Регіон двох календарів

Як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем

Закарпаття було краєм «двох календарів» ще до того, як це стало в країні мейнстримом. У регіоні, де багато католиків та реформатів і близькі кордони з католицьким світом, вважалося природним, що взимку спочатку двічі ходить Миколай, потім святкують два Різдва: перше «католицьке», потім «наше».

Ситуація змінилася два роки тому, коли Україна перейшла на новий календар і 25 грудня святкувати Різдво стали не тільки римо-католики та протестанти, а й віряни Православної церкви України та Української греко-католицької церкви. Утім, у регіоні багато парафій та вірників УПЦ (МП), які принципово лишаються на старому календарі. Також старих дат дотримуються вірники в кількох громадах Мукачівської греко-католицької єпархії. Тож буває, що Різдво з державою не святкують цілими селами і навіть громадами – де, наприклад, є тільки один храм, і він православний та належить УПЦ. Або ж, якщо у громаді є храми УПЦ і МГКЄ, що лишилися на старому календарі, ціла громада зостається на старому календарі й підлаштовує під нього свій ритм життя – наприклад, на канікули діти виходять так, щоб мати змогу відсвяткувати Різдво саме 7 січня.

Укрінформ розпитав закарпатців, як їм ведеться в «регіоні двох календарів», як це впливає на ритм життя та чи є відчуття єдності з усією країною.

ХРИСТИЯНСЬКЕ ЗАКАРПАТТЯ В ЦИФРАХ

Спочатку трохи цифр. За даними Департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОВА, на Закарпатті нині діє близько 1700 релігійних громад. Із них понад 620 належить Українській православній церкві – релігійній організації, яка раніше підпорядковувалася Московському патріархатові, а тепер зв’язок з російською церквою заперечує. Православні на Закарпатті – це трохи більше ніж третина серед християнських деномінацій, і левова частка є вірниками саме УПЦ. Громад Православної церкви України в регіоні порівняно небагато, близько сотні, і, на відміну від інших областей, перехід від УПЦ до ПЦУ майже не відбувається. Ще одна велика група вірян, близько 400 громад, – це християни греко-католицької церкви (на Закарпатті це окремішня від УГКЦ Мукачівська греко-католицька єпархія), іще 200 осередків мають римо-католики. Також у регіоні багато реформатів (переважно з-поміж етнічних угорців) – мова про Берегівщину, Виноградівщину, частково Хустщину.

Треба мати також на увазі, що різноманіття релігійних організацій – це про міста. У селах (а пам’ятаємо, що специфіка структури населення на Закарпатті полягає в тому, що більшість людей проживає саме у селах) ситуація така: якщо у більших є кілька храмів чи релігійних громад, людина має вибір переходити їй чи ні на новий календар. Якщо ж село мале і храм у ньому один – такого вибору немає.

Поки що не було соцопитувань щодо того, скільки закарпатців перейшли на новий календар і скільки лишаються на старому. До цього ж треба пам’ятати про озвучену в 2024 році цифру: що понад 300 тисяч місцевих мешканців виїхало в країни ЄС або не повертається звідти після початку повномасштабної війни. Мова про третину місцевого довоєнного населення – за офіційними даними, на Закарпатті мешкає приблизно мільйон громадян.

Також немає соціологічних даних щодо поглядів на новий та старий календарі внутрішніх переселенців, яких на Закарпатті офіційно реєструють близько 120 тисяч.

Утім, з настанням свят розмови про те, хто й коли їх відзначає та як правильно, знову виникають. Великдень цьогоріч святкували всі разом, тому розмов про календарі майже не було – на відміну від ситуації два роки тому, коли вірники Мукачівської греко-католицької єпархії святкували за григоріанським календарем, окремо від УГКЦ; цього року пасхальні дати знову не збігаються, тому розмови виникатимуть. Варто зазначити, що основні «баталії» відбуваються в соцмережах – люди сперечаються щодо правильності календарів відповідно до рівня своєї обізнаності та освіченості. Поза соцмережами дискусій нема.

ХТО КОЛИ СВЯТКУЄ І ЧОМУ ТАК?

Власкор Укрінформу в соцмережах попросила прокоментувати місцевих жителів, коли вони святкують і чому. Треба зазначити, що відповіді ми отримали переважно від жінок, за віком – це категорія 40+. Опитування підтвердило тезу про те, що в містах та більших селищах люди за бажання мають змогу перейти на новий календар і змінити парафію. У селах переважно святкують за старим календарем і переходити не бажають.

Наприклад, учителька з Ужгорода Тетяна Логвінова каже, що в її родині з материного боку всі були римо-католиками, з батькового – греко-католиками.

- У дитинстві ми святкували Різдво 7 січня. У дорослому віці дата 25.12 здавалася мені логічнішою та об'єднаною з усім цивілізованим світом, тому наша сім'я ще років 15 тому вирішила святкувати народження Христа за західним календарем. Спочатку ми тримали два свята, за кілька років зрозуміли, що це абсурд, і спокійно вилучили дату 07.01 з родинного календаря свят. Зараз щиро радію, що українці мають можливість святкувати Різдво Христове разом з усім цивілізованим світом. Хочу додати, що варіанти відповідей, де Різдво святкують 7 січня, бо «так тримає все село і церква, бо всі родичі так святкують», – чистої води відмовки. На момент, коли моя сім'я вирішила святкувати Різдво 25 грудня, у моїх Баранинцях дотримувалися дати 07.01, і в моєму робочому колективі всі святкували у січні й на нас дивилися зі щирим подивом, проте із часом всі звикли. Ніхто не «побив», ми маємо право вирішувати, коли святкуватимемо Різдво: з усім світом чи з Москвою. А церкву можна спокійно змінити – це реально, – каже вона.

Учителька з Мукачівщини Оксана Головачко каже, що святкують Різдво 7 січня, і запрошує на празник Собору Пресвятої Богородиці: в їхньому селі в цей день – храмове свято.

Таїсія Грись, артистка Закарпатського народного хору, розповідає, що перестала ходити до УПЦ після початку війни у 2014 р.

- Ходжу в греко-католицьку церкву. Чоловік із етнічних угорців, а більшість моєї родини мешкає там, де є тільки УПЦ, тому раніше святкували за обома традиціями. Тепер відзначаємо лише 25 грудня. А родичів, звісно, вітаю і 7 січня, – каже вона.

Депутатка Закарпатської облради, директорка великого підприємства на Рахівщині (Великий Бичків) Ірина Мацепура каже, що в їхньому селищі дотримуються різних календарів, проте діти колядувати по хатах ходять саме 25 грудня.

- Більшість церков почали святкувати 25.12, прийняли цю дату, діти ходять колядувати 24–25 грудня. Уже минулого року колядників на 6–7 січня не було. Плюс закордонні мешканці села цю дату підтримують. Ну, а москпатріархат лишається в своїй стихії, але, думаю, це потрохи відійде, – описує ситуацію пані депутатка.

ЖИТТЯ ГРОМАДИ ПІДЛАШТОВУЄМО ПІД СТАРИЙ КАЛЕНДАР

Цікаво, що на Закарпатті не тільки громади УПЦ лишаються на старому календарі. Деякі громади греко-католицької церкви – їх мало й переважно вони в гірських селах (мова, зокрема, про Рахівщину та Міжгірщину) – також тримаються старих свят.

Спілкуємося з головою Колочавської громади Василем Худинцем. Він каже, що у них немає жодної парафії, яка б перейшла на новий календар.

- Два роки тому, коли відбувався перехід, у нас скликали збори й ухвалили таке рішення, що не переходитимуть зараз – допоки більшість мешканців громади перебуває не вдома. У Колочавській громаді є храми, що під юрисдикцією УПЦ і МКГЄ, – ні там, ні там не перейшли. Храмів ПЦУ в громаді немає. Два роки тому вирішили почекати, поки повернуться молоді люди, говорили, що не хочуть вирішувати за них. Не думали, що так затягнеться. Звісно, це питання обговорюють. У нас є люди з різними настроями: дуже патріотично налаштовані, з промосковськими поглядами. Знаю, що після Нового року в одному з храмів знову скликатимуть збори щодо переходу на новий календар. Утім, наразі ми всі лишаємося на старому, – зазначає Худинець.

Голова каже, що життя громади також підлаштоване під старий календар.

- У школах на канікули не виходили в грудні – вони почалися щойно 29 грудня і триватимуть два тижні. Державних вихідних на Різдво поки що немає, тому офіційно працюємо і 25 грудня, і 7 січня, –  каже він.

ПЕРЕГОЛОСУВАТИ МОЖНА БУДЬ-КОЛИ

Пан Іван – із гірського села на Рахівщині, де також усі лишаються на старому календарі. Тут теж є храми УПЦ та МГКЄ.

- У нашому деканаті (мова про Великобичківський деканат МГКЄ, – ред.) 14 громад, і лише дві не перейшли на новий календар, одна з них у нашому селі. У нас було голосування, і так вирішували: коли є 90 відсотків охочих перейти на новий календар – громада переходить. У нас було 50 на 50. Отже, ми лишилися на старому календарі. Якби перейшли, половині громади було б некомфортно, а десь четвертина відпала б: перестали б ходити до церкви, а дві-три сім’ї, може, перейшли б у московську церкву, – каже він.

За словами пана Івана, розмови про зміну календаря в них ідуть далі.

- Переголосувати можна будь-коли – це легко організувати за бажання. Утім, природно і розумно переходити на новий календар восени, у вересні, коли починається церковний Новий рік.

ОБЛАДМІНІСТРАЦІЯ РОЗМОВ ПРО ПЕРЕХІД НА НОВИЙ КАЛЕНДАР НЕ ВЕДЕ

Цікавлюся в начальника управління національностей та релігій Закарпатської ОВА Олександра Ляха, чи не спричиняє напруги в регіоні такий стан речей з календарями.

- Ми не втручаємося в релігійне життя громад. Діалог ведемо з громадами переважно з приводу реєстрації чи її зміни, або якщо є конфлікти із переходами релігійних громад. Щодо календаря діалогу не ведемо, – каже Лях.

Питаю в чиновника, чи є, на його думку, нормальною для регіону ситуація, коли не лише в окремих селах, а часом у цілих громадах календар свят не збігається з державним.

- Особисто для мене – ні. Але я своєї думки комусь не можу нав’язувати. Держава відзначає Різдво як світське свято, а релігійні організації – як об’єднання вірників, – каже пан Лях.

ДЕРЖАВА ЗРЕШТОЮ СТВОРИТЬ ТАКІ УМОВИ, ЩО БІЛЬШІСТЬ ПЕРЕЙДЕ НА НОВИЙ КАЛЕНДАР

Насамкінець говоримо про те, як і чи впливає закарпатська календарна специфіка на суспільне життя. Ситуацію для Укрінформу коментує політолог, доцент Ужгородського національного університету Михайло Шелемба.

- Будьмо чесними: Закарпаття – це регіон, велика частина якого не перейшла на новий календар через позицію церкви. Мова про УПЦ. Тут питання не про те, хто правий чи чий календар кращий. Зрозуміло, що мотивація переходу в державі – бути ближче до західного світу та відірватися від Москви, від культурних традицій, які панують в колишніх країнах СССР. Це створює багато проблем – ми маємо різні родинні конфлікти, будемо губити традиції. Утім, питання втрясеться за наступні 20–25 років. Нове покоління це все вирішить.

Експерт каже, що оптимістично налаштований щодо загального переходу.

- На Закарпатті ніхто нікуди не дінеться від нового календаря. Я бачу це так, що УПЦ все ж наважиться на цей крок і в якийсь момент просто перейде – повірте, коли на це буде воля, вони знайдуть, як пояснити це своїм парафіянам, яким тепер пояснюють про канон. Але в найближчому майбутньому ніяких рухів не буде, бо це дуже складна дискусія.

Однак, каже Шелемба, із часом держава створить такі умови, що вибір потрібно буде робити.

- Бо, наприклад, в Ужгороді шкільні канікули закінчуються 4 січня – відповідно, родини дещо обмежені у святкуванні «старого» Різдва. Поки діє воєнний стан, це ще не так сильно відчувається, бо немає вихідних. А коли вихідний буде тільки 25 грудня, а на 7 держава його не даватиме, це створюватиме додаткові перепони і стимули.

«ГОЛОСУЙТЕ ЗА МЕНЕ – ЗРОБЛЮ ВИХІДНИЙ 7 СІЧНЯ»

Шелемба наголошує, що на Закарпатті звикли святкувати два Різдва, тоді як в інших регіонах тільки вчаться цього. Тепер це спосіб ідентифікації, каже експерт.

- Хтось хоче ідентифікувати себе з вільним західним світом, хтось – із традиційною православною церквою, що начебто зберігає традиції, як було в дідів та прадідів. Хоча ця аргументація не працює, бо немає тих, хто пам’ятає, як було в дідів-прадідів, а документи говорять, що Різдво було 25 грудня.

Він зауважує, що це питання намагаються зайвий раз не порушувати, щоб не створювати напруги.

- Ще більше, місцеву владу держава в цьому плані поставила на розтяжку. Їм дуже складно – бо коли в тебе громаді переважна більшість святкує 7 січня, а в державному календарі Різдво 25 грудня, є напруга. Ти маєш вгодити і державі, і своїм родичам та друзям. Десь користуються автономією і ці кути обходять, але все одно є напруга. Тому й кажу, що держава буде вирішальним чинником переходу. Наразі держава діє дуже правильно: Президент вітає з Різдвом 25 грудня, фестивалі відбуваються теж у грудні, рідзвяні концерти, ходи зі звіздами в містах, – вважає Шелемба.

Водночас, зазначає він, це питання однозначно використовуватиметься на чергових місцевих виборах, коли буде змога їх провести.

- Я вже бачу ці кампанії голів громад із гаслами «Голосуйте за мене – і матимете вихідний на Різдво 7 січня». Це дуже простий спосіб, щоб заробити голоси на місцях, особливо у селах, – каже політолог.

Тетяна Когутич, Ужгород
Фото Ігоря Ткаченка / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут.