Як у Харкові «за соціалістичною доктриною» держава втратила пам’ятку архітектури

Унікальна та яскрава будівля, яку спроєктував видатний архітектор Олексій Бекетов на зламі ХІХ-XX століть, опинилася у приватній власності за рішенням суду

Будинок на вул. Максиміліанівській, 11, зведено в 1901 році. Його стилістика поєднує романтизм і готику. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення (внесена до реєстру в 1980 році). У будинку жив професор, орнітолог Микола Сомов. У радянський період у ньому розміщувалося Харківське медичне товариство. Народна назва цього історичного об’єкта – «пряниковий будинок».

Днями Східний апеляційний господарський суд закрив провадження за скаргою Харківської обласної прокуратури у справі про повернення особняка Сомова державі. Розпоряджатися майном на свій розсуд має право громадська організація «Харківське медичне товариство».

Кореспонденти Укрінформу побували на засіданні та намагалися з’ясувати, як так сталося, що одна з архітектурних перлин Харкова тепер – приватна власність.

«СОЛОДКА» НЕРУХОМІСТЬ У ЦЕНТРІ

- Назва «пряниковий будинок», певно, виникла асоціативно завдяки багатству декору, строкатості: на фасаді ми бачимо величезну кількість елементів, зокрема неоготичних. А також через багатокольорове рішення. Воно вже не автентичне, але все ще різнобарвне, як було спочатку, – розповідає архітектор-реставратор, співзасновник громадської організації «Платформа урбаністичного розвитку» Віктор Дворніков.

Він вважає цей особняк унікальною пам’яткою сучасного Харкова.

- Будівля не типова, вона не є частиною лінійної забудови, а розташована окремо. Це маєток замкового типу. Довкола мав би бути якийсь сквер або парк. Для міста це унікальний об’єкт, бо в центральній частині в нас майже не збереглося окремо розташованих садиб, особливо з таким виразним об’ємно-просторовим рішенням, – зауважує Дворніков.

То як же ця яскрава пам'ятка стала приватним надбанням? Справа настільки складна, що в ній непросто розібратися навіть досвідченому правникові.

ЗРОЗУМІЛО, ЩО НІЧОГО НЕ ЗРОЗУМІЛО

З огляду на суспільний резонанс, юрист громадської організації «Харківський антикорупційний центр» Володимир Рисенко протягом двох днів вивчав матеріали зі судового реєстру, що стосуються будинку на Максиміліанівській, 11. Однак у них ідеться про абсолютно різні за своєю суттю об’єкти, розкидані по Харкову та навіть області, і як пов'язані між собою особняк Сомова та, наприклад, якийсь гараж, не зрозуміло. Усе це, буцімто, спірне майно. На яких підставах зацікавлені сторони вирішують питання власності та управління нею, збагнути також неможливо. У справі фігурують: Асоціація співвласників багатоквартирного будинку «Перша Харківська Асоціація ОСББ», Обслуговуючий кооператив «Дубки-Харків», громадська організація «Харківське медичне товариство» та приватні особи.

- Я вперше за свою практику стикаюся зі справою, у якій суд першої інстанції розбив рішення на чотири окремих – по чотирьох об’єктах нерухомості. З урахуванням того, що майже всі адреси приховані (у реєстрі це Адреса_1, Адреса_2 і т. д., – ред.), розібратися в цьому неможливо, якщо ви не безпосередній учасник судового процесу й не маєте доступу до оригіналу. Перелік адрес іде сторінками. Там і про набуття власності в порядку спадкування, і набуття права власності в порядку правонаступництва, і ще багато всього, – говорить Рисенко.

Це про судовий процес 2024 року – і вже другу спробу отримати «пряниковий будинок». Бо раніше згадане ГО «Харківське медичне товариство» заявляло позов проти ТОВ «Укрінвестстрой» про розірвання договору оренди і стягнення заборгованості у розмірі 5 тис. грн. У процесі розгляду позивач уточнив позовні вимоги, додавши питання про визнання права власності на будинок і земельну ділянку.

- На підставі рішення Господарського суду від 27 квітня 2023 року право власності на пам’ятку та земельну ділянку площею 0,2404 га було визнано за громадською організацією «Харківське медичне товариство». Водночас за апеляційною скаргою прокурора рішення було скасоване, – розповідають у пресслужбі обласної прокуратури.

ДО ЧОГО ТУТ «СОЦІАЛІСТИЧНА ДОКТРИНА»?

Згодом Асоціація співвласників багатоквартирного будинку «Перша Харківська Асоціація ОСББ» та Обслуговуючий кооператив «Дубки-Харків» підписали договір про встановлення порядку управління, балансової належності чи окремих поділів майна, в якому, зокрема, вписано й будинок на Максиміліанівській, 11. Потім один підписант пішов судом на другого, а «Харківське медичне товариство» та приватні особи подали зустрічні позови про право власності на певні об’єкти.

22 квітня 2024 року Господарський суд області визнав право власності на пам'ятку за ГО.

- Абсолютно незрозуміло, на яких підставах дві організації щось «розподіляють», якщо нібито є власник. Виглядає так, що позов подавався без жодних правових підстав, а мав значення тільки зустрічний позов ГО про визнання недійсним договору між Асоціацією співвласників багатоквартирного будинку «Перша Харківська Асоціація ОСББ» та Обслуговуючим кооперативом «Дубки-Харків» і про визнання права власності на будинок, – вважає юрист Рисенко.

Водночас суд обґрунтував рішення радянськими документами і погодився, що ГО, створена у 2000 році, є правонаступницею медичного товариства, яке діяло в особняку Сомова зі січня 1944-го (а взагалі його заснували харківські лікарі ще у 1861 році).

Ось цитата з рішення: «...Суд погоджується з доводами ГО "Харківське медичне товариство", що майно громадських організацій визнавалося у радянській цивілістичній доктрині соціалістичною власністю у формі власності кооперативно-колгоспної, а не власності державної, через що власником майна громадських організацій відповідно до релевантних приписів радянського цивільного законодавства, чинного у 1944 році й у пізніші роки, були самі ці громадські організації, а не держава. Наведене, у свою чергу, переконливо свідчить, що передача відповідно до постанови Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих № 58 від 15 січня 1944 року будівлі літ. А-2 по Адреса_24 "Будинку лікаря" як структурному підрозділу Харківського наукового медичного товариства мала наслідком зміну форми власності такої будівлі, незважаючи на те, що в самій вказаній постанові взагалі нічого про правовий титул, на якому передається будівля, не говориться. Зазначене повністю узгоджується з тим, що будівлі та споруди могли передаватися (у тому числі й громадським організаціям) незалежно від вартості таких будівель і споруд за постановою виконавчих органів місцевих рад» .

А далі згадуються постанова РНК СРСР «Про порядок передання державних підприємств, будівель та споруд» від 15 лютого 1936 року за № 254, статті Цивільного кодексу УРСР 1963 року та частина 2 статті 10 Конституції СРСР 1977 року.

ПРАВО ВЛАСНОСТІ ЗАЛИШИЛОСЯ ЗА ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

18 лютого Східний апеляційний господарський суд розглянув скаргу прокуратури на рішення першої інстанції.

Адвокат Асоціації співвласників багатоквартирного будинку «Перша Харківська Асоціація ОСББ» Юрій Мица звинуватив прокуратуру у свавіллі – за втручання прокуратури в питання приватної власності.

- Звичайно, прокурор вважає свої повноваження безмежними, тому без будь-якого сумніву намагається захистити інтереси, як він вважає, органів місцевого самоврядування, однак і саме існування цих інтересів прокурор просто вигадав. <...> Після того як до справи долучився в результаті подання позову чинний власник – «Харківське медичне товариство», яке є власником цієї будівлі понад 80 років, усі учасники спору визнали його права, – сказав Мица.

Прокуратура клопотала про залучення до апеляційного розгляду Харківської міської ради, Харківської обласної військової адміністрації, департаменту культури та туризму Харківської ОВА, Фонду держмайна та про витребування документів у департаменту реєстрації Харківської міської ради та КП «БТІ», зокрема повної інвентаризаційної справи щодо маєтку Сомова.

- У відповіді департаменту реєстрації Харківської міської ради чітко зазначено, що власником будівлі на Максиміліанівській є держава, – сказала представниця прокуратури.

