Енергетика у Запоріжжі - як стабільно важкий, але не безнадійний пацієнт

Розмова з керівником обленерго про стан енергетичних обʼєктів, графіки відключень, блекаути та захист підстанцій

Лише за перший місяць нового року зафіксовано 90 випадків пошкодження електромереж «Запоріжжяобленерго» внаслідок атак росіян. До ліквідації наслідків обстрілів та відновлення електропостачання споживачів залучені 450 працівників різних підрозділів обленерго. Якщо в перші роки повномасштабного вторгнення тема пошкодження енергетичних обʼєктів і взагалі енергетики як такої для ЗМІ була закритою, то зараз, коли об’єкти генерації і передачі електрики стали одними з пріоритетних цілей ворога, говорити про це просто необхідно.

Лише в січні 2026 року Запорізька область пережила три блекаути. Як каже керівник АТ «Запоріжжяобленерго» Андрій Стасевський, блекаути – складні історії, в чомусь навіть емоційні.

«НУЛЬ», ДО ЯКОГО НІХТО НЕ БУВ ГОТОВИЙ

Зустрічаємося в робочому кабінеті Стасевського. Відключення тут – за загальним графіком.

- Ми порахували кількість аварій, пов'язаних із обстрілами, і вийшло, що в середньому за добу ми повертаємо світло понад чотирьом тисячам абонентів. Проте якщо рахувати з січня, то ситуація погіршилася. Обстрілів стало більше, пошкоджень також, і в січні в середньому за добу ми повертаємо світло шести тисячам абонентів, – говорить.

Згадуємо перший масштабний блекаут, який стався 7 січня.

- Дзвоню диспетчеру, а він мені каже, що у нас “нуль” у мережах. Взагалі скрізь “нуль”. Перший такий блекаут був насправді неочікуваним. Всі ми звикли до того, що енергосистема надійна – але ворог упродовж години обстріляв кілька підстанцій Укренерго. Й одночасно всі підстації, на які ми замикаємося, вийшли з ладу. От так: раз і все. Звичайно, це повна неочікуваність, – каже співрозмовник.

Тоді в місті та області оперативно розгорнули Пункти незламності, вся критична інфраструктура перейшла на генератори. Вже на ранок світло почало повертатися.

- Рішення, яке ми прийняли, було достатньо специфічне та серйозне. Не можу розголошувати інформацію та озвучувати всі нюанси, але скажу, що ми створили свого роду енергоострів. Це була технічно складна задача, бо так само, як ти виходиш із системи, ти маєш в неї й увійти. Тоді наші диспетчери, будемо казати як є, вперше отримали такий досвід. Сам процес виходу та входу в енергосистему йшов маленькими потоками. Ніхто не знав заздалегідь, як і що треба робити, – намагається відповісти на питання, але і не сказати зайвого очільник енергокомпанії.

ПРОБЛЕМИ З ТРАНСФОРМАТОРАМИ

Про те, що ворог буде бити по енергетиці й намагатиметься знищити її саме в момент, коли морози зашкалять, таємницею не було ні для кого. Про це говорили, і здавалося, що всі профільні відомства готуються до суперстрашної зими-2026.

- Думаю, у вас були складені плани на різні випадки. Те, що сталося в січні, – це найгірший сценарій? – питаю в Андрія Стасевського.

- Так. Найгірший. Бо він позбавив нас будь-яких можливостей. Ми б нічого не могли зробити, поки б не відновили живлення на одній із важливих підстанцій Укренерго. Ми залежимо від ліній більш високої напруги, які йдуть від атомних станцій, станцій Укренерго. Ми знаходимося в «пулі» з ними, а тут нас просто відрізали. Ворог чітко зосередився на об’єктах енергетики, вони її постійно «утюжать». Ворог знищує і намагається добивати, – відповідає.

Він називає «Запоріжжяобленерго» унікальним підприємством. Говорить, що в регіоні чи не найбільша кількість різних мереж та точно найбільша кількість різних типів трансформаторів.

- Мабуть, попередні керівники вважали, що треба розбудовувати нові напрямки і прокладати нові мережі, тому застосовували нові трансформатори. Щодо мереж, то на перший погляд може здатися, що їх багато і серед них є чимало зайвих (посміхається). У мирний час ми точно так сказали б. Але завдяки цьому ми зараз маємо можливість достатньо швидко повертати світло людям, – додає.

Після деяких вагань (не хоче хизуватися) Стасевський визнає, що свого часу саме він ухвалив рішення створити в структурі обленерго департамент, який займається не лише ремонтом, а й виробництвом нових трансформаторів. Зі зрозумілих причин на цьому моменті, хоч як би цікаво не було, зупинятися не можемо. Але й так ясно, що саме завдяки цьому рішенню енергетикам вдається за 5-6 годин виконати роботи, на які в довоєнний час пішов би тиждень.

- Насправді проблема з трансформаторами надзвичайно актуальна. Перше і головне – їх мало, на них неймовірний попит, а терміни ремонту та виготовлення довгі. Ми на власній базі налагодили ремонти і збирання – тобто, фактично, виробництво трансформаторів. Ми не шукаємо їх, не чекаємо, а робимо. Наші фахівці навчалися за кордоном. Звичайно, вже під час війни ми намагалися передбачити різні варіанти, але не думали, що будуть ось такі ситуації. По-друге, один із міжнародних фондів припинив діяльність, і ми вже більше року не отримували жодного трансформатора. Чи є у нас потреба? Звичайно. І не лише у нас, – каже.

НАВІЩО БРИГАДАМ ОБЛЕНЕРГО «ЧУЙКА»

- Вже не є таємницею, що трансформатори і підстанції почали захищати габіонами та укриттями третього класу. Чи не запізно цей процес розпочався?

- Я теж думав над цим. Але ну давайте будемо відвертими. Ми першими в Україні почали будувати такий захист, бо розуміли, що від того, наскільки захищені обʼєкти енергетики, в подальшому буде залежати і водо-, і теплопостачання також. Вирішили – а давайте спробуємо. У нас не було проєкту, не було одного правильного й універсального рішення, на яке б можна було спертися. Ми фактично почали з нуля цей процес. Кожен етап будівництва погоджували з багатьма міністерствами. Але ми побачили, що такі захисні споруди дійсно працюють. Чи треба було будувати раніше? – Так, але раніше не було такого рішення. Ми закривали підстанції і трансформатори піском і габіонами, але росіяни переходили на іншу тактику – їхні «шахеди» почали падати зверху. І знову для нас новий виклик. Коли немає досвіду, технічних рішень, типових проєктів, починати важко, – відповідає.

З початку повномасштабного вторгнення 15 працівників «Запоріжжяобленерго» отримали поранення під час виконання службових обовʼязків. Двоє – Роман Мельник та Дмитро Старіченко, працівники Оріхівського підрозділу – загинули.

Стасевський каже: ті, хто потрапив під обстріли, пережили справжнє пекло. Люди отримували переломи, контузії, опіки, осколкові поранення і дивом вижили.

У січні 2025 року ворог почав завдавати повторних ударів саме по обʼєктах енергетики. Після одної з таких повторних ракетних атак очільник обленерго приїхав особисто поговорити з членами бригад.

- Вони були в стані шоку, стресу, але ніхто не сказав, що буде звільнятися. Повторні атаки – це надзвичайно небезпечно. Те, що люди вижили, це точно пощастило. Ракетні удари не можна порівнювати з дроновими атаками.

- Якщо говорити про прифронтові громади нашої області – де ситуація найгірша, куди найважче дістатися та відновити?

- Усі прифронтові громади складні. Уже тривалий час через бойові дії залишаються знеструмленими близько 14 тисяч споживачів – це саме мешканці прифронтових громад. Туди, де вже місцева влада, поліція або військові бачать, що безпекова ситуація не дозволяє проводити роботи, ми не відправляємо бригади. Де можемо – відновлюємо, закриваємо додатковим захистом.

- Це постійний ризик для бригад. Як їх убезпечити?

- Люди ризикують життям, це правда. Я як керівник звернувся до ОВА і попросив, щоби нам допомогли забезпечити бригади детекторами дронів “Чуйка”. Люди пройшли відповідне навчання і тепер виїжджають з цими приладами. Вони дійсно рятують життя. Дронові атаки, на жаль, вже стали повсякденням.

«ПАРАСОЛЯ» ДЛЯ ЕНЕРГЕТИКІВ

- Скільки ще будемо жити з графіками відключень світла?

- Запоріжжя – єдине місто, де четверта та наступні черги заміщуються за рахунок промисловості. Тобто одночасно максимум відключається три черги побутових споживачів, а не чотири. Чомусь ніхто на це не звертає уваги, але насправді такого більше немає ніде. Україна має атомні станції, і вони виробляють велику кількість електроенергії, але ворог зруйнував теплову генерацію. ТЕС – це також великі підстанції, які беруть участь в певних процесах, повʼязаних з енергетикою. Ворог зруйнував систему передачі електроенергії. Це стосується ТЕС, електричних станцій, станцій Укренерго. На сьогодні немає жодної непошкодженої станції, яка б могла брати участь в процесі передачі електроенергії. Тому графіки відключень будуть діяти, поки держава не зможе відновити хоча б більшу частину системи передачі Укренерго та системи теплових та енергетичних станцій.

- Що для цього треба? Припинення обстрілів?

- Ні, недостатньо, аби просто припинили стріляти. Потрібні колосальні фінансові ресурси. Якби ви могли побачити на власні очі, як виглядають деякі важливі критичні чи енергетичні об'єкти після ударів, то були б в шоці. Багато нюансів.

- На відновлення треба роки?

- Близько року – за умови, що не буде нових обстрілів і буде достатнє фінансування. Тоді стануть непотрібними графіки.

- Сьогодні ворог «вимикає» не міста, а області. Блекаути показали слабкі місця. Що виявилось найслабшим: люди, мережі, щось інше, можливо? Що дало збій першим?

- Неочікуваний одночасний масований удар по величезній кількості підстанцій – ось що відбулося. До цього неможливо бути готовим. Навіть якби знати, коли саме станеться обстріл, то не вийде відкрити парасолю і бігати з нею довкола енергетичних об’єктів.

- Про яке своє рішення ви як керівник шкодуєте і сьогодні можете в цьому зізнатися?

- Треба було будувати захисні споруди раніше. Ми всі про це жалкуємо. Мова саме про третій рівень захисту, про залізобетонні споруди. До цього процесу залучена велика кількість людей. Треба перетворювати підстанції на маленькі фортеці. Деякі обʼєкти ми захистили антидроновими сітками.

- Скажіть чесно, чи є результат від них?

- Ну, пʼять ворожих дронів ми впіймали. Результат? Думаю, так.

- А коли почали сітки встановлювати, чи вірили, що вони будуть ефективними?

- Якби ви прийшли до мене з цією розмовою в той день, коли ми вперше про це замислилися, я б сказав: будемо дивитися, але вірогідність невисока. Знову ж таки, досвіду у нас не було такого. Ми коли перший дрон “спіймали”, то це була ціла спецоперація. А потім друга – щоб його знешкодити (сміється).

- Зараз всі переходять під землю. Чи можливо піти під землю енергетиці?

- Так, перейти під землю – оптимальний варіант. Технічно все можливо. Ми вже навіть ухвалили певні рішення, і технічні, і ремонтні. Ми зараз здобуваємо складний і унікальний досвід. Коли закінчиться війна, будуть затребувані і наші військові, і наші енергетики.

- Усі боялись сильних морозів, бо розуміли, що будуть атаки і буде щось страшне. Зараз найгірше позаду?

- Ні. Ми постійно дивимось прогнози і розуміємо, що ще місяць точно не можна розслаблятися. Потім буде трошки легше. Але скажу так: ще 40% зими ми не пережили в плані енергетичної безпеки.

- Коли ми говоримо про житловий фонд, то з офіційних даних знаємо, що через обстріли постраждав кожен третій будинок у місті. А що можна сказати про енергетичні об’єкти?

- Всі важливі об'єкти постраждали. Важливі, другорядні – більшість зазнали пошкоджень та відновлювалися. Не менше 60% потерпіло від атак.

- Медики говорять про своїх пацієнтів термінами “середній”, “тяжкий”. Уявімо, що енергетика – це пацієнт. В якому стані він перебуває?

- У Запоріжжі – це пацієнт стабільно тяжкий. Але його стан не безнадійний. Є слабкі місця, і ми про них знаємо.

- Що є вашим «павербанком»?

- Люди. От чесно. Для мене важливо, щоб працівники отримували зарплату, премії, мали відпочинок, гідні умови праці. Ми намагаємося стимулювати людей, щось робити разом. Взагалі Запоріжжя класне місто, і хотілося б, щоби настав час і була можливість створити тут класні місця відпочинку.

- Уявімо, що війна закінчилася: який би подарунок енергетики зробили людям?

- Графіки б скасували. Жартую. Просто люди не розуміють, що ми – маленька частина великої енергосистеми. Ми робимо те, що маємо і можемо.

* * *

За офіційними даними Міністерства енергетики, від початку повномасштабної війни понад 160 працівників енергетичної галузі України загинули під час виконання службових обов’язків, ще сотні зазнали поранень.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя

Фото Дмитра Смольєнка / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут.