дрон, не дістає артилерія, РСЗВ. Звісно, ракети, «шахеди» можуть долітати, тому для захисту від них будуємо укриття у школах.

ПОНАД ПІВ СОТНІ ШВИДКИХ БУЛИ ПОШКОДЖЕНІ АБО ПОВНІСТЮ ЗНИЩЕНІ

- Скільки тепер медзакладів на Херсонщині? Ви постійно говорите про нестачу вузькопрофільних медичних фахівців. Як розв’язуєте кадрову проблему, чи є зрушення? На зустрічі з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком під час його поїздки в область у січні говорили про пріоритезацію пільг для медичних працівників з окупованих територій, які нині працюють на території активних бойових дій. Що це означає, про які саме пільги йдеться?

- Жителі Херсонщини можуть отримати медичну допомогу в 37 закладах охорони здоровʼя, що мають 158 структурних підрозділів. Вони забезпечені необхідним обладнанням, ліками та автономними джерелами живлення.

Сьогодні в області працює майже 650 лікарів і близько 1500 середніх медичних працівників.

Побудували 14 «підземних лікарень», де проводять операції, лікують пацієнтів, займаються реабілітацією, приймають пологи, де люди здають кров. Навіть реабілітаційний центр звели. Ще добудовуємо 12 таких просторів, і це буде, певне, для цієї території достатньо. І далі не рухатимемося під землею, тому що кожен медичний заклад матиме укриття і підземну лікарню.

Водночас проблема нестачі кадрів залишається гострою. У нас дефіцит вузькопрофільних лікарів, зокрема хірургів, офтальмологів та онкологів. Не вистачає, на кожній нараді порушую питання, намагаємося з Міністерством охорони здоров’я закривати ці потреби. Один із механізмів – відрядження медиків з інших регіонів. Раніше було більше таких фахівців. Загалом із моменту деокупації до нас були відряджені понад 300 медпрацівників.

Створюємо телемедичні центри. Наприклад, з однією з німецьких лікарень проводимо консультації вузькопрофільних фахівців.

Паралельно працюємо над залученням молодих спеціалістів. Тепер у закладах охорони здоровʼя проходить інтернатуру 13 фахівців. Це дуже мало. Для їхньої підтримки з обласного бюджету передбачено грошові виплати – щомісячні й на оздоровлення. Торік на цю програму спрямували близько 3 млн грн.

Крім того, відповідно до обласної програми «Молодь Херсонщини», у 2025 році по 60 тис. грн отримали п’ять молодих спеціалістів, які долучилися до роботи в закладах охорони здоровʼя області.

Окремо під час зустрічі з Віктором Ляшком порушили питання підтримки медиків, які виїхали з тимчасово окупованих територій і працюють у зоні бойових дій. Це люди, які втратили все, але продовжують рятувати життя. Це класний кейс. Ми надали свої пропозиції – напевне, розповідати про них не коректно, бо їх ще не прийняли. Коли напрацюємо конкретні рішення, тоді озвучу. Але скажу, що одна з пропозицій – житло.

- Яку кількість броньованих швидких ви просили – скільки треба і скільки пообіцяли? Чи не пообіцяли? Бо от 4 лютого в Олександрівці російський дрон вдарив по медичному авто – загинула медсестра, поранений водій. Тобто потреба є. Може, усі швидкі мають бути броньовані на таких територіях?

- Щоб було зрозуміліше, в області 54 автомобілі екстреної медичної допомоги були пошкоджені або повністю знищені. Загинуло шестеро працівників швидкої, ще 60 – зазнало поранення. Тому, звісно, тема броньованих швидких у зоні активних бойових дій актуальна. У минулому році за державний кошт, за субвенцію, ми закупили три такі авто, що евакуюють людей із червоних зон. Але їх не достатньо.

Три броньовані автомобілі для евакуації поранених і роботи екстрених служб дають із Німеччини.

Ці автомобілі, напевне, мають бути більш маневрені. Якщо їхати, наприклад, у Станіслав чи Антонівку, ефективніші пікапи з РЕБом, щоб довезти пораненого до певної точки, де вже перекласти у швидку і надавати меддопомогу.

- Яка ситуація із відбудовою Посад-Покровського? На вашу думку, чи є сенс тепер продовжувати цей проєкт з огляду на те, як росіяни атакують Херсонщину? Будівельні роботи в цьому селі ведуться в межах експериментального проєкту з комплексного відновлення населених пунктів. У грудні 2024 року ці роботи, які були призупинені через брак фінансування, відновили.

- Сенс продовжувати відбудову є, ми бачимо перспективу реалізації цього проєкту. Посад-Покровське – це тестова модель, за якою потім, із урахуванням помилок, відновлюватимуть деокуповані території. Тут одночасно відбудовують житло, інженерні мережі, безпеку, соціальну інфраструктуру і громадський простір. Зупинити цей проєкт тепер – означає втратити вже вкладені ресурси і довіру людей, які планують повертатися додому.

Тому маємо довести відновлення до логічного завершення. Ми плануємо не лише відбудувати, а й створити хаб, можливо, великий сільськогосподарський ринок, там добра транспортна розв’язка.

Тепер у проєкт входить 391 об’єкт. Роботи вже ведуться на 336 із них. Паралельно триває як нове будівництво, так і капітальний ремонт пошкодженого житла. Зокрема, будується понад 230 нових приватних будинків.

Важливо, що відбудова йде комплексно: електропостачання вже повністю повернули. Водопостачання, газопостачання – на 96 відсотків. Триває ремонт вулично-дорожньої мережі.

- Нещодавно ви перебували в закордонному відрядженні. Які результати цієї поїздки для області?

- Це були насичені дні, що дали конкретний результат для області.

Розпочали з Франції, де підписали меморандум про співпрацю між Херсонщиною та регіоном Бретань. Документ передбачає міжрегіональну взаємодію, підтримку людей, посилення спроможностей області та обмін досвідом. Уже є домовленості про постачання додаткової партії антидронових сіток, гуманітарної допомоги, насіння локальних культур, а також організацію літнього відпочинку для дітей.

Окремо представили досвід Херсонщини на Мюнхенській безпековій конференції. Разом із сенаторами США, євродепутатами та представниками уряду Німеччини говорили про практичні рішення для посилення стійкості: протидію БПЛА, захист критичної інфраструктури, організацію роботи регіону в умовах постійних атак. Там презентували фільм Kherson: Human Safari, який показує, через що кожного дня проходить область.

У Німеччині – у Шлезвіг-Гольштейні – провели дводенну безпекову конференцію для місцевих управлінців. Наші фахівці ділилися практичним досвідом роботи під обстрілами. І вже є результат: уряд регіону ухвалив рішення збільшити штат поліції на 200 осіб для реагування на сучасні загрози.

Після виступів в уряді та парламенті цього регіону маємо й конкретну підтримку для Херсонщини: партнери спрямовують мільйон євро на енергетику, передають 13 автомобілів, зокрема броньованих, для евакуації поранених і роботи екстрених служб. Також очікуємо на антидронові сітки, автомобіль швидкої, захисні жилети, балістичні щити, генератори, теплові гармати та насіння для агросектору.

У Кілі зустрівся з представниками оборонної промисловості. Обговорили можливість запуску спільних виробництв і тестування їхніх рішень безпосередньо на Херсонщині.

Також відвідав порт у Гамбурзі, де з одним із ключових операторів обговорили майбутнє відновлення портової інфраструктури. Йдеться про використання сучасних технологій і досвіду автоматизованих терміналів, щоб після війни зробити наші порти ефективнішими, ніж були раніше.

«ГРУПА “ПРОЗОРІСТЬ І ПІДЗВІТНІСТЬ” ТЕПЕР ПРАЦЮЄ НЕЕФЕКТИВНО»

- З приводу корупційних скандалів, як-от справи Козирєва (видання «Мост» інформувало, що суд зупинив кримінальне провадження щодо ексдиректора департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА Павла Козирєва, якого підозрюють у хабарництві, через його службу в ЗСУ). Такі факти свідчать, що група «Прозорість і підзвітність» працює неефективно?

- Маю щиро визнати: група «Прозорість і підзвітність» тепер працює неефективно. І важливо зрозуміти, чому так відбувається.

До цієї групи входять представники всіх правоохоронних органів. Вони бачать усі рішення: що закуповується, за якою ціною, куди йдуть кошти. Тобто мають інформацію й можливість реагувати на потенційні ризики ще до того, як виникнуть проблеми.

Саме вони мали б ставити запитання, якщо бачать щось сумнівне, і на практиці змінити ситуацію. Але, я так розумію, це їм не вигідно.

Значно простіше відкрити кримінальне провадження вже після оголошення закупівлі – без актів, без фактичних витрат, іноді лише за сам факт процедури. І тоді це виглядає як «результат роботи», хоча по суті про попередження мало б йтися на етапі ухвалення рішень.

Раніше, ще до повномасштабного вторгнення, відкрити кримінальне провадження без актів виконаних робіт, без грошей, коли не були оплачені послуги, було нереально.

Щодо ситуації з Козирєвим. Буває, що людина на вигляд адекватна, працює на результат, а потім починає діяти у власних інтересах. Працюють сотні людей, фізично контролювати кожного неможливо, це людський фактор. Він прийшов, сказав: «Я вчинив неправильно, підвів команду, підвів вашу довіру». Знайшов у собі сміливість визнати, що винен і відповідатиме за це за законом. І після цього пішов.

У мене принцип простий. У команді мають працювати ті, хто думає про результат. Якщо людина починає думати про власну вигоду – треба з нею прощатися.

- В історії з екскерівником Херсонської МВА Мрочком ви підтвердили, що ініціювали його звільнення. Що сталося?

- Напевне, у нас були різні цілі. А коли керівник обласної та міської військових адміністрацій спрямовані на різне… Якщо на перший план виходять чиїсь особисті політичні амбіції, це нічим добрим не закінчиться. Сьогодні якось неправильно витрачати час і ресурси на замовні матеріали, інформаційний бруд і внутрішні конфлікти замість того, щоб працювати на посилення оборони і підтримку міста. Це точно не допомагає вистояти, а навпаки.

Навіть тепер він платить деяким ресурсам, щоб вони писали всілякі нісенітниці про мене і мою команду. Гроші, які він витрачає на це, міг би задонатити на ЗСУ.

- Чи можемо сказати, яка тепер криміногенна обстановка у місті? У соцмережах пишуть про крадіжки з квартир херсонців, які змушені були їх покинути.

- Щодо крадіжок у квартирах, власники яких виїхали, то ми побачимо ситуацію вже після того, як люди повернуться додому.

Тепер працює 92 поліцейських наряди, уночі – 56. Це десь так, як було до повномасштабного вторгнення. Є спецпідрозділи, поліцейські станції, дільничні офіцери та поліцейські офіцери громад.

Щодо криміногенної ситуації. У 2025 році, порівняно з 2024-м, кількість особливо тяжких злочинів зменшилася на 41 відсоток. Водночас є зростання тяжких злочинів – на 22,5 відсотка.

Щодо майнових злочинів, торік їх зареєстровано на 5,2 відсотка менше, ніж у 2024 році. За минулий рік зафіксовано 100 крадіжок із помешкань (на 26 відсотків менше, ніж у 2024 році). Грабежів і розбоїв – менше.

Як поліцейський, бачу роботу поліції, у них дуже багато функцій. Вони воюють на Сході, тут виконують бойові завдання, із реально добрими результатами знищують ворожу техніку і ворога. Евакуйовують людей із небезпечних зон. Поліцейські за місяць евакуюють у 10–20 разів більше, ніж волонтери. Вони вже як екстрена медична допомога працюють. І є основна функція – розкриття злочинів, охорона громадського порядку.

Доволі ефективно працюють. Універсальні люди.

Якщо говорити про набутий за війну досвід, то ми готові ним ділитися з міжнародними партнерами. Наші поліцейські разом із Нацгвардійцями та рятувальниками поїдуть у Німеччину передавати досвід, зокрема із застосування дронів.

ГОЛОПРИСТАНСЬКА ТА ОЛЕШКІВСЬКА ГРОМАДИ – У ГУМАНІТАРНІЙ БЛОКАДІ

- Укрінформ не так давно писав про критичну ситуацію у Голопристанській, Олешківській громадах. Яка інформація надходить вам про ситуацію на ТОТ?

- Те, що сьогодні відбувається в Голопристанській та Олешківській громадах, – це пекло, там гуманітарна блокада.

Люди залишаються без медикаментів, продуктів, палива, світла, води і газу. Росіяни заробляють на них – якщо завозять продукти, то і продають їх значно дорожче. Російські військові грабують домівки громадян.

Доходить до того, що людей не можуть нормально похоронити. Тіла померлих тижнями, а іноді й місяцями залишаються без поховання. Є випадки, коли людей ховають просто на подвір’ях. Це зафіксовано нашими розвіддронами.

Місцеві фактично залишені сам на сам із цією бідою. Евакуації немає, її спеціально блокують. Люди із цих громад змушені долати десятки кілометрів, щоб знайти їжу або ліки.

Викрадення, обшуки, катування, убивства, цензура, мародерство, примусова паспортизація і мобілізація – для наших людей на лівобережжі це, на жаль, щоденна реальність.

- Скільки дітей уже повернули з ТОТ?

- На підконтрольну Україні територію вдалося повернути 731 дитину з тимчасово окупованих громад області. Із них 31 – з початку цього року (до 24 лютого 2026 року, – ред.). Жахи, про які ці діти розповідають після повернення, важко уявити навіть дорослому.

Наприклад, на очах у 17-річної дівчини та дев’ятирічного хлопця росіяни катували їхню маму. Окупанти неодноразово приходили до цієї родини, знущалися та залякували. Хлопчиків віком п’ять і 11 років водили до так званого суду, де їх допитували, принижували і на їхніх очах знущалися з батька. До 12-річної дівчини приходили з обшуком після доносу – начебто хтось сказав, що вона зберігає український прапор. Дітей змушують малювати російський триколор і готувати подарунки для окупантів. Це системна політика Росії.

- Як ви змінилися за період після 24 лютого 2022 року? І от знову чомусь говорять про вибори – думаєте про політику?

- Пріоритети життєві змінилися. Після цієї роботи присвячу своє життя сім’ї. Дуже за дітьми сумую. Тому про політику (сміється, – ред.) – відпустіть мене. Я хочу спокою, відпочинку, мрію кудись поїхати з дітьми.

Ірина Староселець
Фото надала Херсонська ОВА