Міськрада у відповіді лише перерахувала документи, що свідчать про державну власність на будівлю, та пообіцяла їх надати, якщо буде відповідна ухвала.

Суд з’ясував, що наразі особняк Сомова внесений у реєстр нерухомого майна як власність ГО «Харківське медичне товариство» – за рішенням суду, яке оскаржувалося, та відмовив у задоволенні клопотань. Питань щодо правонаступництва ГО і Харківського медичного товариства в суддівської колегії не виникло. Павло Тихий, Сергій Жельне та Олексій Плахов закрили провадження.

Надалі боротися за права держави на об’єкт можна у Верховному суді. «Після отримання повного тексту ухвали прокурори вирішуватимуть питання про наявність підстав для касаційного оскарження», – заявили у пресслужбі облпрокуратури.

АДВОКАТ: ВЛАСНИК ЗАМОВИВ ПРОЄКТ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Адвокат ГО «Харківське медичне товариство» Геннадій Костиря в суді та потім у коментарі ЗМІ повідомив, що власник планує провести реставрацію об’єкта.

- Надано договір про наміри «Харківського медичного товариства» здійснити реставраційні роботи. Укладений договір, де замовник доручає виконавцю – ТОВ «Промбудконструкція» – виконати науково-проєктну документацію щодо реставрації фасадів громадського будинку літера А2 пам’ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Медичне товариство», охоронний номер 7192Ха. Я думаю, що після виготовлення проєктної документації, якщо суспільний інтерес збережеться, ми оголосимо про те, які види робіт будуть виконані, – сказав Костиря.

За його інформацією, проєктування відбувається з урахуванням вивчення графічних, історико-архівних і бібліографічних даних про пам’ятку.

На запитання журналістів, чи проєктування реставрації погоджене з відповідними підрозділами Харківської ОВА, адвокат відповів, що це не потрібно.

- Договір не містить якихось погоджувальних написів, із чого я роблю висновок, що у зв’язку з тим, що будівля є власністю громадської організації, немає потреби в будь-якому узгодженні щодо проєктної документації. Уже коли розроблять проєкт, можливо, сам проєкт потрібно буде узгоджувати з відповідними органами, – сказав Костиря.

Опубліковане 6 лютого повідомлення облпрокуратури про наміри нового власника побудувати на Максиміліанівській, 11, адміністративно-офісний центр із підземним паркінгом і вже наявне для цього містобудівне обґрунтування адвокат називає маніпулятивним.

- Невипадково не розкривають деталей про юридичну особу, яка отримувала містобудівне обґрунтування. Усіх цікавить, чи справді є загроза архітектурній пам’ятці, чи справді на місці будівлі планується офісно-торговельний центр і вже здійснюються підготовчі роботи? Ні, жодних дій, пов’язаних з отриманням дозвільної документації, пов’язаних із реконструкцією чи знесенням, або інших дій, спрямованих на пошкодження архітектурної пам’ятки, керівництво ГО або за дорученням керівництва не здійснювали, – сказав у суді Костиря.

Водночас у пресслужбі Харківської обласної прокуратури стверджують, що департамент містобудування та архітектури Харківської ОВА у відповідь на запит надав документи – те саме містобудівне обґрунтування щодо  офісного центру з паркінгом та «реабілітаційно-реставраційних робіт в існуючій будівлі» на Максиміліанівській, 11, які розробило ТОВ «Віст» ще у 2007 році на замовлення ГО «Харківське медичне товариство» .

БУДИНОК ПОШКОДЖЕНИЙ ЧАСОМ І РОСІЙСЬКИМИ УДАРАМИ

Будь-яке будівництво поруч з особняком знищить історичний вигляд вулиці та вплине на стан об’єкта, наголошує архітектор Віктор Дворніков.

- Будівля розташована в центральному історико-культурному ареалі Харкова, який є нашою суспільною цінністю. Втрата будь-якої пам’ятки – це зменшення культурного та економічного потенціалу міста. Будівля зазнала досить серйозних пошкоджень після російської ракетної атаки в минулому році, з’явилися структурні тріщини – і над входом, і в тримальних стінах. Будівництво поруч погіршить ситуацію, до того ж якщо йдеться про зведення підземних споруд, – вважає Дворніков.

За його словами, охоронна зона довкола будівлі має становити половину її висоти – хоча б близько десяти метрів.

Дворніков зауважує, що маєток може спіткати доля іншої пам’ятки місцевого значення – будинку кінця ХІХ – початку XX століть на вул. Садовій, яким колись володів лікар Степан Сурукчі. У 2000-х роках будівлю перестали експлуатувати, вона поступово занепадала, а згодом упритул до неї звели багатоповерхівку.

- Дев’ятиповерховий будинок «знищив» цю пам’ятку – вона втратила виразність і перетворилася на формальний атрибут. І там проводиться імітація реставрації – без збереження автентичності, історичності, – говорить фахівець.

Занепокоєна долею будинку Сомова громадська діячка, співзасновниця волонтерської групи Help Army, директорка благодійного фонду «Харків з тобою» та праонука архітектора Олена Рофе-Бекетова.

- Про ситуацію з будинком я дізналася зовсім недавно. І мені відомо тільки те, що це дуже заплутана історія. Багато учасників справи, начебто і не дотичних до неї, багато об'єктів – і будинок на Максиміліанівській ніби хотіли заховати поміж інших питань. Не тільки будинок, а й земельна ділянка під ним перейшли за рішенням суду у приватну власність. А як це місто її віддало? І чи віддало? Узагалі, усе це видається щонайменше дивним, – вважає Рофе-Бекетова.

Вона наголошує, що геть не проти, щоб культурними пам'ятками володіли приватники.

- Чим погано, якщо власність буде приватна? Як на мене – нічим, за умови дотримання законних процесів і процедур входження у приватну власність. За умови підписання і дотримання охоронного договору, якщо новий власник у змозі реставрувати й надалі адекватно використовувати пам'ятку культурної спадщини, бажано – на користь громади, – зауважує громадська діячка.

Ще в 1990-х роках верхню частину основної вежі будинку Сомова демонтували під час ремонту. Її визнали аварійною, а коштів на відновлення не було.

- Як тоді зняли цей шатроподібний дах, так і не знайшлося у власників та балансоутримувачів ні сил, ні грошей його повернути. Будівля, безумовно, потребує реставрації. Це така, можна сказати, мрія – ще й повернути б той дах. Звісно, це не стосується безпосередньо судового процесу, але це маркер ставлення до цієї будівлі, – каже Рофе-Бекетова.

*  *  *

Знаний харківський архітектор і викладач Олексій Бекетов народився у 1862 році. Саме за його проєктами розбудовувався Харків наприкінці ХІХ – початку XX століть. Було зведено понад 40 громадських і житлових будівель у неоренесансному чи модерному стилі, більшість із них розташовані на центральних площах і вулицях.

Над спорудами, що мали значення для просвітницької діяльності у місті, Бекетов працював безоплатно. Це, зокрема, проєкт Громадської бібліотеки (1899–1901) (нині Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка), проєкт будівлі Харківської жіночої недільної школи Христини Алчевської (1896) (нині виставковий зал Харківського художнього музею). Яскравими проєктами в доробку архітектора вважаються особняки: для сім'ї Алчевських (1891–1893), сім’ї Бекетових (1897) (тепер Харківський будинок учених), купця та підприємця Ігнатіщева (1912–1914) (нині Харківський художній музей) та інші.

Помер Олексій Бекетов у 1941 році в окупованому нацистами Харкові.

Після повномасштабного вторгнення РФ спадщина архітектора, як і весь Харків, зазнає́ руйнувань. Зокрема, у березні 2022 року російський снаряд зруйнував дах та деякі приміщення у будинку купця Соколова (нині Обласний шкірно-венерологічний диспансер № 1) на вул. Благовіщенській, 17. Тоді ж були пошкоджені будівля судових установ (нині Харківський апеляційний суд) на майдані Героїв Небесної Сотні, бібліотека ім. Короленка.

Загалом пошкоджено щонайменше два десятки бекетовських будівель.

Юлія Байрачна, Харків
Світлини В’ячеслава Мадієвського / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут